В научной статье автором рассматриваются вариации дизайна трансформации человека в трансчеловека и постчеловека. В трансгуманизме наиболее основательно данной проблемой озабочена одна из идеологов и составителей программных документов Наташа Вита-Мор.

Філософія творчості, як результату створення людьми чогось нового. Вивчення дизайнерської діяльності як царини найбільш виразного прояву креативності. Розгляд дизайну як невід’ємної частини "театру" життя, яка впливає на формування культурних смислів.

Формування цілісної соціально-філософської концепції дизайну як фактора гармонізації відносин суспільства і особистості. Дослідження концепції дизайнерської діяльності в системі відношень "людина-суспільство". Уявлення про технократичний дизайн.

Визначення ролі дикої природи як ресурсу соціального розвитку. Розгляд методологічних проблем дослідження процесу використання і ресурсів дикої природи в історії соціуму. Особливості залучення дикої природи в господарські форми та соціальні практики.

Фiлософсько-методологiчнi засади етатистської та антиетатистської традицій, їх специфіка по відношенню до суспільства та людини. Причини та закономірності зміни проблематики держави у французькій соціально-філософській літературі другої половини ХХ ст.

Анализ подходов Р. Рорти и М. Мерло-Понти к проблеме реконструкции истории философии. Четыре жанра истории философии. Вывод о необходимости переосмысления оснований историко-философской рефлексии в контексте экзистенциальной аналитики М. Хайдеггера.

Философия и начало ее отсчета от рубежа XIX-XX вв. – времени возникновения неклассических форм мышления. Сциентизм – философско-мировоззренческая позиция, которая рассматривает науку как высшую культурную ценность. Дилемма сциентизм-антисциентизм.

Изучение роли веровательных установок в процессе познания объективной реальности и достижения истины. Дефиниции знания и веры у эпистемистов и фидеистов. Сопоставление альтернативных концепций опосредованного (дискурсивного) и непосредственного знания.

Глобализация и современные возможности коммуникации. Исследование динамики развития властных механизмов в современном мире. Анализ сущности и структуры власти, ее инструментов воздействия. Определение способов противостояния насилию и манипулированию.

Описание аналитической эпистемологии, в которой все большее значение приобретает проблема динамики знаний и происходит своеобразный "динамический поворот", выражающийся в том, что в теоретико-познавательных концепциях центр тяжести смещается.

Особенности решения проблемы наиболее оптимального развития образовательного пространства, активно воздействующего на человека и его мировоззренческие установки. Определение главных аксиологических черт российского образовательного пространства.

Саморазвитие материи как источник движения в мире. Исследование проблемы движения в современной философии, его разновидности и отличительные особенности. Описание бытия материальных вещей и процессов. Редукционизм: содержание и распространенность.

"Антропоцен", современный период развития геологической истории, характеризующийся беспрецедентным воздействием человека на экосистему. Климат как исторический продукт гетерогенных по своей природе ассамбляжей, состоящих из "тел, материалов и организмов".

Вивчення постнекласичного типа філософії і комплексу стилів в художньому мистецтві XX століття. Опис модерна як філософської парадигми в оцінці стану сучасної культури. Опис процесів глобалізації в рамках динаміки раціональності на сучасному світі.

"Теорія мережевого актора" в рамках концепції нелінійної моделі. Масштаби технологічних розробок в контексті політичних, організаційних, світоглядних чинників. Функціонування наукових технічних парків. Нові пошуки духовності та технотронне суспільство.

Визначення теоретико-методологічних засад дослідження шляхом аналізу праць вітчизняних та зарубіжних філософів, культурологів, мистецтвознавців. Виявлення взаємодії митця та влади на основі моделі "митець-майстер" в умовах зростання тоталітаризму.

Розкриття суті, змісту й значення основних процесів молодіжної культури в Україні. Дослідження ролі сім'ї, колективу, суспільства у процесі формування ціннісного світу молодого покоління. Соціальна регуляція процесу національно-культурної освіти молоді.

Общие сведение о греческом писателе III в. н.э. Диогeне Лaэрции. Анализ трактата Диогена с историко-философской точки зрения. Работы Диогена Лаэрция как основной источник знания об Эпикуре. Филоcофcкая cиcтeма эпикyрeйcтвa и ее основные характеристики.

Анализ жизненного пути Диогена Вавилонского (Диогена Селевкийского) как ученика Хрисиппа, видного представителя последнего периода Ранней Стои, главы стоической школы после Зенона Тарсийского. Вопросы стоической догматики, музыки в сочинениях мыслителя.

Диоген Синопский как символ движения киников, его учение. Основной метод и путь, ведущий к свободе и добродетелям по Диогену. Александр Македонский о философе. Одна из притч Диогена. Содержание эпитафии на медном памятнике Диогену в городе Синопе.

Выявление взаимных отношений фигуры греческого бога Диониса и фигуры сверхчеловека в философии Ницше. Метафорическое выражение страданий, порожденных принципом индивидуализации, в мифе о Дионисе Загрее. Дионисизм в произведении "Так говорил Заратустра".

Анализ корректности репрезентации образа философии Ф. Ницше – образа Диониса, через который развертывается система нигилистических положений, составляющих комплекс философии жизни. Тенденции роста масштабов деструкции в сфере практической политики.

Сравнение аргументов как против, так и за возможное историческое существование Диотимы Мантинейской, философа-досократика, жрицы Элефсинских мистерий, наставницы Сократа в вопросах эроса. Аргументы от художественности "Пира" и от иронии Сократа.

Аналіз взаємозалежності позитивного і негативного у розвитку особистості. Методичні прийоми і ставлення особистості до вибору себе серед безмежних потенціалів життя. Здатність синтезувати проблеми самовдосконалення як джерело суспільної творчості.

Аналіз підходів до розуміння поняття "бажання". Вивчення основних уявлень про феномен бажання, які дозволяють вести розмови про нього як про спосіб конституювання Я та конструювання дискурсивних практик. Конструювання практик партнерства і батьківства.

Розкриття особливостей культурних і змістовних форм владного та масового дискурсів в основних підрозділах філософської антропології середини ХХ та початку ХХІ століття. Визначення антропного змісту дискурсивних масивів владної мовленнєвої діяльності.

Філософські засади вивчення дискурсу влади в сучасних соціально-гуманітарних дисциплінах. Діяльність Мішеля Фуко щодо встановлення особливостей дискурсу влади. Розкриття кратологічного механізму у контексті взаємодії масової свідомості та влади.

Онтологічні та гносеологічні засади дискурсу влади. Вивчення філософських вимірів рівнів сучасного дискурсу мас. Перетворення свідомості за допомогою дискурсивних практик у суспільній дійсності. Взаємодія дискурсивних спільнот та владних інститутів.

Автор зазначає, що для розуміння процесів розвитку сучасного знання важливо враховувати поняття когнітивної складності. Показано, що істинне знання адекватне складному мисленню, яке допомагає усвідомити соціально-економічну та культурну реальність.

Мотивы истинного желания: удовлетворение морального чувства, значение фиксации энергии. Трансгрессия и чувство. Рефлексия как удовольствие и желанность, суть культа познания. Понятие истины и власти: конституирование желания. Логика вожделения и желания.