Аналіз пізнання оточуючого світу в стародавні часи. Розвиток філософії, математики, вчення про душу. Розгляд основ вчення йоги, буддизму, конфуціанства, ідей Сократа, Платона. Гуманізм епохи Відродження. Революція розвитку науки на початку XX ст.

Етичний ідеал даосизму - відлюдник, який за допомогою релігійної медитації, дихальних та гімнастичних вправ добивається високого духовного стану. Особливості визначення шляху спілкування людини і навколишнього світу в китайській етичній культурі.

Екзистенціалізм як провідний напрям у західноєвропейській філософії. Філософські ідеї Г.-О. Марселя, Ж.-П. Сартра, А. Камю, М. Хайдеггера, І.К. Ясперса, С. К'єркегора. Проблема людського існування в етиці екзистенціалізму. Шляхи виходу з моральної кризи.

Аналіз досліджень евристичних можливостей тілесного в сучасних феноменології та епістемології, що дає можливість більш широкого розуміння раціональності, а саме - звернути увагу на феномен тілесної раціональності. Складові сучасної феноменології.

Специфіка особистісних стосунків, умови їх формування та різновиди: приятелювання, товаришування, дружба, любов. Етика інтимних відносин, порівняння з нормами ділових моральних стосунків. Аналіз ситуацій, що складаються переважно між близькими людьми.

Дослідження етичних поглядів І. Канта на свободу та обов'язок. Причини відділення Кантом питання про існування Бога, душі, свободи (питання теоретичної свідомості) від питання практичної свідомості. Зв'язок етики Канта з його теоретичною філософією.

Філософія систематизатора ортодоксальної схоластики Ф. Аквінського, її проголошення філософською доктриною Ватикану. Шляхи та засоби досягнення доброчесності та чеснот, погляд на проблему свободи волі у вченні Аквінського. Етичні погляди мислителя.

Особливості взаємозв’язку моралі та релігії у поглядах Аристотеля. Вчення про моральне виховання, поведінку і діяльність особистості, принципове значення її розуму та характеру в основі етики чесноти мислителя. Метафізичний статус знання як божества.

Ідейні та теоретичні джерела філософської думки України доби Відродження, її самобутність у порівнянні з ідеями західноєвропейського ренесансного гуманізму. Особливості розуміння й трактування українськими гуманістами людини, її сутності, способів буття.

Постнекласичний період становлення наукового знання, його парадигмальний вплив на вивчення етико-екологічної проблематики. Постнекласична раціональність екологічного знання як ментальне середовище, у якому поєднуються різні засади управління ресурсами.

Формулювання визначення космополітизму на основі аналізу його етимологічних складових. Особливість введення та перших спроб осягнення Космосу. Характеристика філософської концепції мікро- та макрокосмів. Основні фактори визначення полісу Аристотелем.

Обґрунтування цілісності та несуперечливості історії філософії як науки у хронології європейського канону. Зміст наукової концепції американського філософа-мораліста Лоуренса Кольберга. Етичні вчення мислителя у контексті еволюційної епістемології.

Застосування Аристотелем етичного принципу середини стосовно майнових відносин: в галузі користування майном, вкладень коштів, ставлення суб’єктів господарської діяльності до розпорядження багатством. Позиції Аристотеля щодо користування багатством.

Звернення до економічних положень Аристотеля, що ґрунтуються на засадах його етики. Застосування етичного принципу середини стосовно майнових відносин в галузі користування майном, ставлення суб’єктів господарської діяльності до розпорядження багатством.

Виявлення специфіки етичної системи християнства в контексті його соціальних перспектив. Етико-антропологічний аспект соціального вчення православ’я, сукупність богословських поглядів щодо різних політичних, правових та економічних суспільних відносин.

Умови формування етичної складової світогляду Т.Г. Шевченка у зв’язку з його персональною ідентичністю. Відображення парадигми трактування особистості в творчості митця, наявність у ній персоналістської теодицеї. Аспект поглядів на суспільство і націю.

Зміст та сутнісні характеристики етичного релятивізму. Аналіз природи ірраціонального. Розкриття етичного релятивізму у філософії та специфіки етичного виміру постмодернізму. Своєрідність переосмислення проблеми відповідальності в етиці постмодернізму.

Феноменологічне підґрунтя сучасних діалогічних концепцій. Дієвість морально-етичних чинників діалогу (відповідальності, толерантності) та здійснення аналізу взаємодії культур за принципом "гостинності". Концепт "іншого" Е. Левінаса і "чужого" П. Рікера.

Розглянуто етичні проблеми розвитку та застосування синтетичної біології. Розглянуто ряд досягнень в синтетичній біології, які допоможуть суспільству у боротьбі з різноманітними захворюваннями, продовольчими проблемами, збереженню біорізноманіття тощо.

Тематичний виклад і аналіз етичної системи Шептицького як пам'ятки розвитку філософії раннього неотомізму. Томістичні філософські категорії "закон" і "чеснота". Вчення Шептицького про природний закон. Критика кантіанської суб'єктивно-ідеалістичної етики.

Характеристика життєвого шляху А. Шопенгауера: його дитинство, юність, подорож по Європі, навчання. Перші праці німецького філософа, особливості його етичних поглядів. Вплив волі на пізнання людини. Основні матеріалістичні мотиви у філософії Шопенгауера.

Соловйов як російський філософ, богослов, поет, літературний критик; почесний академік Імператорської Академії наук по розряду красного письменства з українським корінням. "Виправдання Добра" і її вершина філософської творчості Володимира Сергійовича.

Етика як однна з філософських дисциплін, об’єктом вивчення якої служать мораль, моральність. Етика Канта - вершина філософії моралі нового часу. Свобода — "нерв філософії Канта", краєкутовий камінь моралі і релігії. Кантовская філософія історії.

Етика як одна з філософських дисциплін, об’єктом вивчення якої служать мораль, моральність. Етика Канта - вершина філософії моралі нового часу. Свобода — "нерв філософії Канта", краєкутовий камінь моралі і релігії. Кантовская філософія історії.

Дослідження принципів масової культури в творчості У.С. Моема, форми і засоби відображення дійсності в творах письменника. Якість і характер змін етико-естетичної концепції Моема, вплив еволюції поглядів від доктрини чистого мистецтва до масової культури.

Філософське осмислення сутності етнічного споживання як світоглядно-антропологічного феномену на основі комунікативної дії між різними етнічними спільнотами. Аналіз чинників впливу на світоглядно-антропологічні особливості етнічної споживчої поведінки.

Філософсько—антропологічний вимір ідентичностей через дослідження понять "етнічності" та "етичного вибору". Значення етики та етичного вибору у формуванні етнічності і засад громадянського суспільства. Принципи формування і функціонування ідентичностей.

Сутність, атрибути, спрямованість впливу етнічного фактора на суспільні процеси. Форми прояву комунікативних відносин у вирішенні міжетнічних протиріч. Дослідження місця й ролі етнічного феномена в умовах мегатенденцій сучасного світового розвитку.

Аналіз концепцій етногенезу української нації та засадничих рис української ментальності, їх вплив на соціокультурні явища й суспільно-політичне життя. Шляхи подолання впливу деструктивних рис, підсилення вияву конструктивних ментальних особливостей.

Висвітлення засадничих питань етноґенезу українського народу й підтримка автохтонно-автономістичної концепції, що обґрунтовує "окремішність" та самобутність українського народу. Дослідження витоків та першооснов ментальності нації, його автохтонності.