Возможность редукции ментальных свойств к свойствам физических систем. Детерминистские способы решения данной проблемы – интеракционизм, материалистический и идеалистический эпифеноменализм – и два индетерминистских способа – параллелизм и коррелятивизм.

Способы получения достоверной информации в пределах ментальной информационной системы. Основные факторы, способствующие развитию интуитивных способностей личности. Онтологические, синтаксические и операциональные свойства нерефлексивных форм познания.

Статья рассматривает роль естественных наук XIX века в создании всеобщей организационной науки - тектологии. Описаны достижения в науке, позволившие Богданову разработать концепцию подбора и подвижного равновесия, играющие центральную роль в тектологии.

Естественные науки — разделы науки, отвечающие за изучение внешних по отношению к человеку, природных явлений. Базис естественных наук - математика. Философия в системе научного знания. Соотношение категорий различных общественных и гуманитарных наук.

Обозначены истоки скептицизма представителей специальных дисциплин в отношении философских разработок, перспективы улучшения положения вещей в этой сфере. Слабые места господствующих на сегодняшний день представлений и пути их эффективной коррекции.

Естествознание и философия как рациональные формы знания. Проблема демаркации эмпирического и метафизического в языке науки. Взаимосвязь между философией и естествознанием. Позитивизм О. Конта и его последователей. Философские основания естествознания.

Понятие естествознания, его место в жизни человека. Процесс деления культуры на материальную и духовную, их основные компоненты. Аксиологическая многомерность духовной культуры. Гносеологические аспекты естественнонаучного знания. Уровни научного знания.

Особенности функционирования языковой способности человека в естествознании. Человекокосмизм и человекоцентризм как существенное выражение распространения электромагнитных волн в трехмерном пространстве. Основные функции императива модификации страха.

Подолання трансценденталізму в європейській філософії та формування бахтінської думки. Відокремлення філософської естетики від мистецтвознавства. Мета філософії та завдання естетики Когена. Систематизація понять, законів чистого почуття та свідомості.

Ідея суверенності морального суб'єкта, на якій базувалася духовна опозиція в епоху середньовіччя, закономірності та етапи її формування, напрямки та особливості вивчення вченими різних часів. Специфіка етичної філософської думки епохи Нового часу.

Теоретична картина психологічного й соціального аспектів ідентифікації, її естетичний і мистецтвознавчий боки. Огляд цієї категорії в контексті суміжних понять та на підґрунті літературознавчого аналізу творчого процесу Шевченка та Достоєвського.

Естетико-філософський аналіз сюжетної традиції виконання жінками домашньої роботи. Розгляд причин виникнення американського культурного міфу про "ідеальну домогосподарку" та його реалізації у дискурсах популярної культури та феміністичного мистецтва.

Аналіз основних етапів генезису естетичної домінанти у поглядах Зерова. Реконструкція його наукових і творчих здобутків шляхом аналізу й осмислення теоретичних праць і біографії мислителя. Розгляд проблеми вибору напрямів розвитку української естетики.

Естетична культура - змістовність, форма, обсяг, результативність естетичної діяльності та передбачення гармонійної взаємодії людини з навколишнім середовищем. Складові елементи естетичної культури - мистецтво, естетична діяльність, естетичне виховання.

Соціально-філософський аналіз особливостей формування естетичної свідомості студентської молоді в період глобалізації та інформаційної революції. Аналіз її як компонента суспільної свідомості. Місце і роль естетичного серед духовних пріоритетів молоді.

Організація життєдіяльності особистості за законами краси. Роль естетичної свідомості у розвитку гармонійної особистості. Характеристика цивілізаційного підходу до розвитку суспільства. Вплив естетичної свідомості на різновиди життєдіяльності людини.

Роль естетичного виховання в логіці розвитку гуманістичного світоставлення. Історія становлення та розвитку гуманістичного світосприймання. Проблема естетичного виховання в динаміці культурно-історичних процесів. Гуманістичний рух як рух до досконалості.

Естетичний аспект світопереживання людини, переживання людиною краси світу та творів мистецтва на основі соціального, естетичного досвіду особистості як безпосереднього буття естетичного в свідомості. Аналіз емоційно-ціннісного переживання світу людиною.

Аналіз проблеми здійснення філософської рефлексії ідеї естетичного, що передбачає розгляд його в онтологічному, гносеологічному, антропологічному та аксіологічному вимірах у контексті історико-культурного сходження людства та зміни філософських парадигм.

Дослідження естетичного виміру повсякденності у контексті культурного проекту постмодерну. Переосмислення класичних набутків естетики та ролі чуттєвості у процесах естетизації буденного досвіду. Повсякденність у її легітимізованому постмодерном вияві.

Проблема сьогоднішнього позитивного суспільства в ставленні до краси, за визначенням європейських філософів, літературознавців і письменників. Формування естетичної категорії краси для розуміння орієнтирів людини. Ставлення в літературі до цього феномену.

Філософський та культурно-історичний досвід епохи Просвітництва як періоду переосмислення традиційних естетичних категорій. Аналіз естетичних ідей, цінностей, ідеалів даного періоду. Забезпечення єдності перманентного піднесення світової культури.

Характеристика людиновимірності феномена естетичного у філософській рефлексії представників Київської філософської школи. Можливості долучення людини до буття через призму переживання у зрізі оприявленості всього розмаїття духовних почуттів людини.

В статье предлагается отказаться от подмены конкретной задачи вынесения судом справедливого приговора абстрактным определением его истинности. Пересмотр прав и обязанностей суда при исследовании доказательств. Оценка значения унификации полномочий судьи.

Послідовне виокремлення та аналіз існуючих підходів до теми есхатології. Реконструкція та огляд есхатологічного простору культур, есхатологічних матриць в історії західноєвропейської філософії та вияв релевантних для даного дослідження ідей та підходів.

Авторське послідовне осмислення та аналіз існуючих підходів до теми есхатології. Зміст, смислові рівні актуалізації теми, авторські інтерпретації есхатології. Виявлення історико-філософських, теологічних, теософських та наукових репрезентацій есхатології.

Особливості класичних канонів української філософії та роль творчого внеску в них Г.С. Сковороди. Наукова систематизація, аналіз та спроби дефініції творчості Г.С. Сковороди. Специфіка екзистенційно-есхатологічних мотивів творів українського філософа.

Дослідження та аналіз смислового простору теми есхатологія Долі, вивчення проблеми її інтерпретацій у релігійній і світській літературі. Поглиблене концептуальне переосмислення есхатологічної проблематики під кутом зору циклічної моделі буття (ідеї кола).

Виокремлення філософських поглядів есхатологічного змісту Платона. Уявлення мислителя про людину як мікрокосм, відображення макрокосму, Всесвіту. Есхатологія в контексті платонівського вчення про душу, в просторі якого осмислюються її додаткові конотації.

Поняття філософії та її роль у суспільстві. Особливості становища людини в світі. Сутність складових світогляду: погляди, переконання, причини, життєві норми. Аналіз філософської думки стародавньої Індії та Китаю. Напрями антропологічного спрямування.