Концептуальний аналіз історико-філософських праць М. Гайдеґґера і Г.-Г. Гадамера. Оцінка текстологічної методики тлумачення текстів давньогрецьких філософів. Особливості легітимізації методу тлумачення античної традиції. Підходи античної метафізики.

Розглянуто особистісно-психологічні аспекти ґенези поняття "духовність". Показано, що екзистенційний вимір духовності характеризується процесом актуалізації смислу буття як людського буття через самовизначення, розвиток та самоактуалізацію особистості.

Оцінка ролі сучасного телебачення, його можливостей і соціально активної ролі в українському суспільстві. Визначення впливу мас-медіа які соціалізують людину, сприяють формуванню її "людяності" в умовах трансцендентності в метафізичному контексті.

Дослідження історичного аспекту становлення еклектики від античних часів до сучасності, її сутність та форми прояву на різних стадіях розвитку філософської думки. Місце еклектики у світоглядній концепції постмодерну та свідомості людини XXI століття.

Аналіз підходів до визначення екологічної герменевтики. Природа, ландшафт, ставлення до природи та усвідомлення генетичного зв’язку людської спільноти з автентичним довкіллям як невід’ємна частина як культури, так і буття нації в усіх його вимірах.

Розгляд сфери екологічної естетики як конструкта постнекласичної естетики, що виникає внаслідок переосмислення класичних засад естетичної науки. В межах екологічної естетики розглядаються трансформаційні процеси розширення або перегляду естетичного поля.

Дослідження особливостей кризових явищ у відношенні "людина - природа" на початку ХХІ століття, які пов’язані з розширенням техносфери. Порушення технологічним розвитком людства природного стану космічного простору через запуски штучних супутників.

Поняття і типи екологічної свідомості в сучасному суспільстві та передумови, що впливають на її формування. Сутність і динаміка становлення екологічної свідомості як соціально-історичного явища, її розвиток в різних типах соціуму і в сучасній Україні.

Науково-технічна, промислова революція як основа негативно-насильницького ставлення до природи. Гармонізація відносин із природою на основі традиційної східної філософії. Світоглядні традиції суспільств європейського типу як джерело екологічної небезпеки.

Характерні риси та структура сучасного екологічного знання як певної системи. Особливості співвідношення раціонального та ірраціонального в структурі екологічного знання. Визначення функціональних можливостей екологічного стилю мислення в сучасній науці.

Характеристика перетворювальної діяльності людини, що спрямована на освоєння природного середовища та створення умов для реалізації сутнісних якостей і творчого потенціалу особистості. Визначення соціальної свободи особистості як філософської категорії.

Дослідження еволюції поглядів на природу, зміст і суть економіки знань. Загальносвітові тенденції становлення економіки знань в умовах розгортання глобалізації та інформаційної революції. Основні напрями інновацій, яких потребує освітня галузь України.

Розгляд економічної свідомості нації у вимірі її трансцендентальних засад у контексті аналізу інтерналізації та екстерналізації економічного досвіду суспільства. Дослідження співвідношення життєвого світу нації та її економічної самосвідомості.

Розробка цілісної соціально-філософської концепції економічних знань у дискурсі глобалізованого світу. Процедура формалізації проблемного поля економічного дослідження. визначення теоретико-методологічних засад дослідження природи і функцій знань.

Дослідження ролі екологічної освіти для набуття освітньою сферою постнекласичних характеристик у контексті становлення нової філософсько-освітньої парадигми. Важливість формування екологічної культури та екологічної етики як основи екологічної освіти.

Осмислення екософії як об’єкту філософії і екології. Визначення екософії як системи ментальних установок спільноти, що регулюють взаємини між людьми та їх життям, забезпечуючи збалансованість екосистем з включеними в них антропогенними комплексами.

Особливості зародження та розвитку екоурбанітичних тенденцій. Сучасні прерогативи та діяльнісні аспекти екоурбанізму як послідовного культурно-естетичного орієнтира постмодернізму. Екопоселення - житлові освітні проекти. Механізми утворення екоміст.

Екофемінізм є одним із розгалужень фемінізму. Бореться за розвиток нової форми соціальної організації, в якій пануватимуть партнерські рівні відносини між чоловіками та жінками, між людством та природою. Смислове ототожнення землі, природи, жінки.

Актуальність і значущість філософського аналізу суті експертності, як завдяки зверненню до вже наявних напрацювань колег в межах "філософії експертизи", так і через пропозицію авторського бачення даної проблематики. Феномени предметно-чуттєвого світу.

Обґрунтування важливості процедури оцінювання ефективності діяльності наукових установ. Порівняльний аналіз використання кількісного методу оцінювання ефективності діяльності наукових установ з якісним методом. Оцінка ефективності наукових досліджень.

Філософсько-правовий вимір експлікації свободи волі в буттєвості українського націоналізму. Свобода волі як невід’ємна частина людського буття та потенційна здатність людини до вільного та обдуманого вибору, можливість розвивати творчі потенціали людини.

Основи самоусвідомлення людини, її ідентифікації в культурному просторі. Трансформація духовних цінностей, соціальних інститутів і моральних регуляторів життя. Визначення концепту "історична пам’ять", його структурних та функціональних особливостей.

Знайомство з головними причинами фундаментальної трансформації сучасного суспільства. Розгляд особливостей експлікації концептосфери філософського дискурсу феномена "інформаційне суспільство". Загальна характеристика принципів smart-менеджменту.

Проаналізовано особливості поглядів на категорію свободи в різні історичні періоди. Показано, що попередні філософські системи стали передумовами для розвитку філософії ХХ та ХХІ ст. Розглянуто сучасні дослідження свободи в українській філософії.

Досвід осмислення феномена експресії провідними польськими естетиками ХХ століття Г. Ельзенбергом та М. Валлісом, котрий здійснювався у контексті міждисциплінарного підходу. Залучення "експресивної концепції" у площину дослідження експресіонізму.

Розгляд онтологічних, антропологічних і соціокультурних підстав екстремальної поведінки індивіда в сучасному суспільстві. Визначення об'єктивних умов і суб'єктивних чинників переходу екстриму в екстремальність. Класифікація форм екстремальної поведінки.

Види електричних мереж. Розрахункові навантаження та методи їхнього визначення. Живлячі лінії усередині будинку. Приклади схем розподілу електроенергії в громадських будинках. Визначення перетину проводів і кабелів. Системи захисного заземлення.

Розвиток російського політичного режиму від демократури, гібридного до авторитарного режиму із елементами фашизму. Легітимація і поширення кримінальної культури, виникнення особливої форми кримінального фольклору. Переслідування за політичні погляди.

Висловлення - речення, про яке стверджують, що воно є істинним або хибним, як основне поняття логіки. Правила запису висловлень у вигляді формул. Таблиці істинності формул і закони. Нормальні форми висловлень. Тавтології, суперечності та логічні висновки.

Аналіз уявлень про владу і державу, які відобразились у тексті, що важливо для розуміння ідейного контексту, у межах якого зародилася філософсько-етична думка періоду Київської Русі. Відбиття у тексті родового принципу, що був основою суспільної ієрархії.