Аналіз історичних змін у взаємовідношеннях людини та природи на головних етапах цивілізаційного розвитку: аграрному, індустріальному та постіндустріальному (інформаційному). Еволюція форм сприйняття й розуміння значимості взаємовідношень людини і природи.
Конкретно-історичні форми розвитку протознання (віддалених передумов побудови теорії) про конфлікт як елемент соціальної реальності. Структура та зміст теорії конфлікту як ідеалізованої форми відображення дійсності. Основні риси сучасної теорії конфлікту.
Філософський розгляд основних тенденцій розвитку технічного і класичного університетів. Особливості безперервної освіти. Роль технічної інтелігенції у цьому процесі. Історія запровадження технічної освіти в університетах Західної Європи, Японії й Америки.
Дослідження питання тлумачення сутності та природи ірраціонального. Аналіз еволюції поглядів М. Фуко на безумне як різновид ірраціонального у роботі "Історія безумства у класичну епоху" та у курсі лекцій "Ненормальні". Сучасність та становище безумства.
Корелятивний зв’язок між змістом української національної ідеї та світоглядними, культурно-цивілізаційними, ментально-вольовими ознаками українського народу на зламі ХІХ-ХХ ст. Значення національних ідей в контексті консолідації українського суспільства.
Дослідження процесу змін позиції українського філософа В. Лесевича від першого позитивізму за посередництвом неокантіанства до другого позитивізму. Власна періодизація змін філософської позиції В. Лесевича. Оригінальність поглядів українського мислителя.
Вивчення трансформації тлумачення поняття комунікації у рамках філософських досліджень. Міжособистісна взаємодія людей при обміні інформацією пізнавального, афективно-оцінного характеру. Порівняльний аналіз понять "спілкування" та "комунікація".
Вплив учення догматизму на розвиток цивілістики. З'ясування проблем відродження метафізичного підходу та метафізичних начал у цивілістичній доктрині. Дослідження аспектів прагматичного вдосконалення сучасного цивільного законодавства в Україні.
Евразийская концепция политического обустройства России в контексте социальных трансформаций ХХ в. Идейная эволюция евразийства: историко-этнологические изыскания и общественно-политическое движение. Христианская антропология и персонализм Н.А. Бердяева.
Анализ и оценка главных идей евразийства и неоевразийства, помещенных в современный контекст социально-философской мысли. Критика основных установок евразийцев. Определение Бердяевым свободы как метафизического начала. Внутренняя свобода человека.
Анализ философских взглядов евразийцев. Характеристика идей славянофилов, их отношение к самодержавию. Принципы цивилизационного подхода к истории Трубецкого. Воззрения Карсавина о взаимодействии государства и церкви. Разработка концепции идеократии.
Рассмотрение и анализ сущности евразийства как философско-исторической идеи, обращенной к культурному модусу истории. Изучение и характеристика свободных от геополитических наслоений историософских и культурологических основ классического евразийства.
Рассмотрение логики взаимосвязи идей основоположников еврейского диалогизма (М. Бубера и Ф. Розенцвейга) с творчеством Ф.М. Достоевского и последующим его диалогическим осмыслением М.М. Бахтина. Историческое развитие философии диалога, его становление.
Основні інтерпретації загальноісторичного розвитку суспільства. Полілінійна типологія людського суспільства Карла Маркса. Детальний аналіз марксистської періодизації суспільного розвитку і визначення її евристичної функції у філософському пізнанні.
Філософський аналіз конструктивізму як методології науки. Концептуальні розбіжності трактування наукового пізнання посткласичною та постнекласичною раціональностями. Критика релятивістського трактування істинного знання як загрози наукового дискурсу.
Філософський аналіз конструктивізму як методології наукового дослідження крізь призму проектування на стан сучасного наукового дискурсу. Основні концептуальні розбіжності трактування наукового пізнання посткласичною та постнекласичною раціональностями.
Субъективный идеалист И.Г. Фихте, его стремление преодолеть кантовский дуализм "вещей в себе" и явлений. Учение о тождестве субъекта и объекта Фридриха Шеллинга. Философская система Гегеля. Развитие общества, сознания, духа и природного проявления.
Г. Фихте — субъективный идеалист, теория о природе мышления и бытия. Учение Ф. Шеллинга о тождестве субъекта и объекта. Г. Гегель - основоположник диалектического принципа познания. Материалистические взгляды Л. Фейербаха и основные идеи марксизма.
Анализ основных направлений европейской философии и учений ее главных представителей с начала эпохи Возрождения до конца эпохи ранних буржуазных революций в конце XVII века. Философское и научное творчество итальянских гуманистов и натурфилософов.
Изучение направлений европейской философии эпохи Возрождения и ранних буржуазных революций. Основные черты культуры Ренессанса и гуманизма, религиозные движения XVI-XVII вв. Рационалистическая методология, идеалистическая и дуалистическая метафизика.
Исторические условия зарождения, развития и становления философских направлений Нового времени. Очерк материалистических тенденций в мировоззрениях Френсиса Веруламского, Рене Декарта и Джона Локка. Реформация духовной культуры в философии XVII века.
Исследование немецкой классической философии: трансцендентализма, рационализма и априоризма. Характеристика особенностей "абсолютного идеализма" Гегеля. Ознакомление с законами диалектики. Определение основных принципов волюнтаризма и пессимизма.
Философские источники христианства. Философская мысль в средневековой Европе, особенности ее развития. Общая характеристика схоластики. Вера и разум как парадигма схоластической философии. Фома Аквинский – систематизатор средневековой схоластики.
Распространение христианской философии. Учение Ф. Александрийского и деградация античной философии. Гностицизм как зарождение нового этапа в развитии мышления. Основы развития философской мысли в период раннего средневековья: апологетика и патристика.
Особенности формирования философии и науки Нового времени. Развитие эмпиризма и рационализма во главе с Ф. Бэконом и Р. Декартом. Философские исследования Б. Спинозы, Г. Лейбница, Гоббса, Д. Беркли, Д. Юма. Развитие философии французского Просвещения.
Характеристика проблем философии эпохи Возрождения и знакомство с наиболее яркими её представителями. Анализ особенностей философии эпохи ранних буржуазных революций. Характерные черты французской и американской философии времён эпохи Просвещения.
Проблема цивилизации — одна из центральных в философии истории Нового времени. Особенно актуальное значение она приобрела в XX веке в связи со стремительным социально-экономическим, политическим и культурным развитием человечества в современную эпоху.
Отличие соконституирования от феноменологического конституирования, разработанного Гуссерлем. Логические исследования. Картезианские размышления. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. Кризис европейского человечества и философия.
Анализ динамики развития европейского общества. Логика и смысловая квинтэссенция европейского модерна. Культура как новая универсальность. Негативные следствия индивидуализации и господства автономии. Главные импульсы модерна, рожденные Просвещением.
Анализ основных направлений стратегии модернизации египетского общества и ключевых проблем в ее реализации. Линии противостояния в египетском обществе в религиозном и социальном аспектах. Философия формирования новой социальной реальности Египта.
