Структура коммуникации, возможность рационального соглашения и идеальной речевой ситуации. Познание и социальная норма. Дискурсивная теория этики Хабермаса. Условие нетавтологического разума. Трансцендентальная возможность процесса аргументации.

Характеристика со-бытия Я и Ты в аспекте феномена любви как первичного акта коммуникации. Любовь как наиболее высокая, духовная форма взаимоотношений Я и Ты. Обретение осмысленности бытия, установление возможного контакта в мире (освещенный смыслом).

Коммуникативные основания социально-философской рефлексии в контексте постметафизической парадигмы. Раскрытие специфики коммуникативной рациональности и проблемы связи дорефлексивной интерсубъективности и рефлексии. Принцип целостности дискурсов Куайна.

Исследование значения методологии исследования смысла, основанной на коммуникативной парадигме. Рассмотрение процесса постепенного формирования коммуникативной парадигмы изучения смысла. Логико-философские концепции, влияющие на развитие семантики.

Философский категориальный статус понятия "творчество". Эпистемология природы творческого познания. Междисциплинарное исследование экзистенциальной характеристики творчества как драматического единства стабильного и динамического, дисциплины и свободы.

Философское осмысление феномена коммуникации. Прояснение смысла разнообразных эмпирических данных коммуникативных процессов. Прояснение онтологических оснований и формулировка методологического принципа подхода к исследованию многообразия ее бытия.

Подходы к проблеме коммуникации рисков. Специфика коммуникации рисков в биоэтике и особенности современных дискуссий, связанных с проектируемыми инновациями. Использование новейших достижений биомедицины для изменения функциональных возможностей человека.

Предпосылки возникновения коммунистической идеологии и ее основоположники. Исторические стадии формирования философии марксизма, ее основные положения. Анализ содержания программного документа коммунистического движения "Манифест коммунистической партии".

Передумови і особливості аналізу персоналії святого Франциска з Асижу як індивідуальності представниками православної доктрини. Застосування філософської методології до філологічних дисциплін - характерна особливість наукових досліджень ХІХ століття.

Філософсько-антропологічний аналіз компенсаторної функції як однією з базових функцій формульного детективного тексту в масовій культурі, яка тісно взаємодіє і має нечітко визначені границі з іншими антропологічними функціями детективного жанру.

Освітлення феномена компенсаторного осяяння, важливості і значимості такої її характеристики як спонтанна втрата незначного, неважливого, мілких думок і суєти, що є в природі людини. Важливість і значимість компенсаторного осяяння, її демонстрація.

Компетентнісний підхід як концептуальна основа оновлення змісту освіти. Знайомство з прикладами прояву некомпетентності в освітній сфері. Загальна характеристика проекту критики розуму та його цінностей. Розгляд чеснот, які формують людину як особистість.

Український феміністичний рух на зламі XIX і XX ст. Історичні, етнокультурні відмінності в розумінні суспільної, громадсько-політичної ролі статей, їх місце в процесах самоідентифікації та життєздійснення індивідуальності. Проблеми ідейно-національні.

Обзор истории возникновения и развития информационно-вычислительных идей в рамках когнитивных наук и философии сознания. Концептуальные трудности, с которыми сталкиваются основанные на них теории. Критика компьютерной метафоры сознания Х. Патнэма.

Изучение особенностей современных компьютерных игр, которые проявляют себя как фактор виртуализации человеческого бытия, изменения мировоззрения, психики, СМИ-инструмент, произведение искусства. Оценка важности и значимости компьютерных технологий.

Дослідження особливостей традиційної та критичної теорії на основі їх об’єкту, цілі, настанови, характеру та механізмів підтвердження цінностей. Аналіз вузлових понять теорії комунікативної дії Ю. Габермаса, зумовленої лінгвістичним поворотом у філософії.

Сфера впливу знакових процесів. Комунікативна природа смислу та оцінка перспектив формування оптимальної методології дослідження. Створення єдиної філософської методології. Діалектичний метод та його принципи об'єктивності, розвитку й системності.

Порівняльний аналіз підходів до вивчення смислу в логічній і лінгвістичній семантиці, філософії мови, міждисциплінарних сферах. Порівняльний аналіз головних концепцій смислу у філософії ХХ ст. Створення єдиної філософської методології дослідження.

Основні типи критеріїв валідності в теорії комунікативної дії. Модель аргументації С. Тулміна та її критика Ю. Габермасом. Універсальні вимоги валідності: поняття і його застосування. Життєсвіт як доповнювальне поняття до трьох формальних світів.

Особливість принципової залежності реалізації соціальної свободи у зовнішній суспільній інстанції. Аналіз безпосередньої близькості моралі з її особливою нормативною функцією. Взаємозв’язок громадського взаємопроникнення з міжлюдськими відносинами.

Аналіз моделі організації зв’язків державних установ з громадськістю у процесі розбудови правового суспільства. Актуалізація переосмислення цієї комунікативної моделі в напрямі симетризації та врівноваження інтересів громадян з інтересами держави.

Аналіз традиційних і нових форм взаємодії вчених у процесі виробництва нового знання. Вплив соціокультурних чинників на трансформації традиційних форм співпраці вчених. Розгляд феномену інтелектуальної міграції в контексті проблеми комунікації в науці.

"Онтос" як філософська категорія. Універсальна інфраструктура, де розгортаються фізичні, хімічні, біологічні, геологічні, соціальні, духовні процеси. Форма прояву "буттєвості". Особливості космічної інфраструктури. Часово-просторова версія реальності.

Концепция научно-исследовательской программы Имре Лакатоса. Ключевые моменты конвенционализма, инструментализм как его крайняя степень. Отрицание и сущность достоверности "по соглашению". Связь отрицательной и положительной эвристики с конвенционализмом.

Методологический плюрализм научного знания. Конвенционалистская концепция природы научного знания. Научный консенсус, научная конвенция. Формирование консенсуалистской эпистемологической парадигмы. Легитимация научного плюрализма, теория множеств Кантора.

Гештальт, отвечающий за целостность в глубинах сознания как основной компонент любой когнитивной модели. Особенности применения понятия "субъект-предикатное конструирование" к невербальной сфере культуры. Артикулируемость - признак иерархичности.

Определение гуманной сущности человека как носителя любви и мудрости с точки зрения научной философии. Характеристика мировоззренческого, нравственно-философского отношения к смыслу смерти и бессмертия; научное понимание сути конечного и бесконечного.

Жизненные стратегии - динамическая система перспективного ориентирования личности, направленная на сознательное изменение своей будущей жизни в данном социокультурном контексте. Конкурентоспособность - один из показателей социальной компетентности.

Осознание общества и природы как функционально равноправных частей целого. Соотнесения человеческих действий с самими возможностями природной среды. Конкурентоспособность как умение максимально предотвратить возможные потери человеческого ресурса.

Сущность неклассических концепций природы научной истины: конвенционалистской и консенсуалистской. Анализ консенсуализма как обобщение конвенционализма. Главные отличия научного консенсуса от научной конвенции. Особенности развития науки в начале XX века.