Страх як важлива складова буття людини в ракурсі екзистенціального та психоаналітичного філософствування. Поняття страху в "бутті і часі" у контексті фундаментальної онтології. Відмінність між страхом і тривогою. Тлумачення видів страху в соціумі.

Вивчення в контексті екзистенціальної філософії феноменологічного методу свідомості Гуссерля, який використовувався для передачі стану буденної свідомості, не стільки пізнає, скільки страждає, емоційно навантажена і навіть негативними переживаннями.

Поняття філософського екзистенціалізму. Джерела екзистенціалізму у вченні Сьорена K'єpкeгopa. Фундаментальна онтологія М. Гайдеггера як спроба якомога ближче наблизитися до самого буття. Екзистенціальна філософія Ясперса та екзистенціалізм Сартра і Камю.

Передумови становлення екзистенціалізму. Проблема буття людини і світу. Людина в умовах відчуження, соціальних криз і граничних ситуацій. Вирішення проблеми життя і смерті, сутності та існування людини в концепціях М. Хайдеггера, Ж.П. Сартра, А. Камю.

Культурно-історичні передумови становлення екзистенціалізму. Проблема буття людини і буття світу. Людина в умовах відчуження і соціальних криз, особливість проблематики екзистенціальної філософії. Філософські концепції М. Хайдеггера, Ж.П. Сартра, А. Камю.

Культурно-історичні передумови становлення екзистенціалізму. Проблема буття людини і світу. Людина в умовах відчуження, соціальних криз і граничних ситуацій, сутнісна особливість проблематики екзистенціальної філософії. Рішення проблеми життя і смерті.

Знайомство з головними особливостями роботи С. К’єркегора "Хвороба до смерті". Розгляд концептуалізацій часу та простору, представлених у філософії життя. Людина як синтез нескінченного та скінченного, тимчасового та вічного, свободи та необхідності.

Комунікативно-екзистенціальні властивості науки в процесі самоідентифікації людини в умовах глобалізації соціуму. Побудова гуманістичного образу науки на основі постнекласичного типу наукової раціональності. Концепції соціокультурного релятивізму.

Особливість розуміння медіадосвіду й медіальності як виявів екзистенціальної специфіки людського існування. Розвиток філософії медіа як сучасної філософської антропології. Вплив нових мас-медіа на формування орієнтирів існування сучасної людини.

Висвітлення екзистенціальних положень філософії Ф. Метьюз та Дж. Берклі. Розкриття сутності "Екологічного Я", як внутрішнього буття людини. спільні тенденції у поглядах Ф. Метьюз та Дж. Берклі в системі філософського знання та історичному контексті.

Аналіз дорефлексивного плану свідомості в концепції Сартра та її особливості. Екзистенційні грані філософських ідей С. К'єркегора, Ф. Достоєвського та Ф. Ніцше. Специфіка гегелівської діалектичної концепції свідомості як передумови концепції Сартра.

Основні причини формування некласичної філософської думки та її актуалізації у філософії ХІХ ст. Процес формування ірраціоналізму в інтелектуальній, соціальній і матеріальній сфері. Основної ірраціоналістичної течії, дослідження К’єркегора і Шопенгауера.

Проаналізовано світоглядні аспекти есеїстики письменника Євгена Сверстюка в зіставленні з екзистенціалістською феноменологією часу. Людське життя мислитель розглядає як "буття-до-смерті" - людина в його роздумах завжди історична та обмежена часом.

Розгляд парадигми екзистенцйних станів персонажів "тюремного циклу" прози Івана Франка. Усвідомлення сенсу існування і абсурдності буття, прагненню свободи, смерті як "поверненню екзистенції". Філософсько-психологічний потенціал творчості І. Франка.

Пошук нових форм екзистенційного осягнення людського буття, його автентичності, морально-гуманістичних вимірів особистості, яка живе в умовах глобалізації. Екзистенціалізм як одна з провідних течій філософії Західної Європи XX ст., його виникнення.

Розгляд ключових ідей філософії екзистенціалізму. Основні ознаки природи людини, абсурду та сенсу життя у філософській системі А. Камю. Визначення головного призначення людини у філософії Камю. Роль мови у формуванні людської психіки та мислення.

Характерні риси української національної філософії: духовність та екзистенційність. Духовний зміст трансцендування як таїнства. Дослідження проблеми осягнення Бога в творчості Сковороди. Роль філософського діалогу у вдосконаленні духовності людини.

Аналіз кризи ідентичності та проблем самоідентифікації з точки зору психології, філософії, соціології та культурології. Сутність екзистенціального напрямку феномена самоідентифікації особистості у роботах представників екзистенціальної філософії.

Особисте світовідчуття Бердяєва як джерело та основа його екзистенційного філософування. Літературно-філософські впливи на формування світогляду Бердяєва: Л. Толстой, Г. Ібсен, Ф. Достоєвський. Шляхи самореалізації особистості: пізнання, любов, творчість.

Феномен риторики в людському бутті, її екзистенційні аспекти в історії європейської філософії. Компаративістський аналіз та розробка методологічного апарату принципів дослідження екзистенційних вимірів риторики. Кореляція екзистенціалів людського буття.

Осягнення екзистенційних аспектів риторики в історії європейської філософії. Компаративістський аналіз методологічних принципів дослідження екзистенційних аспектів риторики. Визначення кореляції екзистенціалів людського буття і феноменів риторики.

Аналіз чинників, які стали визначальними при формуванні нових світоглядних парадигм у представників російської еміграції. Г. Газданов як один із найяскравіших письменників та мислителів російської еміграції "першої хвилі", репрезентатор цілого покоління.

Виявлення екзистенційної специфіки ситуацій свободи і пошуку смислу життя, онтологічно вкорінених у передзаданий ексцентричною позиціональністю статус "поставленого в ніщо" суб’єкта. Експлікація граней людської суб’єктивності у межах дослідженого виміру.

Методологічні та джерелознавчі засади історико-філософського дослідження художньо-філософської спадщини В. Винниченка. Зміст екзистенційно-антропологічної спрямованості творчості письменника на основі критичного опрацювання доробку винниченкознавства.

Дослідження екзистенціальної спрямованості поглядів українського письменника і мислителя, який в своїх творах піднімає питання про місце особистості в соціумі, мотивацію її життя і діяльності, здатність протистояти душевному відчаю, страху, розчаруванням.

Конкретизація явища літературного твору, який презентує у собі низку обов’язкових філософських концептів. Прозові твори українського письменника і мислителя М. Коцюбинського. Аналіз теми самотності особистості, проблеми покинутості індивіда у прозі.

Використання наративу, як основного методу дослідження. Розгляд екзистенційних категорій. Дослідження категорії абсурдності буття, зла, страху, відчаю, самотності, страждання та смерті. Аналіз феномену пам’яті в умовах війни, як одного із рушіїв до дій.

Комплексний філософський аналіз української літератури ХХ століття крізь призму екзистенційності як її парадигмальної характеристики. Осмислення граней буття людини на рівні літературних рефлексій і на рівні усвідомленого звернення до екзистенціалізму.

Особливості існування екзистенційної естетики, наявної у художньому тексті. Соціально-історичний контекст екзистенціалістської філософії у європейській і вітчизняній філософії. Закономірності між існуванням певних категорій "фено-тексту" і "гено-тексту".

Зміст екзистенційно-антропологічного повороту у філософії В. Шинкарука та його вплив на розвиток української філософської думки. Аналіз феномену світогляду, його категоріальної структури, розробленої В. Шинкаруком. Зміст понять "віра", "надія", "любов".