Форми, методи і закономірності розвитку космологічного знання за весь час його існування, їх систематизація. Гносеологічна унікальність сучасного знання, його специфічність і різниця з попередніми парадигмами. Лінійно-послідовна космологічна матриця.

Емпіризм – філософський напрям, який основою пізнання вважає чуттєвий досвід. Напрям у філософії XX ст., що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. Віднесення речей і їх властивостей до сфери феноменів.

Пізнання як необхідна сторона відносин людини і світу. Особливості природи і джерел пізнання, його можливості і межі, відношення знання і реальності, суб'єкта й об'єкта. Погляди раціоналістів. Взаємозалежність раціонального з чуттєвими формами пізнання.

Анализ характерных особенностей и черт, присущих гностическому феномену, как религиозно-философскому учению. Типы гносиса. Основные версий происхождения гностицизма. Символический язык, который использовали гностики. Ключевые слова и фразы данного учения.

Дослідження духовних засад та внеску гностицизму у філософську антропологію. Виявлення у релігійно-філософській концепції принципів духовної ієрархії людей і рівнів розвитку: соматики, психіки та пневматики. Розгляд їх як рівнів духовного розвитку.

Основні біографічні етапи становлення філософських поглядів Е. Чорана, які призвели його до написання праці "Злий Деміург". Аналізу рецепції гностичних поглядів румунського філософа у зазначеній праці. Взаємозв’язок світоглядів Е. Чорана та М. Гайдеґґера.

Концептуализация персонажа американских комиксов и их киноэкранизаций - Говард-утка как экзистенциального героя с "чувством юмора" в свете философии абсурда Альбера Камю. Проецирование С. Гербером образа Мерсо на Говарда. Сюжет кинофильма о данном герое.

Анализ персонажа американских комиксов и их киноэкранизаций — Говарда-утки как экзистенциального героя "с чувством юмора" в философии абсурда Альбера Камю. Попытка С. Гербера спроецировать образ Мерсо из романа А. Камю "Посторонний" на Говарда-утку.

Анализ творчества Н.В. Гоголя и соотношения метафизического и феноменологического аспектов гоголевской картины мира в контексте современной теории познания. Сопоставительный анализ гоголевской "чертовщины" с тенденцией испанского художника Гойи.

Аналіз філософських метафор, пов’язаних із годинниками як об’єктами технокультури. Виявлення темпоральності між розвитком годинникової техніки і появою відповідних метафор, через які осмислювався світ людей: їх місце й роль у суспільстві, сприйняття часу.

Дослідження головних аспектів філософії гуманізму Людвіга Фейєрбаха. Розгляд специфічних ознак розуміння гуманізму Фейєрбаха та Гегеля. Визначення можливостей застосування концепції гуманізму Людвіга Фейєрбаха для характеристики сучасного гуманізму.

Аналіз проблеми духовності у контексті формування особистості, софійних символів буття у творах С. Кримського. Дослідження здобутків філософа в царині української культури, його бачення глобальних проблем та місії і ролі України в контексті глобалізації.

Здійснене Хоружим розрізнення трьох станів енергейного буття - дії. Особливості герменевтики ісихастського досвіду, її двостороння природа. Дослідження енергейного аспекту мови. Спорідненість та відмінності між природою зусиль людини та мовним розумінням.

Поняття духовності у системі людських відносин в науковій, публіцистичній та науково-викладацькій діяльності Михайла Петровича Драгоманова. Його маніфестація, як лідера студентської молоді. Філософське пізнання загальної істини на погляд публіциста.

Определение понятия и исследование природы и механики необъяснимых явлений с помощью голографической модели вселенной. Изучение способностей человеческого мозга. Характеристика моделей голографического прошлого и будущего и погружение в Сверхголограмму.

Философские проблемы становления человекоподобного искусственного интеллекта. Исследование пути социального и научно-технического прогресса, пути понимания человеческого разума, сознания, языка и лингвистического поля сознания и психики человека.

Особенность преодоления разрыва "реального бытия" и "духовных ценностей". Проведение исследования основной задачи универсальной философии в книге Г.А. Югая. Создание концепции информационного детерминизма. Изучение важнейших форм интеграции знаний.

Идеология общества как совокупность представлений, понятий, суждений и их комплексы. Связь между идеологией общества и уровнем бедности. Исследование поведения и идеологии отдельного индивида. Социалистически-коммунистические и уравнительные теории.

Особенности влияния национального музыкально-исполнительского искусства на формирование и трансляцию ценностей в процессе межкультурной коммуникации. Возможности "мягкой силы" в деле формирования положительного образа страны в межкультурном обмене.

Дослідження епосів Гомера та Гесіода через призму ідей любові. Багатогранність та глибина конотацій любові, що відображені в найперших літературних пам'ятках. Аналіз специфіки любові олімпійських богів до людей, особливості погляду на міжстатеву любов.

Гомер как личность и как мифологический персонаж в трудах античных ученых: Ксенофан, Зоил, Аристотель и Аристарх. Характеристика теории "первоначального ядра" и "малых песен", их особенности. Основные признаки и следы фольклорного происхождения.

Рассмотрение специфики эволюционных предпосылок формирования концепта справедливости, ее атрибутивные характеристики, встречающиеся у животных. Исследование системного анализа восприятия справедливости и честности у приматов в работах Сары Броснан.

Дослідження особливостей гуманістичної позиції Тараса Шевченка, яка визначалась гіркотою соціально-політичної дійсності царської Росії. Пророцькі передчуття письменника та філософа щодо історичної долі вільної України в співтоваристві вільних народів.

Особливості гуманістичної позиції Т. Шевченка, яка визначалась гіркотою соціально-політичної дійсності царської Росії, що стало фактором горесного митецького джерела наснаги – іпокрени. Співвіднесення роздумів поета з українськими реаліями 2014 р.

Проблема личностного становления и духовного самовозрастания человека в условиях школьной образовательной деятельности. Оценка преобразующего потенциала искусства и возможностей гармоничного духовного саморазвития личности в условиях реформы образования.

В статье намечаются контуры философской теории времени В. Беньямина, легшей в основу его концепции истории, которая составляет известную альтернативу существующим моделям. Особенность подхода немецкого мыслителя к пониманию времени, его уникальность.

Проблема сознания как научная проблема, требующая философского способа понимания. Значение проблемы понимания для философской герменевтики и теории коммуникации. Методологические предпосылки адекватного подхода к сознанию и разделение в его исследованиях.

Рассмотрение проблематики городских пространств, их символических и политических сторон. Анализ генезиса политизации жилого и рабочего пространства, а также последствий этой политизации. Влияние политизации на аспекты индивидуального и социального бытия.

Рассматривается городская повседневность в рамках современной урбанистической картины мира. Исследование антропологических и социально-философских оснований городской повседневности. Проведен философский анализ современных тенденций городской жизни.

Лингвофилософский аспект культурно-исторической теории Горопия Бекана, выдающегося гуманиста и врача XVI в. Обоснование первозданности и эпистемического совершенства нидерландского языка. Построение доказательств адамичности языка и национальной культуры.