Визначення онтологічного статусу "емпатії". Аналіз логіки впливу лінгвістичного повороту на сучасні концепції свідомості і ментальної реальності. Розгляд тези Гілберта Райла, його деструкції класичної теорії свідомості у вигляді критики міфу Декарта.

Визначення онтологічного статусу «емпатії» як проблематики, що стосується відповідей на питання про природу ментальної реальності. Розуміння свідомості після зауваг Райла. Приписування онтологічного статусу феноменам, які належали до ментальних об’єктів.

Дослідження емпатії, як особливого прояву людської чуттєвості, в процесі протікання творчого акту. Виявлення сутності творчої діяльності митця, розвинена чуттєвість якого трансформується в художній твір. Розгляд проблеми творчості в контексті емпатії.

Знайомство з характерними рисами емпіризму філософії Нового часу. Загальна характеристика філософії Дж. Локка. Сутність поняття " монада". Філософія Р. Декарта як новий, цільний і раціонально обґрунтований образ світу, особливості основних праць.

Модель класичної раціональності. Відповідність між розумом та річчю, фактом чи реальністю. Філософський світогляд Берклі. Культ "природного світла розуму". "Очищення" філософської раціональності від морального контексту. Сучасна філософська думка.

Дослідження специфіки аргументації й етапів становлення емпірикалізації в історії науки. Аналіз концепцій нової риторики Х. Перельмана, Л. Ольбрехтс-Титеки та С. Тулміна. Використання ідей та інструментарію неформальної логіки у емпіричних дослідженнях.

Дослідження епістемологічної (емпірико-сенсуалістичної) концепції Дж. Локка, яка стала однією із домінуючих ліній у формуванні освіти Нового часу. Аналіз ґрунту, на якому формувалася концепція пізнання. Опис процесу інтеграції в педагогічній науці ХІХ ст.

"Світовий закон" як трансцендентний світовий принцип. Центральні фігури закону циклічного розвитку світу. Періоди індійської філософії. Зміст філософії в упанішадах, основні твердження. Наріжний камінь ранньобуддійського природно-правового вчення.

Особливості та структура емпіричного дослідження. Наукове пізнання як система знання. Збір, систематизація та узагальнення фактів, поняття "факт". Різниця між даними спостереження і емпіричними фактами. Аналіз систематичних і випадкових спостережень.

Поняття та загальна характеристика емпіричних методів дослідження. Загальні вимоги до емпіричних методик. Спостереження як емпіричний метод наукового дослідження. Вимірювання, порівняння, експеримент, узагальнення та інші емпіричні методи дослідження.

Виклад апофатичної концепції православ’я. Визначення природи енергій. Антиномічність догмату Трійці та вчення про непізнавану Божественну сутність та пізнаванні його "нетварні енергії", існування яких для людини є основною умовою можливості обоження.

Енергійний дискурс православного богослов'я як евристично-філософський процес формування некласичної онтології. Переосмислення ідеї діалогу та автономності філософії від теології, яка існує поряд з ессенціальним дискурсом класичної філософської парадигми.

Філософсько-освітня проблематика формування та ціннісно-світоглядного обґрунтування особистісної здатності до добровільної та вмотивованої стриманості як складової антикризових споживацьких соціально-економічних моделей. Визначення поняття енкратії.

Дослідження епістемологічної проблематики у філософських концепціях Г. Башляра, М. Фуко, Т. Куна, Ж. Дельоза; аналізу понять епістема, епістемологія, історична епістемологія, парадигма, бінарна структура. Аналіз поняття історичної комунікації й епістеми.

Філософське обґрунтування наукового прогнозування і основних його різновидів. Специфіка соціального прогнозування, об'єктом якого є нестабільна динамічна система, що самоорганізується. Наукове передбачення на засадах безперервності та поліваріантності.

Зміст і наукове значення теорії знання Казимира Твардовського, її відмінні особливості. Аналіз епістемологічних основ дидактики польського філософа. Дослідження концепції істини як критерію очевидності значення логіки у житті людини та суспільства.

Аналіз питання пізнання науки через раціонально-рефлексивну розумову діяльність, яка спрямована на вивчення способів перетворення людиною та виконання раціональних дій для вирішення певної задачі. Підходи щодо розуміння науки, починаючи із XVII століття.

Філософські витоки постправди, характерні її ознаки та особливості прояву серед демократичних країн. Використання масової дезінформації та маніпуляції у політиці. Створення емоційного тиску для аргументації своєї позиції. Розповсюдження брехні та чуток.

У статті постправда розглядається як поняття та як феномен сучасного суспільства. Виявляються особливості розуміння поняття "постправда", "істина (правда)" в новітньому філософському лексиконі. Аналізуються основні особливості глобальної епохи постправди.

Проблема першооснови у представників матеріалізму в античності. Створення гіпотези про атомістичної будову матерії. Виникнення ідеалізму. Вчення Фалеса про воду. Теорія Демокрита про атоми як основу світу. Людська свідомість і розумова діяльність.

Сутність і характеристики компаративістського методу в історико-філософській методології. Логічні підґрунтя компаративістського методу. Компаративістський аналіз еристичної проблематики в концепціях представників Західної та Східної філософських культур.

Рассмотрение проблемы существования информации в природе и меры распространения естественной информации. Описание информации с привлечением метафизических категорий материи и формы. Метафизическое обоснование существования естественной информации.

Основные положения естественно-научного познания. Традиционная модель научного знания. Принцип верификации и фальсификации, моделирование. Преимущества формальной знаковой системы. Методы, применяемые на эмпирическом и теоретическом уровнях познания.

Русская антропологическая мысль в рамках эмпирического материализма. Мировоззренческие концепции представителей естественнонаучного материализма. Философская теория А.А. Ухтомского в русле отечественной традиции естественно-научной антропологии.

Исторический экскурс о жизни Аристотеля. Общая характеристика подхода в теории о душе философа и ее сущности, иерархия функций. Душа как первая энтелехия органического тела. Растительная, животная и разумная части как составляющие человеческой души.

Анализ теории естественных прав человека, изложенной в сочинении Джона Локка "Второй трактат о правлении"; факторы, повлиявшие на его мировоззрение. влияние творчества Локка на развитие европейского общественно-политического движения и философской мысли.

Особенности философско-правовой мысли в эпоху средневековья, ее выдающиеся представители и направления исследований. Концепция естественного права Ф. Аквинского, право и закон в его понимании. Изучение данным философом проблемы государства и власти.

История возникновения политической и правовой мысли, процесс развития познания природы государства и права. Философско-правовые воззрения основателя томизма, крупнейшего систематизатора философско-теологической схоластики и ее обоснователя Аквинского.

Характеристика места "естественного сознания" в структуре субъекта опыта и его значение в становлении понятия философии. Обоснование единства и деятельной роли естественного сознания и трансцендентального субъекта опыта в «Феноменологии духа» Гегеля.

Естественнонаучные взгляды И. Канта в докритический период. Воззрения Канта в диссертации "О форме и принципах чувственно воспринимаемого и умопостигаемого мира". Критика агностицизма и догматизма в философских воззрениях Канта. Этика И. Канта.