Значение диалектико-материалистического и метафизического метода познания для развития науки, его методологическая роль и правомерность. Диалектические обобщения опытных данных саморазвивающихся систем, умение оперировать их результатами (сути понятий).

Розуміння граничної ситуації екзистенції вчинку в контексті філософування мислителів екзистенційного мислення. Специфіка категорії "екзистенція" та ґенезу її складових у філософському дискурсі, порівняння німецької та італійської традицій філософування.

Характеристика основных историко-философских подходов к рассмотрению проблемы природы человека. Анализ специфических особенностей становления и граничного биокультурного бытия человеческой телесности в аспектах половой дифференциации и сексуальности.

Соціально-філософські аспекти духовності особистості через призму свободи. Суб’єктивно-ідеальний світ духовності, її залежність від зовнішніх сил соціального і природного характеру. Свобода як універсальна характеристика прояву цілісності людського буття.

Философские проблемы западного интеллектуального мира. Попытки построения новой, более высокой формы культурной реализации личности. Прояснение своего собственного пути и назначения. Культурофилософские взгляды Кайзерлинга, его детище "Школа мудрости".

Происхождение философии и предпосылки её возникновения. Теоретическая основа и особенности античной философии: космоцентризм, антропоцентризм, рационализм. Борьба рациональности и рационально проверенного опыта против мифа. Поиск оснований бытия.

Ознакомление с изложением истории греческой философии доклассического и классического периодов у Д. Лаэрция. Рассмотрение критического мнения о самом научно-серьезном трактате того времени. Характеристика учений философов античного времени и их школ.

Оценка воззрений софистов. Анализ философских идей Сократа. Учение о познании Платона. Основные типы государства. Идеальное государство. Проблема материи, души и человека. Исследование школ и представителей греческой философии эллинистического периода.

Основы учения софистов. Характеристика идей их представителей: Сократа, Протагора, Платона, Аристотеля. Учение о познании, проблема материи и идеальное государство. Греческая философия эллинистического периода: кинизм, эпикуреизм, стоицизм и скептицизм.

Перевод греческого послания Вяч. Иванова Г.А. Рачинскому, комментарии к нему и соображения о датировке стихотворений. Отношения автора с адресатом в годы создания того или иного дружеского послания. Деятельность Г.А. Рачинского, религиозного философа.

Анализ вопроса о платоническом характере учения Григория Паламы о нетварных энергиях общетеоретическом ключе. Платоновская идея как интерпретация виртуальной реальности, которая тождественно-различна с Божеством и являются его отражением или эманацией.

Биография и жизненный путь Г. Сковороды, странствования мыслителя, поучение нравственности. Анализ собрания сочинений философа-моралиста. Ортодоксальное и рационалистическое трактование Библии. Исследование вопросов самопознания как основы мироздания.

Коротка біографічна довідка з життя Григорія Кониського. Письменник як захисник скривджених і пригноблених. Концепції двох істин — віри і розуму й, відповідно, розмежування теології і філософії. Драма-мораліте "Воскресіння мертвих", світогляд Кониського.

Біографія Григорія Сковороди, багатогранність його літературної творчості. Життєва позиція мислителя, що проявилася у відмові від чернечого стану та високих світських посад. Створення власної філософської системи, своєрідне розуміння та тлумачення Біблії.

Розглянуто філософські концепції розвитку особистості в поглядах видатних українських мислителів - сучасного філософа Василя Кременя і філософа XVIII сторіччя Григорія Сковороди. Також зазначено про історичну детермінованість появи цих концепцій.

Розгляд філософських концепцій розвитку особистості в поглядах видатних українських мислителів - сучасного філософа В. Кременя і філософа Г. Сковороди. Цінності філософських концепцій українських мислителів як основи для розвитку національної ідеї.

Сутнісні параметри і специфіка інтерпретації Григорієм Сковородою книг Біблії, висловлювання видатного релігійного філософа, пройняті його любов’ю до цієї книги. Способи зняття труднощів, які поставали на шляху адекватної інтерпретації біблійних текстів.

Громадянські якості, позиція, свідомість особистості громадянина як визначальні чинники поступального розвитку суспільства, взаємодії людини та державно-політичних структур. Цінності індивідуального способу буття людини як самореалізації особистості.

Біографія Г.С. Сковороди: дитячі роки, навчання, перші спроби пера, популярність, педагогічна діяльність. Філософія Сковороди як джерело справжнього гуманізму та співчуття людині. Актуальність творчої спадщини Г.С. Сковороди та його вплив на сучасників.

Збагачення українського культурного типу елементами раціоналізму й інтелектуалізму. Розквіт мистецтва та культури в Україні у XVII-XVIII ст. Дослідження творчої спадщини Г. Сковороди, характеристика світогляду філософа, його морально-етичної концепції.

Узагальнення екзистенційних домінант Г.С. Сковороди, з огляду на сучасні дослідження проблем ментальності, історіософські розвідки української історії, філософію людиноцентризму. Визначення етапів життєтворення філософа за критерієм його волевиявлення.

Антропологія Г. Сковороди. Людиностверджувальні можливості феномена вдячності, необхідність розмежування рівнів її проявів. Наголошується на істотності врахування положення про закоріненість вдячності в бутті людини в цілому та її значення у повсякденні.

Сприйняття образу Г. Сковороди та його філософії крізь призму національних ідентичностей. Етапи українізації образу Сковороди, вилучення із "общерусского" національного контексту. Віднесення філософа до української етнічної нації і філософської культури.

Восприятие явлений медиа, медиадискурсивности, медиафилософии, других медиапроизводных с позиций системологии, самых широких обобщений и аналогий, которое представляет в порядке обсуждения. Обоснование развенчания философской категории "трансцендентное".

Изучение отдельных аспектов главного философского труда В.И. Ленина "Материализм и эмпириокритицизм". Реакция на книгу со стороны русских эмпириокритиков в отношении "глубины понимания" им гносеологических аспектов историко-философской проблематики.

Уявлення про "гріх" і "злочин" на співставленні сюжетів ікон Страшного Суду і правових джерел. Пояснення злочинів та покарань відповідно до есхатологічного та правового трактування. Ієрархія гріхів та грішників у світогляді тогочасного суспільства.

Взаємозв’язок і взаємообумовленість розвитку громадянської відповідальності та правового суспільства. Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на характер взаємодії держави с соціумом. Характеристики громадянської відповідальності особистості.

Аналіз громадянської злагоди як одного з найважливіших чинників суспільного розвитку. Громадянські цінності та їхнє освоєння через механізм соціалізації. Дослідження ідеології політичного плюралізму, поліетнічності та конфесіонального різноманіття.

Соціально-філософське дослідження громадянського суспільства як форми самоорганізації соціуму: еволюція уявлень, ґенеза, сутність поняття, суспільна роль, проблеми. Виявлення детермінантів оптимізації розвитку громадянського суспільства в Україні.

Форми взаємодії особи і громадянського суспільства. Сутність свободи і індивідуалізації особистості. Роль у розвитку громадянського суспільства. Характерні тенденції зміни ролі особистості у формуванні громадянського суспільства постіндустріальної доби.