Теоретичні підходи до поняття "національна ментальність". Вплив фактору національної ментальності на розвиток суспільства. Елементи структури національної ментальності (психічний склад нації-етносу) - національні характер і свідомість, етнічне підсвідоме.

Главный анализ концептуальных оснований дефляционных теорий истины. Проведение исследования соотношения дефляционизма и условия-истинностных теорий значения. Особенность определении значения предложения. Характеристика дисквотационализма Х. Филда.

Исследование измененного положения классической науки в современной действительности. Анализ рефлексии истории науки, ее измененного предметного корпуса и специфических методологических и терминологических аппаратов, становления эволюции познания.

Идеи хаоса и множественности в связи с развитием во второй половине XX в. теорий синергетики как ключевых в системе постмодернистской концепции. Внутренние предпосылки плюральности. Текст как децентрированное смысловое поле со структурной организацией.

Сутність державного суверенітету як монополія прийняття рішення. Основні положення теорії держави Карла Шмітта. Розкриття соціально-філософських передумов ідеології фашизму в Німеччині. Еволюція світоглядних установок соціальної філософії Шмітта.

Вивчення наукових і філософських здобутків філософа Платнера, його внеску в антропологічну науку. Дослідження особливостей формування кантівської прагматичної антропології у контексті полеміки з творцем "фізіологічної антропології" Ернстом Платнером.

Визначено основні категорії, що пов’язані з дозвіллям, а саме вільний час, вільну діяльність, дозвіллєву діяльність. Здійснено характеристику дозвілля з позиції впливу на спосіб життя людини, на змістові цінності вибору форм проведення часу дозвілля.

Визначення основних категорій, що пов'язані з дозвіллям: вільного часу, вільної діяльності, дозвіллєвої діяльності. Розгляд взаємозв'язку цих понять, їхніх спільних та відмінних знаків. Характеристика дозвілля з позиції впливу на спосіб життя людини.

Методологічні основи концепції Гірца, ключові моменти його рефлексій. Філософсько-антропологічні витоки смислового пізнання соціальної тканини та символічної дії. Зміст семіотичної концепції, пошук та інтерпретація "таємничих виразів" соціальних значень.

Аналіз різних аспектів космогенезису та фундаментальних питань, що стосуються структури та природи нашого Всесвіту та Землі. Розгляд природи темної матерії та питання про скінченність чи нескінченність Всесвіту, справжньої глибини Світового океану.

Космополітизм – це філософська ідея, про те, що всі люди є членами єдиної, світової спільноти (універсальне співтовариство). Глобальне громадянство як політико-правова ідеєя, яка майбутньому реалізується. Державне громадянство та його визначення.

Формування духовних основ буття людини, піднесення її гідності - історично визначена проблематика філософських пошуків. Етична складова онтологічної, гносеологічної, естетичної системи представників філософської і правової думки Росії початку ХХ століття.

Аналіз філософських аспектів здоров’я, розгляд різноманітних підходів до цієї проблеми в філософії. Філософські концепції здоров’я, їх вплив на медичну практику та способи відображення. Дослідження сучасних підходів та концепцій у філософії здоров’я.

Економічні, соціальні і культурні тенденції розвитку людства. Факти історії і реальної дійсності щодо продовження біологічного виду "людина" у вигляді духовної еволюції. Ознаки інформаційно-технологічного етапу біологічної еволюції людських спільнот.

Короткий розгляд деяких концептуальних проблем філософії освіти, зокрема, проблеми визначення і зв’язку таких галузей науки як філософія та педагогіка. Головні особливості підходів до філософії освіти та розвитку цієї наукової дисципліни у Словенії.

Аналіз різних аспектів визначення поняття "насилля", що здійснюється у предметному полі соціальної філософії. Використання субстанційного підходу для трактування поняття "насилля". Визначення основного змісту та атрибутів насилля як соціального феномену.

Розгляд різних аспектів визначення поняття "насилля", що здійснюється у предметному полі соціальної філософії. Акцент уваги на пастках, в які можуть заходити дискусії стосовно визначення поняття "насилля": іншого тлумачення, скандалізації, моралізування.

Характеристика філософських, світоглядних, моральних передумов суспільного розвитку, значення духовного фактору в житті України. Дослідження процесу переорієнтації масової ціннісної свідомості під впливом "чеснот" комерціалізованого способу життя.

Дослідження необхідності культурного наративу, як плекання цінності власної самобутності і "власної філософії". Характеристика алюзій на швидкість та якість українського самоствердження ідентичності. Розгляд суспільствознавчого та філософського знання.

Загальне уявлення про функціональність релігії в період початку пандемії у світі. Поширення коронавірусної хвороби в Україні, пошук різних обґрунтувань причин появи нової хвороби і визнання усієї серйозності ситуації. Функція колективної мобілізації.

Анализ деятельностного представления об укорененности концепта "военная безопасность" в культуре. Актуализация концепта сквозь символизацию трех порядков: толкование осведомленности в своей уязвимости, интерпретация адекватного ответа и достижения цели.

Анализ особенностей появления новых категорий социальной философии в условиях междисциплинарного синтеза социальных наук. Необходимость появления понятия "социальные практики" как результата развития методологии основных социально-гуманитарных наук.

Сущность и принципы деятельностного подхода как эффективной методологической программы. Основные стратегии концептуализации социальной эпистемологии. Функциональные характеристики системодеятельностной концепции как новой версии деятельностного подхода.

Софисты как профессиональные риторы-преподаватели, философы, стремившиеся познать основы мироздания и изложить открывшиеся знания в пространных учениях, направления исследований, творческое наследие. Учение Аристотеля о четырех причинах, его содержание.

Сущность и специфические характеристики деятельности человека. Структура, виды, формы и уровни деятельности. Отношения субъекта к миру и необходимость в определенных условиях его бытия, интересы и цели. Классификация многоликости потребностей человека.

Стадии общественно-исторического развития по У. Ростоу. Особенности общества как развивающейся системы. Общественное сознание и бытие, их структура. Экономическая, социальная и политическая подсистемы общества. Сущность теории индустриального общества.

Способность природных явлений проникать в сферу социальной реальности и получать новый социальный статус. Взгляды социальной философии на явления "чистого" сознания. Предметность человеческой деятельности. Самосохранение жизни в среде существования.

Римский клуб - международная неправительственная организация, созданная в 1968 г. Аурелио Печчеи. Защита и сохранение культурных особенностей народов и наций - основа человеческого прогресса и самовыражения, определенная членами данной организации.

Огляд особливості розуміння гноснологічних можливостей інтелекту у філософській концеспії одного з найвідоміших представників західноєвропейського Відродження XVI століття - Джордано Бруно. Аналіз феноменологічних дискурсів філософської гносеології.

Изучение биографии британского педагога и философа, представителя эмпиризма и либерализма. Оценка влияния Локка на развитие эпистемологии и политической философии. Рассмотрение эпохи борьбы против абсолютизма и духовного господства католической церкви.