Основные подходы к определению души, направления исследования данного явления. Отражение научных изысканий в области познания души в литературе, религии и мифологии различных эпох, философских течениях. Рассуждения великих мыслителей о природе души.

Визначено, що традиційний економічний досвід заперечує душевні якості людини, рішення і дії якої саме й характеризуються обездушевленістю. Обґрунтовано необхідність досліджень душі, натхнення господарських вчинків. Описано процес господарствотворення.

Исследование различных точек зрения на понятие души античных и средневековых философов – Фалеса, Аристотеля, Платона, Августина, Пифагора, Сенеки, Аврелия, Хриссипа, Плотина, Тертуллиана и Ф. Аквинского. Анализ их мнений и сравнение этих понятий.

Основоположна характеристика зв’язку між душевним, тілесним та духовним. Головна особливість розкриття природи неповторності поєднання душевних та тілесних характеристик людини, її індивідуальності. Встановлення ролі розуму у духовному житті людини.

Общее представление о душе, что такое душа и тело. Категория души и проблема единства духовно-идеального и материального. Определение сознания, самосознания и рефлексии, границы сознательного и сферы бессознательного. Понятие рассудка и разума человека.

Общее представление о душе. Взаимосвязь души и тела человека. Душа и проблема единства духовно-идеального и материального. Понятие и структура сознания и рефлексии. Анализ становления сознания как такового. Сфера бессознательного, рассудок и разум.

Душевный строй каждого отдельного человека и всех людей в целом в качестве основы общественной жизни как одна из предпосылок платоновского учения о государстве. Анализ основных причин деградации государственной системы в философском учении Платона.

Философия Д. Юма в ее целостности, единстве и взаимосвязи всех ее частей, положений и блоков. Связь теории познания Д. Юма с его концепцией человека и социально-историческим познанием в целом в контексте ряда проблем современной гносеологии и философии.

Рассмотрение генеалогии идей Ф. Ницше в их связи с философией Е. Дюринга, популярного мыслителя XIX столетия. Рассмотрение, как собственный ницшевский философский проект вырастал из полемики с дюрингианскими работами, переосмысленными их тезисами.

В философской статье рассматривается рецепция Е.Н. Трубецким теократического проекта Вл. С. Соловьева, представлены точки сближения и расхождения двух русских религиозных мыслителей по вопросу о характере и возможных путях христианского единства.

Максим Исповедник как представитель палестинской философско-богословской традиции. Евагрий Понтийский - один из теоретиков монашеской жизни. Оригеново учение о распаде первоначальной Энады - первоначальное единство сотворенных Богом умов с Логосом.

Анализ особенности метафизической системы, изложенной в Евангелии Истины. Этот памятник гностического христианства как исток оригинальной философской традиции в истории европейской христианской философии. Оригинальная христология Евангелия Истины.

Статья посвящена участию русского историка-медиевиста Е. Ананьина, проживавшего в Италии, в дебатах вокруг концепции итальянского Ренессанса, его попыткам очистить поле ренессансных исследований от укоренившихся клише антитезы Средневековья и Возрождения.

Обоснование необходимости возвращения в русский научный контекст имени Евгения Аничкова — теоретика и историка литературы, ученика и последователя А.Н. Веселовского, культурфилософа. Противопоставление Аничковым А.И. Герцена и Н.Г. Чернышевского.

Формирование евгенической концепции, направления и этапы развития данной науки в мире, России и в Германии. Структура евгеники, ее составные части, содержание и значение. Ключевые проблемы евгеники: основные доводы "за" и "против", перспективы развития.

Евгенические теории и их строение на фундаменте "научного" знания. Склонность переоценивать реальные возможности "учёных" воздействовать на процесс получения особей с заданными качествами. Рассмотрение механизма тканевой дифференциации Ф. Гальтону.

Еволюційна біологія - наукова дисципліна, яка досліджує походження видів від єдиного спільного предка, що включає процеси природного відбору, спадковості, мінливості ознак та розмноження. Визначення постнекласичної науки в філософських дослідженнях.

Виявлення витоків еволюціонізму, простеження еволюційних змін в британо-американській культурній антропології. Вивчення особливостей теорій лінійної, універсальної і багатолінійної еволюції в культурній антропології. Визначення специфіки неоеволюціонізму.

Дослідження закономірностей еволюції візантійського неоплатонізму. Виявлення типологічних різновидів візантійської філософської теології, антропології та космології. Дослідження специфіки паламітської схоластики другої половини XIV і XV століть.

Розгляд особливостей формування філософських ідей Е.Фромма як одного з основоположників неофройдизму, який взяв за основу дзен-буддизм, додавши до нього свої напрацювання в класичному психоаналізі та сформував свою теорію "гуманістичного психоаналізу".

Дослідження процесу еволюції ідеї культури в контексті розвитку гуманітарного знання та соціокультурних змін європейської цивілізації, що зумовило появу культурної політики. Кульмінація боротьби ідеологій та кризи культури на зламі ХІХ та ХХ ст.

Плюралістична проблематика в період античної філософії, в контексті проблеми єдиного і множинного. Дослідження спроб концептуалізації плюралістичних уявлень. Конструктивні тлумачення такого явища як "плюралізм філософських вчень", "плюралізм філософії".

Аналіз концепції освіти в період від античності - до початку ХІХ століття. Дослідження природи людини, її місця у світі. Філософський аналіз світоглядних змін, їх впливу на соціокультурну парадигму освіти. Вчення Конфуція, китайська модель особистості.

Знайомство з основними віхами еволюції концепту "криза" в політичній думці Західної Європи та США. Розгляд сучасних праць, присвячених концептуалізації поняття кризи та виробленню методології її дослідження. Аналіз окремих аспектів перебігу кризових явищ.

Соціально-філософський аналіз пізнавальної традиції в осмисленні співвідношення елементів природного та соціального аспектів життєдіяльності суспільства. Співвідношення суспільноцентричного та індивідоцентричного розуміння соціальної справедливості.

Розвиток уявлень про справедливість за добу античності. Долідження правомірності ототожнення сучасного значення поняття "справедливість" із давньогрецькими еквівалентами. Аналіз космоцентричного світосприйняття еллінів як основи міфологеми Порядку.

Дослідження питань розвитку критичного мислення особистості. Аналіз точок дотику наукових поглядів у сфері медіапедагогіки, медіадидактики та в інших галузях. Дискусія щодо їх практичного використання у системі післядипломної педагогічної освіти.

Соціально-філософське дослідження еволюції образу майбутнього у ідеологіях. Тенденції формування цивілізації, відображення її у процесах розвитку українського суспільства. Етапи генезису і традиції філософського осмислення поняття "образ майбутнього".

Свобода - одна з найбільш важливих сутнісних характеристик людського життя, що розкривається на основі єдності його духовних і матеріальних складників. Політична свобода - вияв громадянських прав, який забезпечує нормальну життєдіяльність індивіда.

Світоглядно-філософські передумови формування українського та західноєвропейського модерну. Національна модель діалектики "соціум – особа" в художньо-образній рефлексії мистецтва модерну. Механізм трансформації смислів філософської культури модерну.