Аналіз генези та еволюції категорії "річ" в європейській континентальній філософській традиції. З’ясовування семантики терміна річ у діалогах Платона, Аврелія Августина, Лоренцо Валла та Аристотеля. Застування метафізиці на початку XVIII сторіччя.

Розкриття особливостей трактування категорії "справедливість" римським юристом і державним діячем М.Т. Цицероном на основі аналізу його головних робіт "Про державу" і "Про закони". Розгляд Цицерона як теоретика космополітичної справедливості світу.

Поняття категорії буття, етапи його тлумачення та основні форми. Діалектичні принципи осмислення світу. Характеристика зв'язків упорядкування та детермінації. Принципи розвитку системних об’єктів. Логічне обґрунтування буття. Філософська система Гегеля.

У науковій розвідці здійснено інтерпретацію романів Г. Гессе "Степовий вовк" та "Гра в бісер" на основі діалогу "автор-герой-читач", побудованого на засадах інтелектуальної гри. Філософія та естетика є вихідними, невід’ємними засадами концепції гри Гессе.

Ключова роль герменевтики у системі наукового знання. Концепція персоналістичної герменевтики католицького філософа-персоналіста Ч.С. Бартніка. Суть істини в контексті особи і пізнання. Німецька філософська думка у формуванні концепції герменевтики.

Розгляд поглядів філософів Античності на категорій розум, воля, чесноти, справедливість, законослухняність як засобів регулювання життя в суспільстві. Необхідність виховання правильного ставлення до закону. Сучасне розуміння правової свідомості.

Використання філософами Античності категорій розум, воля, чесноти, справедливість, законослухняність при дослідженні правової свідомості. Особливості трактування питань зв'язку між свідомістю людини і законом, справедливістю та підпорядкуванню законам.

Аналіз використання мислителями категорії розуму, волі, чесноти, справедливості та законослухняності. Дослідження законів як засобу регулювання життя в суспільстві. Розгляд освіти, яка повинна виховувати у людей чесноти і правильне ставлення до закону.

Соціальна справедливість в античному соціально-філософському пізнанні. Формування поняття справедливості на рівні концептуального розуміння, що виражає співмірність людських вчинків, їх співвідношенням з порядком Всесвіту, правом та традиціями соціуму.

Тотальність як спосіб подолання абстрактної односторонності розсуду. Сутність і значення категорії тотальності як засадничого принципу філософії Гегеля. Аналіз категорії тотальності як системотворчого принципу онтології, логіки і філософії історії Гегеля.

Сутність та методологічне значення категорії тотальності як засадничого принципу філософії Гегеля. Поняття тотальності, спосіб подолання абстрактної односторонності розсуду. Розкриття внутрішньої конкретності метафізичних абсолютів, принципи в онтології.

Аналіз категорії темпоральності на матеріалі роману "Орда" Р. Іваничука. Поняття "темпоральність" і "час", сприймання темпоральності. Концепція української національної культури, яка в історичному контексті дає відповіді на складні питання сьогодення.

Тенденции католической философии. Неотомизм как влиятельное течение в философии католицизма, его особенности. Неоавгустинизм и его принципы. «Философия действия» - отличительная особенность неавгустивизма. Экзистенциализм и тейярдизм, их особенности.

Возможность создания механизма бесконфликтного сосуществования религий, культур и цивилизаций на основе сотрудничества, общечеловеческих ценностей, чтобы прочный мир и надежная безопасность стали такими же неотъемлемыми элементами, как солнце и воздух.

Философское понимание качества, количества, меры и скачка как нарушения непрерывности меры. Представления Аристотеля, Гегеля. Атомистика Левкиппа, Демокрита и школа пифагорейцев. Субъективно-идеалистический взгляд Канта и материалисты XVII—XVIII века.

Доказательство теории, что доминантой качества жизни является отношение человека к окружающему миру, а не дополнительные доходы, а потребности духовного и душевного человека могут различаться и приводить к решению или усилению социальной напряженности.

Аналіз зв’язку квазітрансцендентного і безпосереднього як характеристик одного конкретного явища психічного життя людини, ВИЩОГО стану свідомості як компенсаторного осяяння. Визнання людиною власного іншого всередині себе з позицій сучасної філософії.

Анализ квантитативной эстетики У. Хогарта. Базовые принципы эстетической квантитативности: соразмерность, упорядоченность, симметричность, единство в многообразии. Концепция "линии красоты", в основание которой положены четко выверенные правила.

Виявлення схожості між процесами генерації наукового знання і випромінювання енергії атомом має дуже важливе значення для глибшого зрозуміння складності феномену науки, його особливостей та значущості для розвитку людства і прогресу цивілізації.

Кибернетика как наука, её основные понятия. Осмысление кибернетических понятий с позиции философии. Закономерности процессов управления и передачи информации в технических, биологических и социальных системах. Вклад кибернетики в научную картину мира.

Богословские и образовательные идеи Киево-Могилянской школы, оказавшие влияние на религиозно-философскую мысль Московского царства второй половины XVII в. Значение Киево-Могилянской школы в формировании новых идейных течений, религиозных и светских.

Історія Києво-Могилянської академії - нового типу вищої школи в Україні. Філософські проблеми у працях діячів Академії. Розвиток філософської думки в Україні на ґрунті взаємодії із культурою Західної Європи. Розуміння філософії професорами Академії.

Поняття і функції академічної філософії, її становлення в київській регіональній субкультурі. Дослідження змісту історико-філософської спадщини філософів Київської духовної академії і Університету Святого Володимира. Академічна філософія в системі науки.

Особливості функціонування київської академічної філософії ХІХ - початку ХХ ст. Статус історико-філософського знання в системі духовно-академічної та університетської освіти в Києві. Здобутки київських академічних філософів у галузі історії філософії.

Процес деструкції марксизму-ленінізму у філософських освіті, науці і культурі УРСР від епохи сталінізму на прикладі філософського факультету Київського державного університету. Реформаторська роль деканів філософського факультету П. Копніна і Шинкарука.

Обґрунтування актуальності осмислення специфіки людського буття. Аналіз особливостей трактування екзистенційного змісту буття. Визначення його сенсу у контексті екзистенційно-антропологічної філософії представників світоглядно-антропологічної школи.

Аналіз ролі Київського Релігійно-філософського, Київського Науково-філософського товариств у становленні самобутньої філософської думки в Україні. Сприйняття західноєвропейської філософії як складової культури, заснованої на католицизмі та протестантизмі.

Исследования проявления отношения Я-другой в кинематографе между зрителем и действительностью фильма внутри данной действительности в контексте изучения конструирования образа и знака. Связь кинематографического образа с проявлениями бессознательного.

Кинизм - философская школа, проповедующая ограничение потребностей, отстраненность от культуры и общества. Скептицизм — направление, выдвигающее сомнение в качестве принципа мышления. Эпикурейство, его этическая идея - чувственный мир, удовольствие.

Кинизм – одна из наиболее значительных сократических школ античной философии. Минимизация потребностей, нищенский образ жизни философских последователей. Концентрация внимания на пороках общества. Рассмотрение кинического учения Диогена Синопского.