Стаття розглядає значення та ефективність використання фольклору для підвищення культурної компетенції учнів та поліпшення результативності навчання української мови. Автор аналізує можливості використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Особливості та проблеми формування національної свідомості майбутніх учителів музичного мистецтва крізь призму національної ідентичності. Витоки утворення цього феномена, важливі сучасні тенденції його кристалізації та фактори ризику в умовах навчання.

Роль фольклору у формуванні художньо-мовленнєвої компетентності дошкільників, молодших школярів. Проблема розвитку мовлення дітей засобами усної народної творчості. Огляд фольклорних жанрів, які доцільно застосовувати під час навчально-виховного процесу.

Сущность, особенности и краткая характеристика основных жанров детского фольклора: считалки, дразнилки, приговорки, поддевки, отговорки, заклички. Роль и место малых фольклорных жанров в жизни ребенка дошкольника – пословицы, поговорки и загадки.

Фольклор - это поэзия народа понятная простому человеку и легко ложащаяся на слух. Особенности развития народной песни в прошлом и настоящем. Русский героический эпос (былины) - наследие прошлого, свидетельство древней культуры и искусства народа.

Фольклор белорусского народа X–XIII веков. Хоровод как разновидность народной массовой игры. Характеристика письменности, зодчества, изобразительного искусства белорусского народа. Истоки белорусской литературы, ее развитие и формирование в те времена.

Розуміння суті та специфіки категорії жанру фольклорного. Огляд дефініцій термінопоняття "жанр фольклорний". Різні підходи учених до вивчення жанру фольклорного в українській та зарубіжній фольклористиці. Тенденція розуміння фольклорного процесу.

Особенности восприятия современниками произведений Ремизова, ориентированных на фольклорную традицию. Характеристика философского и социально-политического подтекста "фольклорных" произведений Ремизова. Круг чтения писателя в области фольклористики.

Програма навчальної дисципліни за вибором "Фольклоризм" з урахуванням оновлених навчальних планів ЛНМА ім. М.В. Лисенка для студентів освітнього рівня "бакалавр". Структура програми, форми самостійної роботи, контролю. Відповідний тематичний комплекс.

Характеристика феномену фольклоризму в ліричних творах (поезії) видатних українських письменників М.П. Старицького та А.С. Малишка. Аналіз основних поетичних творів, де спостерігається процес спілкування даних авторів із народнопоетичною творчістю.

Аналіз поняття сецесіонізму - різновиду модернізму в літературі ХХ століття. Розгляд проблеми його впливу на естетичні принципи і художню практику С. Яричевського - поета, як автора ліро-епічних творів, прикметних асиміляцією міфофольклорних джерел.

Функционирование фольклорной традиции в прозе М. Лермонтова. Проведение параллелей с традициями черкесского фольклора, свадебной обрядностью на примере повести "Бэла". Извлечение архетипического смысла текста с целью изучения психологии поведения героев.

Фольклор в теории и практике писателей-сентименталистов, его собирание и публикации в XVIII веке. Идея свободы чувств в повести Н.М. Карамзина "Бедная Лиза" и способы ее выражения. Роль фольклора в повести Н.М. Карамзина "Наталья, боярская дочь".

Розкриття поняття фольклоризму, його ознак та особливостей. Особливості використання творів усної народної словесності як джерела фольклоризму в романі Віталія Мацька "Катарсис". Поєднання народних традицій та літературних інновацій у романі Мацька.

З'ясування прагматики та семантики фольклорної інклюзії у творах письменників народницького періоду. Визначення фольклоризму як збагачення індивідуальної професійної словесної творчості шляхом абсорбції елементу продукту колективної креативної сили.

Фольклорні джерела повісті О. Кобилянської "В неділю рано зілля копала". Звернення до народнопоетичних джерел. Виокремлено колірні епітети, зменшено-пестливі форми, апозитивні конструкції, словесні парні комплекси, традиційні порівняння та звертання.

Контрастивный анализ содержательно-композиционных, формально-поэтических, языковых особенностей балладного жанра в русской, англо-шотландской фольклорной и литературной традициях. Фольклоризмы, выступающие в роли семиологической системы при переводе.

Багатогранна фольклористична діяльність М. Дринова та його внесок у розвиток болгарської фольклористики й етнології. Найважливіші фольклористичні праці вченого, позначені широким використанням порівняльного методу. Основні етапи наукової діяльності.

Процес формування концептуальної парадигми романтизму та застосування і розвиток її у фольклористичній спадщині М. Костомарова. Процес становлення на засадах позитивізму української культурно-історичної школи та участі, ролі й значення Костомарова.

Визначення основних груп фольклорних матеріалів Михайла Зубрицького, висвітлення їхніх жанрових особливостей. З'ясування методів збиральницької роботи дослідника-народознавця. Поширення та використання фольклору серед населення Західної Бойківщини.

Аналіз методологічних принципів К. Грушевської у дослідженні первісної культури на етнологічному та фольклорному матеріалі в контексті сучасного тлумачення системи українського фольклору. Еволюційні чинники перспективності використання ідей етнолога.

Дослідження прогресивних текстологічних та едиційних тенденцій Каленика Шейковського на прикладі публікації фольклору в "Быте подолян". Опис прагнення К. Шейковського фіксувати варіанти з фонетичною точністю та паспортизувати зібраний матеріал.

Аналіз культурологічної діяльності академіка М. Возняка. Його спостереження над жанровими особливостями українського фольклору, взаємозв’язками усної та писаної словесності. Опис зародження і функціонування старослов’янської мови як літературної.

Садиба Попова як одне з самих відомих місць Василівщини, причини та історія будівництва. Створення заповідника завдяки діяльності місцевого історико-культурного товариства "Спадщина". Відомості про виконавців фольклору. Свята зимового та весняного циклу.

Двобій богатирів як основна ідея і суть всього богатирського епосу казок, билин, легенд, міфів. Аналіз реалізації цієї ідеї в легендах про Палія і Мазепу. Легенди про Палія і Мазепу як залишки богатирського епосу, в яких немає ніяких історичних реалій.

Розгляд образу гончаревої дороги та гончаря в українських биличках ХІХ-ХХ століття, характерні особливості цих фольклорних текстів. Виявлення регіональних відмінностей биличок. Поширення сюжетів та образу гончаря, що має справу з демонічними створіннями.

Введення використання фольклорно-обрядових елементів у лібрето опер сучасних українських композиторів. Розгляд сценічних версій оперних вистав дали підстави для з’ясування та виокремлення основних засад введення фольклорно-обрядових елементів у вистави.

Елементи української народної наративної традиції в індивідуальній творчості В. Голобородька. Відображення магічно-ритуальних явищ, властивих народному світоглядові в поезіях автора. Семантика домінантних символів поезії в порівнянні з народною творчістю.

Погляди науковців щодо ритму, рими та строфіки поета. Тлумачення народності форми творів Т.Г. Шевченка. Особливості народнопісенної ритміки, які вплинули на творчість Кобзаря. Використання переносів, непритаманне народній пісні. Зміст поетичної спадщини.

Обзор новых интерпретаций текста рассказа Бунина "Птицы небесные". Исследование образа странника Луки, молодого студента-медика, взаимозависимость характеров персонажей, актуализированных на уровне "птичьей" символики, заданной русским фольклором.