Світогляд – сукупність знань, оцінок, що визначають узагальнене уявлення про світ у цілому, розуміння світу і місця в ньому самої людини, життєві позиції, програму поводження і діяльності людей. Міф як форма світорозуміння людства, його духовної культури.

Капітал іноземних інвесторів, які можуть мати зацікавлення вкладати власні кошти в економіки інших країн - ефективне джерело капіталовкладень. Облік виробництва, витрат ресурсів у натуральному, грошовому вимірі - основні елементи кількісного аналізу.

Аналіз тотожності та відмінності філософії, синергетики і голізму в контексті інновацій в освітній роботі викладачів вузів. Закони та категорії діалектики, суттєві риси синергетики і голізму. Взаємозв’язок філософської та загальнонаукової філософій.

Філософія це не конкретна наука, не сума наукових знань, але наука, поряд із повсякденним знанням, народним і професійним мистецтвом, усіма видами правового, політичного, морального й іншого досвіду та знань є джерелом усієї філософської проблематики.

Про предмет філософії або коли людина філософствує. Чи є філософія наукою. Питання особистісного буття. Проблема сенсу життя, зміст людського життя. Всесвіт, світ, буття. Чому науки не можуть узяти на себе функції філософії і говорити про буття.

Фiлософiя та її мiсце в духовнiй культурi людства, основи фiлософського аналiзу суспiльства та пiзнання свiту людиною. Сутнiсть людини як основа гуманiстичного фiлософствування, поняття про буття то надприроднє. Суспiльна свiдомiсть, світогляд та Бог.

Специфіка впливу релігійних символів на формування духовного життя прикарпатців. Розгляд проблемного поля інтерпретації галицьких релігійних символів через імпліментаційний та духовно-праксеологічний аспекти. Особливості сакральної спадщини Галичини.

Розгляд історії виникнення, основних понять і завдань філософської антропології. Антропологічні пошуки М. Шеллера (звернення до Бога як вищої духовно-ціннісної інстанції). Філософські концепції людини, що набули свого розвитку у послідовників М. Шелера.

Характеристика зв'язку психології з філософською антропологією. Дослідження кризи багатьох класичних уявлень про людину і пов’язане з цим виникнення філософської антропології. Аналіз "суб’єктивного" та "об’єктивного" знання у теоріях пізнання.

Розгляд зв'язку появи та розвитку людини з ґенезою Космосу та природою у міфологічній свідомості. Аналіз особливостей мутаційної теорії еволюції голландського вченого Хуго де Фріза. Характеристика аспектів та напрямків філософської антропологія.

Проблема людини як унікального творіння. Дослідження сутності людини в історії філософії. Філософія про походження людини і природи. Цінності людського існування. Духовність як міра людяності. Передумови переходу від тваринної істоти до істоти культурної.

Філософська антропологія як стратегічний код української фантастики другої половини хх століття на прикладі творчості Олеся Бердника. Становлення української фантастики як самобутнього літературного явища в національній літературі в середині ХХ ст.

Зміст головних ідей філософсько-антропологічної школи. Системний аналіз основних рис філософської антропології Володимира Шинкарука. Визначення ідентичності особистості та колективу образом майбутнього. Розвиток ідеї реалістичного творчого гуманізму.

Твори Олеся Бердника – значуще явище у світовій художній літературі та філософській науці. Пошук незнищенного ядра суб’єкта як системоутворювальний фактор для творчості цього письменника. Погляди мислителя на природу екзистенційного виміру буття.

Філософський аспект творчості українського письменника О. Бердника з позицій встановлення її суголосності екзистенціальним і постмодерним мотивам. Екзистенційний вимір буття. Пошук незнищенного ядра суб’єкта як джерела смислотворення, породження нового.

Особливості підходу філософської антропології до вивчення природи людини. Розвиток об’єктивної методології пізнання, спроможної поєднати досягнення природознавства зі здатністю до створення гуманістичного соціокультурного у своєму розвитку суспільства.

Особливості концептуалізації поняття "природа людини" у філософській антропології. Проблема шляхів і форм інтеграції наукових знань про людину. Відкриття суб'єктивності та початок формування науки в європейській культурі. Контекст некласичного мислення.

Обґрунтування необхідності філософсько-антропологічної методології та її концептуалізації у модернізації професійної підготовки фахівців з права. Аналіз значення антропологічних експлікацій філософської теорії у процесі саморозвитку особистості юриста.

Філософська герменевтика як мистецтво тлумачення, вияснення і перекладу текстів як таких, її сутність і закономірності. Принципи застосування методів і прийомів філософської герменевтики в процесі аналізу біблійних текстів, а також місця людини в них.

Простеження філософського змісту в творах Лесі Українки. Матеріалізм, діалектика, переконання в можливості пізнання світу, інтерес до досягнень природознавства, філософії, реалістична естетика та історичний оптимізм як основні риси світогляду письменниці.

Витоки і особливості філософії Київської русі. Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні. Г. Сковорода – видатний представник філософії українського просвітництва. Розробка антропологічного принципу та ідея суспільного прогресу.

Розгляд Києво-Могилянської академії як осередку філософсько-політичної думки в Україні. Класична доба українського філософа. Визначення особливостей творчості Г. Сковороди. Філософські погляди І. Франка. Його внесок у розвиток культурного життя України.

Острозький культурно-освітній центр. Філософія Г.С. Сковороди як приклад філософії українського духу. "Філософія серця" П. Юркевича. Києво-Могилянська академія: коло питань та формування ідей. Філософія України другої половини 19 - початку 20 століття.

Исторія філософської культури України XIV-XVI століття. Етапи розвитку духовної думки в Україні, становлення нової характерології, формування української версії реформаційної ідеології та ренесансного гуманізму. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

Острозький культурно-освітній центр. Києво-Могилянська академія: коло питань та формування філософських ідей в університетах. Філософські ідеї Г. Сковороди. "Філософія серця" П. Юркевича. Філософія України другої половини XIX – початку XX століття.

Заснування першої в Україні науково-дослідної кафедри марксизму і марксознавства С. Семковським. Обрання В. Юринця як вченого-філософа академіком ВУАН. Фундаментальні праці з філософії В. Асмуса. Підтримка ідеї українізації українськими філософами.

Аналіз застосування філософської евристики як методологічної стратегії в історико-філософському дискурсі. Сутність і особливості латерального та вертикального мислення, їх опис через протиставлення та порівняння. Створення віяла концепцій, його зміст.

Платон - перший з європейських мислителів, що запропонував власну концепцію любові, яка визначила подальшу долю багатьох течій стосовно осягнення даного екзистенціалу. Основні складові дружби у філософському вченні цього давньогрецького мислителя.

Суть ретроспективи онтологічних підвалин часу у різноманітних формах моди. Аналіз давньогрецької етимології поняття "час" як вічного та тривалого. Трансформація первинного сенсу поняття "час" та формування нових моделей, що набули поширення у філософії.

Внесок українських музикознавців до процесу формування компаративних студій у царині мистецтвознавства. Запропоновано запровадження категорії "емінентного тексту" Г.-Ґ. Ґадамера як термінологічної одиниці ідіому музично-культуральної компаративістики.