Розглянуто специфічні особливості понять "креативність" та "творчість". Показано, яким шляхом відбувалось їх формування та розвиток в науковому та соціальному дискурсах, акцентовано увагу на історичному та сучасному контексті використання вказаних понять.

Дослідження особливостей культурно історичних витоків філософії Київської Духовної Академії, проблема гуманітарної освіти та її зв’язок з іншими науками. Роль даного закладу в процесі становлення філософської освіти та науки на вітчизняних теренах.

Обґрунтування філософського поняття насильства і ненасильства в суспільному розвитку, їх співвідношення та умови утвердження ненасильницьких форм. Роль нового гуманізму та демократії в подоланні насильства та утвердженні ненасильницьких форм розвитку.

Поняття професійної відповідальності як провідної професійно-моральної якості військового керівника. Процес виховання професійної відповідальності майбутнього військового керівника як аспект освітньої роботи у вищому військовому навчальному закладі.

Особливості постнекласичного наукового дискурсу, згідно з яким розглядається наукове та релігійне знання як спрощена мислинєва конструкція значно більш складної об’єктивної реальності. Розуміння християнського віровчення та його історичного розвитку.

Пізнання як предмет філософського аналізу. Риси і обмеженість донаукових концепцій суспільного розвитку (СР). Поняття суспільно-економічної формації, його роль в матеріалістичному розумінні історії. Географічне середовище як постійна і необхідна умова СР.

Дослідження радикальної педагогіки як важливої складової сучасної освіти інформаційного суспільства. Парадигма визначення критичного мислення, запропонованого П. Фрейре. Аналіз необхідності розгляду ідеї компетентностей у межах філософського дискурсу.

Проблема феноменологічного та культурологічного підходу до аналізу релігії. Смислове тлумачення релігійного досвіду як імпліцитної інтенції суб’єкта. Уведення релігійного смислу в проблемне поле культурології як складника культурної семантики та освіти.

Буття людини як специфічний спосіб її унікального, неповторного існування, особливості її трактування в світовій філософії різних історичних епох. Сенс і роль питання безпечного середовища, коли людина знаходиться в зоні постійного ризику в умовах війни.

Досвід філософської інтерпретації античної та середньовічної спадщини в філософії ренесансного неоплатонізму. Онтологічне підґрунтя гуманізму Миколи Кузанського і флорентійського неоплатонізму. Амбівалентність душі як принцип антропології Марсіліо Фічино.

Досліджуються особливості і значення філософського мислення, розуміння його змісту. Акцентується увага на тому, що любов до мудрості без мислення не була б можлива. Філософія намагається осмислювати не часткові явища, а ситуацію перебування людини у світі

Визначення необхідності постійного повернення на рівні філософського, глибинного розуміння до феномену війни та аналізу понять "фахівець", "спеціаліст", оскільки військові практики, як доводить дійсність, досить часто через певні механізми імітації.

Розробка найбільш ефективних моделей політичного прогнозування та державотворення. Дослідження основних чинників легітимності влади в демократичному суспільстві. Аналіз природи легітимності влади в умовах воєнного стану та історичній ретроспективі.

Визначення світоглядних основ характерних для феномену українського шістдесятництва. Загальні тенденції функціонування філософської думки в умовах ідеологічного тиску радянської влади, приклади здобутків та недоліків процесу філософування цього періоду.

Світоглядні основи, характерні для феномену українського шістдесятництва. Загальні тенденції функціонування філософської думки в умовах ідеологічного тиску радянської влади. Наведено приклади здобутків та недоліків процесу філософування цього періоду.

Основна характеристика реальності небезпеки технократичного бачення майбутнього, де людство живе у технократичній утопії як у дійсності, мінімізувавши дію власних переконань. Особливість збереження і розвиток особистого та універсального життєсвітів.

Обґрунтування необхідності застосування етнодіагностики творчо обдарованого єства етнофора здійснено на засадах "інтегральної філософії" Ш. Ауробіндо, антропософії Р. Штайнера, етногенезу в біосфері Л. Гумільова, "психології народів і мас" Г. Ле Бона.

Сутність поняття інформаційної культури, його формування під впливом розвитку інформаційних технологій. Аналіз підходів до розуміння інформаційної культури. Дослідження праць фахівців у галузі інформатики, обчислювальної техніки, інформаційних технологій.

Сучасне розуміння сутності інформаційної культури, яке сформувалося під впливом розвитку інформаційних технологій. Аналіз найбільш суттєвих підходів до розуміння інформаційної культури. Дослідження проблеми інформаційної культури у філософському полі.

Суть нездійсненності проявлення суб’єктивності як самототожної в горизонталі міжособистісної комунікації, відстороненої від її вертикалі. Прояв межі осягнення особистісності у персонально-суб’єктному саморозкритті. Визначення трансцендентності знання.

Аналіз основних теорій сміху, їх класифікації. Вивчення та характеристика еволюції філософської думки в осмисленні феномену сміху. Розгляд видів теорій комічного - переваги, розрядки і протиріччя - у філософській рефлексії від античності до сьогодення.

Концептуальне відтворення дискурсу еволюції технократизму у галузі вищої освіти. Проведення ретроспективного аналізу становлення феномена технократизму у саморозгортанні суспільства доби Модерну та його ролі у розвитку суспільства та системи освіти.

Аналіз спроби знайти в тексті книги алюзії на стародавні артефакти, виявити творчий сенс філософського міфу, розкрити "екзистенціали" людського життя - дитинства, юності, зрілості та старості, а також виокремлення універсальних проблем людського буття.

Вивчення коренів давньоруського іконопису. Онтологічне розуміння символізму ікон. Релігійний простір у візантійському живописі. Оцінка значення церковного мистецтва на Русі. Символ, символізм і канонічність ікони. Присутність Святого Духа в картині.

Стратегія гри та її застосування у вирішенні стресових ситуацій в різних інтерактивних подіях як міжособового, так і професійного характеру. Принципи філософського ставлення до гри у медіативній ситуації вирішення конфліктів та дисгармонії думок.

Характеристика буття як філософської категорії та інтерпретація його сутності. Уявлення про ідеологію життя і свободи. Зміни розуміння проблеми буття в історії філософії. Поняття "субстанція". Співвідношення категорій "буття", "субстанція" та "матерія".

Оцінка наскрізних механізмів взаємодії архітектури і філософії або дискурсивних умов комунікації та функціонування значень в архітектурі постмодернізму. Проблема репрезентативності і інтерпретації форми. Конструкція в культурі соціального урбанізму.

Характеристика філософського метода Сократа, розуміння ним іронії, маєвтики, діалектики. Полеміка між реалістами, номіналістами та її роль для подальшої історії середньовічної філософії. Сутність та основні течії протестантизму: лютеранство, кальвінізм.

Дослідження ролі уяви в історичному пізнанні. Обґрунтування нового погляду на сучасну полеміку про природу і функції історичного знання в контексті тропологічної теорії Г. Вайта. Опис його філософських поглядів на формування знань про минуле науковцями.

Розгляд філософських підходів до розуміння безпеки. Дослідження поглядів на концепцію безпеки таких відомих давньогрецьких мислителів, як Геракліт, Платон, Сократ, Зенон. Вклад у розвиток та становлення безпеки в суспільстві філософів Стародавнього Риму.