Понятие и сущность методологии, основные методы исследования в психологии. Этапы психологического исследования: формирование проблемы, выдвижение и проверка гипотезы, интерпретация результатов проверки. Дополнительные методы исследования в психологии.

Рассмотрение изучения статистических зависимостей в психологических исследованиях. Массовый уход в область низких значений коэффициента корреляции, когда "ненулевая корреляция" (гипотеза о равенстве нулю коэффициента корреляции) становится достаточной.

Психология как наука о непосредственном опыте. Эксперимент как деятельность испытуемого и планы его описания. Экспериментальные исследования изучения процессов памяти Г. Эббингауза. Экспериментальное исследование процесса научения Брайяна и Хартера.

Изучение наиболее эффективных способов реконструкции личностного "Я" пациентов, страдающих от психоэмоциональных и личностных расстройств непсихотического генезиса. Выбор методов психотерапевтических воздействий при акцентуациях характера и психопатиях.

Клинико-психологические исследования старения. Демографические, клинические и эпистемологические факторы. Проблемы планирования и проведения психологических исследований лиц пожилого и старческого возраста, интерпретации результатов этих исследований.

Исследование проблемы принятия решений с учетом мотивационной, поведенческой сущности личности. Характеристика мировосприятия, определяемого мотивациями, мотивационным поведением, мироощущением, а также отношением к цели и современной действительности.

Характеристика науки – сферы человеческой деятельности, результатом которой является новое знание о действительности, отвечающее критерию истинности. Применение постулатов научного метода в психологии. Основная методика психологического исследования.

Оценка степени психологической адаптации субъекта в условиях экстремальной ситуации с последующей реализацией автоматизированной процедуры диагностики. Индивидуальная оптимизация психосоматической реабилитации личности со стрессовыми расстройствами.

История этнопсихологических исследований в России. Изучение массовых психические процессов и положения личности в группе, межэтнических отношений. Развитие личности путем "присвоения материальной и духовной культуры общества", традиционных ценностей.

Структура и функции методологического знания. Особенности классического типа рациональности и психологической методологии. Становление неклассического типа научной рациональности. Психологическое исследование: уровни, виды, структура, этические принципы.

Аналіз розвитку методологічної кризи кінця XIX ст., пов'язаної із труднощами, які виникали при пошуках методів дослідження психіки. Потреба у трансформації методу, який перетворювався в опосередкований предмет. Становлення нової психологічної парадигми.

Аналіз підстав вибору методологічної позиції у психологічному пізнанні з урахуванням постнекласичного підходу до становлення і розвитку наукової думки. Сутнісне, конституційне і функціональне змістонаповнення науково-дослідного сприйняття картини світу.

Загальні підстави вибору методологічної позиції у психологічному пізнанні з урахуванням постнекласичного підходу до становлення і розвитку наукової думки. Конституційне і функціональне змістонаповнення науково-дослідного сприйняття картини світу.

Альтернативний погляд на психологію як на універсум людської життєдіяльності. Ситуаційна, мотиваційна, діяльна і післядіяльна складові освітнього узмістовлення новоствореної авторської програми із дисципліни "Психологія як сфера миследіяльності".

Методологічне дослідження присвячене обґрунтуванню альтернативного погляду на психологію як на універсум людської життєдіяльності і як на особливий світогляд і на здатність бачити все у фокусі людини. Розлоге розуміння психології як сфери миследіяльності.

Дослідження проблеми психологічного узмістовлення якості вищої освіти та ефективності розвивальної взаємодії її учасників в умовах сучасного інформаційного суспільства. Перевірка ефективності ініційованих змін і системи пропонованих нововведень.

Обґрунтування принципово нової теоретико-методологічного підходу до розв’язання проблеми професійно-психологічного добору персоналу до Національної поліції України. Характеристика визначення основних методичних недоліків професіографії в поліції.

Суть методологічних засад підготовки практичних психологів в умовах суспільної нестабільності на підставі тезауруса професійних компетенцій практичного психолога. Урахуванням сфер суспільної діяльності та видів психологічних практик майбутнього фахівця.

Дослідження сучасних методів вивчення динаміки розвитку міжетнічних конфліктів на рівні міжособистісних комунікацій. Визначення можливості їх застосування в практиці дослідження міжетнічних відносин та аналіз напрямів вивчення особливостей їх розвитку.

Складові елементи системи організації комплексної реабілітації військовослужбовців збройних сил України, учасників бойових дій. Підвищення рівня боєздатності та збереження фізичного і психічного здоров’я, нормалізації психоемоційної сфери комбатантів.

Розкрито методологічні засади формування, становлення і розвитку концепції стійкості у різних сферах наукового суспільного знання. Аналіз підходів сучасної літератури до ролі концепції стійкості в процесах управління, збереження та розвитку різних систем.

Роль та значення проектної діяльності в процесі особистісного зростання і професійного успіху. Опис концептуального підходу до процесу професійного становлення фахівця медичної сфери. Дослідження готовності фахівців медичної сфери до проектної діяльності.

Методологічні принципи використання фотозображень у роботі практичного психолога. Система прийомів роботи із фотозображеннями в процесі використання арт-терапії як методу творчого самовираження клієнта в роботі із власними персоналізованими запитами.

Аналіз основних принципів юридичної психології, які є центральним поняттям, логічним вираженням пізнання, основною ідеєю, що пронизує систему знань і встановлює субординацію цього знання. Принципи зв'язку й розвитку, історизму, системності й причинності.

Обґрунтування методологічних проблем психологічної теорії, критичної оцінки з урахуванням світового та вітчизняного досвіду. Необхідність наявності фундаментальної теорії для проведення соціально-психологічної діагностики та консультування високого рівня.

Ключові засади методології наукового пізнання запобігання та протидії гендерно зумовленого насильства. Принцип об’єктивності, суть якого полягає в тому, щоб зрозуміти досліджуване явище таким, як воно є чи може бути. Системний та цивілізаційний підхід.

Специфіка вивчення соціальної відповідальності особистості крізь призму методологічних підходів: системно-структурного, діяльнісного, аксіологічного, суб’єктного, діалектичного, сутнісно- змістовного, історичного. Стадії розвитку соціального інтелекту.

Розгляд стану сучасного суспільства України. Вивчення специфіки соціальної відповідальності особистості крізь призму методологічних підходів. Визначення поведінки індивіду на основі моральних норм та цінностей, поставлених цілей та способів їх досягнення.

Дослідження методології ефективного мислення як відображення дійсності з метою стратегічного визначення бажаного результату та тактичних дій щодо його досягнення. Домінанти, що утворюються у процесі творчої активності. Критерії ефективності гештальту.

Загальні уявлення про ідейні позиції науки, основні закономірності пізнання й осмислення нею національно-психологічних особливостей представників конкретних етнічних спільнот. Принцип детермінізму, соціального підходу, порівняння значимих величин.