Методологія дослідження запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методологія дослідження запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству

Вікторія Миколаївна Руфанова, кандидат юридичних наук, доцент, майор поліції, докторант Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Резюме

Руфанова В.М. Методология исследования предотвращения и противодействия гендерно обусловленному насилию.

В статье предложен результат теоретико-правового осмысления методологии исследования предотвращения и противодействия гендерно обусловленному насилию. В частности, определено, что методологию исследования предотвращения и противодействия гендерно обусловленному насилию составляют: система принципов познания, имеющих наивысшую императивность для исследователя; научные подходы, определяющие содержание, ракурс и стратегию научного исследования; методы, обеспечивающие получение научных знаний по изучаемому явлению правовой действительности. Отмечается, что использование предложенного теоретического инструментария позволит получить научно обоснованное знание о гендерно обусловленном насилии, а также сформулировать предложения и рекомендации по предотвращению и противодействию этому феномену.

Ключевые слова: гендер, гендерно обусловленное насилие, методология исследования, принципы, подходы, методы, предотвращение, противодействие.

Summary

Viktoriia Rufanova. Methodology of research on prevention and counteraction to gender-based violence.

The article presents the result of theoretical and legal understanding of the methodology of research on prevention and counteraction to gender-based violence. phenomenon.

Scientific research on gender-based violence and the problems of preventing and counteracting this phenomenon must comply with the principle of objectivity, the essence of which is to understand the phenomenon under study as it is or can be. The study of gender-based violence must result in objective true knowledge.

The principle of comprehensiveness and completeness involves the study of various aspects of legal phenomena, their relationships and interactions, both with each other and with other related social phenomena. All properties of the phenomenon need to be taken into account and studied during the research, none of them should be ignored or considered insignificant

In addition to the basic epistemological principles of objectivity, comprehensiveness and completeness, the study is based on the following methodological principles of scientific intelligence: historicism, legal polycentrism, determinism, integrity, concreteness, pluralism, gender equality, etc.

The whole methodology of scientific research is based on the philosophical dialectical method as a general method of cognition. It is the dialectical method that allows us to study gender-based violence as a real, objective phenomenon that is constantly evolving and exists not in itself, but in close connection with social, economic, legal, political, spiritual conditions of society, with human nature.

The author notes that the content, perspective and strategy of scientific research determine the dialectical, methodological, anthropological, axiological, complex, civilizational, systemic, synergetic scientific approaches.

In particular, it is determined that the methodology of research on the prevention and counteraction of gender-based violence consists of: a system of principles of knowledge that have the highest imperative for the researcher; scientific approaches that determine the content, perspective and strategy of scientific research; methods that provide scientific knowledge on the studied phenomenon of legal reality. It is noted that the use of the proposed theoretical tools will provide scientifically sound knowledge about gender-based violence, as well as formulate proposals and recommendations for preventing and combating this phenomenon.

Key words: gender, gender-based violence, research methodology, principles, approaches, methods, prevention, counteraction.

Постановка проблеми. Важливість методології дослідження запобігання та протидії генедерно зумовленому насильству з точки зору кримінологічної науки, зумовлена необхідністю пошуку шляхів адекватного відображення кримінальної реальності та формулювання науково обґрунтованих рекомендацій для суб'єктів кримінальної юстиції, державних органів і органів місцевого самоврядування, механізмів управління процесом запобігання та протидії злочинності на різних соціальних рівнях. Ефективна політика запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству повинна будуватися на основі науково обґрунтованої, теоретичної та методичної бази кримінологічних досліджень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасній науковій правовій доктрині до проблематики гендерно зумовленого насильства зверталися такі вчені, як Н.В. Аніщук, А.Б. Блага, Н.Б. Болотіна, О.Р. Даш- ковська, А.А. Грибовська, І.О. Грицай, К.Б. Левченко, О.А. Мартиненко, Т.О. Марценюк, Н.В. Максименко, Т.М. Мельник, О.С. Перунова та інші. Водночас методологія наукових досліджень запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству потребує дальших наукових розвідок.

Формування мети статті. У цій статті авторка поставила за мету проаналізувати ключові засади методології наукового пізнання запобігання та протидії гендерно зумовленого насильства.

Виклад основного матеріалу. У філософському енциклопедичному словнику методологію (від «метод» і грец. logos - слово, поняття, вчення) визначено як систему принципів і способів організації та побудови теоретичної й практичної діяльності, а також як вчення про цю систему1.

Виходячи з цього поняття «методологія», її зміст розкриваються у двох векторах: 1) система певних принципів і способів, які застосовуються для організації та побудови певної діяльності (наукової, правозас- тосовної тощо); 2) вчення про цю систему, теорія методу. Методологія науки досліджує структуру та розвиток наукового знання, засоби й методи наукового дослідження, способи обґрунтування його результатів, механізми і форми реалізації знання на практиці. Таким чином, структурно методологія наукового пізнання містить два змістовно відмінні елементи: онтологічний, що становить систему засобів відшукання та систематизації нових знань; гносеологічний, тобто вчення про цю систему2.

Принагідно зазначимо, що у науковій літературі як з теорії держави та права, так і суто кримінологічній, відсутній єдиний підхід до поняття та змісту методології дослідження. Не занурюючись у наукову полеміку, під методологією нашого дослідження будемо розуміти сукупність принципів, підходів та методів наукового пізнання, що забезпечують отримання науково обґрунтованого знання про гендерно зумовлене насильство, а також сформулювати пропозиції та рекомендації щодо запобігання та протидії цьому явищу.

Одним із основних елементів методології наукового дослідження є принципи, що являють собою систему основоположних, керівних ідей, якими керується дослідник як універсальними, загальнозначущими та такими, що мають найвищу імперативність у процесі пізнання правових явищ3.

Наукове дослідження гендерно зумовленого насильства та проблем запобігання й протидії цьому явищу повинно відповідати принципу об'єктивності, суть якого полягає в тому, щоб зрозуміти досліджуване явище таким, як воно є чи може бути. Дослідження гендерно зумовленого насильства повинно мати наслідком об'єктивне істинне знання. Об'єктивність, як принцип наукового дослідження, спонукає вченого до максимального позбавлення суб'єктивності у процесі дослідження, розгляд явища, предмета незалежно від ідеологічних переконань науковця тощо4. Принцип об'єктивності вимагає доказовості, обґрунтованості вихідних даних, логіки дослідження та його висновків. Поряд із тим багатогранність процесу доказування актуалізує альтернативність наукового пошуку. Саме принцип об'єктивності вимагає науково обґрунтованих висновків дослідження, не допущення використання абстрактних стереотипів та критичне пізнання досліджуваного явища.

Наступний принцип всебічності та повноти передбачає дослідження різних аспектів правових явищ, їх взаємозв'язків і взаємодії як між собою, так і з іншими, близькими до них соціальними явищами. Під час дослідження потребують врахування та вивчення всі властивості явища, жоден із них не повинен ігноруватися чи вважатися не суттєвим.

Слід усвідомлювати, що принципи повноти, всебічності та об'єктивності тісно та нерозривно пов'язані між собою. Максимальна їх інтеграція під час наукової розвідки дасть змогу отримати достовірні, глибокі, неупереджені, обґрунтовані результати дослідження. Окрім основних гносеологічних принципів об'єктивності, всебічності та повноти, наше дослідження базуватиметься й на інших методологічних принципах наукової розвідки, таких як: історизму, правового поліцентризму, детермінізму, цілісності, конкретності, плюралізму, гендерної рівності тощо.

На наше переконання, фундаментальне методологічне значення для осягнення проблеми гендерно зумовленого насильства належить філософському діалектичному підходу, який якнайкраще розкриває взаємозумовленість та суперечливість розвитку явищ правової дійсності. Категорії діалектики, на думку М.В. Костицького, є універсальними логічними формами мислення, в яких відображені ті загальні властивості, відношення та зв'язки, які існують в об'єктивній реальності. Без понять і категорій пізнання дійсності було б неможливим5.

Погляд на гендерно зумовлене насильство крізь призму законів діалектики допомагає зробити висновок, що останнє є явищем, яке історично склалось, постійно самовідтворюється та трансформується в нові «сучасні» форми. Це так би мовити об'єктивна сторона явища. Для посилення суб'єктивної складової в цьому процесі вважається необхідним посилити роль державних інституцій, громадських організацій, спрямованих на активізацію, посилення цієї сторони взаємодії шляхом: інформаційних кампаній, навчання, різного роду тренінгів, цілеспрямована конкретна та дієва державна політика, діяльності правоохоронних органів тощо. За таких умов кількісна складова процесу (всі заходи, як будуть вживатися) може бути трансформована у якісні зміни. Це дасть змогу знизити рівень толерантності до гендерно зумовленого насильства та градус гендерного протистояння в суспільстві.

Важливу роль у процесі пізнання правових явищ, серед яких і гендерно зумовлене насильство, відіграє методологічний підхід, призначення якого, як зауважує О.Ф. Скакун, полягає у визначенні фронтальної стратегії юридичного дослідження, актуалізації його своїми цілями і завданнями у разі, коли виявляється недостатність власних методів і виникає потреба у використанні інших методів - філософських, загальнонауко- вих6.

На підставі методологічного підходу актуалізована проблематика сучасного стану запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству як негативному соціально-правовому явищу; намічені основні стратегічні вектори наукової розробки проблеми, а також окреслено конкретні форми проявів гендерно зумовленого насильства, які потребують аналізу. Методологічний підхід стає у пригоді щодо розробки способів та шляхів інтерпретації результатів дослідження у реальне життя осіб, які потерпають від гендерно зумовленого насильства та діяльність уповноважених суб'єктів, що здійснюють запобігання і протидію зазначеному явищу.

На наше переконання, комплексний підхід дає змогу розглянути гендерно зумовлене насильство як багатогранне, багатоаспектне, складне соціальне та правове явище, яке формувалося протягом тривалого часу та досягло свого «пікового стану» в умовах сьогодення. Комплексний підхід допомагає дослідити властивості, сутність, форми, види, одиничні прояви гендерно зумовленого насильства як цілого феномена. Разом із тим підхід надає можливість розглянути складові явища як елементи системи, з'ясувати роль і місце явища в національній правовій системі, особливості конкретно-історичних умов формування, вплив на нього різних чинників, умови існування. Водночас, зважаючи на те, що гендерно зумовлене насильство є об'єктом дослідження не тільки представників юридичних наук, а й інших суспільних наук, таких як соціологія, психологія, біологія тощо, осмислення його сутності неможливе без опрацювання наявних доктри- нальних надбань.

Зважаючи на те, що гендерно зумовлене насильство досліджується нами крізь призму кримінологічної науки, соціальним призначенням якої є розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо боротьби із злочинністю, комплексний підхід полягатиме в дослідженні державної політики, законодавства, комплексу заходів впливу на причини й умови злочинності і злочинної поведінки, притягнення злочинців до кримінальної відповідальності, виконання кримінальних покарань, міжнародну співпрацю у сфері забезпечення правопорядку.

Антропологічний підхід дає змогу на правових засадах пізнати проблему буття людини в контексті дослідження феномена гендерно зумовленого насильства як порушення прав людини всупереч принципу рівних прав та можливостей представників різних статей. Саме антропологічний підхід допомагає сформулювати відповіді на питання, чому ж в усьому світі та на всіх континентах склалась така ситуація, що жінки, будучи половиною населення планети, завжди вважалися «нижчими» за чоловіків, не гідними їх, суспільством допускалось, а в деяких випадках навіть одобрювалося приниження, пригнічення та, навіть, насильство щодо жінок.

Цивілізаційний підхід надає змогу усвідомити глобальні масштаби гендерно зумовленого насильства та яким чином поширення цього явища гальмує соціально-економічний розвиток держав.

Дослідження гендерно зумовленого насильства неможливе без аксіологічного підходу, в основі якого, як слушно зазначає В.С. Бігун, є «визнання людини найвищою соціальною цінністю та визнання права цінністю, формою відображення і способом втілення людських цінностей. Застосування цього підходу дає змогу встановити, що закономірністю формування, прояву й розвитку ціннісних властивостей відносин людини й права є розвиток і поступальне здійснення гуманістичної природи права»7.

Системний підхід до пізнання гендерно зумовленого насильства передбачає розгляд цього об'єкта як множини одиничних і групових проявів, що інтегруються в структурні елементи, пов'язані між собою.

Вважаємо, що дослідження повинно базуватися на гендерному підході, адже пізнати сутність проблеми насильства за ознакою статі неможливо без аналізу її під кутом зору ключових питань гендерного права, таких як гендерна рівність, гендерна дискримінація, гендерна інтеграція тощо.

Доцільним вважаємо використання синергетичного підходу у випадках дослідження складної та динамічної системи, якою є сама злочинність, так і запобігання та протидія гендерно зумовленому насильству. Ідеї синергетичного підходу є доцільними в кримінологічних дослідженнях з позиції обґрунтування природи самого явища, а також походження причин злочинної поведінки, особливостей організації систем запобіжного впливу на злочинність та окремий її прояв. пізнання гендерний насильство

Визначальну роль у ході проведення наукової розвідки відіграють методи пізнання. Уся методологія наукового пошуку базується на філософському діалектичному методі як загальному методі пізнання. Саме діалектичний метод дає змогу дослідити гендерно зумовлене насильство як реально існуюче, об'єктивне явище, що постійно перебуває у розвитку та існує не само по собі, а в тісному взаємозв'язку з соціальними, економічними, правовими, політичними, духовними умовами життя суспільства, з природою людини.

Важливе значення мають загальнонаукові методи, які стали надбанням наукової теорії і практики. Серед них такі методи: аналізу, синтезу, індукції, дедукції, абстрагування, моделювання, логічний метод, сходження від абстрактного до конкретного, метод висунення та перевірки гіпотез, порівняння, метод історизму, системно-структурний, функціональний методи. Також пізнання сутності гендерно зумовленого насильства вимагає залучення до цього процесу спеціальних методів юридичної науки, таких як: техніко- догматичного та компаративістського.

Висновки

Підсумовуючи результати концептуально-гносеологічного дослідження методології запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству, можемо зазначити, що методологія дослідження запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству являє собою систему, що складається з поєднаних між собою наукових принципів, методологічних підходів та методів, які у своєму органічному взаємозв'язку спрямовані на отримання науково істинних результатів дослідження гендерно зумовленого насильства та механізму запобігання та протидії цьому феномену.

На підставі викладеного вважаємо, що методологію дослідження запобігання та протидії гендерно зумовленого насильства становлять: 1) система принципів пізнання, що мають найвищу імперативність для дослідника; 2) наукові підходи, які визначають зміст, ракурс та стратегію наукового дослідження (діалектичний, методологічний, антропологічний, аксіологічний, комплексний, цивілізаційний, системний, синергетичний); 3) методи (ті що витікають з філософського діалектичного методу; загальнонаукові, методи інших наук та конкретно наукові), які забезпечують отримання наукових знань про досліджуване явище правової дійсності. Философский энциклопедический словарь / редкол. : С. С. Аверинцев, Э. А. Араб-Оглы, Л.Ф. Ильичев и др. 2-е изд. Москва : Сов. энцикл. 1989. 815 ^

² Шевчук Р.М. Методологія наукового пізнання: від явища до сутності. Філософські та методологічні проблеми права.

2016. №. 1. С. 37.

³ Кучук А.М. Основи теорії правового поліцентризму: монографія. Дніпро: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ; Ліра ЛТД,

2017. 312 с. С. 84.

⁴ Там само. С. 90. ⁵ Костицький М.В. Про діалектику як методологію юридичної науки. Філософські та методологічні проблеми права. 2012. № 1. С. 3-17. С. 13. ⁶ Скакун О.Ф. Методы, общие (методологические) подходы и принципы в юридических исследованиях. Методологічні проблеми історико-правових досліджень: матеріали ХХШ міжнар. істор.-прав. конф. (м. Алушта, 24-26 вересня 2010 р.). Київ; Сімферополь: Доля, 2011. С. 24. ⁷ Бігун В.С. Людина в праві: аксіологічний підхід: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.12. Київ, 2004. С. 4.

Резюме

Руфанова В.М. Методологія дослідження запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству. статті запропоновано результат теоретично-правового осмислення методології дослідження запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству. Зокрема, визначено, що методологію дослідження запобігання та протидії гендерно зумов-леному насильству становлять: система принципів пізнання, що мають найвищу імперативність для дослідника; наукові під-ходи, які визначають зміст, ракурс та стратегію наукового дослідження; методи, що забезпечують отримання наукових знань про досліджуване явище правової дійсності. Зазначається, що використання запропонованого теоретичного інструментарію дасть змогу отримати науково обґрунтоване знання про гендерно зумовлене насильство, а також сформулювати пропозиції та рекомендації щодо запобігання та протидії цьому феномену.

Ключові слова: гендер, гендерно зумовлене насильство, методологія дослідження, принципи, підходи, методи, запобі-гання, протидія.

© Д.С. Чорненька, 2021

Danyila Chornenka, Postgraduate student of V.M. Koretsky Institute of State and Law of the NAS of UkraineРазмещено на Allbest.Ru/