Вивчення впливу емоційних та психосоціальних чинників на ставлення особи до здоров’я. Визначення індивідуально-типових особливостей осіб, ставлення до здоров’я яких розрізняється за модальністю (суб’єктністю-об’єктністю, прагматичністю-напрагматичністю).

Результати теоретичного та експериментального дослідження емоційних умінь фахівців професій типу "людина-людина" як професійно важливих якостей. Основні напрями формування емоційних умінь і психологічної готовності до усвідомленого емоційного реагування.

Суть психологічної готовності майбутнього фахівця до усвідомленого емоційного реагування. Аналіз внутрішніх детермінант розвитку збудливих умінь спеціаліста професій типу "людина-людина". Синтез управління емоціями у звичайних і нестандартних ситуаціях.

Характеристика морфо-фізіологічного, психологічного та особистісного розвитку старшого дошкільника. Емоційно-вольова готовність та мотивація дитини до навчання в школі. Психодіагностичний інструментарій визначення рівня готовності дошкільника до навчання.

Розкриття особливого значення підліткового віку у становленні особистості, впливу вищих психічних функції і складного взаємозв'язку між ними, що знаходить своє вираження у зміні мотивів діяльності, поведінці в залежності від навколишнього середовища.

Аналіз суджень і переживань учнів стосовно дистанційної форми навчання. Порівняння емоційного інтелекту і вольових якостей учнів 8-10 класів з різним ставленням до он-лайн освіти. Суперечлива оцінка організації навчального процесу та розподілу часу.

Аналіз психологічних теорій та основних напрямків дослідження емоцій і волі. Визначення поняття про емоції та почуття. Дослідження факторів становлення емоційно-вольової сфери, якостей волі. Визначення легкодухості та аналіз її причин і методів подолання.

Психологічні теорії та основні напрями дослідження емоцій. Особливість концепції когнітивного дисонансу Л. Фестінгер. Вищі почуття та їх формування. Фактори, що впливають на розвиток емоційно-вольової сфери. Легкодухість, його причини і переборення.

Аналіз механізму регуляції процесів пізнання, обміну інформацією та встановлення комунікації в українському суспільстві. Дослідження емоційної сфери професійної діяльності. Розвиток психологічної культури, самосвідомості та стресостійкості особистості.

Період емоційно-когнітивної готовності до професійної діяльності сучасних спеціалістів. Пізнавальні і професійні інтереси молодих людей. Когнітивний розвиток дорослої людини. Студентські соціально-екологічні проекти як освітній і дослідницький ресурс.

Аналіз емоційно-мотиваційної складової психологічного портрету студента. Встановлення рівня його психічної стійкості та мотивації до навчання. Проблеми психологічної неготовності майбутніх фахівців фіскального профілю до здійснення професійної діяльності.

Порівняльна медико-психо-соціальна характеристика антропометричних, психосоціальних і медико-біологічних чинників у осіб з ішемічною хворобою серця залежно від віку, гендерних, особистісно-емоційних характеристик, рівня освіти, тяжкості захворювання.

Знайомство з національними пріоритетами гуманітарного розвитку України. Загальна характеристика проблем емоційно-поведінкового простору збереження здоров’я школи. Розгляд особливостей створення сприятливих умов для розвитку людського потенціалу.

Визначення факторів, які впливають на емоційно-психологічний стан студентів в умовах воєнного стану: безпека і загроза, втрата близьких, розлука, травми, стрес, нестабільність, економічні труднощі. Види підтримки та ресурси для управління своїми емоціями.

Орієнтація сучасних характеристик дошкільної освіти: індивідуального підходу, психологічного супроводу навчально-виховного процесу, домінування дитячих видів діяльності, емоційноціннісного ставлення вихователя до дитини на психологічне благополуччя.

Застосування соціально-психологічного тренінгу як засобу покращення стану особистісного здоров'я підлітків. Впровадження тренінгових модулів в освітній процес для усунення внутрішньоособистісних конфліктів, формуванню емоційного ставлення до власного "Я".

Роль педагога в реалізації інклюзивної освіти. Формування нового професійно-психологічного мислення. Проблема готовності педагогів до роботи з дітьми зі особливими освітніми потребами. Психологічна готовність педагога до діяльності в інклюзивному класі.

Почуття, співчуття та переживання. Психокорекційна робота в групі. Професійна рефлексія психолога-практика. Складові елементи роботи психолога. Навички активного слухання. Тренінг розвитку емпатії для групового заняття. Навички, необхідні для емпатіності.

Опис проблеми реагування молоді на небезпеку щодо ураження ВІЛ. Дослідження феномену емпатійності у системі суб’єктних ставлень, місце емпатійності у виборі стратегії реагування на небезпеку щодо ураження ВІЛ. Формування реакцій на небезпеку ураження ВІЛ.

Особливості взаємозв’язку емпатії та мотивації міжособистісної взаємодії у юнацькому віці як необхідної умови афіліації. Залежність потреби у взаємодії, її мотиваційної орієнтації та цільової спрямованості від форм та рівня розвитку інтегральної емпатії.

Критерії особистісного зростання, зрілості, становлення та самоактуалізації впродовж акмеогенезу. Моносуб’єктна трансфінітна емпатія, інтерсуб’єктне, трансцендентне, духовне, родове та універсальне емпатійне ставлення. Можливість подолання ізоляції.

Аналіз критеріїв особистісного зростання (зрілості, становлення, самоактуалізації) впродовж акмеогенезу. Емпатія як механізм, який дозволяє особистості подолати ізоляцію і самореалізуватися через духовне та універсальне емпатійне ставлення до Бога, людей.

Емпатія як динамічний феномен, що проявляється на афективному, когнітивному конативному суб’єктному й світоглядному рівнях. На етапі професійного самовизначення високий рівень афективної форми емпатії виявляється в емоційних вербальних конструкціях.

Аналіз феномена емпатії у роботах вітчизняних, зарубіжних авторів, вивчення його розуміння у різних напрямах психології, психотерапії. Розгляд результатів дослідження рівня розвитку емпатії у студентів - майбутніх педагогів дошкільних навчальних закладів.

Роль емоційного інтелекту лідера у здійсненні лідерства. Зв'язок між лідерством як емоційно-ціннісним феноменом та емпатією або співпереживанням як ознакою соціальної свідомості. Чинники, які можуть ускладнювати процес виховання у підлітків емпатії.

Теоретичне й емпіричне обгрунтування особливості співвідношення між емпатією і тими структурними елементами педагогічного спілкування, що виявляються домінантними у забезпеченні загальної ефективності здійснення професійно-педагогічної діяльності.

Дослідження психологічних особливостей розвитку асертивності та її чинників у дітей. Тенденції інтегральної емпатії юнацтва і окремих її форм в період кризових трансформацій сучасного українського суспільства. Визначення статевих відмінностей цієї якості.

Аналіз показників сформованості толерантності до невизначеності в майбутніх психологів залежно від рівня розвитку їх емпатичних здібностей. Розгляд показників емпатії як психологічних корелятів формування толерантності до невизначеності у психологів.

Дослідження взаємозв'язку емпатії та толерантності до невизначеності, інтолерантності до невизначеності, міжособистісної інтолерантності до невизначеності, особистішої готовності до змін в майбутніх психологів. Структура особистості психологів.

Слава як психологічний і культурно-історичний феномен, уособлення найвищих проявів самореалізації. Просторове-часове визначення, характер аверсно-реверсних зворотних установок. Форми активності індивідів з екстернальним та інтернальним локусом контролю.