Емпатія як складова емоційного інтелекту лідера: ключові акцентуації виховання у підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради»

Емпатія як складова емоційного інтелекту лідера: ключові акцентуації виховання у підлітків

Рищак Наталія Іванівна кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри педагогіки та освітнього менеджменту

м. Одеса

Анотація

У статті розглядається роль емоційного інтелекту лідера у здійсненні ефективного лідерства, зокрема такої його складової як емпатія. На основі аналізу наукових джерел схарактеризовано сутність емпатії як складової емоційного інтелекту, а також визначено взаємозв'язок між лідерством як емоційно-ціннісним феноменом та емпатією або співпереживанням як ознакою соціальної свідомості.

Наголошено, що процес виховання емпатії є переважно імпліцитним і довготривалим. З'ясовано, що найбільшого рівня емпатія досягає у підлітковому віці. Виокремлено ключові характеристики підлітків, які педагогам слід враховувати під час виховання емпатії. Визначено чинники, які можуть ускладнювати процес виховання у підлітків емпатії, серед яких: фаза розвитку, суспільне середовище, моделювання позитивних прикладів поведінки, індивідуальні особливості особистості. Закцентовано на необхідності використання різних форм виховної роботи для виховання в учнів основної школи емпатії, зокрема групової діяльності (включно з проєктною), обговорення мистецьких творів, волонтерської діяльності та благодійних проєктів, рольових, імітаційних, симуляційних ігор. Зауважено на важливості використання у виховному процесі цифрового простору спілкування. Надано огляд наявних ресурсів для використання у роботі з підлітками, серед яких ресурси навчальної програми СЕЕН, ресурси навчальної програми “Клас без провини” та ресурси ОДГ/ОПЛ міжнародної освітньої платформи «Living democracy». Привернуто увагу до ролі професійної спроможності педагогів до емпатійного спілкування у процесі виховання емпатії.

Зроблено висновки про те, що емпатія є важливою якістю резонансних лідерів, оскільки сприяє побудові взаєморозуміння, довіри та ефективного спілкування з послідовниками, що своєю чергою сприяє успіху в досягненні спільних цілей. Зважаючи на те, що підлітковий вік є одним із найбільш сенситивних для виховання емпатії, зусилля педагогів мають бути спрямовані на використання у роботі з учнями основної школи можливостей і ресурсів наскрізного та цілеспрямованого процесу виховання, зокрема й у цифровому просторі. З огляду на актуалізацію потреби інтеграції виховного процесу у цифровий простір взаємодії, перспективи подальших наукових розвідок вбачаються у дослідженні особливостей адаптації різних виховних активностей, пов'язаних з вихованням емпатії, до використання у цифровому просторі взаємодії учасників освітнього процесу.

Ключові слова: лідер, лідерство, лідерські якості, емоційний інтелект, особистість, соціальна свідомість, емпатія, співпереживання, виховання, підлітки, учні основної школи, цифровий простір, СЕЕН, ННС, ОДГ/ОПЛ, педагог, професійна компетентність вчителя.

Abstract

Ryshchak Nataliia Ivanivna Cand. Sc.(Pedagogics), Senior lecturer at the Department of Pedagogy and Educational Management, Odessa Regional Academy of In-Service Education, Odesa

EMPATHY AS A COMPONENT OF EMOTIONAL INTELLIGENCE OF A LEADER: KEY ACCENTUATIONS OF ADOLESCENT EDUCATION

The article examines the role of a leader's emotional intelligence in the implementation of effective leadership, in particular, such a component as empathy. Based on the analysis of scientific sources, the essence of empathy as a component of emotional intelligence is characterized, and the relationship between leadership as an emotional-valuable phenomenon and empathy or empathy as a sign of social consciousness is determined.

It is emphasized that the process of education of empathy is mostly implicit and long-term. It was found that empathy reaches its highest level in adolescence. The key characteristics of teenagers that teachers should take into account during the education of empathy are highlighted. Factors that can complicate the process of fostering empathy among adolescents are identified, including: developmental phase, social environment, modeling of positive examples of behavior, individual personality traits. Emphasis is placed on the need to use various forms of educational work to foster empathy in secondary school students, including group activities (including project activities), discussion of works of art, volunteer activities and charity projects, role-playing, imitation, and simulation games. The importance of using the digital space of communication in the educational process is noted. An overview of the available resources for use in working with adolescents is provided, including the resources of the SEEN educational program, the resources of the "Class Without Guilt" educational program, and the resources of EDC/HRE of the international educational platform "Living democracy". Attention is drawn to the role of teachers' professional ability to empathic communication in the process of empathy education.

It was concluded that empathy is an important quality of resonant leaders, as it helps to build mutual understanding, trust and effective communication with followers, which in turn contributes to success in achieving common goals. Given the fact that adolescence is one of the most sensitive periods for the education of empathy, the efforts of teachers should be directed to using the opportunities and resources of an end-to-end and purposeful process of education, in particular in the digital space, in working with elementary school students.

In view of the actualization of the need for the integration of the educational process in the digital space of interaction, the prospects for further scientific exploration are seen in the study of the peculiarities of the adaptation of various educational activities related to the education of empathy to use in the digital space of interaction of the participants of the educational process.

Keywords: leader, leadership, leadership qualities, emotional intelligence, personality, social consciousness, empathy, empathy, upbringing, teenagers, secondary school students, digital space, SEEN, nonviolent communication, EDC/HRE, teacher, teacher's professional competence.

Постановка проблеми

Враховуючи, що лідери завжди мали провідну емоційну роль [1, С. 24], у сучасному світі, який характеризується глобалізацією, різноманітністю та швидкістю змін, розвинутий емоційний інтелект лідера є ключовою складовою успішного лідерства у різних сферах суспільної діяльності. Так, розвинутий емоційний інтелект допомагає лідерам діяти соціально відповідально з урахуванням етичних стандартів та цінностей, ефективно взаємодіяти із послідовниками у різних культурних, соціальних та етнічних середовищах, керувати стресом, зберігати спокій та ухвалювати ефективні рішення у складних та непередбачуваних ситуаціях. Крім того, навіть у світі швидкого технологічного розвитку не менш важливим емоційний інтелект лідера є для формування ефективних команд та підвищення їх продуктивності, а саме побудові стосунків у команді, базованих на довірі, взаєморозумінні, співпраці та орієнтованих на досягнення спільних цілей.

Зауважимо, що емоційний інтелект, який включає навички розуміння, вираження та керування емоціями, розвивається протягом життя, але початок розвитку важливо розпочати в ранньому віці. Надважливим, хоча і складним, є завдання розвитку емоційного інтелекту у підлітків, що пов'язано з особливостями фізіологічного, психологічного та соціального становлення особистості у цьому віці. Педагогам варто ефективно використовувати сенситивність підліткового віку до вироблення «МИ»-концепції особистості та спрямовувати педагогічну діяльність на розвиток у підлітків, які за віком є учнями основної школи, здатності «працювати з іншими на результат, попереджати і розв'язувати конфлікти, досягати компромісів» [2, С. 12]. А з огляду на наявну тенденцію до соціальної ізоляції дітей та підлітків, яка посилилася під час пандемії COVID-19 та прогресує з початку військового вторгнення росії в Україну, особливу увагу привертає виховання в учнів основної школи такої складової емоційного інтелекту лідера, як емпатії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

З давніх віків у науковців існував інтерес до емоцій, який знаходив своє відображення у численних наукових розвідках та науково-популярних виданнях. Основоположниками концепції емоційного інтелекту у сучасному його розумінні є П. Саловей та Дж. Меєр. Подальшого розвитку ця концепція набула у напрацюваннях закордонними вченими різних моделей емоційного інтелекту, серед яких найбільш відомими є модель емоційно-інтелектуальних здібностей Дж. Майєра, П. Саловея та Д. Карузо, модель емоційної компетентності Д. Гоулмена, некогнітивна модель емоційного інтелекту Р. Бар-Она [3]. емпатія емоційний інтелект лідерство

Серед українських науковців пильну увагу дослідженню різних аспектів емоційного інтелекту у контексті соціальної зрілості особистості, розвитку резильєнтності та життєстійкості, визначення структури професійних компетентностей, важливості рівня інтелекту IQ емоційного та інтелекту EQ для успішності особистості, ролі емоційного інтелекту в ефективному лідерстві тощо, приділили Л. Заграй, Г. Захарчин, Ж. Ігнатенко, Є. Карпенко, І. Мазоха, С. Марчук, Л. Ніколаєв, І.Олійник, Х. Передало, В. Тюріна, Д. Чижма та ін.

Огляд останніх українських наукових розвідок щодо виховання, розвитку та формування емпатії, засвідчує, що вони переважно стосуються різних вікових категорій дітей (дітей дошкільного віку (В. Вертугіна, І. Візьнюк, Н. Клімова, А. Кошелєва, Я. Неверович, О. Олішевська та ін.), дітей молодшого шкільного віку (А. Дорош, А. Карпенко, О. Кудряшова, Р. Кулаков та ін.), дітей середнього шкільногов віку (С. Дмитрієва, В. Галузяк, М. Григоришина, О. Вовченко, К. Сьомак та ін.), дітей старшого шкільного віку (В. Буйко, Л. Кулакова, К. Марченко, І. Матющенко, І. Омельянович та ін.)), а також здобувачів освіти закладів вищої освіти (М. Заміщак, М. Комар, В. Косьміна, А. Крижановська, В. С. Лешанич, Сторож, Н. Чабаненко та ін.). Окрім того, можемо констатувати відсутність в українському науковому дискурсі останніх років публікацій, безпосередньою тематикою яких є виховання у підлітків емпатії як складової емоційного інтелекту лідера.

Мета статті - схарактеризувати ключові акцентуацій виховання у підлітків емпатії як складової емоційного інтелекту лідера.

Виклад основного матеріалу

Звертаючись до «Енциклопедії освіти» емпатію трактуємо як «співпереживання будь-якому стану іншої людини», що пов'язане з «прийняттям іншої людини такою, якою вона є, розумінням її почуттів, психічних станів, здатністю сприймати її внутрішній світ, ставити себе на її місце, готовність надавати емоційну підтримку» [4, С. 298].

На основі аналізу праці Д. Гоулмана «Емоційний інтелект» виокремлюємо твердження, важливі для розуміння сутності емпатії, а саме: емпатія ґрунтується на самосвідомості, тож чим глибше людина усвідомлює свої емоції, тим краще їй вдається розпізнавати почуття інших людей [5, С. 180]; в результаті здатності до емпатії, або ж емоційного підлаштування, виникає порозуміння, що є основою турботи [5, С. 181]; здатність розшифровувати інформацію на основі невербальних сигналів є ключем до інтуїтивного розуміння почуттів іншої людини [5, С. 181]; здатність до емпатійної емоційної реакції спонукає людей дотримуватися певних моральних принципів та є джерелом альтруїзму [5, С. 195].

Враховуючи вищезазначене, нашу увагу привертає одна із класифікацій емпатії, відповідно до якої є: когнітивна перспективна (здатність сприймати і розуміти думки та переконання інших людей); афективна перспективна (здатність сприймати і розуміти емоції, почуття та потреби інших людей); симпатія або ж співчутлива емпатія чи емпатійна турбота) (здатність співчувати іншим людям, виявляти стурбованість, що ґрунтується на розумінні їхнього когнітивного чи афективного стану або матеріального становища та обставин) [6, С. 50].

Зауважуючи, що «послідовники часто шукають у лідерах зв'язку через емоційну підтримку»[1, С. 25], тобто співпереживання, Д. Гоулман, Р. Бояціс та Е. Маккі у праці «Емоційний інтелект лідера» відносять емпатію до соціальних навичок резонансного лідера і трактують її як складову соціальної свідомості, що передбачає уміння «відчувати емоції інших, розуміти їхні погляди й активно цікавитись тим, що когось непокоїть» [1, С. 56]. На думку дослідників, емпатія створює резонанс, адже «відчуваючи емоції інших у певний момент, лідер може говорити й чинити відповідно до них: розвіювати страхи, гамувати гнів або поділяти радість» [1, С. 67]. Відтак емпатія як антидот, який допомагає людям відчувати емоційний інтелект, дає можливість лідеру: виявити спільні цінності та пріоритети, які можуть спрямовувати групу; правильно оформити своє повідомлення і підтримати загальну синхронію; уважно слухати і зрозуміти думку іншої людини; ухвалити зважене рішення, спрямувавши почуття інших у правильне русло, ладнати з людьми різного виховання і культур [1, С. 67; 259].

Звертаючись до наукової розвідки О. Олесюк про лідерські риси та якості як складові структури особистості лідера[7] ми доходимо висновків, що емпатія безпосередньо або опосередковано розглядається як лідерська якість низкою вчених, зокрема С. Заккаро (соціальна пильність), Дж. Адаіром (сердечність), А. Маурі (чутливість), С. Коссеном (уміння уважно слухати інших людей і прислухатися до їхніх порад); А. Лоутоном (уміння вислухати) та ін.

Отже, на основі аналізу наукових джерел можна стверджувати про те, що лідерство (діяльність) у сучасному його розумінні як емоційно-ціннісний феномен та емпатія (одна з умов ефективної діяльності) як ознака соціальної свідомості особистості мають глибокий взаємозв'язок, що проявляється у розбудові довіри та взаєморозуміння між лідером та послідовниками через відчуття лідером потреб, переживань та очікувань послідовників; налагодженні ефективного спілкування через конструктивне вирішення конфліктів, встановлення зв'язку з послідовниками та мотивування їх до досягнення спільних цілей; розвитку міжособистісних відносин та забезпеченні сприятливої атмосфери для співпраці й творчого розвитку через здатність лідера побачити ситуацію з різних сторін та розуміти потреби послідовників; забезпеченні необхідної підтримки та стимулу для досягнення спільних цілей через розуміння лідером чинників мотивації послідовників.

Зосереджуючись на вихованні емпатії, наголосимо, що зазвичай цей процес, як і процес виховання більшості лідерських якостей, відбувається імпліцитно, тобто непомітно і потребує тривалого часу. Крім того, починаючись формуватись з дитинства, найвищого рівня емпатія досягає у пізньому дитинстві [5, С. 194], тобто у підлітковому віці. Так, підлітки розуміють, що джерелом хронічної депресії можуть бути життєві обставини чи соціальне становище. Вони здатні відчувати співпереживання становищу певної групи людей, що сприяє підкріпленню їх моральних переконань та налаштуванню до соціальної активності.

Звертаючись до наукового доробку І. Беха з проблем виховання особистості, виокремимо деякі характеристики підлітків, які педагогам слід враховувати у процесі виховання емпатії. Так, підліткам властивий швидкий розвиток самосвідомості, який проявляється у сприйнятті себе як особистості з певними інтересами, бажаннями, спонуками і поглядами; підлітки мають спроби об'єднати різні сторони особистості у цілісну узгоджену систему, що виявляється у вірі у власну діяльність та здатності формувати й контролювати власну поведінку; підлітки цінують дружбу, що передбачає взаєморозуміння, можливість поділитися таємними почуттями чи думками; поведінка підлітків часто егоцентрична, що обумовлюється схильністю до аналізу та самоаналізу; у підлітків виникає повага до гідності особистості й формується впевненість у тому, що вони гідні поваги; підлітки мають виражену потребу в міжособистісній близькості як єднанні, що базується на взаємній повазі до особистої гідності та продукує співробітництво [8, С. 338-347].

Наголошуючи на особливій ролі підліткової групи у набутті підлітками досвіду у соціальному оцінюванні та організації, І. Бех акцентує, що у підлітків активно формуються відносини «лідер-ведений», а також на тому, що суб'єкт- суб'єктні відносини допомагають у підлітковому віці навчитися співпереживати [8, С. 345].

Також важливими для розуміння психологічних особливостей емпатії підлітків є висновки, зроблені В. Кротенко, а саме: підлітковий вік є сенситивним для подальшого розвитку і закріплення емпатії в структурі моральних цінностей дитини як стійкої моральної риси; емпатія у підлітків може виявлятися у формі пасивного споглядання (співчуття) та у формі активної дії (співпереживання); емпатійні реакції підлітків, що виникають у різних емпатогенних ситуаціях навколишньої дійсності, набувають індивідуальних відмінностей і залежать від стилю спілкування в сім'ї, типу темпераменту, статі; емпатійні почуття підлітків мають тенденцію до зміцнення та можуть бути спрямовані на різні об'єкти навколишньої дійсності: тварин, однолітків, дорослих; емпатійні почуття підлітків впливають на вольові якості особистості, оскільки перебування в емпатогенній ситуації спрямовує підлітка на усвідомлену активність, цілеспрямованість і планомірність поведінки [9, С. 15-17].

На основі аналізу наукових джерел ми доходимо висновків, що під час виховання емпатії у підлітків педагогам слід враховувати чинники, які можуть ускладнювати цей процес. Серед них чинники, пов'язані із: фазою розвитку: (зосередженість підлітків на пошуку власної ідентичності, власних потребах і переживаннях та встановленню власних меж може знижувати відкритість прояву емпатії до інших); суспільним середовищем (деякі аспекти сучасного суспільства, такі як віртуальна реальність, цифровий простір спілкування, соціальні медіа та інші впливи, можуть сприяти зосередженню підлітків на собі та зниженню рівня співчуття до інших); моделюванням позитивних прикладів поведінки (якщо підлітки не бачать прикладів емпатії в дорослих чи своєму оточенні однолітків, їм важко усвідомити, що емпатія є важливою і цінною якістю); індивідуальними особливостями особистості: (індивідуальні якості особистості, темперамент, стать по різному можуть впливати на здатність підлітків до емпатії).

Відтак для виховання емпатії у підлітків педагогам варто використовувати різноманітні форми виховної роботи, включаючи: групову діяльність, зокрема проєктну, яка сприяє співпраці та спільному розв'язанню завдань; обговорення проблемних ситуацій, де емпатія може бути важливою; рольові, імітаційні, симуляційні ігри, під час яких підлітки повинні ухвалювати рішення та реагувати на емоції інших; обговорення мистецьких творів (літературних творів, фільмів, пісень тощо), де розглядаються теми емпатії та міжособистісних відносин; волонтерська діяльність та благодійні проєкти, де підлітки матимуть можливість допомагати тим, хто потребує допомоги, і розвивати свою емпатію шляхом спілкування з різними людьми та розуміння їхніх потреб. Не менш важливим під час виховання емпатії у підлітків є використання звичного для них цифрового простору спілкування у проведенні заходів виховного спрямування, до прикладу: онлайн дискусій та форумів, інтерактивних ігор та вправ, проєктів із використанням соціальних мереж, ведення і обговорення блогів відповідної тематики та ін.

Зупиняючись на цілеспрямованому вихованні у підлітків емпатії, звернемо увагу на навчальну програму для дітей і підлітків «Соціально- емоційне і етичне навчання (СЕЕН)» [10], яка розроблена співробітниками Університету Еморі на підґрунті праць з емоційного інтелекту Деніела Гоулмана. СЕЕН побудовано на трьох вимірах знань та умінь: усвідомленість, співпереживання, залученість, - кожен з яких розглядається на особистісному, соціальному та системному рівнях. Так співпереживання та етична чутливість передбачають навчання дітей та підлітків приймати себе та свої емоції через розуміння контексту та не судити себе; розуміти почуття та емоції інших людей у контексті; цінувати переваги доброти й співпереживання, свідомо виховувати їх у собі як моральні установки; будувати екологічні взаємини [11].

Не менш цінним для використання у роботі з підлітками в контексті виховання емпатії є навчальні ресурси, розроблені на основі концепції ненасильницького спілкування (ННС) М. Розенберга [12]. До прикладу, праця С. Гарт та В. Кіндл Годсон «Клас без провини» містить низку інструментів для розв'язання конфліктів і сприяння розвитку міжособистісного інтелекту, під час розробки яких використовувалися ключові засади ННС [13]. У цій навчальній програмі розглядаються дев'ять людських здібностей або сил, серед яких виокремлюється сила читати почуття, сила спостерігати та сила слухати, які є важливими складовими емпатійного спілкування. Вправи зорієнтовані на розвиток здатності в дітей та підлітків ефективно застосовувати чотири складові процесу ННС, а саме: спостереження, почуття, потреби та прохання.

Оскільки емпатія визначається однією зі складових Рамки компетентностей Ради Європи для культури демократії та трактується як «комплекс умінь, необхідних для розуміння інших людей та співвіднесення їхніх думок, переконань і почуттів, а також потреба побачити світ очима інших людей» [6, С. 40], варті уваги навчально-методичні ресурси освіти для демократичного громадянства та освіти з прав людини (ОДГ/ОПЛ) міжнародної освітньої платформи «Living democracy» [14]. Так, навчальні активності для учнів, які містяться у розділах «Ідентичність», «Рівність», «Різноманітність і плюралізм», «Конфлікт» серед низки завдань сприяють вихованню емпатії.

Однак зважаючи на наскрізність процесу виховання вагому роль у вихованні у підлітків емпатії відграють стосунки у системі «вчитель-учень», що вимагаю від педагогів розвинутих на достатньо високому рівні таких професійних компетентностей, як психологічна, емоційно-етична, інклюзивна, рефлексивна та педагогічне партнерство [15].

Висновки

Отже, емпатія є важливою якістю для лідерів, оскільки сприяє побудові взаєморозуміння, довіри та ефективного спілкування з послідовниками, що своєю чергою сприяє успіху в досягненні спільних цілей. Зважаючи, що підлітковий вік є одним із найбільш сенситивних для виховання емпатії, зусилля педагогів мають бути спрямовані на використання у роботі з учнями основної школи можливостей і ресурсів наскрізного та цілеспрямованого процесу виховання, зокрема й у цифровому просторі. З огляду на актуалізацію потреби інтеграції виховного процесу у цифровий простір взаємодії, перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо у дослідженні особливостей адаптації різних виховних активностей, пов'язаних з вихованням емпатії, до використання у цифровому просторі взаємодії учасників освітнього процесу.

Література

1. Гоулман Д., Бояціс Р., Маккі Е. Емоційний інтелект лідера. Київ : Наш формат, 2020. 288 с.

2. Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи. Ухвалено рішенням колегії МОНУ від 27.10.2016 р.

3. Наука про характер. empatia.pro.

4. Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України : 2-ге вид., допов. та перероб. Київ : Юріком Інтер, 2021. 1144 с.

5. Гоулман Д. Емоційний інтелект. Харків: Віват, 2018. 512 с.

6. Рамка компетентностей для культури демократії : контекст, концепції та модель. Рада Європи, 2018. Т. 1. 89 с.

7. Олесюк О. Лідерські риси та якості як складові структури особистості лідера. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки . 2017. №4. С. 372-380.

8. Бех І. Вибрані наукові праці. Виховання особистості. Том 2. Чернівці : Букрек, 2015. 640 с.

9. Кротенко В. Психологічні особливості емпатії підлітків : автореф. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук. Київ, 2001. 22 с.

10. Навчання в умовах пандемії COVID-19 : Ресурси СЕЕН для вчителя. SEE Learning.

11. Що таке СЕЕН? EdCamp Ukraine.

12. Розенберг М. Ненасильницьке спілкування : мова життя. Харків: Ранок, 2020. 256 с.

13. Гарт С., Годсон В. Клас без провини. Харків: Ранок, 2020. 256 с.

14. Учителі. Living Democracy.

15. 15 Відомості про професійні стандарти. Реєстр кваліфікацій.

References

1. Houlman, D., Boiatsis, R., & Makki E. (2020) Emotsiinyi intelekt lidera [Emotional intelligence of the leader]. Kyiv : Nash format [in Ukrainian].

2. Nova ukrayins'ka shkola: kontseptual'ni zasady reformuvannya seredn'oyi shkoly. [New Ukrainian school: conceptual foundations of secondary school reform] (2016, October, 27). Kyiv: Board of the Ministry of Education and Culture of Ukraine [in Ukrainian].

3. Nauka pro kharakter. [The science of character]. empatia.pro.

4. Entsyklopediya osvity [Encyclopedia of Education] (2021). Nat. Acad. ped. Sciences of Ukraine: 2nd ed., add. and processing Kyiv: Yuricom Inter [in Ukrainian].

5. Houlman, D. (2018). Emotsiynyy intelekt [Emotional intelligence]. Kharkiv: Vivat [in Ukrainian].

6. Ramka kompetentnostey dlya kul'tury demokratiyi : kontekst, kontseptsiyi ta model'. Tom 2 [Competency Framework for a Culture of Democracy: Context, Concepts and Model/ Volume 2]. (2018). Rada Yevropy [in Ukrainian].

7. Olesyuk, O. (2017). Liders'ki rysy ta yakosti yak skladovi struktury osobystosti lidera [Leadership traits and qualities as components of the leader's personality structure]. Naukovyy visnykMykolayivs'koho natsional'noho universytetu imeni V. O. Sukhomlyns'koho. Pedahohichni nauky. №4, 372-380 [in Ukrainian].

8. Beh, I. (2015). Vybrani naukovi pratsi. Vykhovannya osobystosti. Tom 2 [Selected scientific works. Personality education. Volume 2]. Chernivtsi : Bukrek [in Ukrainian].

9. Krotenko, V. (2001). Psykholohichni osoblyvosti empatiyipidlitkiv: avtoref. Avtoreferat dysertatsiyi na zdobuttya naukovoho stupenya kandydatapsykholohichnykh nauk [Psychological features of adolescent empathy: autoref. Dissertation abstract for obtaining the scientific degree of candidate of psychological sciences]. Kyiv [in Ukrainian].

10. Navchannya v umovakh pandemiyi COVID-19 : Resursy SEEN dlya vchytelya. SEE [Teaching in the context of the COVID-19 pandemic: SEEN resources for teachers]. SEE Learning.

11. Shcho take SEEN? [What is SEEN?]. EdCamp Ukraine.

12. Rozenberh, M. (2020). Nenasyl'nyts'ke spilkuvannya : mova zhyttya. [Nonviolent communication: the language of life]. Kharkiv: Ranok [in Ukrainian].

13. Hart, S., Hodson, V. (2020). Klas bez provyny [The guilt-free classroom]. Kharkiv: Ranok [in Ukrainian].

14. Uchyteli [Teachers]. Living Democracy.

15. Vidomosti pro profesiini standarty [Information on professional standards]. Register of qualifications.

Размещено на Allbest.ru