Міжособистісні контакти лікаря з учасниками лікувального процесу та професійне вигорання через емоційні навантаження. Психологічна діагностика рівня соціальної фрустрації медперсоналу. Роль емоційного інтелекту як складової частини професійної експресії.

Проблема ролі емоційного інтелекту як складової частини емоційної експресії у професійній діяльності медичного персоналу. Посилення психоемоційного навантаження на медперсонал у зв'язку зі зростанням захворюваності населення в ситуації Covid-19.

Феномени розуміння та інтерпретації як категорії герменевтики, що беруть участь у процесі життєздійснення особистості. Установлено, що розуміння функціонує не лише на рівні свідомості, а й несвідомого. осягнення смислу на ситуативному й базовому рівнях.

Теоретичний аналіз проблеми емоційного інтелекту як чинника посттравматичного зростання особистості в юнацькому віці. Вплив емоційного інтелекту на посттравматичне зростання особистості в юнацькому віці та розробка програми розвитку емоційного інтелекту.

Дослідження історії формування феномену "емоційний інтелект", як вияву взаємозв’язку здібностей людини з життєвою успішністю. Розгляд та характеристика особливостей емоційної компетентності, як інтеграції знань та специфічних навичок в емоційній сфері.

Аналіз історії формування феномену "емоційний інтелект" як вияву взаємозв’язку здібностей людини з життєвою успішністю, що включає особисту та професійну успішність. Основні наукові передумови опису емоційного інтелекту, його особливості та значення.

Взаємний (зворотний) зв'язок як відмінна особливість культури спілкування. Специфіка спілкування в процесі професійної діяльності. Невербальна та вербальна комунікації. Інформаційно-комунікативна та регуляційно-комунікативна функції спілкування.

Визначення психологічних аспектів формування кар’єрної спрямованості. Особливості емоційного сприйняття соціальних понять. Зв'язок між емоційним сприйняттям професійних понять та кар'єрною спрямованістю у студентів вищих технічних навчальних закладів.

Уявлення про поняття аутизм. Тенденції в науковому вивченні аутистичного розладу. Пошук психодинамічних і сімейних причин хвороби. Аналіз емоційного розвитку дітей аутистів та здорових дітей у віці 3-5 років. Методи психологічної допомоги дітям.

Поняття та характеристика емоцій як психічної сфери. Теоретичний аналіз концепцій емоційного розвитку. Дослідження емоційного стану дітей молодшого шкільного віку. Психолого-педагогічні рекомендації для вчителів і батьків дітей молодшого шкільного віку.

Поняття емоційного розвитку дитини як її здібність відчувати, управляти і проявляти свої емоції та почуття і на цій основі ефективно будувати відносини та активно досліджувати своє оточення. Методи та значення даного процесу в психологічній практиці.

Результати емпіричного вивчення актуального емоційного стану дитини залежно від поведінкових реакцій в умовах сім’ї. Отримання експертних оцінок батьків щодо вивчення змістового наповнення батьками особливостей довільної поведінки дітей в умовах сім’ї.

Аналіз впливу порушення голосу органічного ґенезу на емоційний стан підлітків. Зв’язок механізму голосоутворення з розвитком мовлення дитини. Основні характеристики голосу та мелодико-інтонаційної сторони мовлення у дітей з органічною патологією гортані.

Прояв емоційного холоду у взаємостосунках сучасних батьків і дітей. Негативний вплив стосунків емоційно-холодних батьків з дітьми на тенденції розвитку особистості дитини. Психокорекційні заходи подолання емоційного холоду у дитячо-батьківських взаєминах.

Розгляд специфіки прояву емоційних бар’єрів студентів-першокурсників залежно від напряму професійної підготовки. Встановлення, що в умовах адаптаційного періоду навчання патерн емоційних бар’єрів розширюється відносно нових соціальних категорій.

Розгляд емоційних бар’єрів та емпатії в процесі міжособистісного спілкування підлітків з різного соціального оточення (з родини, інтернату). Кореляція між емоційними бар'єрами спілкування та емпатією і мотивацією афіліації у процесі спілкування підлітків.

Розглянуто погляди вчених на зміст копінг-ресурсів особистості в процесі саморегуляції. Представлено основні результати експериментального дослідження особистісних емоційних властивостей і таких механізмів емоційної саморегуляції, як копінг-стратегії.

Аналіз зв'язків показників професійного вигорання із особистісними емоційними властивостями у медичних працівників. Взаємозв'язок загального показника професійного вигорання медичних працівників з емоційними властивостями невротичності та депресивності.

Аналіз зв’язків показників професійного вигорання із особистісними емоційними властивостями невротичності, депресивності, інтроверсії, емоційної рівноваги. Клінічні прояви професійного стресу. Тривала нервова напруга, підвищена тривожність людини.

Психологічні особливості педагогічної діяльності учителя. Емоційні компоненти індивідуальних стилів професійної діяльності (ПД), педагогічних умінь, особистості учителя. Основні риси ПД вчителя: емоційна насиченість, особливості особистості педагога.

Опис моделей управління конфліктами, що базуються на емпатії та емоційному інтелекті. Інструменти розв’язання та врегулювання конфліктів, розвиток яких посилить емоційну компетенцію сучасного суспільства та покращить рівень міжособистісної взаємодії.

Вивчення емпіричних результатів дослідження емоційних рис підлітків, які зростають у заробітчанських сім'ях, у порівнянні із підлітками з повних і розлучених сімей із використанням адаптованої методики для дослідження емоційних рис особистості.

Характеристика основних груп емоційних порушень та їх відмінності. Класифікація негативних проявів у поведінці дитини. Головні причини швидкої втомлюваності. Процес виховання дітей з емоційними розладами. Психологічні причини виникнення тривоги.

Огляд існуючих психологічних теорій щодо значення якості психічного здоров’я студентської молоді та емпіричне дослідження частоти переживання ними депресивних станів. Виявлення рівня поширеності депресії серед студентів та чинників її формування.

Поняття та різновиди емоційних станів за модальністю провідної емоції, їхнім впливом на активність особистості, а також інші різновиди емоційних станів. Два аспекти проявів емоційних станів: зовнішній і внутрішній. Механізми та закономірності виникнення.

Вивчення міри вираженості самопочуття, активності і настрою дівчат і хлопців на лекційних навчальних заняттях. Порівняння ступеню їх вираженості залежно від курсу навчання. Результати застосування ґ-критерію в дослідженні емоційних станів студентів.

Визначення особливостей емоційної сфери особистості студентського віку, розвитку емоційних станів, зв'язку когнітивної та афективної сторін психіки. Роль когнітивно-психологічних чинників у динаміці емоційних процесів і станів сучасного студента.

Вплив переживання тих чи інших емоцій і почуттів на формування особистості студента, на перебудову його поглядів, відношення до дійсності. Фактори розгортання емоційних станів на основі когніцій. Виникнення й розвиток певного емоційного стану у студента.

Теоретичний та емпіричний аналіз переживання військовослужбовцями їхніх станів та поведінкових реакцій, як наслідку тривалою травматичної ситуації. Типи фрустраційної поведінки військовослужбовців. Екстрапунітивні реакції з фіксацією на самозахисті.

Емпіричні дослідження та система дослідницьких процедур, спрямованих на діагностику основних аспектів ставлення до здоров’я. Характеристика психоемоційного та психосоціального стану осіб. Основні типи ставлення до здоров’я як природного об’єкта.