Емоційно-психологічний стан студентської молоді під час війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Емоційно-психологічний стан студентської молоді під час війни

Хараджи Марина Вікторівна кандидат психологічних наук, доцент кафедри менеджменту, практичної психології та інклюзивної освіти, Труніна Ганна Олексіївна здобувачка другого курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності «Практична психологія», група ПП-12пмз, кафедри менеджменту, практичної психології та інклюзивної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Анотація

У статті розглянуто актуальне питання впливу війни на емоційно-психологічний стан студентської молоді. Війна вплинула на українців будь-якого віку, будь-якої професії та соціального статусу, але особливо цей вплив відчула студентська молодь, яка саме зараз проходить свій шлях становлення, як особистості та професіонала на обраному шляху. У роботі акцентується, що студентська молодь змушена пристосовуватись до нової реальності, що супроводжується такими проявами, як стрес, депресія, агресія, тощо. В роботі визначено основні фактори, які впливають на емоційно-психологічний стан студентської молоді під час війни: безпека і загроза, втрата близьких і розлука, травми і стрес, нестабільність та переривання, економічні труднощі, територіальне розміщення, соціальна ізоляція, медійний вплив, перспектива майбутнього, роль у військових діях, ресурси і підтримка. Ці фактори можуть взаємодіяти між собою і впливати на емоційно-психологічний стан студентів під час воєнного часу.

Студенти, які в період війни пережили травматичні події, можуть стикатися з наслідками посттравматичного стресового розладу (ПТСР). У статті підкерслено, що важливо підтримувати студентську молодь під час війни, надавати їм необхідну підтримку та ресурси для розуміння та управління своїми емоціями. В роботі виокремлено деякі види підтримки, які можуть бути корисними: створення безпечного та підтримуючого середовища, психологічна допомога та консультування, соціальна підтримка, засоби саморегуляції, підтримка академічного процесу. Кожен студент може переживати війну по-різному, тому важливо надати індивідуальний підхід до підтримки і врахувати їхні унікальні потреби та обставини. Проявлення розуміння, співчуття та готовність допомогти можуть мати велике значення для студентів, які стикаються з викликами психологічного стресу під час війни.

Ключові слова: студентська молодь, емоційно-психологічний стан, війна, стрес, депресія, агресія, психологічна підтримка.

Abstract

Emotional and psychological state of student youth during the war

Kharadzhy Marina Viktorivna Gandidate of Psychological Sciences Associate Professor of Department of Management Practical Psychology and inclusive education, Trunina Hanna Oleksiivna Second-year of the second (master's) level of higher education in the specsalty «Practical Psychology» group PP-12pmz, Department of Management Practical Psychology and inclusive education, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

The article discusses the topical issue of the impact of war on the emotional and psychological state of student youth. The war affected Ukrainians of any age, any profession and social status, but especially this impact was felt by student youth, who are currently on their way to becoming individuals and professionals on their chosen path. The work emphasizes that student youth are forced to adapt to the new reality, which is accompanied by such manifestations as stress, depression, aggression, etc. The work highlights the main factors that affect the emotional and psychological state of student youth during the war: security and threat, loss of loved ones and separation, trauma and stress, instability and interruption, economic difficulties, territorial placement, social isolation, media influence, future perspective, role in military operations, resources and support, cultural context. Students who experienced traumatic events during the war may experience the effects of post-traumatic stress disorder (PTSD).

This can include recurring memories of frightening events, agitation, and other symptoms that can significantly affect their health and learning. It has been determined that it is important to support student youth during war, to provide them with the necessary support and resources to understand and manage their emotions. The work highlights some types of support that can be useful: creation of a safe and supportive environment, psychological help and counseling, social support, means of selfregulation, support of the academic process. Each student may experience war in a different way, so it is important to tailor support to meet their unique needs and circumstances. Showing understanding, compassion, and a willingness to help can go a long way for students facing the challenges of psychological stress during wartime.

Keywords: student youth, emotional and psychological state, war, stress, depression, aggression, psychological support.

Постановка проблеми

Безперечно, війна вплинула на українців будь-якого віку, будь-якої професії та соціального статусу. Але особливо цей вплив відчула студентська молодь, яка саме зараз проходить свій шлях становлення, як особистості та професіонала на обраному шляху. Цей шлях тривожний та напружений навіть в мирний час, що вже говорити, коли на долю студентської молоді випали такі непрості випробування, як активні бойові дії, тотальна невизначеність, страх за близьких, тривожність за майбутнє.

Життєдіяльність студентської молоді в умовах війни супроводжується суттєвими змінами. Війна спричинила певні порушення у звичному способі життя студентів та призвела до певних втрат на різних рівнях, призвела до переоцінки багатьох аспектів життя і стала великим стресовим фактором. Це все супроводжується виникненням відчуття втрати мирного життя.

У той же час, війна вплинула на усвідомлення студентами цінності життя. Студентська молодь змушена пристосовуватись до нової реальності. Частина студентів в змозі самостійно впоратися, а інші студенти переживають виснаження, спустошення, втому, відчуття тривоги і паніки. Вони зіткнулися з такими труднощами, як внутрішнє переміщення, міграція, складне матеріальне становище, хтось став свідком смертей, хтось пережив зникнення родичів чи зіштовхнувся з різного роду втратами, хтось зі студентів проживає в небезпечних місцях на окупованих територіях. Все це супроводжується такими проявами, як стрес, депресія, агресія, тощо.

У той же час, як раз студентська молодь - це така специфічна соціальна група, яка має властивість швидко пристосовуватись до нових обставин, адаптуватися до нових викликів. Саме на їх долю випадає в майбутньому тримати професійний фронт на шляху відбудови України після перемоги.

Тому якісна емоційно-психологічна підтримка студентської молоді - це не тільки життєво необхідна міра для відновлення після впливу травматичних подій, а ще й значний вклад в майбутнє нашої країни. Важливе місце в цьому питанні посідає вивчення факторів, що впливають на емоційно-психологічний стан студентів та визначення шляхів психологічної підтримки студентів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанню емоційно-психологічного стану студентської молоді під час війни присвячено ряд досліджень психологів: В. Лазаренко, Н. Саніна, А. Прищепа, С. Товщик, О. Паламарчук. В своїх роботах автори зазначають, що у зв'язку з активними бойовими діями у студентів спостерігається високий рівень агресивності, занепокоєння, розпачу, апатії. При цьому більшість студентів не задоволені своєю діяльністю і вважають її недостатньою, а у багатьох з них знизились зацікавленість та зосередженість у навчанні. Але у той же час велика кількість студентів займається волонтерською діяльністю, що допомагає їм покращити свій психологічний стан.

Психологи Ю. Чухліб, О. Землянська, Н. Жигайло, Т. Шолубка в своїх роботах багато уваги приділяють формуванню психологічної стійкості студентів під час війни. Основними аспектами формування психологічної стійкості студентів в умовах воєнного стану автори вважають: усі види ресурсів (особистісні, фізичні, інформаційні та інші), психологічна компетентність особистості, соціальна підтримка а також методи психічного тренування і методи імітаційного моделювання.

Також питанню підтримки студентів під час війни присвячено роботи О. Матласевич. К. Левченко, Н. Харитонова, Д. Тараненко, Д. Мельничук, М. Складановська Автори наголошують, що вкрай важливим у питанні психічного здоров'я молоді в період військових дій є: знання самого себе, рівень усвідомленості, розвиток емоційного інтелекту, інтелектуальний розвиток, вміння вибудовувати причинно-наслідкові ланцюги, усвідомлення наслідків і вміння їх попередження, вміння приймати допомогу від інших. Саме тому на сьогоднішній день, вкрай актуальним стає консультативна діяльність психологів. Також ефективними є групові зібрання, які допоможуть не відчувати самотність та впоратись зі стресом, обговорюючи спільні проблеми разом. Волонтерська робота - спосіб допомогти студентам подолати внутрішні переживання, а також відчути себе потрібними та повноцінними членами суспільства. У той же час, фізичне навантаження, свіже повітря, дихальні вправи, «заземлення», аутогенне тренування, медитативна техніка, стабілізаційні вправи - ефективна допомога для покращення психологічного стану студентів.

Однак аналіз досліджень і публікацій показує, що незважаючи на значний обсяг та глибину накопиченого теоретичного та емпіричного матеріалу, соціологічних і психологічних досліджень, вивчення факторів, що впливають на емоційно-психологічний стан студентської молоді під час війни є недостатнім та потребує більш ретельного вивчення та дослідження.

Мета статті - визначити основні фактори, які впливають на емоційно- психологічний стан студентської молоді під час війни.

Виклад основного матеріалу

В умовах воєнного часу емоційно-психологічний стан студентської молоді може бути дуже складним і впливати на їхнє самопочуття, навчання та загальний життєвий досвід. Війна приносить багато стресових ситуацій, нестабільність і загрозу для безпеки, що може викликати широкий спектр емоційних реакцій у студентів. Деякі студенти можуть відчувати тривогу, страх і незахищеність перед можливими небезпеками або прямими загрозами життю. Інші можуть відчувати сум, тугу та горе через втрату близьких людей або втрату миру і стабільності в їхньому житті. Деякі можуть відчувати роздратування, гнів або безпорадність перед реаліями війни та насильством. Також може збільшуватись ризик розвитку психологічних проблем, таких як посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), тривожні розлади, стрес, депресія, агресія та інші. Це може впливати на академічну продуктивність студентів, концентрацію та загальний стан психічного здоров'я [1, 2].

Стрес - це реакція організму на сильний подразник. Це певний процес. Якщо людина знайшла спосіб, як з цим впоратись, то відбувається завершення стрес-реакції і людина повертається на етап відновлення. Якщо людина з цим не впоралася, то це веде до виснаження, коли вона вже не може впоратися самотужки [3].

Депресія - це стан, що пов'язаний з почуттями, настроями та переживаннями, перебіг яких спричиняє суттєві зміни у поведінці, мотивації та пізнавальній активності людини. Властива схильність до стану спустошеності, відчаю, печалі. [4]

Агресія у студентів через війну може бути відображенням емоційного та психологічного стресу, який вони переживають у зв'язку з конфліктом. Війна та насильство можуть мати значний вплив на психологічний стан людей, особливо на молодих людей, які ще формують свою особистість та взаємини зі світом. Студенти можуть відчувати різні емоції, такі як страх, злість, безпорадність, траур та безпеку, які можуть викликати агресивну поведінку. Надмірний стрес та тривале перебування в напруженій ситуації можуть спричиняти емоційну напругу, що може впливати на реакції та поведінку студентів [5].

Студенти, які в період війни пережили травматичні події, можуть стикатися з наслідками ПТСР. Це може включати повторні спогади про страшні події, збудження, та інші симптоми, які можуть суттєво позначитися на їх здоров'ї та навчанні.

Важливо розуміти, які саме фактори впливають на інтенсивність та тривалість переживань складних емоційних станів студентами, а також на можливість виникнення у них ПТСР [6, 7]. Визначимо основні з них:

Безпека і загроза. Постійна загроза для безпеки може викликати почуття страху, тривоги і напруги у студентів. Існування небезпеки навколо може впливати на їхню здатність концентруватися, сприймати нову інформацію та виконувати навчальні завдання.

Втрата близьких і розлука. Воєнний час може призвести до втрати рідних і близьких людей, а також до розлуки з родиною та друзями. Це може викликати глибоке горе, тугу та пригніченість, які можуть впливати на емоційний стан студентів.

Травми і стрес. Війна може призводити до травматичних ситуацій, фізичних та емоційних травм. Студенти можуть бути свідками насильства, потерпіти від нападів або втратити будь-яку форму стабільності. Цей травматичний досвід може спричиняти ПТСР і впливати на їхню психологічну стійкість.

Нестабільність та переривання. Воєнний час часто призводить до переривання навчання, закриття шкіл і університетів або переходу до дистанційного навчання. Це може вплинути на навчальний процес студентів, зробити його незрозумілим та складним, а також створити відчуття невизначеності та нестабільності.

Економічні труднощі. Воєнний час може мати негативний вплив на економіку країни, що може призвести до фінансових труднощів для студентів і їхніх родин. Нестабільність і зменшення можливостей можуть створити додатковий стрес і напруження.

Територіальне розміщення. Війна може призвести до переміщення людей, евакуації та перебудови життя. Це може призвести до втрати зв'язку з рідними та друзями, зміни місця проживання або навіть вимушеної міграції. Це може викликати почуття самотності, відчуження та незахищеності у студентів. Коли людина вимушена покинути своє місце проживання, своїх друзів, знайоми та родичів - це також втрата, яка призводить до горювання та переживання складних почуттів туги і суму. Переїзд також породжує сильне відчуття невизначеності і нестабільності. Якщо ж студент залишається на окупованій території, - це може призводити до переживання ним агресії, почуття ще більшої невизначеності, стресу та страху.

Соціальна ізоляція. Воєнні дії можуть призвести до соціальної ізоляції, коли люди відчувають обмеження можливості для соціальних зв'язків і спілкування. Це може викликати почуття самотності, відчуженості та відсутності підтримки.

Медійний вплив. Засоби масової інформації, такі як телебачення, радіо, соціальні мережі, можуть посилювати вплив війни на студентів. Зображення насильства, військових дій, повідомлення про трагедії та загибель можуть поглиблювати почуття страху, тривоги і безпорадності.

Перспектива майбутнього. Воєнний конфлікт може створювати невизначеність та нестабільність стосовно майбутнього. Студенти можуть відчувати сумніви щодо своїх освітніх та професійних перспектив, що може призводити до занепаду настрою і песимізму.

Роль у військових діях. Деякі студенти можуть бути включені безпосередньо в військові дії або мати близьких, які перебувають на фронті. Це може призвести до посилення стресу, тривоги і почуття провини, а також впливати на психологічну стійкість студентів.

Ресурси і підтримка. Наявність доступних ресурсів і підтримки може впливати на емоційний стан студентів. Наявність психологічної підтримки, груп підтримки, родинної підтримки та ресурсів для управління стресом може допомогти студентам краще справлятися з емоційними труднощами.

Ці фактори можуть взаємодіяти між собою і впливати на емоційно-психологічний стан студентів під час воєнного часу. Важливо розуміти, що кожна людина може реагувати по-різному, і індивідуальні особливості також впливають на те, як кожен студент може впоратися з цими факторами. Професійна підтримка, розуміння і емоційна підтримка можуть бути важливими чинниками у покращенні емоційного стану студентів під час війни.

Важливо підтримувати студентську молодь під час війни, надавати їм необхідну підтримку та ресурси для розуміння та управління своїми емоціями [8]. Деякі види підтримки, які можуть бути корисними, включають:

Створення безпечного та підтримуючого середовища. Університети та освітні заклади можуть надати психологічну підтримку, групові сесії для обговорення та поділу досвіду, а також безпечні місця для відпочинку та релаксації.

Психологічна допомога та консультування. Забезпечення доступу до психологічної допомоги та консультування може допомогти студентам управляти стресом, тривогою та іншими емоційними реакціями на війну.

Соціальна підтримка. Підтримка від родини, друзів та спільноти може бути дуже корисною. Стимулювання спілкування, взаємодії та взаємопідтримки серед студентів може допомогти знизити почуття самотності та ізоляції.

Засоби саморегуляції. Навчання стратегій саморегуляції, таких як медитація, глибоке дихання, фізична активність та інші техніки зняття стресу, можуть допомогти студентам знизити тривогу та покращити своє психічне самопочуття.

Підтримка академічного процесу. Забезпечення гнучкості в академічних вимогах, зниження навантаження або надання додаткових ресурсів для студентів можуть сприяти їхній успішній адаптації та прогресуванню у навчанні.

Кожен студент може переживати війну по-різному, тому важливо надати індивідуальний підхід до підтримки і врахувати їхні унікальні потреби та обставини. Проявлення розуміння, співчуття та готовність допомогти можуть мати велике значення для студентів, які стикаються з викликами психологічного стресу під час війни.

Висновки

Війна вплинула на всіх українців, але особливо цей вплив відчула студентська молодь, яка саме зараз проходить свій шлях становлення, як особистості та професіонала на обраному шляху. На долю студентської молоді випали такі непрості випробування, як активні бойові дії, тотальна невизначеність, страх за близьких, тривожність за майбутнє.

Студентська молодь змушена пристосовуватись до нової реальності. Це супроводжується такими проявами, як стрес, депресія, агресія, тощо. Важливо розуміти, які саме фактори впливають на інтенсивність та тривалість переживань складних емоційних станів студентами (стрес, депресія, агресія), а також на можливість виникнення у них ПТСР. Основні з цих факторів: безпека і загроза, втрата близьких і розлука, травми і стрес, нестабільність та переривання, економічні труднощі, територіальне розміщення, соціальна ізоляція, медійний вплив, перспектива майбутнього, роль у військових діях, ресурси і підтримка.

Кожен студент може переживати війну по-різному, тому важливо надати індивідуальний підхід до підтримки і врахувати їхні унікальні потреби та обставини.

Якісна емоційно-психологічна підтримка студентської молоді - це не тільки життєво необхідна міра для відновлення після впливу травматичних подій, а ще й значний вклад в майбутнє нашої країни.

емоційно-психологічний студент стрес

Література

1. Климчук В.О. Посттравматичне зростання та як йому можна сприяти у психотерапії / Наука і освіта. 2016. Вип. 5. С. 46-52.

2. Титаренко Т.М., Дворник М.С., Климчук В.О. Соціально-психологічні технології відновлення особистості після травматичних подій; практичний посібник. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький; Імекс-ЛТД, 2019. 220 с.

3. Стюарт Г. Ралстон, Ян Д. Пенман, Марк В.Дж. Стрекен, Річард П. Гобсон. Медицина за Девідсоном; принципи і практика; посібник; пер. 23-го англ. вид.; Т. 3. К.; ВСВ «Медицина»ЃC2021. 642 с.

4. Борисенко В.В. Депресивні розлади у загально медичні практиці. Полтава, 2002. 87 с.

5. Шмаргун В. Психологія стресостійкості студентської молоді. К.; Видавничий центр НУБіП УкраїниЃC2018. 198 с.

6. Корольчук М.С., Крайнюк В.М., Косенко А.Ф., Кочергіна Т.І. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров'я. К.; Фірма «Інкос»ЃC2002. 272 с.

7. Сергієнко Н.П. Особливості психологічної стійкості особистості під час подолання критичних ситуацій.

8. Жигайло Н., Шолубка Т. Формування психологічної стійкості студентів ЗВО під час війни / Вісник Львівського університету. 2022. Вип. 14. С. 3-14.

References

1. Klimchuk V.O. (2016). Posttravmatichne zrostannya zrostannya ta yak yomu mozhna spriyati u psykhoterapiyi [Posttraumatic growth and how it can be facilitated in psychotherapy]. Nauka i osvita - Science and education. Vyp. 5. S. 46-52. [in Ukrainian].

2. Tytarenko T.M., Dvornyk M.S., Klimchuk V.O. (2019). Sotsialno-psykholohichni tekhnolohii vidnovlennya osobystosti pis/ia travmatychnykh podiy [Socio-psychological technologies of personality recovery after traumatic events]. National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Institute of Social and Political Psychology. Kropyvnytskyi: Imex-LTD. [in Ukrainian].

3. Stuart G. Ralston, Ian D. Penman, Mark W.J. Strecken, Richard P. Hobson. (2021). Meditsyna za Devldsonom: pryntsypy і praktyka [Medicine according to Davidson: principles and practice]. Vol. 3 K.: VSV ,Medicel. [in Ukrainian].

4. Borysenko V.V. (2002) Depresyvni rozlady u zahalno medychnii praktytsi [Depressive disorders in general medical practice]. Poltava [in Ukrainian].

5. Shmahun V. (2018) Psykhologiia stresostiikosti studentskoi molodi [Psychology of stress resistance of student youth]. K.: Publishing Center of NUBiP o;f Ukraine. [in Ukrainian].

6. Korolchuk M.S., Kraynyuk V.M., Kosenko A.F., Kochergina T.I. (2002). Psykhologichne zabezpechennya psykhichnoho ifizychnoho zdorov'ya [Psychological support of mental andphysical heath]. K.: Ikos company. [in Ukrainian].

7. Sergienko N.P. Osoblyvosti psykholohichnoyi stiykosti osobystosti pid chas podolannia krytychnykh situatsiy [Peculiarities of psychological stability of the individual during overcoming critical situations] (n.d.). [in Ukrainian].

8. Zhigaylo N., Sholubka T. (2022) Formuvannia psykholohichnoyi stiykosti studentiv ZVO pid chas viyny [Formation of psychological stability of students of higher education institutions during the war]. Visnyk Lvivskoho universytetu of University. Vyp. 14. S. 3-14. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru