Дослідження простору живопису, структури сприйняття та поетики художнього зображення. Герменевтика твору, філософська антропологія та феноменологія. Осмислення художнього простору філософами-феноменологами та прихильниками екзистенціальних концепцій.

Суттєві риси філософії ХХ ст та основні її напрями. Екзистенціально-романтична філософія. Культурно-філосовський підйом 20-х років ("розстрілене відродження"). Філософія українських шестидесятників ("друге відродження"). Мислителі української діаспори.

Цивілізаційний проект України як образ майбутнього, який породжує стратегію її вільної, гідної та ефективної реалізації у світі через гідну самореалізацію її громадян. Підтримання культурної самобутності країни в умовах демократії і глобалізації.

Волюнтаризм як напрямок філософської думки. А. Шопенгауер. Коротка біографічна довідка. Джерела філософії Шопенгауера. Визначення волі. Основні філософські погляди. Світова Воля – головна рушійна сила всього існуючого. Шопенгауер – філософ світової скорбо

Історія виникнення ідеї про пріоритет волі в житті людської особи. Особливості визначення сутності та змісту волі у волюнтаристській теорії. Філософсько-антропологічна позиція А. Шопенгауера. Трактування філософії песимізму в ідеях Шопенгауера.

Сутність і етимологія терміну "Філософія". Предмет й специфіка філософського знання, його основні функції, а також структура та основні компоненти. Місце та значення філософії в культурі та освітньому процесі як форми світогляду, зв'язок з наукою.

Системний аналіз історичного взаємозв’язку становлення російської філософії і конституювання національної самоідентичності. Зміна уявлень про "Святу Русь" від клерикалізму до провіденційного секуляризму. Вчення представників генетичного соціалізму.

Поняття світогляду: філософія як світогляд. Походження філософії, історичні типи, її національна своєрідність. Предмет філософії та її функції. Суттєва функція філософії та особливість філософської проблеми. Місце і роль філософії в світовій культурі.

Структура філософського знання. Філософія стародавньої Індії та Китая. Вчення Геракліта, Сократа, Платона, Аристотеля, Демокріта, Канта, Гегеля, Шеллінга та Вернадського. Антропосоціоігенез, його основні чинники. Філософія екзистенціалізму, психоаналіз.

Зміст і функції філософії в суспільстві. Ґенеза та культурно-історичні форми філософської думки. Онтологія: буття та субстанції матерії. Пізнання світу і його законів. Діалектика абсолютної і відносної істини. Сутність людського буття та індивідуальності.

Призначення філософії з точки зору Платона, Сократа, Аристотеля, Піфагора, Епікура та Сенеки. Раціоналістичний та емпіричний напрямки філософського вчення. Місце філософії в духовній культурі суспільства. Обґрунтування відношення між духом і буттям.

Особливості філософських заній. Потреби духу в філософії. Загальні і відмінні риси у філософській науці і релігійного навчання. Аналіз співвідношення філософії та ідеології. Відмітні риси філософського вчення та ідеології.

Філософія як світоглядне знання. Її предмет, об'єкт, завдання та основні функції. Структура філософії у Новий час. Форми, та історичні типи світогляду. Методи філософського пізнання. Історичні форми постановки і вирішення основного філософського питання.

Суттєві характеристики філософії. Вивчення своєрідної форми людського мислення та її особистого світогляду. Аналіз ставлення людини до природи, суспільства та духовного життя у всіх його основних проявах. Суть порівняння "дивних" людей та "реалістів".

Взаємодiя мiж фiлософiєю i наукою. Критерiї оцiнки П. Юркевичем фiлософських систем. Спiввiдношення знання i вiри у релiгiйнiй фiлософiї. Роль серця, емоцiйного начала у фiлософському пiзнаннi. Оцiнка фiлософських систем iдеалiзму i матерiалiзму.

Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення. Поняття та типологія світогляду. Світогляд і філософія. Особливості історичного виникнення філософії. Філософія і міфологія. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва.

Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання. Питання про людину та її становище в світі - один з найглавніших вопросів філософії. Світогляд є формою людського самовизначення в світі. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва.

Складові та типологія світогляду. Функції філософського знання. Проблема походження філософії. Особливості міфології як історично першої форми світогляду. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки, мистецтва та релігії.

Виникнення, cenyысть та предмет філософії, його еволюція. Соціальні умови формування та духовні джерела філософії. Альтернативні способи осмислення проблем буття. Філософські проблеми і дисципліни. Перехід від міфологічного мислення до філософського.

Філософія одна з найдавніших наук, її предмет та функції. Історичні типи світогляду. Історія розвитку філософської думки. Гносеоцентризм філософії Нового часу. Зміна парадигми філософського мислення. Сучасна зарубіжна філософія. Філософія суспільства.

Зі стихійного філософствування, тобто умоглядних помислів про вищі смисли і цінності життя, народилася, розвинулася філософія як унікальна форма культури і суспільної свідомості. Перше вживання терміна філософія приписують Піфагору (VI ст. до н.е.).

Світогляд як сукупність узагальнених уявлень людини про себе, світ, свої взаємини зі світом, своє місце у світі, своє життєве призначення, аналіз видів. Розгляд завдань філософії: створення єдиної картини світу, розробка загальної методології пізнання.

Світогляд, його структура, функції і основні типи. Зв'язок світогляду з філософією та професією. Об’єкт, предмет та функції філософії, її місце в системі культури. Взаємозв’язок філософії та медицини. Підходи до визначення основного питання філософії.

Загальна характеристика Філософії нового часу. Сутність філософського світогляду К. Маркса. Проблема сутності відчуження людини. Філософська категорія буття. Простір і час як атрибут матерії. Протиріччя буття і пізнання. Єдність і боротьба протилежностей.

Світогляд – сукупність знань, оцінок, що визначають узагальнене уявлення про світ у цілому, розуміння світу і місця в ньому самої людини, життєві позиції, програму поводження і діяльності людей. Міф як форма світорозуміння людства, його духовної культури.

Аналіз тотожності та відмінності філософії, синергетики і голізму в контексті інновацій в освітній роботі викладачів вузів. Закони та категорії діалектики, суттєві риси синергетики і голізму. Взаємозв’язок філософської та загальнонаукової філософій.

Філософія це не конкретна наука, не сума наукових знань, але наука, поряд із повсякденним знанням, народним і професійним мистецтвом, усіма видами правового, політичного, морального й іншого досвіду та знань є джерелом усієї філософської проблематики.

Фiлософiя та її мiсце в духовнiй культурi людства, основи фiлософського аналiзу суспiльства та пiзнання свiту людиною. Сутнiсть людини як основа гуманiстичного фiлософствування, поняття про буття то надприроднє. Суспiльна свiдомiсть, світогляд та Бог.

Специфіка впливу релігійних символів на формування духовного життя прикарпатців. Розгляд проблемного поля інтерпретації галицьких релігійних символів через імпліментаційний та духовно-праксеологічний аспекти. Особливості сакральної спадщини Галичини.

Розгляд історії виникнення, основних понять і завдань філософської антропології. Антропологічні пошуки М. Шеллера (звернення до Бога як вищої духовно-ціннісної інстанції). Філософські концепції людини, що набули свого розвитку у послідовників М. Шелера.