Аналіз методологічної необхідності філософії для дітей, які постають результатом трансформації класичної парадигми освіти та змін у науці. Методики викладання предмету в дошкільних та шкільних навчальних закладах. Роль діалогу в процесі філософування.

Аналіз творчості російського релігійного філософа І.О. Ільїна. Визначення сутності і значення духовного оновлення людини як явища метафізичного, онтологічного і гносеологічного порядку. Формулювання загальних та самобутніх рис філософських ідей мислителя.

Глибока релігійність як відмітна риса екзистенціалізму Г. Марселя. Вплив на світогляд філософа переживань раннього дитинства. Обґрунтування специфіки концепції та форми філософських творів Г. Марселя зосередженістю уваги на внутрішньому духовному досвіді.

Зміст, становлення та принципи екзистенціалізму. Формування екзистенціального мислення, існування і буття людини. Значення свободи і відповідальності, їх прояви у житті. Відмінні риси світоглядних систем відомих представників соціально-філософської думки.

Аналіз екологічної кризи глобального світу і пошук філософії екобезпечного розвитку. Побудова моделі екологічного навчання населення, що б забезпечила постійний приріст екологічної свідомості і культури людини як основи філософії екобезпечного розвитку.

Розглядається проблема осмислення підвалин екології ідентичності людини. Здійснено філософський аналіз взаємозв’язку теорії і практики ідентичності з світоглядними орієнтаціями особистостей та груп. Показана колізія теорії і практики ідентичності.

Розгляд причин взаємозв’язку філософії та екології. Вчення Вернадського у системі взаємодії людини і природи. Перебудова оточуючого середовища людською думкою. Основні завдання науки XXI століття по збереженню біосфери. Техногенні ризики нової парадигми.

Сутність економічних процесів, проблем у власне людському вимірі, у контексті найрізноманітніших форм життєдіяльності суспільства і особи розглядає філософія економіки. Зміст та еволюція економіки. Сутність суспільного виробництва та філософії грошей.

Розгляд праксеологічних аспектів сучасних філософських досліджень проблеми економічної реальності в Україні та шляхів взаємодоповнюваності та взаємозбагачення економічної теорії та філософії у межах такого наукового напряму, як "філософія економіки".

Проведення аналізу сутності та зміст поняття "економічна політика", його визначення в дискурсі науковців — економістів та філософів. Розгляд простору і часу існування економічної політики. Аналіз її суб'єктів, об'єктів, спрямованості та можливих наслідків

Соціально-культурні передумови виникнення філософії Ренесансу. Основні напрямки і представники європейської філософської думки епохи Відродження. Пізнання процес відображення об’єктивного світу у свідомості людей. Суспільна та індивідуальна свідомість.

Проблеми методології та субстанційних основ буття в філософії епохи Просвітництва. Розробка локківської ідеї поділу влад на законодавчу, виконавчу та судову. Філософське осмислення історії людства та причини соціальної нерівності, емпіризм і раціоналізм.

Філософський огляд концепції європейського адогматизму. Характеристика критичних течій нігілізму, скептицизму та постмодернізму, як джерел ментально-креативних та онтологічних особливостей вчень про непізнаваність основних істин християнської віри.

Ознайомлення з загальною характеристикою та основними положеннями філософії життя. Дослідження та аналіз сутності сцієнтизму та антисциентизму. Визначення особливостей філософії Бергсона, Шопенгауера і Ніцше. Вивичення філософських аспектів психоаналізу.

Дослідження витоків екзистенціалізму та поглядів учених-екзистенціалістів на існування, морально-етичні проблеми людини, сенс її життя, що змушує особистість розвиватися. Сенс життя як одне з життєво необхідних завдань, які людина повинна вирішити.

Необхідність у переосмисленні суті, форм і виявів права внаслідок утвердження демократичних засад життя в Україні. Механізм забезпечення конституційних прав і свобод людини та принципу законності. Становлення гуманістичної філософії правового захисту.

Філософська відповідь на допис німецького філософа Ю. Габермаса "Війна і обурення" (Krieg und Emporung), оприлюднений у газеті "Suddeutsche Zeitung" у квітні 2022 року. Погляд філософа на ідеологічні диспути та політичні дебати "обурення" в публічній сфер

Завдання філософського мислення. Аналіз відносин філософії та здорового глузду. Філософія - аналітика цілісної реальності суб’єктивного досвіду. Суперечність між принципами буденного мислення й принципами філософського мислення, що має характер антиномії.

Дослідження виникнення, розвитку, значення та функцій філософії, пізнання взаємовідношення людини і світу. Характеристика основних причин появи натурфілософії, матеріалізму та ідеалізму. Аналіз формування уявлень про природу і форми людської діяльності.

Аналіз сфери взаємовпливів між філософією та художньою літературою. Співвіднесення філософської поезії та прози через суспільно значущу проблематику. Визначення перспективних напрямків подальшої взаємодії основних принципів літератури та філософії.

Вивчення питання про взаємозв'язок математики і філософії: вплив прогресуючої математизації на філософське мислення. Аналіз мілетської математичної школи, що заклала основи математики як доказової науки. Спільний шлях математики і філософії.

Вплив духовного начала на здоров'я. Виявлення першоначала захворювань. Медична філософія як наука. Вивчення законів онтології, етики і теорії пізнання в галузі медицини. Пізнавальна сторона медицини, її роль у розвитку суспільства і соціальної сфери.

Особливості викладання філософсько-методологічих дисциплін, які дають можливість досліджувати теорію пізнання та його будову. Представлено міркування над людським знанням через постаті відомих філософів та запропоновано пояснення цілей і методів науки.

Соціальний спосіб щодо організації спільної діяльності вчених. Вплив соціальних інститутів суспільства на соціальні риси особистості. Розвиток наукових товариств, які були рушійною силою соціально-професіональної спільноти науковців вузького спрямування.

Форми людського мислення та пізнання. Дослідження взаємозв'язку науки і філософії. Основні філософські напрямки. Характеристики ставлення людини до природи, суспільства та духовного життя. Методи збирання, систематизації та критичного аналізу фактів.

Розкриття змісту і вивчення історії розвитку науки як системи систематизованих і об'єктивних знань про дійсність. Дослідження історії філософії і розвитку уявлень про відношення науки і філософії. Опис і аналіз відмінностей і єдності філософії і науки.

Філософія і наука як форми теоретичного знання, їх спільні риси. Огляд специфіки філософського знання. Відмінність між філософією і наукою. Характеристика форм суспільної свідомості, орієнтованої на непізнавальне сфери надприродного, божественного буття.

Загальна характеристика інтерпретації філософії Платона, розгляд проблем. Аналіз апоретичної майевтики, пов’язаної з самим процесом народження мудрості. Знайомство з основними особливостями логічної і художньої форми платонівських ранніх діалогів.

Філософія як метамова, яка допомагає синтезувати всі результати пізнання світу. Порывняння філософського та релігійного уявлення об істині. Взаємовплив, ізоморфізм на рівні ряду систематичних категорій, богаторівність, наявність двох значень у понятті.

Агностицизм філософії Канта, обгрунтування загальності та необхідності наукового знання. Вчення Канта про явище та "річ у собі", про природу і свободу. Шляхи рішення традиційних проблем буття, співвідношення світу і людини, теорії пізнання, моральності.