Веди - збірки текстів, що мали статус священного знання і включали в себе всі уявлення стародавніх індійців про світ богів і світ людей. Специфіка індійської філософської традиції на стадії виникнення. Деструкція традиційної міфології. Вчення джайнізму.

Специфіка соціального пізнання. Характеристика соціальної філософії, поняття соціуму і суспільства. Характерні риси суспільства, основні сфери суспільного життя. Головні показники розвитку суспільства. Рушійні сили історичного процесу та його джерела.

Ідея про світ як космополіс розумних істот, заснованому на принципі справедливості у європейській інтелектуальній традиції. Перехід людства до постіндустріальної епохи з її універсальними інтенціями. Критика теорії і практики неоліберальної глобалізації.

Філософи і філософські шкіли елліністичного періоду античної історії. Інтерес до теорії та до теоретичного з’ясування картини світу, фізики, космології, астрономії. Обґрунтування розумної основи морального життя людини. Ідеї стоїцизму та епікуреїзму.

Історія виникнення і спільного розвитку математики і філософії, їх традиційність, авторитарність, некритичність. Аналіз давньогрецької, Мілетської, Піфагорійської, Елейської шкіл. Демокрит і Платонівській ідеалізм. Система філософії математики Аристотеля.

Аналіз певних моделей футурології, уявлення про які вже існують у науковій спільноті. Відтворення роздумів над доцільністю моделей виходу з кризових станів. Розгляд співвідношення між поняттями "екологічна футурологія" та "ноосферна футурологія".

Загальна характеристика філософії епохи Відродження. Філософський зміст категорії буття. Логічні елементи категорії цінності. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Філософська система Марсіліо Фічіно. Історіософія Михайла Грушевського. Пізнання світу.

Центральне завдання філософії, структура філософського знання. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Загальна характеристика історичних типів світогляду. Буття як предмет філософського аналізу. Основні сфери буття та їхні особливості.

Аналіз питання місця соціально-гуманітарних дисциплін (зокрема філософських) у навчальних планах сучасних вузів. Сутність й зміст сучасної філософії, уточнення її предмету як науки і навчальної дисципліни. Необхідність відновлення філософії та її галузей.

Культурно-історичні передумови формування філософсько-історичних поглядів Фрідріха Вільгельма Йозефа Шеллінга. Передумови для продуктивного використання шеллінгівських філософсько-історичних здобутків. Основні ідеї об'єктивного ідеалізму Шеллінга.

Основна характеристика духовної слабкості сучасного розвитку західної цивілізації. Аналіз впливу техніки на людину, її сутності, змісту, значення і ролі у нових умовах глобального інформаційного простору, де панує диктат інструментального розуму.

Ознайомлення з негативними наслідками послаблення впливу гуманітарних наук та розквіт технократизму. Дослідження гуманітарно-наукового дискурсу у філософії техніки, який покликаний виявити вплив техніки на людину, її сутність, зміст, значення і роль.

Аналізується розвиток поглядів М. Бердяєва щодо сутності техніки та її соціальної ролі. Вивчається, як змінювалися ці погляди, поступово наповнюючись новим змістом, до яких ідей щодо окресленої проблематики філософ повертався у багатьох своїх роботах.

Філософська концепція техніки на базі синтезу екзистенціалізму, філософії життя та марксизму Х. Ортега. Його раціовіталізм як інтеграція різних філософських течій кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. Проблематика філософії техніки у зв’язку з буттям людини.

Аналіз питання феномену людської тілесності та її впливу на розвиток фізичної культури як органічної частини загальної культури суспільства. Порівняльний аналіз понять "тіло людини" та "тілесність". Виявлення міждисциплінарного характеру біоетики.

Основні методологічні підходи та об’єкти філософського пізнання Томаса Гоббса. Вчення про мову у філософських поглядах Т. Гоббса. Онтологічні і гносеологічні питання Т. Гоббса з позицій номіналізму. Місце людини, держави та влади у філософії Т. Гоббса.

Характеристика філософії туризму як різновиду соціальної філософської теорії. Визначення феноменологічної, герменевтичної, антропологічної, аксіологічної особливості філософського розуміння та інтерпретації феномену туризму, туристського простору.

Характеристика місця філософії туризму в системі філософського знання. Дослідження її місця в складі соціальної філософії, аналіз її онтологічної частини, прикладного аспекту. Визначення поняття туризму, аналіз його відмінностей від інших подорожей.

Розмітка некласичних умов викладання філософії в університеті у вигляді комунікативного трикутника: викладач-предмет-студенти, де одним з ключових виступає поняття суб'єктності. Основні концептуальні проблемні поля викладання філософії в університеті.

Принципи оформлення веб-ресурсів, які містять навчальний філософський контент. Інтерактивність веб-ресурсу та філософія, яка існує тільки у формі діалогу. Методика збільшення технологічної насиченості зберігання та видачі навчально-методичних матеріалів.

Особливості оформлення веб-ресурсів, які містять навчальний філософський контент. Визначення особливостей оформлення веб-ресурсів, які було б доцільно вживати для створення навчально-методичних електронних матеріалів з вивчення філософських дисциплін.

Порівняльна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського творчого процесу і знання як його результату. Місце філософії у загальному культурному середовищі, її основні функції (онтологічна, аксиологічна, гносеологічна, критична).

Специфіка розуміння людини у процесі її самовдосконалення та самоствердження у філософії українського неоромантизму. Визначення особливості поняття людини "як цілі собі" у творах Ольги Кобилянської. Матріархальний комплекс буття у творах неоромантиків.

Формування української ідеї наприкінці XIX — на початку XX ст. М.Драгоманов. Національна філософія України та Іван Франко біля її витоків. Інтегральний націоналізм Дмитра Донцова. В’ячеслав Лепинський та його внесок в українську філософію.

Особливість специфіки традицій в цілому. Репрезентативні відносини звичаю філософського осмислення української національної ідеї. Родові риси світосприйняття як основних думок теоретичної свідомості відродження. Аналіз роздвоєності всіх рівнів розмислу.

У статті досліджено філософію управління в загальноосвітніх державних та приватних школах Австралії. Мета наукової розвідки полягає у визначенні векторних важелів впливу на формування філософії управління в загальноосвітніх та приватних освітніх закладах.

Дослідження філософії Ніцше в циклі історії "Парасочка". Розгляд питань про діонісію і сенс людського життя. Встановлено, що розуміння Дієніча близьке до пантеїзму. В статті виявлено особливості пантеїстичного та гедоністичного бачення письменника світу.

Окреслення актуального стану досліджень наукової фантастики та фентезі у філософському контексті в університетах, інституціях США, Західної Європи та інших країн світу. Поєднання власного феноменологічного досвіду із досвідом інших суб’єктів культури.

Характерна риса Просвітництва це прагнення його представників до перебудови всіх суспільних відносин на основі розуму, "вічної справедливості", рівності та інших принципів. Філософія французького та німецького Просвітництва. Боротьба проти просвітництва.

Методологія філософії Нового часу як одна із суттєвих передумов розробки нової теорії пізнання. Бекон як засновник емпіризму, розробка методу наукового пізнання. Розгляд правил нової індуктивної логіки. Особливості використання дедуктивного методу.