Положення про єдність біосфери і людства, вирішальна роль людини у розвитку планети. Розгляд причини й наслідки дисгармонії стосунків людини і природи як джерело екологічного неблагополуччя, що порушує нормальний розвиток людини, як біосоціальної істоти.

Система "Людина – Суспільство – Природа" як цілісна, структурована, хвильова, нерівноважна система, для якої характерні не тільки внутрішні зв'язки, але й зовнішні – із Космосом. Закономірності співіснування компонентів як складові єдиної системи.

Визначення філософського аспекту дослідження інформації як феномену буття сучасної людини. Класифікація основних проблем функціонування і розвитку інформаційного суспільства. Аналіз змісту і способів захисту людини від негативного інформаційного впливу.

Аналіз поняття сенсу життя в сучасному філософському дискурсі. Можливості філософського осмислення сенсу життя у любові крізь призму агапелогічного підходу. Реалізація любові як сенсу життя в контексті соціальної реальності сучасного суспільства.

Аналіз змін у житті людини й суспільства завдяки бурхливому розвитку технологічної культури. Комунікативне буття, осмислення світової філософської думки з питань комунікації. Зворотний зв’язок та досягнення взаєморозуміння між учасниками спільноти.

З’ясування змісту поняття "особистість", викладеного у працях європейських філософів-персоналістів (М. Бердяева, Е. Муньє). Спростування тези про неможливість формування у свідомості китайців уявлень про "особистість" у його європейському тлумаченні.

Ознайомлення з поглядами античних філософів на визначення основних напрямів осмислення нерозуміння. Характеристика результатів досліджень представників філософії неокантіантства. Аналіз діяльності Шлейермахера, який розробив основи герменевтики.

Філософське розуміння тогочасної дійсності Григором Тютюнником. Особливість дослідження тяжкої долі людини, швидкоплинного часу та людської одинокості. Самотність людини як глобальна проблема. Основна характеристика новели "Дивак" Григора Тютюнника.

Осмислення концепту "свобода" в ісламі. Характеристика мусульманської релігії відповідно до запропонованої Гегелем класифікації світових віросповідань. Дослідження аналізу головних філософських намагань розкриття загальних для ісламу зміста свободи.

Суспільна свідомість як сукупність ідей, теорій, поглядів, уявлень, почуттів, вірувань, емоцій людей, настроїв, у яких відбивається природа, матеріальне життя суспільства і система суспільних відносин. Розвиток суспільства як природно-історичний процес.

Термін "онтологія" та філософський зміст категорії буття. Характеристика філософського життя Європи першої половини XX ст. Виявлення сутності онтології. Зміст поняття "дух". Єдність матерії руху, простору, часу. Історико-філософський досвід людства.

Міра доброчесності людини, сукупність факторів, які визначають її життєве благополуччя як об'єктивна основа щастя. Трактування категорії щастя у поглядах відомих мислителів. Здатність людини переживати почуття щастя і характер цього переживання.

Розгляд розуміння інтерекзистенціальної специфіки перекладацької творчості та порівняння ідей Василя Стуса і Вальтера Беньяміна. Особливість осмислення перекладу як культурного феномену і сфери прояву комунікативного потенціалу людського існування.

Дослідження філософсько-світоглядного погляду на життя. Аналіз смислу людського буття. Сучасне наукове пізнання сутності живого. Порівняння значущості "життєдайності" в розвитку людського роду та в індивідуальному розвитку кожного представника цього роду.

Поняття "суспільство" в філософії, його структура, функції та історичні типи. Основні чинники суспільного розвитку та їх взаємозв’язок. Поняття "суспільно-економічна формація" і "цивілізація". Глобальні проблеми людства і соціальне прогнозування.

Розгляд філософських концепцій Г.С. Сковороди, розкриття можливостей і перспектив використання даних філософських концепцій у сучасних реаліях України. Дитинство як предмет дослідження філософа. Аналіз світу дитинства Г. Сковороди в декількох вимірах.

Аналіз філософського усвідомлення феномену технічного прогресу. Взаємозв’язок між філософією, науковим та технічним прогресом як константами-надбудовами. Роль людського потенціалу у формуванні технологічних інновацій, філософські витоки технічних рішень.

Аналіз процесу формування та функціонування етнічної ментальності, визначення місця і ролі цього феномена в духовному житті суспільства. Прямий і зворотній вплив етноментальності на масову свідомість та інституціалізовані елементи духовної сфери.

Осмислення нового положення людини за часів «інформаційної революції». Особливості інформаційної етики, аналіз її морально-практичної природи. Вивчення історії становлення науки й окреслення її ключових морально-етичних, аксіологічних, екзистенційних тем.

Історичний аналіз розвитку штучного інтелекту. Фактори впливу на успішне програмне імітування людської діяльності в різних сферах і неможливість вирішення філософських проблем. Нездатність ШІ до саморефлексії, відчуттів, творчості та гнучкої поведінки.

Огляд змісту процесу формування, збереження, реабілітації і збагачення здоров’я людини, тобто використання технологічного інструментарію, що виступає як універсальний і всеохоплюючий процес соціальної реабілітації особи з обмеженнями життєдіяльності.

Аналіз сучасних етапів розвитку суспільства. Розгляд складових символічного світу культури: мова, ремесло, мистецтво, релігія. Культура як соціальний феномен який сприяє утворенню колективної дії з метою урізноманітнення та удосконалення буття людини.

Аналіз концептуалізації традиції філософії права, спрямованої на розуміння правової держави. Обґрунтування легітимації державно-правового ладу, в контексті новоєвропейської думки. Поняття соціального примусу як похідної свободи членів суспільства.

Зовнішній та внутрішній аспекти логічного моделювання. Історико-філософський аналіз логіки як функціональної моделі міркувань людини. Методологічні функції семантичної моделі в структурі логічної теорії. Основи диференціації формальних семантик.

Трансформація морально-світоглядних чинників суспільної та індивідуальної свідомості, передумова застосування насилля і терору. Специфіка формування моралі і світогляду в релігійно-християнській традиції. Історико-філософський аналіз зарубіжної філософії.

Взаємозв'язок між соціальними діями насильства, мораллю, світоглядом. Трансформації морально-світоглядних парадигм, здійснених під впливом марксистської і нацистської ідеологій. Відображення причин застосування насильства і терору в зарубіжній філософії.

Філософське осмислення сучасних наукових підходів до проблем передбачення та їх впливу на прогностичну діяльність у сфері військового будівництва та підготовки військ. Характеристика специфіки військово-прогностичної діяльності у мирний та воєнний час.

Розглянуто специфічні особливості понять "креативність" та "творчість". Показано, яким шляхом відбувалось їх формування та розвиток в науковому та соціальному дискурсах, акцентовано увагу на історичному та сучасному контексті використання вказаних понять.

Дослідження особливостей культурно історичних витоків філософії Київської Духовної Академії, проблема гуманітарної освіти та її зв’язок з іншими науками. Роль даного закладу в процесі становлення філософської освіти та науки на вітчизняних теренах.

Обґрунтування філософського поняття насильства і ненасильства в суспільному розвитку, їх співвідношення та умови утвердження ненасильницьких форм. Роль нового гуманізму та демократії в подоланні насильства та утвердженні ненасильницьких форм розвитку.