Особливості постнекласичного наукового дискурсу, згідно з яким розглядається наукове та релігійне знання як спрощена мислинєва конструкція значно більш складної об’єктивної реальності. Розуміння християнського віровчення та його історичного розвитку.

Пізнання як предмет філософського аналізу. Риси і обмеженість донаукових концепцій суспільного розвитку (СР). Поняття суспільно-економічної формації, його роль в матеріалістичному розумінні історії. Географічне середовище як постійна і необхідна умова СР.

Дослідження радикальної педагогіки як важливої складової сучасної освіти інформаційного суспільства. Парадигма визначення критичного мислення, запропонованого П. Фрейре. Аналіз необхідності розгляду ідеї компетентностей у межах філософського дискурсу.

Проблема феноменологічного та культурологічного підходу до аналізу релігії. Смислове тлумачення релігійного досвіду як імпліцитної інтенції суб’єкта. Уведення релігійного смислу в проблемне поле культурології як складника культурної семантики та освіти.

Буття людини як специфічний спосіб її унікального, неповторного існування, особливості її трактування в світовій філософії різних історичних епох. Сенс і роль питання безпечного середовища, коли людина знаходиться в зоні постійного ризику в умовах війни.

Досвід філософської інтерпретації античної та середньовічної спадщини в філософії ренесансного неоплатонізму. Онтологічне підґрунтя гуманізму Миколи Кузанського і флорентійського неоплатонізму. Амбівалентність душі як принцип антропології Марсіліо Фічино.

Досліджуються особливості і значення філософського мислення, розуміння його змісту. Акцентується увага на тому, що любов до мудрості без мислення не була б можлива. Філософія намагається осмислювати не часткові явища, а ситуацію перебування людини у світі

Визначення світоглядних основ характерних для феномену українського шістдесятництва. Загальні тенденції функціонування філософської думки в умовах ідеологічного тиску радянської влади, приклади здобутків та недоліків процесу філософування цього періоду.

Світоглядні основи, характерні для феномену українського шістдесятництва. Загальні тенденції функціонування філософської думки в умовах ідеологічного тиску радянської влади. Наведено приклади здобутків та недоліків процесу філософування цього періоду.

Основна характеристика реальності небезпеки технократичного бачення майбутнього, де людство живе у технократичній утопії як у дійсності, мінімізувавши дію власних переконань. Особливість збереження і розвиток особистого та універсального життєсвітів.

Обґрунтування необхідності застосування етнодіагностики творчо обдарованого єства етнофора здійснено на засадах "інтегральної філософії" Ш. Ауробіндо, антропософії Р. Штайнера, етногенезу в біосфері Л. Гумільова, "психології народів і мас" Г. Ле Бона.

Сучасне розуміння сутності інформаційної культури, яке сформувалося під впливом розвитку інформаційних технологій. Аналіз найбільш суттєвих підходів до розуміння інформаційної культури. Дослідження проблеми інформаційної культури у філософському полі.

Сутність поняття інформаційної культури, його формування під впливом розвитку інформаційних технологій. Аналіз підходів до розуміння інформаційної культури. Дослідження праць фахівців у галузі інформатики, обчислювальної техніки, інформаційних технологій.

Суть нездійсненності проявлення суб’єктивності як самототожної в горизонталі міжособистісної комунікації, відстороненої від її вертикалі. Прояв межі осягнення особистісності у персонально-суб’єктному саморозкритті. Визначення трансцендентності знання.

Аналіз основних теорій сміху, їх класифікації. Вивчення та характеристика еволюції філософської думки в осмисленні феномену сміху. Розгляд видів теорій комічного - переваги, розрядки і протиріччя - у філософській рефлексії від античності до сьогодення.

Концептуальне відтворення дискурсу еволюції технократизму у галузі вищої освіти. Проведення ретроспективного аналізу становлення феномена технократизму у саморозгортанні суспільства доби Модерну та його ролі у розвитку суспільства та системи освіти.

Аналіз спроби знайти в тексті книги алюзії на стародавні артефакти, виявити творчий сенс філософського міфу, розкрити "екзистенціали" людського життя - дитинства, юності, зрілості та старості, а також виокремлення універсальних проблем людського буття.

Вивчення коренів давньоруського іконопису. Онтологічне розуміння символізму ікон. Релігійний простір у візантійському живописі. Оцінка значення церковного мистецтва на Русі. Символ, символізм і канонічність ікони. Присутність Святого Духа в картині.

Стратегія гри та її застосування у вирішенні стресових ситуацій в різних інтерактивних подіях як міжособового, так і професійного характеру. Принципи філософського ставлення до гри у медіативній ситуації вирішення конфліктів та дисгармонії думок.

Характеристика буття як філософської категорії та інтерпретація його сутності. Уявлення про ідеологію життя і свободи. Зміни розуміння проблеми буття в історії філософії. Поняття "субстанція". Співвідношення категорій "буття", "субстанція" та "матерія".

Характеристика філософського метода Сократа, розуміння ним іронії, маєвтики, діалектики. Полеміка між реалістами, номіналістами та її роль для подальшої історії середньовічної філософії. Сутність та основні течії протестантизму: лютеранство, кальвінізм.

Дослідження ролі уяви в історичному пізнанні. Обґрунтування нового погляду на сучасну полеміку про природу і функції історичного знання в контексті тропологічної теорії Г. Вайта. Опис його філософських поглядів на формування знань про минуле науковцями.

Розгляд філософських підходів до розуміння безпеки. Дослідження поглядів на концепцію безпеки таких відомих давньогрецьких мислителів, як Геракліт, Платон, Сократ, Зенон. Вклад у розвиток та становлення безпеки в суспільстві філософів Стародавнього Риму.

Аналіз семіотичності природи люблячого і улюбленої особистості з філософсько-культуроогічної точки зору. Суб'єкт любові як стихійний семіотик і герменев, основним завданням якого є знаходження і тлумачення "знаків любові". Символічність предмету кохання.

Розгляд проблеми впливу теорії деконструктивізму на теологію та біблеїстику ХХ ст. Систематизація поглядів Ж.Дерріда та визначення основних стратегій використання богослов’ям ідей постструктуралізму. Теологічна оцінка тезису про "смерть метафізики".

Роль філософії у працях Вернадського та його філософія біосфери, а також ставлення до різних напрямів і шкіл філософії. Неоднозначне ставлення вченого до позитивізму. Різка критика позитивістського розуміння співвідношення приватних наук і філософії.

Огляд соціальних функцій моди в просторі масової культури XX-XXI століття. Характеристика взаємодії моди, екологічного дизайну з науково-технічною революцією. Аналіз філософсько-світоглядних проблем та особливостей проектної діяльності дизайнерів одягу.

Пошук нових форм опису людського досвіду. Визначення філософських антропотрендів, експертиза статусу філософсько-антропологічного підходу як сфери філософського знання, унікального та релевантного цифровому світу, підходу для розуміння людського.

Дослідження вихідних ідей Штучного життя, основні цілі та дослідження у цьому напрямку. Виявлення особливостей міждисциплінарного напряму "Штучне життя", оцінка нових викликів та ризиків. Думка експертів та світової громадськості відносно цього питання.

Розгляд особливостей соціокультурного та особистісного контексту упровадження мережних освітніх технологій та мережної парадигми управління в освіті. Загальна характеристика головних філософських аспектів аналізу мережної парадигми управління освітою.