Розгляд проблемних питань освітнього менеджменту в призмі сьогодення з філософсько-освітньої точки зору. Відокремлення філософсько-методологічних принципів освітнього менеджменту, найважливіших напрямків розвитку менеджменту у теорії та практиці освіти.

Аналіз питань освітнього менеджменту в призмі сьогодення. Розкриття поняття "менеджменту" і його модернізація в процесі вживання в освітньому менеджменті. Набір принципів, методів, організаційних форм і методів обробки навчально-виховного управління.

Сутність марксистсько-ленінської філософії. Суспільство з погляду діалектики. Роль особистого вибору соціальної поведінки. Гармонійність взаємодії суспільства і природи. Перспективи перебудови філософії на сучасному рівні, її суспільне призначення.

Дослідження особливостей ринкової детермінації професійних та духовних характеристик робітничих кадрів. Визначення спільного та відмінного й вирішення проблеми спадкоємності в підготовці робітничих кадрів в командно-адміністративній та ринковій економіці.

Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософія в якості гносеології. Сутність пізнання у філософській традиції. Шлях павука, мурахи та бджоли. Ф. Бекон. Засада пізнання – досвід. Поняття емпіризму. Пізнання німецької класичної філософії. Е. Кант.

Біографія видатного філософа вченого, релігійного і етичного реформатора, впливового політика - Піфагора. Мета та передумови створення Піфагорійського союзу, його моральні принципи і релігійно-філософське вчення. Значення, цифр та чисел для піфагорійців.

Ознайомлення з біографією Платона, який був прихильником телеологічного розуміння світу. Характеристика основних різновидів держави: тимократії (влади честолюбців), олігархії, демократії, тиранії. Аналіз тоталітарної системи поділу людей на розряди.

Родина та дитинство Платона. Заснування Академії, класифікація філософів на матеріалістов та ідеалістов. Його телеологічне розуміння світу, утопія про кращий державний устрій. Поділення всіх існуючих держав на тимократії, олігархії, демократії та тиранії.

Розгляд філософії Платона і його поглядів на світ "ідей" і "речей". Аналіз Платонівського вчення про пізнання та його зв'язку з вченням про душу. Дослідження суджень про виховання і людину, їх впливу на педагогічну думку європейської цивілізації.

Філософське вчення еллінського генія Плотіна про "Єдине". Основний напрям богословської думки, даний Орігеном, концепція про народження Сина від Отця, вчення про Святу Трійцю. Порівняння теорій Плотіна та Орігена, їх значення в історії філософії.

Поняття політики і її види. Підходи до її визначення. Публічна влада як невід'ємна її властивість. Історія становлення та розвиток політичної філософії, соціології та політології. Уявлення про громадянське суспільство. Політична свідомість і культура.

Проблема свободи з точки зору польського романтизму. Сутність принципу історизму в контексті філософування польських романтиків. Розуміння А. Міцкевичем ідеї визначної особистості. Сутність тематики народу, як складової філософських поглядів Словацького.

Вивчення світоглядної, онтологічної, гносеологічної та методологічної функцій філософії в науковому пізнанні та суспільному житті. Характеристика поняття постмодернізму, теоретичного відображення духовного розвитку в самосвідомості західної цивілізації.

Філософія права займається вивченням змісту права, його сутності й поняття, форм існування й цінності, ролі у житті людини, держави, суспільства. Розрізняння поняття права и закону. Смисловими компонентом права є формальна рівність, яка є його сутністю.

Предмет філософії права. Філософсько-правова рефлексія. Філософія права у системі наук, її основні питання і функції. Головні типи праворозуміння: правовий позитивізм і природно-правове мислення. Основні способи осмислення і обґрунтування права.

Сутність концепції громадянського суспільства у державно-правових поглядах Г.В.Ф. Гегеля на основі аналізу договірних теорій про громадянське суспільство філософів XVIII століття. Всесвітня історія як прогрес у свідомості волі в філософії Г. Гегеля.

Розгляд питання філософії права та філософсько-правової антропології, як основи міжкультурного та міждержавного діалогу сучасного світу. Визначення значення філософії права в системі наук. Компаративний аналіз понять: суб’єкт права та правова свобода.

Право як засіб реалізації загальнолюдських цінностей. Поняття світогляду, основні риси філософії і права. Проблеми, що складають предмет філософії. Взаємозв’язок з загальнолюдськими цінностями, Зв'язок права з державою та громадянським суспільством.

Філософські засади історії права у творчості видатного російського правознавця Ф.В. Тарановського. Розроблення і використання порівняльно-історичного методу дослідження права. Виявлення місця історії у колі юридичних дисциплін та її призначення.

Філософський аспект поглиблення протиріч між Людиною та Природою на різноманітних періодах історії. Поняття "природа" та "суспільство". Періодизація історії взаємодії системи "природа-суспільство". Шляхи до гармонізації "природи" та "суспільства".

Розгляд особливостей зв’язку сучасної філософії природи з її попередніми історичними формами. Визначення основ онтологічного та епістемологічного вимірів філософії природи. Дослідження аксіологічних аспектів даної галузі в системі сучасного знання.

Дослідження проблем формування світоглядних установок сучасної особистості. Характеристика етапів розвитку натурфілософського знання. Аналіз роздумів Шеллінга, Гегеля і Канта з питань природознавства. Осмислення цілісності природи у різноманітті її форм.

Історія розвитку натурфілософії, розуміння філософсько-теоретичного аналізу природи та суміжних з нею наук. Сутність змісту натурфілософського знання, спрямованого на формування світоглядних установок сучасної особистості у діапазоні "людина - природа".

Досліджено ставлення до спеціальної теорії відносності вітчизняних філософів першої половини ХХ століття. Особливу увагу приділено С.Ю. Семковському. Висновок про активну позицію вітчизняних філософів у процесі сприйняття спеціальної теорії відносності.

Тенденції розвитку вітчизняної філософської думки. Київ – центр філософського життя. Представники філософських шкіл. Професори Орест Новицький, Йосип Міхневич. Особливості українського романтизму. Микола Гоголь. Філософія гуманізму Тараса Шевченка.

Розгляд вірогідності впливу філософії Г. Сковороди й Ф. Шеллінга на світогляд молодого М. Максимовича та його становлення в багатьох сферах наукової діяльності як професіонала. Дослідження основних аспектів філософії єдинопочатку в творчій діяльності.

Дослідження пізнання по Арістотелю та його уявлення про душу та тіло. Місце та значення вчення про чесноти в етиці мислителя. Теологічні властивості етики філософа. Щастя людини як прагнення до вищого блага. Співвідношення душі і тіла як форми і матерії.

Дослідження путівника в широкому міждисциплінарному форматі. Особливості наукового підходу, в якому діалог виступає специфічним інструментом і основною подією комунікації під час подорожі. Можливості та обмеження діалогу для реалізації людини шляху.

Характеристика філософських поглядів американського Просвітника Ітана Аллена. Дослідження Просвітництва з ідеєю розуму, як інструменту пізнання Бога і світу. Головна особливість вірування в Бога як першодвигуна, який, створивши світ, усунувся від нього.

Загальна характеристика нового часу та філософії епохи Ренесансу. Історія життя та творчості Рене Декарта. Філософія: метод радикального сумніву; доказ існування Бога. Основи теорії пізнання. Основні правила Декарта та його "Міркування про метод".