Характеристика зв'язку психології з філософською антропологією. Дослідження кризи багатьох класичних уявлень про людину і пов’язане з цим виникнення філософської антропології. Аналіз "суб’єктивного" та "об’єктивного" знання у теоріях пізнання.

Проблема людини як унікального творіння. Дослідження сутності людини в історії філософії. Філософія про походження людини і природи. Цінності людського існування. Духовність як міра людяності. Передумови переходу від тваринної істоти до істоти культурної.

Розгляд зв'язку появи та розвитку людини з ґенезою Космосу та природою у міфологічній свідомості. Аналіз особливостей мутаційної теорії еволюції голландського вченого Хуго де Фріза. Характеристика аспектів та напрямків філософської антропологія.

Зміст головних ідей філософсько-антропологічної школи. Системний аналіз основних рис філософської антропології Володимира Шинкарука. Визначення ідентичності особистості та колективу образом майбутнього. Розвиток ідеї реалістичного творчого гуманізму.

Філософський аспект творчості українського письменника О. Бердника з позицій встановлення її суголосності екзистенціальним і постмодерним мотивам. Екзистенційний вимір буття. Пошук незнищенного ядра суб’єкта як джерела смислотворення, породження нового.

Твори Олеся Бердника – значуще явище у світовій художній літературі та філософській науці. Пошук незнищенного ядра суб’єкта як системоутворювальний фактор для творчості цього письменника. Погляди мислителя на природу екзистенційного виміру буття.

Особливості підходу філософської антропології до вивчення природи людини. Розвиток об’єктивної методології пізнання, спроможної поєднати досягнення природознавства зі здатністю до створення гуманістичного соціокультурного у своєму розвитку суспільства.

Особливості концептуалізації поняття "природа людини" у філософській антропології. Проблема шляхів і форм інтеграції наукових знань про людину. Відкриття суб'єктивності та початок формування науки в європейській культурі. Контекст некласичного мислення.

Обґрунтування необхідності філософсько-антропологічної методології та її концептуалізації у модернізації професійної підготовки фахівців з права. Аналіз значення антропологічних експлікацій філософської теорії у процесі саморозвитку особистості юриста.

Розгляд Києво-Могилянської академії як осередку філософсько-політичної думки в Україні. Класична доба українського філософа. Визначення особливостей творчості Г. Сковороди. Філософські погляди І. Франка. Його внесок у розвиток культурного життя України.

Витоки і особливості філософії Київської русі. Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні. Г. Сковорода – видатний представник філософії українського просвітництва. Розробка антропологічного принципу та ідея суспільного прогресу.

Острозький культурно-освітній центр. Філософія Г.С. Сковороди як приклад філософії українського духу. "Філософія серця" П. Юркевича. Києво-Могилянська академія: коло питань та формування ідей. Філософія України другої половини 19 - початку 20 століття.

Исторія філософської культури України XIV-XVI століття. Етапи розвитку духовної думки в Україні, становлення нової характерології, формування української версії реформаційної ідеології та ренесансного гуманізму. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

Острозький культурно-освітній центр. Києво-Могилянська академія: коло питань та формування філософських ідей в університетах. Філософські ідеї Г. Сковороди. "Філософія серця" П. Юркевича. Філософія України другої половини XIX – початку XX століття.

Заснування першої в Україні науково-дослідної кафедри марксизму і марксознавства С. Семковським. Обрання В. Юринця як вченого-філософа академіком ВУАН. Фундаментальні праці з філософії В. Асмуса. Підтримка ідеї українізації українськими філософами.

Аналіз застосування філософської евристики як методологічної стратегії в історико-філософському дискурсі. Сутність і особливості латерального та вертикального мислення, їх опис через протиставлення та порівняння. Створення віяла концепцій, його зміст.

Платон - перший з європейських мислителів, що запропонував власну концепцію любові, яка визначила подальшу долю багатьох течій стосовно осягнення даного екзистенціалу. Основні складові дружби у філософському вченні цього давньогрецького мислителя.

Суть ретроспективи онтологічних підвалин часу у різноманітних формах моди. Аналіз давньогрецької етимології поняття "час" як вічного та тривалого. Трансформація первинного сенсу поняття "час" та формування нових моделей, що набули поширення у філософії.

Поняття освітнього простору та освітньої комунікації. Основний зміст та особливості філософської комунікації в освітньому просторі Слобожанщини ХІХ століття. Визначення ролі філософської комунікації у розбудові міжкультурних зв’язків на Харківщині.

Дослідження основних критеріїв щодо загального цивілізаційного досвіду адаптації китайського суспільства до викликів глобалізації. Конфуціанство - філософське та етичне вчення, стабільність якого забезпечувала незмінність положення інституту освіти.

Характеристика соціального аспекту категорій як основних засобів виникнення знання та перетворення його на наукове. Теоретичне переосмислення знання в усіх його формах на рівні соціально-філософського узагальнення і в руслі сучасних соціальних тенденцій.

Філософсько-психологічний, дескриптивний та логіко-семантичний періоди творчості Алексіуса Майнонґа. Внесок вченого у розробку філософської герменевтики. Розгляд проблеми суб’єктивності, природи психічного акту, що включає уявлення, припущення і судження.

Вивчення процесу розробки методу та методології філософської герменевтики, що стала одним із здобутків на цьому шляху, здійсненому у межах філософських наук. Дослідження внеску Алексіуса Майнонґа, який є відомий розробкою своєї предметної теорії.

Характеристика еволюції поводження людини в філософсько-правовому дискурсі. Вплив небезпечної девіантної поведінки на соціальну стабільність, загрозу для життя людей та соціумів. Особливість визначення методів і засобів попередження девіантності.

Біографія Ніколо Кузанського - одного з найвидатніших європейських мислителів XV століття. Перехід від філософії Середньовіччя до філософії Відродження. Основні праці та огляд творчості філософа. Аналіз та основні ідеї трактату "Про вчене незнання".

Розгляд існуючих версій спадщини Піфагора. Оцінка актуальності нової зміни стилю інтелектуальної практики та впровадженню нової категоріальної мови для вітчизняної філософії. Аналіз проблем деформацій письма, які відображаються у філософській мові.

Процеси що гостро обумовлюють необхідність глибинних трансформацій стилю та форм мислення. Об'єктивна потреба в активному розвитку творчого та інтелектуального потенціалу кожної особи. Глибоке усвідомлення когнітивних процесів та творчість античності.

Історико-методологічні аспекти вивчення саморозгортання соціального світу. Сутність соціуму як продукту існування соціального світу на мікрорівні і макрорівні. Саморозгортання соціального світу та характеристика його елементів в умовах сучасної України.

Дослідження романістики Юрія Косача в контексті гуманістичної антропоцентричної проблематики європейського та національного екзистенціалізму. Художня своєрідність філософської рефлексії. Проблеми добра і зла, моралі, духовного становлення особистості.

Уявлення про становлення духовно-академічної філософії на вітчизняних теренах. Дослідження викладачів і студентів духовних академій, вивчення їхніх філософських поглядів і звершень. Виявлення чисельні праці з богословської та історико-церковної тематики.