Історико-філософський потенціал колекції рукописних кандидатських творів студентів Київської духовної академії, що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України. Дослідницька зацікавленість студентів філософською проблематикою.

Аналіз філософського підґрунтя та проблематики п’єс Е.-Е. Шмітта "Готель між двох світів", "Зрада Айнштайна", "Гість". Філософське осмислення тем усвідомлення смерті, цінностей життя. Осмислення проблеми свободи вибору, війни і миру, пацифізму.

Зміст поняття "філософська публіцистика". Головні відмінності філософської публіцистики від публіцистики, есеїстики і філософської есеїстики. Філософське мистецтво як протилежність філософської науки, художні образи. Першочергове завдання гуманізації.

Обґрунтування необхідності сутнісного дослідження української історії, створення її філософської версії як чинника формування національної ідентичності. Оновлення методологічного інструментарію історичного пізнання. Переосмислення української історії.

Обґрунтування напрацювання філософсько-правової антропології на підґрунті вітчизняних філософських, правових та педагогічних традицій (на прикладі поглядів Памфіла Даниловича Юркевича). Проблема виживання в умовах процесів глобалізації сучасного світу.

Аналіз поглядів філософів на феномен пандемії COVID-19, його вплив на життя людини і суспільства. Заходи, що призвелі до обмеження життєвого простору та вимушеного існування людей у віртуальній реальності. Огляд нової нормальності у постковідному світі.

Розгляд поглядів філософів на феномен пандемії COVID-19 та її вплив на життя як окремої людини, так і суспільства загалом. Розгляд кризи сучасної фази розвитку капіталізму і лібералізму. Обмеження життєвого простору людей у віртуальній реальності.

Проблематика співвідношення духовного та матеріального у житті людини. Осягнення проблеми розвитку абсолютної ідеї як центральна проблема філософської системи Фрідріха Гегеля. висновок про внутрішній зв'язок теорії і моральнісної практики, пізнання.

Актуальність наукової статті викликана поверненням теми сім’ї у коло філософських досліджень. У ХІХ-ХХ століттях тема сім'ї, не зовсім заслужено, як на думку авторів статті, була витіснена з філософського дослідницького поля і практично монополізована.

Герменевтика як теорія й інструмент розуміння тексту. Можливість варіативної інтерпретації, конфліктності понять, розуміння та тлумачення. Актуальність герменевтики, її еволюція від науки про тлумачення тексту до філософського розділу людського пізнання.

Постановка завдання полягає в окресленні позицій та концепції принципів здорового способу життя Джона Харві Келлога зі зверненням до філософських та теологічних аргументів, викладених ним у книзі "Живий храм". Викладені принципи охорони здоров’я.

Аналіз початку та становлення кар'єри лікаря Джона Харві Келлога, що тісно пов'язане із Церквою адвентистів сьомого дня. Визначення та характеристика особливостей філософосько-теологічної праці, яка вийшла із під пера Келлога - книги "Живий храм".

Окреслення позицій та концепції принципів здорового способу життя, які пропагував Дж.Х. Келлог, зі зверненням до філософських та теологічних аргументів, викладених ним у книзі "Живий храм". Характеристика кращих практик філософії здоров’я лікаря Келлога.

У статті йде мова про філософську складову в спадщині видатного діяча раннього Середньовіччя, першого енциклопедиста Ісидора Севільського (560-637). Особливе значення надається цитатам з античної літератури в творах Ісидора, трансформації смислу цитати.

Визначення джерел інтелектуальної енергії, умов реалізації інтелектуального потенціалу, генезису, сутності, змісту, форм, рівнів та видів інтелектуальної діяльності та видів його продуктів. З'ясування природи процесу інтелектуалізації планетарного світу.

Розгляд методологічного підходу в контексті широкого гносеологічного аналізу, зорієнтованого на врахування змістовної сутності і структури системного пізнання предмета наукового дослідження, обраного для вивчення. Ключові поняття категорії "система".

Головні зрізи аналізу здоров’я людини, класифікація цього феномену за видами. Дослідження гомеостазу, гомеорезу і гомеоклазу та здатності організму забезпечити постійність свого внутрішнього середовища. Необхідність підтримки гомеостазу для здоров’я.

Предфілософський шлях Григорія Сковороди. Фактори, які вплинули на формування світогляду великого українця. Пізнання самого себе як основний крок до щастя. Концепція "сродної" праці. Фундаментальні цінності та стиль філософського мислення Сковороди.

Розвиток уявлень про буття в історії філософії. Аналіз об'єктивної і суб'єктивної реальності. Дослідження категорії "субстанція" і її інтерпретації в різних філософських напрямах. Розгляд матерії в аспекті внутрішньої єдності всіх форм її саморозвитку.

Філософський зміст поняття "світ". Буття та його форми. Буття речового, матеріального; буття суб’єктивного, ідеального; буття біологічного та соціального. Абстрактне відображення дійсності в історико-філософському аспекті. Формування поняття "матерія".

Осмислення ключових методологічних проблем і особливостей інструментарію сучасного філософського дослідження феномена організаційної культури та її ірраціонального виміру. Холістичний и культурологічний підхід до наукового дослідження, їх сутність.

Осмислення сучасних меморіальних війн (переписування історії, "жонглювання історичними фактами") в значенні боротьби за пам’ять. Механізми архетипологічного блоку пам’яті в діяльності людини, порівняння підходів Юнга, Попова с куту зору філософії.

Порівняння поглядів К.Г. Юнга про архетипи як спадщину "археології" світової культури, історії, і теорії Г.С. Попова про архетипи як конструкт формування лінії майбутнього в діяльності. Закономірності психічного в становленні і самореалізації особистості.

Зміст категорії Буття, співвідношення зі свідомістю. Вирішення цієї проблеми у філософії давньогрецьких мислителів. Реальний і позірний аспекти буття, підходи в західноєвропейської філософії Нового часу. Осмислення буття в ХХ ст., в сучасній філософії.

Дослідження філософських поглядів О. Лосєва на музику. Опис його спроб осягнути багатовимірність музично-звукового простору. Розгляд різноманітних аспектів буття музики. Єдність та синтез свідомого й несвідомого, пізнавального і предметного у музиці.

Створення спеціалізованих словників на базі певної національної мови у процесі її кодифікації. Створення нових практик і наукових об’єктів для опису, класифікації, систематизації, екстраполяції застосування наявної термінології на нові наукові царини.

Прагнення певної частини лікарів до корисної творчої праці за межами медицини, яка характеризується високим професіоналізмом, гуманізмом і видатним внеском у розвиток цивілізації. Необхідність протипоставити різнобічність та гуманізм особистості лікаря.

Осмислення феномену старості та шляхи подолання самотності у творчості римських стоїків. Проблеми смерті у творах Сенеки. Життя як боротьба у поглядах Марка Аврелія. Поглиблення екзистенційної межовості геронтологічного полюса в умовах суспільної кризи.

Актуалізація та філософське осмислення проблеми тероризму за сучасних умов активної фази глобалізації світового життя. Осмислення природи агресії в контексті проблеми свободи особистості. Соціальні корені прихильності людей до насильства й руйнації.

Аналіз трагічних подій на українському Сході крізь призму філософсько-дискурсивного аналізу. Аналіз особливостей дискурсивної інтерпретації трагічних подій на українському Сході, передусім тих, що найчастіше висвітлюється в засобах масової інформації.