Аналіз впливу філософії міжкультурного діалогу на розвиток компаративістики, міжкультурної філософії, нейронаук. Розуміння форм, атрибутів та модусів міжкультурного діалогу. Переосмислення впливу філософської традиції сходу на сучасне філософське знання.

Розгляд і характеристика змісту проблеми розбудови ідеального міста та урбаністична тема є однією з провідних в західній філософській традиції. Визначення та аналіз філософських засад урбаністичної проблематики концепції Жюлем Саймоном та його колег.

Зображення і дослідження філософської картини сьогодення як постмодерну боротьбу з "гранднаративами" модерну. Дослідження образи мови на прикладі лінгвістичного повороту у філософії модерну і постмодерну. Пошук універсальних характеристик мови і пізнання.

Вплив лінгвістичного повороту та його основних наслідків для подальшого розвитку філософії. Дослідження образу мови у філософії модерну і постмодерну на прикладі лінгвістичного повороту. Аналіз феномену мови. Семантика ідеальних або природних мов.

Місце та роль ринку в системі детермінант розвитку освіти. Визначення особливостей ринкових відносин як головного чинника радикальної зміни контурів життєвого процесу. Вплив особистісно орієнтованої освіти на демократію та духовну свободу особистості.

Наукознавство, його предмет і галузі. Філософські засади сучасної освіти. Вивчення специфіки і структури наукового пізнання. Освітня раціональність та її генезис. Розгляд основних історичних етапів розвитку науки. Наукові революції: традиції й новації.

Вивчення типів наукової раціональності. Основні способи систематизації фактів. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання. Розгляд понять методу та методології. Гіпотеза та її роль у науці. Особливості диференціації та інтеграції наукових знань.

Визначення та характеристика сутності прагматизма, як філософії ділової людини. Дослідження й аналіз основних принципів філософії структуралізму. Ознайомлення з поглядами німецького філософа, теолога і філолога Шляйєрмахера на поняття герменевтики.

Предмет, проблеми, історія філософії науки і техніки. Поняття науки, техніки і технології. Зв'язок розвитку науки і техніки з розвитком суспільства. Проблема оцінки впливу техніки на розвиток суспільства. Особливості історичного розвитку науки і техніки.

Різні тлумачення поняття техніки, що мали місце на всіх історичних етапах розвитку людства - від Аристотеля до наших днів. Причини і закономірності розвитку техніки, її взаємодія з людиною і суспільством. Стан, проблеми і перспективи розвитку техніки.

Техніка як напрям людської діяльності, її вплив на світ, оцінка розвитку на всіх історичних етапах еволюції людства. Філософія техніки і філософія науки як відносно самостійні області теоретичного пошуку. Осмислення їхнього значення для історії людства.

Вихідні принципи філософії екзистенціалізму, сформульовані М. Гайдеггером, його бачення "справжнього" існування сучасної людини. Погляди на виникнення наук, зв'язок науки і техніки, викладені у працях "Наука й осмислення" й "Питання про техніку".

Розгляд філософії науки як специфічного виду пізнавальної діяльності, її ознак та завдань, форм дослідження закономірностей наукового мислення. Аналіз орієнтації науки, її об’єктивності та закономірністі предметів, явищ і подій, які досліджуються.

Ідентичність як орієнтир у формуванні та становленні особистості. Науковий інтерес дослідження особливостей національної ідентичності в умовах глобалізації постмодерної епохи. Уникнення крайнощів у державницькій політиці по відношенню до національного.

Характеристика основного напрямку сучасної філософії - неопозитивізму (логічного позитивізму, Віденського гуртка, семантичного позитивізму та постпозитивізму). Аналіз його науково-пізнавальних принципів: редукціоналізму, верифікації та конвенціоналізму.

Розробка та обґрунтування методів наукового пізнання як головна мета філософів Нового часу. Формування нових філософських напрямків: емпіризму і раціоналізму. Розмаїття онтологiчних концепцiй ХVII-ХVIII ст., їх порівняльна характеристика та значення.

Сутність неоплатонічної філософії Д. Бруно. Зміст раціоналізму Нового часу. Ідеї філософського методу Декарта. Істина в гносеологічному сенсі. Біблія в історичному та культурному контексті. Структура філософського знання. Вчення Вернадського про ноосферу.

Специфічні ознаки і теми філософії Нового часу, ідеї Просвітництва. Емпіризм (Ф. Бекон, Дж. Локк) і раціоналізм (Р. Декарт, Б. Спіноза). Концепції природних прав людини і суспільного договору. І. Кант і його внесок у розв’язання філософських проблем.

Сущность науки и ее достижения. Рассмотрение первой научной картины мира и взаимосвязь между философией и наукой Нового времени. Исследование роли развития философских знаний в формировании науки. Философские взгляды Да Винчи, Канта, Бэкона на науку.

Історичні передумови формування та особливість Філософії Нового часу. Формування та основні характерні риси емпіризму та раціоналізму. Основні погляди Бекона, Декарта як основоположників напрямків. Втілення й розвиток ідей філософів у працях інших вчених.

Етапи становлення епохи наукової революції. Головні напрямки гносеології. Емпіричні дослідження природи Бекона. Розвиток сенсуалізму в Англії. Аналіз філософії Спінози. Розробка локківської ідеї Монтеск‘є. Класичні представники доби Просвітництва.

Формування філософії Нового часу, її головні представники. Розвиток сенсуалістичної філософії в працях Локка, Толанда, Берклі та Юма. Раціоналістична філософія в Західній Європі (Спіноза, Лейбніц, Вольф). Особливості філософії епохи Просвітництва.

Актуальність метафілософської проблематики зумовлена нагальною необхідністю протидіяти ірраціональним маніпуляційним впливам на особистість. Мета статті – обґрунтування фундаментальної функції об’єктивної філософії як практики емансипаційного мислення.

Виявлення проблем цінностей в філософії об’єктивізму Айн Ренд в контексті моральних філософських підходів. Дослідження роботи американської письменниці "Доброчесність егоїзму". Особливість відстоювання філософом людського життя як кінцевої значущості.

Проблема імплементації філософії олімпізму як структурного компоненту філософії спорту в контекст філософсько-культурного повороту (Б. Вальденфельс) у визначені психосоматичної сутності людини переакцентування з її "духо-тілесності" до "тіло-душевності".

Дослідження філософського компоненту текстуальних асоціацій логіко-позитивістського мислення у співвідношенні ідеалів і символів олімпізму. Обґрунтування необхідності розвитку філософії спорту як світоглядного дискурсу у номінуванні тілесності людини.

Застосування теоретико-методологічного інструментарію філософії освіти в підготовці нового покоління фахівців педагогічних спеціальностей. Підходи до педагогічної діяльності, розвитку розуму й мислення учнів. концепти філософії освіти та цілепокладання.

Розгляд стратегічних підходів до освітньо-виховної системи вищих навчальних закладів. Обґрунтування необхідності формування сучасного практичного світогляду молоді у вищій школі для його гармонійного поєднання з загальними цінностями соцієтальної системи.

Аналіз міждисциплінарної області досліджень "філософія освіти", яка рефлектує стосовно системи навчання в її співвідношенні з культурною парадигмою. Обґрунтування важливості гуманітаризації освітнього процесу і застосування традиційних форм виховання.

Становлення суб’єкта культури як ціль філософії освіти. Взаємодія раціонального та ірраціонального в освітньому процесі. Розгортання творчого потенціалу суб’єкта культури. Афірмація свободи та культуротворчість. Вплив нестабільного мегасоціуму на буття.