Український народ в особі Івана Франка. Позитивізм у соціальній філософії мислителя. Філософські переконання Івана Франка, проблема суспільного прогресу в його працях. Філософічні поеми Франка, у яких він висловлює свої погляди чи погляди інших філософів.

Розгляд феномену інформації як поняття і наукової категорії. Набування слова, знаку та речення інформаційного наповнення у результаті поєднання ідеації як феномену людської психіки та суспільної практики, основу якої становить інформаційна комунікація.

Розвиток технічного прогресу. Поняття "інформаційного суспільства" та його характерні ознаки. Історичні етапи розвитку та формування інформаційного суспільства. Культура і людина у новому суспільстві. Перехід від індустріального до сервісного суспільства.

Аналіз феномена "Іншого" на рівні тілесних і дискурсивних політик культури. Вивчення характеристики раси, нації, гендера та сексуальності. Концептуально-хронологічні підходи до проблеми Іншого у ХХ столітті (феноменологія, психоаналіз З. Фрейда).

Розділ філософії, що займається проблемами сенсу історії, її закономірностями, основними напрямками розвитку людства та історичним пізнанням. Онтологія історії і вивчення питання про рушійні сили і етапи історичного процесу. Суспільство та його функції.

Сенс історичної науки в епоху постмодерну. Обгрунтування гіпотези про "кінець" філософії історії як її розчинення в єдиному для соціогуманітарних дисциплін епістемологічному просторі історичного пізнання, розпад на окремі розділи теоретичних досліджень.

Поняття та виникнення терміну "філософія історії". Міфологічне осмислення історії. Атрибутивні риси міфологічного світогляду: антропоморфізм і соціоморфізм. Використання міфу як засобу бачення людиною своєї історії в різні періоди розвитку людства.

Сутність поняття "інформаційне суспільство". Етапи розвитку інформаційної технології. Теорія інформаційного суспільства як останній сплеск суспільної думки в плані системного бачення світу та історичного процесу. Аналіз проблем подолання суб’єктивізму.

Соціально-історичні та теоретичні передумови формування фіхтевської філософії історії. Місце філософії історії Й.Г. Фіхте в загальній системі його філософського вчення, її будова та головні елементи і їх зв’язок, специфічні особливості та значущість.

Онтологічна, гносеологічна, методологічна проблематика філософії історії М. Грушевського. Вплив його філософсько-історичних поглядів на політичну діяльність вченого, на відстоювання позиції федералізму та автономії як шляхів побудови української держави.

Роль інтелектуальних чинників у розвитку діяльності людини. Оцінка суб'єктом можливості та умови свого соціально-історичного життєвого самоутвердження. Залежність людської діяльності від психічних характеристик людей. Етапи розвитку історії філософії.

Об’єкт і предмет філософії історії - наукової теорії історії, критичного переосмислення різноманітних напівлегендарних або міфічних відомостей і переказів. Філософське вивчення граней, можливостей і способів історичного пізнання в його різних видах.

Філософсько-антропологічна проблематика творчості К. Маркса. Концепція соціального відчуження людської сутнісної природи. Найважливішими ідеями філософської антропології Маркса є наділення людини рангом самостійної суверенності, статусом суб'єкта історії.

Загальна характеристика проблем філософії політики бережливого виробництва в будівельній компанії. Аналіз основних напрямків Лін-філософії організації та ведення бізнесу будівельної компанії в Україні. Розгляд принципів менеджменту будівельної компанії.

Сутность філософії, її функції та основне питання. Виникнення філософії та терпимість до інакомислення. Філософія як наука, яка допомагає людині вирішувати проблеми її буття, сенсу існування, обгрунтовує пріоритетні цінності в житті суспільства.

Християнство під знаком Софії. Філософія як сукупність філософських ідей в добу Київської Русі. Вплив на розвиток Київської Русі хрещення у 988 р. Климент Смолятич як засновник морально-етичного напрямку у філософії Київської Русі та твори Туровського.

Особливості розвитку філософської думки України у добу Київської Русі як філософського духа морального спрямування. Погляди С. Оріховського на державу, ідеї природного права. Нова характерологія XVI ст. Виникнення братств, діяльність великих мислителів.

Дослідження життєвих принципів та переконань давньокитайського філософа, засновника конфуціанства, першого педагога Китаю Конфуція. Визначення значимості внеску Конфуція в розвиток освіти і педагогічної думки. Аналіз п'яти правил праведної людини.

Розглянуто підвалини формування унікального напряму філософської думки - космізму, що виник на межі XIX-XX cт. Проблема відношення системи "людина-природа", а також соціально-філософські та культурно-історичні передумови формування концепцій космізму.

Креативна природа людини як поняття. Філософія культури. Поняття культури та його сутнісні засади. Культура як сукупність досягнутих у процессі засвоєння зовнішнього світу матеріальних та духовних цінностей. Атрибутивні ознаки та властивості культури.

Поняття "культура" та різні підходи до його трактування. Проблема філософського рівня пізнання культури. Передісторія філософії культури (античність, середньовіччя, Відродження). Становлення теорії культури в європейській філософії нового часу і модерну.

Розгляд філософських засад нового курсу морального спрямування "Духовність і мораль в житті людини та суспільства" для 5-6 класів НУШ, що сприяють духовно-ціннісному становленню зростаючої особистості. Аналіз філософського підґрунтя системи цінностей.

Дослідження проблеми людини в філософії, основні тези концепції людини Т. Аквінського і антропологізму Сократа. Розгляд душі як основи буття, джерела духовного і фізичного життя. Обґрунтування цінності та значущості життя людини з позиції поетів і митців.

Свідомість і самосвідомість як вища форма відображення дійсності, властива людям і пов’язана з їхньою психікою, мисленням, світоглядом, напрямки їх вивчення та філософське трактування. Сутність і структура суспільної свідомості, виникнення та розвиток.

Особистість М. Бердяєва: етапи життя і творчості. Духовні витоки та еволюція філософських поглядів філософа. Людина, особистість, індивідуум у розумінні мислителя. Свобода як одвічно притаманна властивість людини. Творчість як продовження справи Бога.

Марксистська філософія: причини створення, фундаментальні цінності. Засновники марксистській ідеології. Філософські погляди Маркса та Енгельса і вліяніе гегелевской філософії. Матеріалізм як стрижень світогляду марксизму. Соціальна філософія Маркса.

Становлення і розвиток марксизму. Проблеми людини, суспільства в рамках цієї філософії. Основні ідеї марксизму, напрямки їх розвитку. Еволюція філософії марксизму в західних і східноєвропейських концепціях. Фактори плюралізму. Доля марксизму в Україні.

Зародження політично оформленого пролетарського руху. Створення діалектико-матеріалістичної філософії, політичної економії, наукового соціалізму. Вивчення особливостей філософії марксизму. Аналіз його еволюції й історичної долі. Огляд марксизма-ленінізма.

Біографія К. Маркса та Ф. Енгельса, історія їх знайомства. Подібності та відмінності філософії марксизму, ленінізму. Економічні ознаки імперіалізму. Характеристика філософських ідей Володимира Ілліча Леніна. Розвиток марксистсько-ленінської філософії.

Аналіз проблем пізнання у сучасній історико-філософській традиції. Дослідження візуальної парадигми у філософії у контексті "лінгвістичного" та "візуального" поворотів. Визначення місця та значення "окуляроцентризму" в пізнавальних пошуках філософії.