Политико-правовая идеология Древнего Рима. Формы государственного устройства. Политическая позиция Цицерона, его отношение к рабству. Характеристика государственного деятеля. Определение естественного права (истинного закона), формулировка законов.

Анализ предпринятой А. Кожевом и Ф. Фукуямой попытки теоретически ограничить современное развитие всемирной истории схемой либеральной демократии, предполагаемой в качестве окончательной формы. Некапиталистический путь социального развития, его черты.

Символічний контекст взаємодії чоловіка та жінки, батьків та дітей як архетипічна характеристика сімейних відносин в православній традиції. Образ православної сім’ї у священному та соціально-культурному вимірі. Православне розуміння сімейних символів.

Дослідження генези Православного військового храму в контексті християнської історії Європи, аналіз його функціонування в бойових умовах. Сучасна ситуація і перспективи вирішення проблеми участі церкви у військовій сфері соціальної діяльності в Україні.

Философско-культурологическое осмысление цивилизационной категории православного социализма. Сохранение веры через антагонистическую противоречивость русской истории. Реализация национальной идеи с опорой на собственный духовный код, на опыт общего дела.

Исследование развития категории правосознания в Российском мировоззрении. Характеристика познавательной, оценочной и регулятивной функций правосознания в теории государства и права. Анализ роли правосознания в формировании социальной активности человека.

Рассмотрение подходов к определению понятия "правосознание", анализ их характерных элементов. Знание меры в поведении людей с точки зрения прав и обязанностей, законности и противозаконности. Проблемы правосознания современного российского общества.

Особенности философской мысли в США. Первые проявления философской активности. Дисциплинарная определенность американской философии. Историцизм, позитивизм, прагматизм, натурализм. Проблема сознания, социобиология. Развитие философского феминизма.

Принцип прагматизма Пирса, философская доктрина в статьях "Закрепление верования" и "Как сделать наши идеи ясными". Прагматическое учение об истине У. Джемса, "радикальный эмпиризм". Прагматизм как метод решения философских трудностей и теория истины.

Характеристика прагматистской философии – одной из наиболее активных школ ХХ века. Главная идея Дьюи: школа - не подготовка к жизни, а жизнь в ее особой форме. Принципы бихевиоризма: активность организма, способность к научению, действие и деятельность.

Рассмотрение различий прагматического, практического и праксиологического смысла общественного богатства. Характеристика наиболее простых способов получения богатства, анализ проблем. Знакомство с основными особенностями социальной философии Аристотеля.

Суть дискусії між Г. Патнемом і Ю. Габермасом стосовно можливості раціонального обґрунтування об'єктивної значущості практичних цінностей і норм. Деонтологічне розрізнення універсалістичної моралі справедливості і партикулярних етик життєвих стратегій.

Синергія сутнісних сил людської екзистенції - діяльності і творчості. Творча діяльність як природний потенціал людини, його реалізація в рамках культурно-історичних і суб'єктно-мотиваційних умов. Праксеологія творчості в межах становлення особистості.

Анализ интерпретации проблемы ценностей исторического сознания в постметафизической философии истории. Исследование ценности исторического сознания в контексте целей, средств и результатов ценностного отношения. Анализ исторической истины как ценности.

Аналіз праксіологічного аспекту давньоіндійської релігійної філософії стосовно життєдіяльності людини по задоволенню її потреб, ідеалів, цінностей та інтересів в процесі звільнення від страждань. Жертвоприношення та прилучення до свідомості Шрі Крішни.

Очистка пространства культуры от "хлама". Критический пафос философов франкфуртской школы. Философия конструктивизма с ее концептом "самоинструментализации". Соединение оптимистической идеи "самоинструментализации" с универсализмом философского мышления.

Собственная интерпретация понятия "заботы о себе" М. Фуко. Изучение процессов субъективации, упорядочивающих идентичность субъекта в постоянно открывающихся и изменяющихся условиях среды: природы, общества и государства, системы нравственных отношений.

Огляд необхідних умов аналізу самовдосконалення особистості. Механізми його практичної реалізації в біографічних проектах. Світоглядна, громадянська і життєва позиція Ірени Сандлер. Моральне самовдосконалення як засіб реалізації гуманістичних принципів.

Анализ философских построений одного из представителей позднего стоицизма М. Аврелия. Способы структурирования заботы о себе, которые отражают практики субъективации у Диогена Лаэртского, Мусония Руфа, Псевдо-Плутарха. Техника досмотра души в античности.

Практична діяльність у людському суспільстві. Вивчення глибини багатозначних форм життєдіяльності та процесів історичного розвитку людства. Матеріально-практичне перетворення світу сутності всезагального людського способу буття та ставлення її до світу.

Обзор философских практик самопознания, которые использовались в античной и средневековой философии. Единство между процессом самопознания и совершенствованием тела и духа. Самопознание как аксиологически окрашенный опыт причастности к трансцендентному.

Анализ философских практик самопознания и духовного совершенствования, используемых античными и средневековыми мыслителями. Трудности, с которыми сталкивается субъект, в процессе постижения самого себя. Влияния религиозных взглядов на данный процесс.

Основные законы логики. Установление истинности (ложности) сложных суждений. Составление умозаключения по логическому квадрату. Нарушение закона тождества в рассуждениях. Отношения между двумя совместимыми суждениями. Правила деления и типичные ошибки.

Пространственная гетеротопия современного коммуникативного пространства - процесс, который приводит к неизбежному появлению новых культурных паттернов. Формирование концептуальных, методологических основ мировоззрения - задача философского знания.

Диалектика - теория развития всего сущего. Движение как внутреннее свойство материи и уникальное явление окружающей действительности. Всеобщность и универсальность законов диалектики. Типы противоречий, переход количества в качество, отрицание отрицания.

Определение вида отношений между понятиями, их обобщение и ограничение. Проверка правильности определений и деления понятий. Установление фигуры и модуса категорического силлогизма, вида и структуры суждения. Общая характеристика основных законов логики.

Формула особової структури як кількісний аналіз розподілу антропологічних типів особи в структурі суспільства по методиці стратифікації. Характеристика ієрархічної системи детермінації еволюції соціуму. Аналіз законів розвитку генофонду суспільства.

Аналіз проблеми відчуження у глобальному інформаційному суспільстві та складності у соціальному адаптуванні. Засвоєння філософських знань як ефективна стратегія адаптації людини до сьогодення. Переваги та недоліки дисципліни "Практична філософія".

Складності в соціальному адаптуванні, які зараз відчуває практично кожна людина. Значення набуття в процесі виховання та навчання специфічних, зокрема філософських знань в даному процесі. Аналіз переваг і недоліків дисципліни "Практична філософія".

Відношення до юридичного знання з появою штучних інтелектуальних систем висвітило проблему витягу, подання і використання знань у сфері правознавства. Проаналізовано питання, як і яким чином суб’єкт може усвідомити неявні компоненти особистісного знання.