Тема "Российский проект цивилизационного развития" как комплексная и долгосрочная исследовательская программа. Необходимость изменений в экономике, институциональной среде, политике и психоидеологии, связанной с вековыми архетипами и инерциями сознания.

Рассмотрение моделирования как инструмента гносеологии культуры. Моделирование в онтологии и гносеологии культуры в философской концепции М.С. Кагана. Процесс моделирования культуры в системе бытия. Анализ структурных составляющих онтологической системы.

Моделирование — установление или раскрытие некоего подобия. Цель предвидения будущих состояний мира, опираясь на знание прошлых состояний. Моделирование действительности, которую этот человек воспринимает. Соответствие между моделью и ее "оригиналами".

Анализ сущности методов моделирования и метода математической гипотезы. Изучение принципов отбора математических гипотез. Классификация моделей по области использования, фактору времени, отрасли знаний, форме представления. Типы информационных моделей.

Понятие моделирования, его сущность и особенности, роль и значение в процессе познания или разработки теории явления. Гипотезы как необходимые признаки, определяющие свойства разработанной модели. Применение теоретических знаний в практических заданиях.

Суть метода моделирования в научном исследовании. Выбор гипотезы, определяющей свойства разрабатываемой модели. Оценка построения качественной и количественной теории изучаемого процесса и роли предсказания как критерия истинности теории процесса.

Изучение преимуществ использования систем автоматизированного проектирования, основывающихся на трехмерном моделировании. Использование моделирования как эффективного метода гносеологии в процессе организации профессиональной подготовки специалиста.

Проблемы онтологии и теории познания культуры. Соотношение бытия и сущего, анализ их форм, уровней, диалектической связи с культурой. Моделирование единства и взаимодействия бытия природы, культуры, общества, человека с опорой на модель М.С. Кагана.

Средство поддержки целеполагания в сложных объектах производственной сферы. Анализ семиотической системы логико-лингвистического типа, которая моделирует рассуждения о целях и способствует решению проблемы. Средства формализации рассуждений о целях.

Субъективная реальность как модель оригинала, то есть объективной реальности. Система ощущения и осознания реальности. Вопросы инициации данной системы, обеспечения её информацией и применения выданной оценки. Концепция объективной модели реальности.

Зміст антропологічних та інституційних свобод у їх історичних виявах. Питання свободи в історії суспільно-політичної думки навколо розуміння людини і суспільства. Аналіз даної категорії в ґенезі політичних поглядів мислителів античності та сучасності.

Многозначность понятийной связки "центр-периферия". Варианты ее использования в различных научных дисциплинах и школах. Рассмотрение действия данного феномена на примере жизни и деятельности современной российской уммы (сообщества российских мусульман).

Розгляд антропологічної моделі людини доби Постмодерну. Віртуальна людина як ознака сучасних соціокультурних трансформацій, в сфері інформаційно-комунікативних технологій, тобто віртуалізації суспільства. Перехідна ланка до майбутньої моделі людини.

Дослідження філософських аспектів першого національно-культурного відродження в Україні (кінець XVI-XVII століття). Аналіз уявлень І. Вишенського та К.Т. Ставровецького про ідеальне людське життя в межах світоглядної парадигми української духовності.

Інтеграційний аспект соціальної філософії і менеджменту освіти у взаємодії концепцій інструменталізму прагматизму, неопрагматизму у формуванні соціально-ціннісних орієнтацій. Аналіз, характеристика концепції менеджменту та філософії інструменталізму.

Модель как объект-заместитель, который в определенных условиях может заменять объект-оригинал, воспроизводя интересующие нас свойства и характеристики оригинала. Характерные свойства и использование. Типы: статистические и динамические, сферы применения.

Реконструкция модели личности в философско-антропологической концепции К.Г. Юнга. Анализ философской укорененности антропологических воззрений мыслителя. Исследование представлений философа о функционировании человеческой психики. Теория индивидуации.

Розгляд етапів розвитку сучасного українського суспільства. Аналіз моделі української ідентичності, що формувалася і реалізовувалася в роки боротьби української нації за незалежність. Ю. Габермас як один з представників сучасної комунікативної філософії.

Методологічна основа соціально-філософської спадщини Гаєка, його некласичне розуміння свободи та особлива природа соціальних порядків. Категоріальне визначення свободи філософом, оцінка її внутрішньої структури. Принципи ліберального соціального порядку.

Проблема людини та її буття, людського та божественного розгортається на рівні осмислення іманентного і трансцендентного. Важливими є праці вчених, які представляють сферу філософської антропології, що вивчає універсальне в житті людей і особистості.

Етнопсихологічні характеристики, історичні та соціальні чинники формування особистості, відображені в дискурсі Кульчицького. Пріоритетні завдання та методологічні засади філософської антропології, її особливості та місце в новій філософській парадигмі.

Простежено концептуальні підходи до окреслення моделі людини у вітчизняних гуманітарних студіях ХХ-ХХІ ст. Теоретичний екскурс здійснюється на основі праць учених: О. Кульчицького, А. Єрмоленка, В. Шинкарука, В. Табачковського, В. Калуги, Н. Хамітова.

Анализ трудов зарубежных и отечественных философов, психологов. Особенности внутренних и внешних источников, которые сформировали западный вариант самореализации личности взрослого. Модель самореализации личности взрослого в изобразительной деятельности.

Исследование с точки зрения сравнительного подхода модели и практики совместного сосуществования мультикультурализма цивилизаций Востока и Запада. Азербайджанский опыт в совместном сосуществовании культур как перспектива мультикультурализма в ХХI веке.

З’ясування міста і ролі тілесності в окремих філософських та культурологічних позиціях. Дослідження проблеми тілесності загалом та моделі "буденне тіло" в концепції представників танцю постмодерн, розгляду теоретико-практичного спадку М. Каннінгема.

Анализ модельных представлений о человеке, характерных для современного научного познания. История становления и особенности наиболее разработанных моделей такого рода: "человека экономического", "человека социологического", "человека психологического".

Промежуточные результаты продолжающегося исследования по теоретическому описанию человеческого сознания – его устройства, свойств и использования. Описание всей модели мышления и ее компонентов. Структурно-функциональная модель сознания, ее элементы.

Побудова моделі знакової реальності і застосування цієї моделі до текстів культури. Семіотична здатність: кодування і інтерпретація. Модифікаційні уточнення денотативної моделі у концепції Пірса. Синтаксне трактування театрального і поетичного текстів.

Побудова моделі знакової реальності і застосування цієї моделі до текстів культури. Межі застосовності теорій знакового аналізу моделі М1. Аналіз критики денотативної моделі і дослідження структуралістської моделі М2. Завдання синтаксної моделі знака М3.

Визначення меж застосовності теорій знакового аналізу та аналіз критики денотативної моделі і дослідження структуралістській моделі. Завдання синтаксної моделі знака М3 на основі узагальнення М1 і М2 і виявлення її реалізація М3(к) в культурі в цілому.