Актуализируется вопрос взаимодополнения или взаимоисключения синергетики и диалектики в социальных науках. Представлен ряд примеров использования синергетической терминологии в социальных науках. Проблема рассматривается в контексте междисциплинарности.

Синергетика как наука, которая изучает механизмы самоорганизации и общие закономерности развития. Отношения человека с миром на буддийско-даосском Востоке. Синергетика и Восточные учения: точки соприкосновения. Сущность закона подвижного равновесия.

Синергетика как теория развития самоорганизующихся систем, описывающая изоморфизм структуризации на разных уровнях организации материи, в основном ее хаотической компоненты. Неравновесная термодинамика и диссипация как критерии самоорганизующихся систем.

Синергетика как новое направление междисциплинарных исследований, его значение с точки зрения общей концепции самоорганизации. Характеристика самоорганизации как основы глобального эволюционизма, как фундамента самодвижения и развития материальных систем.

Сущность и специфика теории синергетики. Интегрируемые, неинтегрируемые, диссипативные и самоорганизующиеся физические системы. Синергетика Германа Хакена. Предтечи и междисциплинарность синергетики. Синергетический процесс с социальной точки зрения.

Синергетика как междисциплинарное направление исследований. Взаимное соотношение теории познания и науки. Вопрос о познании познания в контексте синергетического подхода. Задача философского осмысления синергетики. Идеализированные познавательные позиции.

Эволюционные концепции материи. Теория ее возникновения. Основные уровни синергетического знания. Теория диссипативных структур. Креативная триада: Хаос – Теос - Космос. Синергетика как система идей, принципов, из которых может вырасти общенаучная теория.

Понятие синергетики как науки о сложном. Морфогенез как переход от простых структур к сложным. Возможность прогнозирования, исходя из: целей процессов (структур-аттракторов), "от целого" и др. Антропный принцип как принцип существования сложного в мире.

Понятие и сущность синергетики как нового направления современной научной мысли. Исследование основных идей, научных течений, структуры и проблем синергетики, анализ отношения к ней других наук. Особенности синергетической концепции самоорганизации.

Изучение синергетики, модели самоорганизации и совокупности соответствующих математических методов. Исследование теорий детерминированного хаоса, диссипативных структур, фрактальной геометрии природы, моделирования быстрых процессов и нелинейного анализа.

Синергетика, будучи наукой о процессах развития и самоорганизации сложных систем самой разной природы, наследует и развивает междисциплинарные подходы своих предшественниц. Многообразие функций синергетики в культуре. Синергетика и научная картина мира.

Наука "синергетика" как междисциплинарное направление современной научной мысли. Герман Хакен как создатель синергетического направления и изобретатель термина "синергетика". Начало синергетики, сущность и понятие. Самоорганизация и критика синергетиков.

Розгляд особливостей застосування синергетики у соціально-філософському дискурсі. Наведення аргументів щодо можливості та адекватності такого використання. Осмислення проблеми універсальності синергетичного підходу. Ідеї універсального еволюціонізму.

Синергетика як більш високий рівень системних досліджень, що увібрав у себе безліч істотних напрацювань окремих природничих дисциплін. Розгляд аспектів логічного мислення, що допомагають розкрити особливості сфер життєдіяльності людини, її специфіку.

Основные положения теории самоорганизации и ее методологические проблемы. Синергетическая концепция самоорганизации. Общенаучный и общественный контекст синергетики. Самоорганизация в физико-химических системах. Роль и место синергетики в науке.

Изучение особенностей формирования специальной системной парадигмы, которая регулирует современный научный поиск, придавая ему черты определенности, целеориентированности, алгоритмизированности. Синергетика как новое мировидение, место человека в ней.

Рассмотрение основ науки синергетики о самоорганизации простых систем и превращении хаоса в порядок. Характеристика синергетического подхода к исследованию социокультурной динамики. Анализ бифуркации, указывающей на источник закономерности двойственности.

Особенности синергетики, которая, используя единство линейности и нелинейности, выражает в теории те аспекты материального единства мира, которые связаны с общими свойствами саморазвития сложных систем. Вселенная как система с сменяемыми элементами.

Особенности изменения системы научного познания. Анализ синергетики как согласованности взаимодействия частей при образовании структуры как единого целого. Характеристика интерпретации педагогических явлений с точки зрения теории самоорганизации.

Определение сути миропонимания, которое содержит некоторые универсалии, определяющие представления людей об окружающем мире и своих обязанностях по отношению к природе и другим людям. Синергетические и ноосферные универсалии современного миропонимания.

Розкриття сутності і принципів синергетичного аналізу, обґрунтування особливостей застосування синергетичного підходу до дослідження еволюції біологічних систем та визначення його потенціалу. Специфіка процесів самоорганізації в біологічних макросистемах.

Обґрунтування сенсу концепта "синергетичний дискурс сучасної підприємницької діяльності" як предмета соціальнофілософського аналізу. Нова форма діалогу людини з природою та людини з людиною. Аспекти тлумачення синергетики. Розвиток складних систем.

Зміст концепту "синергетичний дискурс сучасної підприємницької діяльності". Основні параметри і принципи державного регулювання та розвитку підприємництва. Провідні тенденції та перспективи розвитку підприємництва в умовах сучасної української дійсності.

Прогнозування потенційно можливих морфологічних змін планетарного світу протягом ХХІ століття. Специфіка прояву принципу мінливості в соціальній сфері. Міжнародний масштаб формування Світового громадянського суспільства. Утворення ноосферної особистості.

Оцінка взаємозалежності рівня розвитку освітніх систем і значимості їх реалізації від соціально-економічного рівня розвитку суспільства. Вивчення філософсько-методологічного аналізу розвитку освітніх систем України в контексті синергетичної парадигми.

Становлення синергетики як феномена постнекласичної науки. Когерентність природничо-наукового та гуманітарного дискурсів. Аналіз концептів рівноважність, стійкість, стабільність. Нелінійна методологія дослідження на прикладі соціально-економічних систем.

Использование категории синергии с целью обеспечения единого взгляда на человека и культуру в целом и преодоления имеющейся разобщенности между подходами в антропологии: естественнонаучным, философским и теологическим. Синергия как совместное действие.

Суть синергии как православной и культурфилософской категории. Экстраполяция сущностных характеристик Богочеловеческой синергии, выделенных при определении роли синергизма в православной традиции. Сопоставление синергийного и синергетических процессов.

Аналіз тенденцій у філософській думці Античності, котрі заклали можливості взаємодії світських і релігійних елементів у світоглядному самовизначенні європейців. Ідейне поле концепцій релігійно-філософського мислення Ксенофана з Колофона та Піфагора.

Синестезія осмислена з позицій соціально-філософського дискурсу з використанням потенціалу діалектики соціокультурного процесу. Обґрунтовано, що механізм синестезії криється у здатності уяви. З’ясовано, що синестезія - художньо усвідомлена необхідність.