Аналіз давньогрецьких ідей щодо необхідності формування самостійної особистості, здатної виконувати громадянські обов’язки представниками філософських шкіл епохи Просвітництва. Основні ідеї, на яких ґрунтується прогресистській оптимізм просвітників.

Постання епохи "постправди" та пов’язані із цим ціннісно-світоглядні та суспільно-політичні трансформації. Криза філософії як науки і дисципліни та дискусії про перспективи існування філософії в новітню добу. Форми комунікації філософії та філософа.

Становлення категорії "доля" в історії філософської думки. Характеристика ідеї про долю як інтенції екзистенційно-життєвої орієнтації людини. Сутність соціального буття як фактора, що визначає логіку і значення суспільного життя та його спрямованість.

Место дома в мифопоэтических представлениях славян. Противопоставление патриархального и цивилизованного жилища в творчестве ведущих писателей (Пушкина "Дубровский", "Капитанская дочка" и Гоголя "Старосветские помещики"). Славянофильская концепция дома.

Жизненный путь и основные философские идеи Н. Бердяева. Анализ книги "Судьба России". Ступени развития дооктябрьской публицистики и обобщение информации о журналистской деятельности Н.А. Бердяева. Вклад философа в развитие философской мысли XX века.

Формализация дискуссий, развертывающихся в современных философских журналах. Использование новым участником дискуссии предшествующей дискуссии целиком в качестве поддержки своего собственного тезиса. Аргументация, связанная с отношением поддержки и атаки.

Дополнительность как одна из составляющих бытийственного фундамента познания, укорененного в человеческой размерности. Определение понятия "человеческая размерность". Специфика познавательной деятельности человека в контексте человеческой размерности.

Формирование механизмов понимания до логической формы. Мера воспринимаемости образа в доречевых синтаксических формах. Изучение кореферентных доречевых синтаксических структур в контексте реперцепции. Анализ оценки в структуре интонационного синтаксиса.

Зроблено спробу показати, що досвід етичного - це допредикативний досвід. Теоретичним тлом служать концепції досвіду Едмунда Гуссерля та Еммануеля Левінаса. Досліджується проблема появи Іншого в досвіді та підкреслюється етичний характер такої ситуації.

Встановлення онтологічних стосунків із суб’єктивними реальностями при застосуванні просторової риторики, розуміння травматичного досвіду. Статус свідка у перформативному просторі збитку (авангардне мистецтво, судовий процес). Дискурс справедливості.

Розробка адекватної історико-філософської концепції дослідження еволюції поняття досвіду в західній філософії. Визначення основних методологічних положень дескрипції досвіду в неокантіанстві, прагматизмі, аналітичній філософії мови, феноменології.

Розробка адекватної історико-філософської концепції дослідження еволюції поняття досвіду в західній філософії ХІХ–ХХ ст. з урахуванням сучасних підходів до аналізу становлення змісту філософських понять. Напрямки еволюції змісту поняття досвіду.

Змістовий аналіз кожного абзацу Передмови Канта. Унаочнення послідовності філософських пошуків мислителя та єдності його філософської позиції. Виявлення пасток можливого хибного розуміння і неадекватного перекладу окремих положень, викладених у Передмові.

Дослідження ключових напрямів античної філософії в ракурсі теми самосвідомості з позицій виділення трьох фундаментальних категоріальних структур - часу, свободи й необхідності. Розгляд соціально-філософської спадщини Г. Гегеля, Ф. Ніцше та К. Поппера.

Роль поняття досвіду у філософії, психології, когнітивній лінгвістиці ХХ століття. Аналіз типів досвіду та його зв'язку зі знанням. Обґрунтування походження терміну експіриєнталізм. Значення досвіду у забезпеченні безпосередньої взаємодії зі світом.

Роль поняття досвіду у філософії, психології, когнітивній лінгвістиці ХХ століття. Аналіз різних типів досвіду та їх зв'язку із знанням. Когнітивний досвід герменевтики та розуміння сучасних тенденцій сприйняття. Вивчення зв'язку досвіду зі смислом.

Свідомість як здатність людини пізнавати об'єктивну дійсність. Предмети і явища об'єктивної дійсності. Емоційно-ціннісні критерії життєдіяльності, що виражаються в стимулах, вчинках, бажаннях. Розуміння закономірностей природних і суспільних процесів.

Актуалізація філософсько-правового дослідження поняття справедливості. Визначення його зв'язку з поняттям відповідальності, вираженого не лише в характері людини, а й у її почуттях, сприйнятті, усвідомленні, світогляді, свідомості й у проявах поведінки.

Аналіз основного положення етики стоїцизму. Особливість обґрунтування міцної і розумної основи морального життя людини. Розуміння, мужність, здоровий глузд і справедливість як основні чесноти стоїки. Дослідження проблем самовдосконалення особистості.

Аналіз статті Ю. Завгороднього "Рецепція індійської філософії в Україні. Лінія Вед (1840–1930-ті роки)" в методологічному, історико-філософському та лінгвістичному аспектах. Підходи до визначення індійської філософії. Погляди на тлумачення буддгі.

Вивчення індійської філософії в контексті інтеграції її ідей в українську філософію. Методологія дослідження індійських текстів духовного канону. Аналіз термінів майя, буддгі, манас, індрія, атман, Брагма, відья, авідья, бгакті в індійській філософії.

Розвиток систематичних класифікацій з давнини до середини XIX ст. Десяткова класифікація Мельвіля Д'юї і її вплив на розвиток класифікаційної теорії і практики. Вплив класифікації двокрапкою Рангантана на розвиток сучасної теорії і практики класифікацій.

Розгляд центральних проблем марксизму та спроб їх вирішити, спираючись на аналітичну традицію. Роль оцінки значення ключових марксистських ідей революції, класової боротьби, відчуження та капіталізму для філософських пошуків в аналітичному марксизмі.

Установлено кореляцію термінології різних епох та окреслено залежність наукової думки від історичного етапу розвитку суспільства. Доведено, що зміст, обсяг та ієрархія термінів на позначення образного порівняння різняться залежно від епох і від авторів.

Комплексний аналіз дослідження проблеми "розкладання капіталістичної культури" та її висвітлення у зарубіжній філософії першої третини ХХ ст. представником філософської думки УРСР П. Демчуком. Ірраціоналізації європейської філософії першої третини ХХ ст.

Комплексний аналіз дослідження проблеми "розкладу капіталістичної культури" та її висвітлення в зарубіжній філософії першої третини ХХ ст. представником філософської думки УСРР 20-х – 30-х рр. ХХ ст. П. Демчуком. Ірраціоналізація європейської філософії.

Розгляд представником філософської думки П. Демчуком ірраціоналізації європейської філософії першої третини ХХ століття як прояву розкладу капіталістичної культури. Комплексний аналіз та висвітлення основних тенденцій розвитку наукового пошуку філософа.

Дослідження історико-філософських праць, які порушують проблему раціоналістичних тенденцій в українській філософській думці XI-XVII ст. Характеристика методів проведення протиставлення та синтезу різних точок зору тих чи інших поглядів мислителів.

Дослідження і рецепція творчої спадщини Г. Сковороди у Німеччині. Аналіз діяльності Роланда Піча в даній сфері. Демонстрація єдності містики й метафізики у філософії Сковороди відповідно до того, як вона забезпечувалася у його вченні про самопізнання.

Поняття, значення та сутність "живого організму". Стан і потенційні можливості наявних матеріальних сил людської тілесності. Взаємодія діючої і активної сили людського організму. Підхід до процесу еволюції людської тілесності, специфіка живих сил.