К. Ясперс - видатний буржуазний мислитель, його філософська віра та праці філософа. Різноманітні дослідження про теорію "осьового часу". Характеристика "осьового часу". Осьові народи та народи, що не знали прориву. Християнська церква та божественна віра.

Походження концепції "природи речей", історичні етапи її розвитку. Сутність природного права – наданого людині права, що виражає об'єктивні цінності й потреби людського буття (справедливість, рівність, істинність). Сучасна німецька теорія природи речей.

Дослідження системи взаємовідносин між імператором Юстиніаном І. Використання в основі "симфонії" принципу гармонічного світською владою і церквою. Виявлення візантійського цезарепапізму в країнах православного світу та його прояви в сучасній Україні.

Соціально-філософський аналіз ідеї "сродної" праці Г. Сковороди як основи особистісного буття, самореалізації та творчої діяльності людини в контексті сучасного розвитку та відродження українського суспільства. Новітній характер ідейних основ концепції.

Висвітлення людиномірних аспектів в антропоцентричній світоглядній парадигмі некласичної науки. Роль суб’єктивновимірного чинника в природничо-науковому та гуманітарному науковому дискурсі. Спроба перейти від філософського об’єктивізму до суб’єктивізму.

Дослідження джерел, сутності та особливостей філософської концепції влади Б. Спінози, її місце та роль в філософії. Розвиток владної термінології в західноєвропейській філософії. Зв'язок між ученням Б. Спінози про владу та його вченням про свободу.

Впровадження у вжиток поняття "громадянське суспільство". Життєвий шлях філософа Гегеля, його становлення як науковця. Дослідження концепції громадського суспільства німецького філософа Ґеорґа Вільгельма Фрідріха Геґеля. Огляд основних творів філософа.

Головні етапи та напрямки розповсюдження російського космізму, зокрема ідей М. Лосського. Обґрунтування вченим необхідності набуття фізикою ХХ століття метафізичного фундаменту, аналіз його гіпотез і аспекти: волюнтаристський, еволюційний, панпсихічний.

Філософська думка середньовічної України. Аналіз наявних у могилянських філософських курсах концепцій інтелектуального пізнання, використання"Traktat o duszy" Касіяна Саковича. Особливість людської природи, як схильність і здатність ставити питання.

Методологічні теорії української правознавчої науки й освіти. Вчення філософії науки "критичний розум". Проблеми індукції і меж наукового пізнання. Принцип погрішимості знання, об’єктивності науки. Критичне ставлення до методологій сутностей і визначень.

Сутність концепції культурної адаптації в контексті соціальної філософії Дж. Дьюї, його вчення про культурний досвід як провідний чинник соціалізації молоді. Моменти дьюївської концепції морального виховання як категорії демократичного стилю поведінки.

Обґрунтування гуманістичного змісту політико-правового вчення Дж. Локка. Висвітлення ліберальних ідей англійського мислителя щодо розуміння людської свободи. Пошук шляхів прогресивного розвитку суспільства та задоволення приватних інтересів громадян.

Концептуалізація архітектури вибору у теорії поведінкової економіки Р. Талера. Суть концепції лібертаріанського патерналізму. Розкриття специфіки ідеї "підштовхування", її психологічних та економічних аспектів. Збереження свободи в буквальному значенні.

Хід гайдеґґерівських дескрипцій буття, сутність його "повороту" стосовно попередньої онтології та альтернативних версій подолання метафізики. Характер тлумачення співпричетності мови буттю. Парадигмальне зрушення щодо феномена мови у подійній онтології.

Аналіз концептуальних напрацювань Ш. Монтеск'є. Ключові поняття та аксіоматика філософського розуміння суспільно-політичних і культурних процесів. Теоретичне відтворення націогенезу та логіки буття народів. Ліберальний універсалізм філософа Й. Гердера.

Основні історіософсько-методологічні постулати, запроваджені О. Шпенглером - класиком консервативно-революційної теорії. Значення Брестської унії для України. Політична, моральна, суспільна безпека й свобода - базові цінності європейської особистості.

Визначення основних джерел концепції органічної єдності, а саме ідеалістичної філософії Ф. Шелінга і Г Гегеля, а також православної теологічної традиції. Аналіз характеру і форм репрезентації даної концепції у соціальній філософії Володимира Соловйова.

Праці С. Русової як предмет українознавчо-філософського аналізу. Співвідношення понять "людина", "особа" в освітньому вченні С. Русової. Акумуляція в людині властивостей природного і соціокультурного середовища. Особа як об’єкт і суб’єкт самотворення.

Специфіка концепції романтичної іронії, опрацьованої теоретиком єнської школи Ф. Шлегелем. Розкриття проявів і прийомів романтичної іронії у творчості представників українського романтизму на прикладі Івана Котляревського, Миколи Гоголя і Тараса Шевченка.

Значення морального ідеалу для розвитку окремої людини й всього людства. Самовдосконалення особистості у індивідуальному вимірі Л.М. Толстого. Аналіз етичної концепції філософа, його програми самовдосконалення, принципу непротивлення злу насильством.

Становлення концепції самоорганізації у сучасній науці для пояснення явищ у живій та неживій природі, особливості її застосування для вивчення процесів, що мають місце у громадянському суспільстві. Формування мереж та виникнення соціальних рухів.

Філософсько-правові погляди І. Канта щодо правових засад свободи індивіда. Розгляд мислителем свободи особистості як фундамента правового становища людини та громадянина в державі. Призначення держави у максимальній гарантованості свободи особистості.

Погляди Б. Спінози на роль свободи філософування в людському існуванні, яка полягає в людському самовдосконаленні шляхом пізнання. Свобода як звільнення людини від з пасивних станів душі і осягнення свого місця у світовому причинно-наслідковому зв’язку.

Дослідження специфіки соціально-філософських поглядів Ф. Ніцше. Визначення місця вчення про надлюдину у соціально-філософських працях філософа. Шляхи адаптації вчення Ніцше про ієрархічне суспільство для вирішення сучасних соціально-політичних проблем.

Визначення ідентичності і розкриття змісту проблеми моральної ідентичності людини в сучасному світі. Самоідентифікація людини і аналіз причин кризи його ідентичності. Суть самовираження як продукту сучасної культури. Філософське учення Чарльза Тейлора.

Роль діяльнісного підходу у системному дослідженні творчої діяльності. Висвітлення структури людської діяльності. Аналіз вертикальної структури філософських підходів до творчості. Дослідження психології творчості на основі розробки теорії творчості.

Філософія життя як концепція, що розглядає питання смислу, мети, цінності життя. Представники школи: А. Шопенгауер, Ф.-В. Ніцше, В. Дільтей, Георг Зіммель, Людвіг Клагес, Освальд Шпенглер, Хосе Ортега-і-Гасет. Головний зміст концепції А. Швейцера.

Темпи розвитку новітніх технологій і перспективи, що відкриваються завдяки їм. Спадковість у розвитку цивілізацій та спадковість між різними фазами розвитку однієї цивілізації. Життєвий цикл цивілізацій у концепції Тойнбі. Стадії розвитку цивілізації.

Визначення й аналіз необхідності презентації навчального процесу як практики відкритого знання, що здобувається шляхом самостійної взаємодії суб'єктів навчання. Дослідження можливостей використання методологічного потенціалу концепції "життєтворчості".

Сущность и предпосылки коперниканского переворота И. Канта. Проблема метафизики в "критике чистого разума". Философские вопросы, олицетворяющие духовные проблемы человека. Антропология с прагматической точки зрения. Характер и значение философии Канта.