Основные компоненты духовной жизни: духовные потребности, духовное производство, духовные отношения, их взаимосвязь. Характеристика диалектики материального и духовного в жизни общества. Взаимосвязь духовности и бездуховности человека и общества.

Определение сущности социальной философии. Исследование и характеристика особенностей общества с точки зрения социальной философии. Рассмотрение роли философии в духовной жизни общества. Изучение и анализ понятия категории общественного сознания.

Рассмотрение особенностей определения утилитарно-прагматических ценностей, мотивирующих поведение и внутреннюю жизнь человека. Общество как социально-политическое единение определенных народов и наций. Общая характеристика духовной жизни общества.

Роль науки в решении широкомасштабных проблем социального развития. Особенности научного познания. Общественное сознание как функция общества в целом. Характеристика философских категорий: личность, индивид, индивидуальность, свобода и необходимость.

Твердые взгляды человека на мир, на свое место в нем, побуждающие к определенным поступкам. Убеждения, определяющие человеческую деятельность во всех ее проявлениях и сферах. Чувства и эмоции, в которых выражается отношение с природой и обществом.

Рассмотрение культурофилософии как раздела философского знания. Анализ особенностей трех типов культуры по мнению Сорокина. Характеристика наиболее существенных черт цивилизации. Изучение последствий влияния философов эпохи Возрождения на культуру.

Социально-философский анализ сущности, содержания, особенностей и форм проявления социального экстремизма у современной молодежи. Общая характеристика духовных ориентиров и ценностных ориентаций молодежи России. Основные пути противодействия экстремизму.

Изучение проблемы развития эвристических и прогностических компонентов философского осмысления мира, которое является необходимым условием для перехода от преднауки к науке. Природа и истоки прогностических функций философии, анализ концепции монадности.

Соотношение понятий сознания и структуры личности, которая проявляется в моральной связи с обществом через сформированные социально-значимые качества благодаря индивидуальному содержанию сознания. Факторы возникновения феномена духовной свободы.

Достижения человечества в ХХ в. и его влияние на духовную ситуацию современности. Испанский философ Хосе Ортега-и-Гассет и его широко известная работа "Восстание масс". Взгляды К. Ясперса на духовную ситуацию времени. Роль техники в современном обществе.

Духовная ситуация человека по Ясперсу. Возникновение эпохального сознания. Массовый порядок и обеспечение существования. Анализ диалектики бытия. Понятие духовности. Историческая картина универсального развития человечества как необходимого процесса.

Анализируется этнос как ценность, созданная и воссоздаваемая религиозным опытом. Механизм перехода от вещной цивилизации к одухотворенному социокультурному бытию в рамках полисубъектной социальности. Утверждение этноса в качестве вечной ценности.

Духовность человека, его богатство мыслей, сила чувств и убеждений. Идеал образованного и духовно развитого человека по Н.Г. Чернышевскому. Рассмотрение проблемы развития духовности человека. Поиск и нахождение смысла жизни в ее конкретной эмпирике.

Система ценностей человека, их классификация (предметные, идеальные и пр.). Этические ценности (мораль и др.) и их характеристика. Современные проблемы этики. Человек на пороге биологической революции. Эстетические и религиозные ценности человечества.

Духовные явления – компоненты социальной реальности. Общие социальные механизмы духовной деятельности. Главная цель, функция духовной культуры. Роль и интерпретации техники в истории философии. Постмодернистский прорыв в культуре XIX века, его проблемы.

Подходы к анализу структуры общественного сознания, которые представлены в философской науке. Теоретическое выражение, обоснование коренных классовых интересов - одна из функций идеологии. Характерные черты производства и обмена духовными ценностями.

Духовная реальность общества как составная часть и отражение общественного бытия. Общественное и индивидуальное сознание. Структура, основные уровни, формы и функции общественного сознания. Соотношение общественной психологии и идеологии в обществе.

Характеристика синергийной антропологии С.С. Хоружего. Выявление влияния духовной традиции на культурную динамику. Исследование и анализ синергийной антропологии через соотнесение данной философской программы с другими антропологическими дискурсами.

Иван Ильин как один из самых цельных русских мыслителей - государственник-правовед, философ, литературный критик, публицист. Проповеди И. Ильина о христианской культуре, о тьме и просветлении, об аксиомах религиозного опыта и пути к очевидности.

Понятие духовной эволюции и ее отождествление с христианской концепцией спасения души. Трактовка процесса творения разными Святыми отцами. Количественное и качественное измерение времени. Влияние современных достижений науки на процесс духовной эволюции.

Дослідження проблеми духовного розвитку особистості у сучасному житті. Характеристика культури почуттів та емоцій. Системи інтелектуального, художньо-естетичного, емоційно-чуттєвого розвитку особистості. Процес духовно-морального формування людини.

Структура та сутність духовного життя суспільства. Духовне виробництво, потреби, споживання і цінності. Зміст, форми і класифікаційні ознаки суспільної свідомості. Закономірності її функціонування й розвитку. Підходи до відродження культурних надбань.

Характеристика духовного життя суспільства як цілеспрямованого задоволення духовних потреб, принципів, норм, цінностей та інтересів, функціонування свідомості (суспільної та індивідуальної), стосунків між людьми та багатоманітних форм їх спілкування.

Суспільство як сукупність форм і способів взаємодії і об'єднання людей, особливості його духовного життя. Суспільна та індивідуальна свідомість. Структура та функції культури. Культура особистості, значення морально-етичних та естетичних аспектів.

Перші уявлення про духовність. Поняття духовного життя у Древній Греції, марксизмі, некласичній та посткласичній філософії. Вітчизняні погляди на духовність. Проблеми духовного життя людини. Структура суспільної свідомості. Проблеми оновлення духовності.

Інтерпретація духовного здоров’я у онтологічному вимірі. Розуміння самовизначення людини як життєдіяльності, здатності репрезентувати у формах суб’єктивної діяльності всезагальні властивості та зв’язки об’єктивної реальності. Сутність людського буття.

Характеристика духовного здоров’я як здатності особистості до продуктивного самовизначення і життєтворчості. Розкриття потенціалу духовного здоров’я для трансформації "злоякісної" агресії у "доброякісну". Осмислення можливостей регуляції людської агресії.

Аналіз педагогічних досліджень стосовно питання значення духовності в освітньому середовищі. Визначення поняття "духовність" у міжнародному масштабі. Пошук сенсу в чинній моделі масового навчання. Розвиток інтелектуальної та емоційної сфери студентів.

Визначення духовного потенціалу віри, надії та любові як основного конструктивного потенціалу особистості, чинника динамізації та інтенсифікації її життєвого світу. Підсилення та динамізація духовного світу людини в контексті її Богопричетності.

Онтологія духовності як підґрунтя духовного потенціалу обороноздатності держави: історико-філософський аспект. Сутність поняття "оборонна свідомість". Детермінанти, протиріччя та тенденції формування потенціалу в умовах соціокультурних трансформацій.