Особливості формування та зміни у трактуванні жіночого фактора української духовної культури ХІХ – початку ХХ століття як історично зумовленої філософсько-культурологічної системи. Складові західноєвропейської духовної культури і філософської думки.

Восприятие католических идей Жозефа де Местра в новом культурном и религиозном аспекте. Интерпретация мысли савойского философа в России. Анализ заимствований П. Чаадаева в "Философических письмах". Оценка перспектив синтеза между Востоком и Западом.

Маркиз де Сад и XX век. Компенсация убожества повседневной жизни зрелищем королевских привилегий во времена монархии. Расцвет цельного человека, возносящегося над зачарованной толпой. Триумф смерти и страдания. Принцип отрицания других и утверждения себя.

Проведений історико-філософський аналіз: антична естетизація "корисної жорстокості", її легітімація як права влади на катування. Сприйняття жорстокості як засіб розрізняти в оповіданні "своїх та чужих": історіографія Давнього Світу та Середньовіччя.

Роль и место Жусупа Баласагуни в развитии философской мысли средневековых тюркских народов, в частности кыргызского. Поэма "Кутадгу Билиг" как выражение общественно-философских взглядов Баласагуни. Проблема справедливого правителя в "Благодатном Знании".

Наукові узагальнення щодо взаємозв’язку людини і природи, людини і цивілізації, добра і зла. Визначення меж зла та їх актуалізації у філософії постмодерну. Дослідження особливостей становлення і розвитку інформаційного постіндустріального суспільства.

Тождественность истины и заблуждения. Заблуждение как результат искажающего влияния воли на разум. Диалектико-материалистическое решение проблемы. Практика культа личности как реакционная форма заблуждения. Гносеологическая возможность заблуждения.

Понятие, сущность и особенности заблуждения. Характеристика некоторых рассуждений о "познавательной функции" и "практической пользе" заблуждений. Исследование специфики познания как целенаправленного процесса удостоверения истинности образов сознания.

Дослідження питань початкового розвитку права, коли воно, по суті, носило заборонний характер і тільки розпочинало складний рух до свого поняття у філософії Гегеля. Особливості абстрактного, загального, позитивного, природного права у філософії Гегеля.

Значимость творческого наследия Кокорева и Помяловского для рассмотрения традиционно-нормативных образов пола и любви, широко представленных на страницах их произведений. Основные ценности брака и семьи во времена жизни писателей и в современном мире.

Філософія — особлива форма пізнання світу, людини та їх відносини. Філософія як спосіб людського мислення, теоретичний тип світогляду; соціокультурні передумови її виникнення і функціонування; етапи розвитку. Завдання та структура філософського знання.

Рассмотрение этапов развития индивида во взаимосвязи с общественным сознанием. Изучение дуализма разума и телесной организации у народов Западной Европы. Утверждение представлений христианского монизма. Разработка эмпиризма Бэкона и рационализма Декарта.

Построение истории человечества как истории заветов Бога и их нарушений людьми. Особенность идеи "штучности" наследников завета. Характеристик фрагмента трансфиниты. Исследование возможного соотношения старой и новой ветвей логистических кривых.

Исследование критики работ И.И. Евлампиева по истории русской философии, содержащейся в статье А.Ф. Замалеева "Мистики и юродивые в русской философии". Особенность противостояния эмпиризма и мистицизма. Характеристика термина "религиозный ренессанс".

Критика работ И.И. Евлампиева по истории русской философии, содержащаяся в статье А.Ф. Замалеева "Мистики" и "юродивые" в русской философии". Влияние немецкой мистической традиции на русскую философию. Противопоставление русской философии западной.

Материалистическое решение загадки человека. Отличие мира сознания и материального бытия. Гилеморфизм Аристотеля как способ решения психофизической проблемы. Определение русской религиозной философской антропологии и проблема онтологического дуализма.

Исследование своеобразия основных парадигм творческого процесса, сложившихся в истории религии, искусства и философии. Оценка и обоснование необходимости разработки интегральной модели творческого процесса, духовно преображающего самого человека.

Проблемы познания сущности человека, тайн его внутреннего мира и происхождения в философии, психологии и социологии. Особенности понимания понятия "человеческое Я". Воспитание как процесс социализации и познания мира. Развитие адаптивных центров.

Развитие трансцендентального идеализма в Марбургской школе кантианства. Главное понятие философии Г. Когена: анализ понятия бесконечно-малой реальности в математике и философии. Критика эмпирического созерцания и чистого мышления в кантовской системе.

Вивчення представників німецької класичної філософії. Розгляд основних рис цього напряму. Характеристика головних аспектів та предмету критичної філософії Канта. Розгляд досягнень німецької класичної думки. Аналіз основ реалізації теорії пізнання.

Завдання сучасної філософії, її основні тенденції, напрями та школи. Особливості класичної філософії. Некласична філософія кінця XIX та початку XX ст. Особливості та основні риси західної філософії. Поняття "життя" та "філософія життя" як напрямки.

Розгляд поняття філософії. Характеристика умов виникнення та особливостей Античної філософії. Визначення основних етапів розвитку Античної філософії та оцінка її значення. Встановлення високого рівня абстрактності вчення Піфагора, та його впливу.

Характерні риси філософії ХІХ – початку ХХ ст., погляди видатних українських мислителів цього часу. Матеріалістичний підхід до дійсності письменника І. Франка, його розуміння елементів діалектики. Культурно-філософський підйом в Україні в 20-х роках.

Теоретичні проблеми, поставлені критичними реалістами, їх критика неореалістів. Докази Сантаяни реальності зовнішнього миру. Релевантне й транзитивне знання. Особливість та універсальний характер "сутності". Визначення та розгляд природи омани Роджерсом.

Класифікація методів наукового дослідження. Сутність теоретичного методу. Метод сходження від абстрактного до конкретного. Ідеалізація та уявний експеримент як методи теоретичного дослідження. Логічний та хронологічний підходи до теоретичних досліджень.

Особливості загально-цивілізаційних знань у сфері соціального управління. Соціальне управління як вищий прояв організаційного потенціалу людства. Процес формування науки соціального управління. Послаблення політичного тиску на самоврядування товариства.

Дослідження формування підвалин гуманістичної ідеології Відродження в культурі європейського Середньовіччя. Основні етапи становлення і розвитку культури Середніх віків. Аналіз наповнення традиційних куртуазних чеснот новим загальнолюдським змістом.

З’ясування антропологічних аспектів сучасного праворозуміння. Дослідження особливостей людського виміру в праві в межах природно-правового, соціологічного та позитивістського типів правопізнання. Визначення ролі та змісту принципу верховенства права.

Методологічне бачення феномену соціального управління як витвору організаційної сутності суспільства. Осмислення трудової кооперації в якості фундаменту загальноцивілізаційного керівництва суспільством. Аналіз стану світової управлінської думки.

Онтологічний аналіз буття суб’єкта в реаліях відкритого, нестабільного, гетерогенного простору, що вимагає від суб’єкта нових здібностей та якостей, які дозволять йому вижити й адаптуватися. Вираження травматичного досвіду у тріаді загроза-збиток-захист.