Аналіз сучасного стану правової реальності в світлі розвитку західноєвропейської філософсько-теоретичної думки. Встановлення філософського підгрунтя через визначення змісту онтологічної та гносеологічної тематики. Вивчення моделі "емпіричне-теоретичне".

Необхідність розробки методологічної бази для вивчення філософії А. Платонова. Визначення способів отримання наукових знань, які відображають динамічні процеси та явища. Створення системи наукової інформації і логіко-аналітичного інструменту пізнання.

Доведення відсутності у науковому середовищі одностайності поглядів щодо співвіднесення "сущого" та "належного". Аналіз інтегративного підходу до вирішення методологічних суперечностей між онтологічними та деонтологічними моделями обґрунтування права.

Узагальнення методологічної спрямованості сучасної філософської історіографії, визначеної в горизонті загального концепту історії. Дослідження проблеми визначення критеріїв і засад конструювання методологічного апарату історико-філософського дослідження.

Удосконалення методу і методики наукових досліджень в гуманітарній сфері, яка на відміну від природничих наук не характеризується детермінованістю, точністю й об’єктивністю. Систематизація помилок досліджень у гуманітарній сфері та роботі з великих даних.

Філософсько-методологічний аналіз концепту "складність" та розгляд проблематичності єдиного визначення цього терміну через багатоманітність його смислів в різних контекстах застосування. Проблеми, що виникають під час дослідження терміну "складність".

Дослідження ролі і значущості теорії синергетики в методології освітології. Розгляд сучасної сфери освіти як складної, відкритої, нелінійної синергетичної системи, здатної до самоорганізації. Аналіз можливих напрямків модернізації сфери освіти в Україні.

Визначення особливостей методологічних підходів, які дозволяють адекватно аналізувати процес соціалізації людини у медіакультурному просторі. Обґрунтування соціально-філософської методології аналізу специфіки соціалізації у медіакультурному просторі.

Усвідомлення дійсності через фундаментальну або філософську методологію: загальнонаукова, конкретно-наукова методологія, методи і техніка дослідження. Принципи мислення при створенні теорії науки (термінологічний, функціональний, системний, когнітивний).

Формування у студентів систематизованого комплексу знань про загальні принципи, форми та методи проведення наукових досліджень. Ознайомлення з особливостями оформлення результатів наукової роботи. Навички раціональної організації наукової роботи.

Контроллинг как наука о современных технологиях управления. Рассмотрение инструментов управления научной деятельностью организационно-экономических методов. Основные положения наукометрии. Показатели продуктивности и результативности научной деятельности.

Графические схемы структуры аргументации. Аргументация, опирающаяся на индуктивные обобщения и выводы, особенности ее отражения. Основные стадии процесса и важнейшие методики аргументации. Споры об определениях понятий, значениях слов и терминов.

Проблема метода в философии. Диалектика материализма. Единство логического и исторического, абстрактного и конкретного. Проявление данных категорий в профессиональной деятельности юриста. Основные подходы к пониманию права. Понятие правового сознания.

Определение особенностей диалектического метода, как метода аргументации в философии. Характеристика сущности прагматического метода. Рассмотрение понятия специальных философских дисциплин: гносеологии, теологии, онтологии, эстетики, логики и этики.

Проблема научности и многообразия философского видения мира. Проблема метода в философии. Отличительные черты диалектики и метафизики. Философская картина мира. Бытие, материя, сознание. Проблема бессознательного в философии и его соотношение с сознанием.

Сущность метода научного познания. Классификация методов психолого-педагогических исследований. Общенаучные логические методы и приемы познания (анализ, синтез, абстрагирование, идеализация, обобщение, индукция, дедукция, аналогия, моделирование).

Анализ проблем, гипотез и теорий форм научного познания. Сущность и процесс возникновения ощущений. Методы естествознания. Оценка взаимосвязи эмпирических и теоретических уровней познания. Анализ способов дедуктивной и индуктивной систематизации фактов.

Сущность и история зарождения методологических знаний. Научное познание как предмет методологического анализа. Гипотетико-дедуктивный метод. Гипотезы и их роль в научном исследовании. Методы проверки, подтверждения и опровержения научных гипотез и теорий.

Структура научного познания, его методы и формы. Изучение абстрагирования, идеализации, обобщения и ограничения. Роль метода моделирования и аналогии. Научные революции и смены типов рациональности. Исследование проблемы взаимоотношения науки и техники.

Сущность наблюдения и эксперимента как способов познания, методы и способы исследования причинной связи. Сфера применения дедуктивного и индуктивного методов изучения, роль дедукции в объяснении законов. Виды эмпирических законов в науках о природе.

Теплоемкость твердых тел: пределы низких и высоких температур. Определение температурной зависимости удельной теплоемкости твердых тел методом сравнения динамического калориметра с тепломером и адиабатической оболочкой. Приближение Эйнштейна и Дебая.

Аспекты классификации методов. Характерные признаки научного метода. Классификация философских методов. Роль и задачи в современном научном познании диалектико - материалистической методологии. Основные принципы диалектического метода. Общенаучные методы.

Особенности методов эмпирического, теоритического и общелогического исследования, их основные инструменты. Восхождение от абстрактного к конкретному как системный подход, субординированная система научного познания и главные принципы ее функционирования.

Характеристика методов эмпирического и теоретического уровня научного познания: основные черты, классификация, область применения. Принципы верификации и фальсификации как критерии естественнонаучного знания. Смежные методы: моделирование и аналогия.

Способ философского познания, структура и основные понятия. Общенаучные методы эмпирического изучения. Эксперимент как сложный способ исследования объекта. Рассмотрение идеализации, формализация, анализа и синтеза в контексте постижения миропонимания.

Общечеловеческие приемы мышления: анализ, синтез, сравнение, обобщение, индукция и дедукция. Обзор способов эмпирического и теоретического исследования. Изучение основных принципов, форм и методов научного познания. Диалектические противоречия в мышлении.

Рассмотрение компонентов научного исследования: постановка задачи; анализ имеющейся информации; формулировка гипотез; планирование и проведение эксперимента; получение объяснений и научных прогнозов. Методы эмпирического и теоретического познания.

Определение роли философии в научном познании. Характеристика особенностей воздействия всеобщих философских принципов на процесс научного исследования. Изучение понятия диалектики - учения о наиболее общих законах развития природы, общества и познания.

Рассмотрение понятия метода, как способа достижения определенных результатов в познании и практике. Характеристика сущности истинности - оценки содержания мысли, установления ее тождественности объекту. Ознакомление со структурой метода познания.

Научное познание и его особенности. Этапы процесса познания. Формы чувственного и рационального познания. Понятие метода и методологии. Классификация методов научного познания. Принцип всесторонности рассмотрения объектов. Комплексный подход в познании.