Этапы развития темы моральной ответственности. Рассмотрение примеров Х. Франкфурта и Д. Фишера о возможности моральной ответственности в ситуации отсутствия альтернативных вариантов. Рассуждения П. Строссона о реактивных и объективных установках.

В статье предпринимается имеющая теоретическое и практическое значение и характеризующаяся научной новизной попытка произвести рассмотрение в сравнении и сопоставлении смысловых координат. Расхождения и возможные совпадения их основополагающих установок.

Характеристика понятий "описание" и "объяснение" как общенаучных методов. Дискуссии о структуре объяснения в историческом познании в рамках аналитической философии истории. Представление схемы рационального объяснения в работах философов Дрея и Гемпеля.

Описание, объяснение, понимание в историческом познании. Специфика, отличающая исторический нарратив от художественного повествования. Дедуктивно-номологическая модель объяснения. Экспланандум, эксплананс, логический вывод. Идеи Гемпеля, принцип действия.

Досліджено процес верифікації джерел історичного пізнання. Прослідковано особливості розуміння понять історичний факт, вчення про інтерпретацію історичних джерел, умови виникнення інтерпретації. Розглянуто процес проведення досліджень в галузі історії.

Исследование причин возникновения и распространения практики академического капитализма. Вопрос о содержании и формах академического предпринимательства в условиях коммерциализации научной практики. Анализ диссонирующих профилей научного габитуса.

Філософське осмислення проявів у дистанційній освіті опозиційного соціокультурного фактору як гуманізм. Основні параметри антигуманізму, його суспільно-історична зумовленість. Характеристики та діалектичний взаємозв’язок культури і дистанційної освіти.

Дослідження явища дисфункціональності інститутів соціалізації і виникнення девіантної поведінки молоді. Несприятливість сімейно-побутового середовища в соціумі. Дисфункціональність інститутів соціалізації молоді у сучасному українському суспільстві.

Разделы философии, обобщенные и сгруппированные Аристотелем. Переосмысление строения данной науки Кантом и смысл универсальной гегелевской системы. Выделение и описание основных разделов философии, которые формируют ее современный дисциплинарный образ.

Рассмотрение основных признаков дисциплинарной и методологической идентичности аналитической философии изображений с целью определить ее отличия от других школ изучения визуального. Анализ основных линий в развитии аналитической философии изображений.

Намечаются ключевые аспекты философского рассмотрения дисциплинарных классификаций в различных науках (с опорой на различные российские научные классификаторы). Предлагается рабочее определение науки, критерии, позволяющее выявить принципы классификаций.

Аналіз сутнісних особливостей соціокультурного буття дитини в контексті змін, що відбуваються в глобалізованому світі. Дослідження основних домінантів світоглядних орієнтирів української філософської парадигми щодо інтерпретації феномену дитинства.

Аналіз поглядів на природу комунікації класиків соціальної і філософської думки XX століття К. Ясперса, М. Лумана, Ю. Габермаса, М. Маклуена. Характеристика різноманітних концептуальних підходів, які розкривають різні аспекти поняття "комунікація".

Утопія - елітарний, свідомо створений, раціональний проект з абсолютно чіткою інтенцією та практичним зарядом. Утопізм - специфічний задум, згідно з яким досконалість життя може бути забезпечена певним громадським порядком або організаційним устроєм.

Анализ значения культурных норм публичного поведения для общества капиталистической экономики. Анализ работы "Культура и невроз" немецко-американского психолога К. Хорни, которая описывает культурогенез невроза как типического явления ХХ-ХХI веков.

Анализ проблемы концептуализации номадизма посредством дихотомии род-государство в связи с деконструкцией классической западной парадигмы. Рассмотрение социально-философских исследований сегментарных обществ в аспекте дихотомии рода и государства.

Рассмотрение связи между абсурдом и экзистенциальным знанием. Экзистенциальное знание имманентно субъекту в каждый момент его существования и в связи с этим предполагает не рефлексию над собой, а прояснение посредством абсурдного опыта недвойственности.

Висвітлення сучасних підходів перегляду концепцій центр-периферійних відносин та вироблення нової моделі регіональності, яка базується на визнанні свободи багатоманітності й неперехідного значення ідей полікультурності. Мережева модель світу Дж. Розенау.

Тенденції ставлення людини до старіння. Стереотипні характеристики людей похилого віку, які напрацьовані в історичному контексті та відображенні у художній літературі. Соціально-філософський та культурологічний аспекти девальвації цінності життя людини.

Основні тенденції ставлення людини до свого старіння. Характеристики людей похилого віку, які напрацьовані в конкретно-історичному контексті та відображенні у художній літературі. Особливості ставлення до людей похилого віку як до "соціального баласту".

Розв’язання естетико-етичної дихотомії як одного із принципових питань для еволюціоністської філософської парадигми кінця ХІХ - початку ХХ століття. Протиставлення естетичного та етичного як двох вимірів єдиного культурного процесу в праці Шрі Ауробіндо.

Взаємодія історичних та еволюційних концепцій в історії світової філософської думки. Дослідження різних етапів становлення історичного світогляду. Створення передумов для філософії еволюційної перспективи. Завдання трансформації свідомості і тілесності.

Рецепція історичного досвіду як основи конституювання в сучасних умовах - риса філософського мислення ХХІ ст. Капіталізм, індустріалізм, нові практики контролю над людьми, державна монополія на легітимне насильство - інституційні ознаки сучасності.

Діалектика як методологія наукового пізнання, творчості. Теорія розвитку "абсолютної ідеї і духу", матеріального світу. Логічне вчення про закони і форми відображення у мисленні розвитку. Значення терміна "метафізика" в історико-філософському аспекті.

Дослідження детермінант, що визначають нову парадигму вищої освіти, аналіз їх впливу на стратегічні напрямки розвитку університетів. Визначення трансформаційних процесів у вищій школі, обумовлених глобальними викликами, що притаманні університетам світу.

Визначення завдань розвитку освіти у контексті постіндустріального світу через діалектику взаємозв'язку парадигм розвитку сучасної економіки країні. Вплив на стратегічні напрямки розвитку університетів глобальних викликів, притаманних університетам світу.

Діалектика сталого і змінного в культурі як відображення закономірностей розвитку і зміни ціннісних уявлень про світ та буття людини в ньому. Своєрідність національних образів культури в їх сутнісній визначеності як духовної основи людського буття.

Вчення Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля як вище досягнення німецької класичної філософії. Сутність гегелівської філософської системи. Закон мислення, єдності та боротьби протилежностей. Розробка Гегелем вчення про суперечливість всього, що нас оточує.

Філософський аналіз категорії "цінність". Збереження системи культурних і духовних цінностей. Поняття національного патріотизму. Ціннісний зміст людського буття. Зміцнення гуманістичних ідеалів і принципів. Розвиток особистості на духовноморальній основі.

Диалектика и метафизика. Законы и категории материалистической диалектики. Закон единства и борьбы противоположностей. Тождества, различия, внутреннее противоречие. Категории, содержание и формат. Диалектический и метафизический методы познания.