Порівняння поняття системи, якими послуговувалися Ґотфрид Вільгельм Ляйбніц (1646-1716) і Християн Вольф. Принципи тлумачення філософських поглядів Ляйбніца і Вольфа. Математика як парадигма наукового методу. Математика як зразок методичного мислення.

Данная статья посвящена исследованию «агонической» философии испанского писателя, формирование которой обусловлено влиянием историко-социального контекста. Изучен вопрос о личном бессмертии. Описано нарратологические эксперименты с романной формой.

Исследование главного философского труда Марина Хайдеггера. Рассмотрение понимания бытия, отличающегося от классического. Исследование картины мира как процесса обезбожения и перетолкования христианства в мировоззрение. Убивание высоты искусства.

Философские, социологические и политические взгляды одного из основоположников русского анархизма М.А. Бакунина. Специфические особенности крестьянства как движущей силы революции. Цель революции - в полном уничтожении государства во всех его формах.

Преобладающее влияние на творчество Бахтина филологической и философской его составляющей. Иллюстрация и опробование теоретической мысли на практическом языковом пространстве. "Слово", "голос" и "высказывание" как ценностная или смысловая позиция.

Характеристика філософського та культурологічного усвідомлення магії як протонауки. Аналіз філософських підходів до магії різними філософськими школами. Визначення позиція І. Канта, Г.Ф. Гегеля, К. Леві-Стросса щодо місця магії в культурі суспільства.

Поняття "магія" у трактуванні сучасних дослідників, які здебільшого сходяться на тому, що даний феномен є певним способом з’єднання людини з природою, засобом підкорення надприродних сил задля отримання благ чи виконання бажань. Вплив магії на свідомість.

Аналіз поняття "магія" як способу з’єднання людини із природою, засобу підкорення надприродних сил задля отримання благ чи виконання бажань. Особливості звернення до релігії і магії в періоди "смути", нестабільності у суспільно-політичному розвитку.

Дослідження філософського аспекту досягнення безсмертя. Технології зчитування особистості та перенесення її з біологічної на комп’ютерну матрицю. Характеристика засобів, які трансгуманісти збираються використовувати для перетворення людей на пост людей.

З'ясування етичного потенціалу майєвтики як версії діалектичного методу. Дослідження форми і змісту майєвтики як особливого мистецтва діалогу, винайденого і запропонованого в історії філософської думки Сократом. Особливості філософського методу Сократа.

Поворот Ренессанса к человеку и его культуре. Новые концепции государства и права. Макиавелли о природе государственной власти и качествах правителя. Политическая теория Макиавелли. Мораль Макиавелли как образец "циничности" и аморальности в политике.

Основні періоди життя італійського мислителя і письменника Н. Макіавеллі. Активна політична діяльність філософа на чолі другої канцелярії. Вивчення питання про співвідношення моральних норм і політичної доцільності у трактаті "Про військове мистецтво".

Розгляд поглядів німецького філософа Макса Шелера - одного із основоположників філософської антропології, основоположника аксіології на людську сутність та середовище її існування, феноменологічний підхід вченого к дослідженню специфіки людської природи.

Необхідність доброчесного життя - одне з загальних положень християнської аскетики. Споглядання - термін, який у античній філософській традиції, означав розумове осягнення у пошуках сутності. Онтологічна ієрархія краси у вченні Максима Сповідника.

Философские и богословские воззрения Николая Кузанского. Идея совпадения противоположностей. Положение о единстве и бесконечности вселенной. Божественное присутствие в мире. Размышления о сущности человека. Разум в понимании Николая Кузанского.

Характеристика метафилософского и научного контекста, в котором создавалась статья МакТаггарта "Нереальность времени". Исследование соотношения аргумента против реальности времени и относительности одновременности в специальной теории относительности.

Представление Витгенштейна о специфике философских проблем и философской деятельности. Возможные мотивы конвенционализма и инструментализма, изложенные философом в трактовке научных теорий. Отличия понимания философии у Витгенштейна от позитивистского.

Геополитические условия, глобализация, информатизация - причины нивелирования значимости военных столкновений в классическом понимании. Малая война - боевые действия вне линии фронта, осуществляемые путём партизанства повстанческого, войскового типа.

Антитеза "Манифеста коммунистической партии". Развитие общества определяется не борьбой классов, а прогрессом научных знаний и созданием новых средств покорения природы. Основным классом является носитель общественного интеллекта – интеллигенция.

Негативний зміст маніпуляції суспільною свідомістю. Навіювання і переконання як складові маніпулятивного механізму. Вплив використання "деанонімізації" на масову свідомість. Прийом рефреймингу: загальне поняття, головні особливості застосування.

Методологічні засади дослідження маргінальної особистості в соціальній філософії, їх взаємовідношення, а також сутність особистості та особливості її соціальної структури. Контент-аналіз основних маргінальних груп в сучасному українському суспільстві.

Значение философии, которая дает человеку возможность постигнуть свое место в мире. Марк Аврелий – последний значительный римский стоик, философия которого может рассматриваться как последнее завершение античного стоицизма. Возрождение стоицизма.

Исследование связей идеологии В. Пелевина с классической философией Античности и философскими воззрениями Марка Аврелия. Соседствование индивидуалистического прозрения героя с авторским пессимизмом и скептицизмом в оценке возможностей человечества.

Асаблівасці антычнай рыторыкі. Жыцце і дзейнасць грэчаскага рытара Марка Тулія Цыцэрона (106-43 гг. да н.э.) - палітычного дзеяча, прамоўца, пісьменніка. Яго жыццёвы шлях, літаратурная дзейнасць, светапогляд погляды і ўклад у рыторыку як навуку.

Сравнительный анализ взглядов Маркса и Гегеля на власть и государство. Творческое освоение и осмысление достижений политической и правовой философии. Гарантии независимости государств. Политическое марксистское мировоззрение о правовом государстве.

Сущность понятий: марксизм и неомарксизм. Общество потребления как логический результат развития капитализма, его основные черты. Модель одномерного общества. Современный консюмеризм – "религия конца XX века". Паралич критики: общество без оппозиции.

Анализ идеологем "экономизм", "экономоцентризм", "экономоцентричное общество". Отчуждение на уровне исторического сознания личности и на уровне исторического сознания больших групп людей. Оформление адекватного представления об историческом процессе.

Основные идеи Эриха Фромма, его анализ психологии тоталитаризма, классификация периодов потрясения капитализма, определение задач социализма и характеристика тоталитарного государства. Теории представителей Франкфуртской школы о техническом прогрессе.

Особое место философии в вопросе генезиса и развития высшей, сущностной формы самосознания – мировоззрения. Партийность философии как радикальная альтернатива марксизма и постмодернизма. Противостояние плюрализма диалектико-материалистическому монизму.

Поняття та характеристика марксизму, його основні джерела. Проблема людини в марксизмі як сукупність усіх суспільних відносин. Особливості фальсифікації марксизму в Радянському Союзі: марксизм-ленінізм. Дослідження діалектичного матеріалізму Сталіна.