Досвід осмислення феномена експресії провідними польськими естетиками ХХ століття Г. Ельзенбергом та М. Валлісом, котрий здійснювався у контексті міждисциплінарного підходу. Залучення "експресивної концепції" у площину дослідження експресіонізму.

Розгляд онтологічних, антропологічних і соціокультурних підстав екстремальної поведінки індивіда в сучасному суспільстві. Визначення об'єктивних умов і суб'єктивних чинників переходу екстриму в екстремальність. Класифікація форм екстремальної поведінки.

Види електричних мереж. Розрахункові навантаження та методи їхнього визначення. Живлячі лінії усередині будинку. Приклади схем розподілу електроенергії в громадських будинках. Визначення перетину проводів і кабелів. Системи захисного заземлення.

Розвиток російського політичного режиму від демократури, гібридного до авторитарного режиму із елементами фашизму. Легітимація і поширення кримінальної культури, виникнення особливої форми кримінального фольклору. Переслідування за політичні погляди.

Висловлення - речення, про яке стверджують, що воно є істинним або хибним, як основне поняття логіки. Правила запису висловлень у вигляді формул. Таблиці істинності формул і закони. Нормальні форми висловлень. Тавтології, суперечності та логічні висновки.

Аналіз уявлень про владу і державу, які відобразились у тексті, що важливо для розуміння ідейного контексту, у межах якого зародилася філософсько-етична думка періоду Київської Русі. Відбиття у тексті родового принципу, що був основою суспільної ієрархії.

Розкриття емоційного і чуттєвого змісту дружніх стосунків на основі філософського роману-казки "Маленький принц" Антуана де Сент-Екзюпері. Перспективи масштабних трансформаційних процесів у внутрішньому світі особистості. Повернення людям духовну основу.

Визначення онтологічного статусу "емпатії". Аналіз логіки впливу лінгвістичного повороту на сучасні концепції свідомості і ментальної реальності. Розгляд тези Гілберта Райла, його деструкції класичної теорії свідомості у вигляді критики міфу Декарта.

Визначення онтологічного статусу «емпатії» як проблематики, що стосується відповідей на питання про природу ментальної реальності. Розуміння свідомості після зауваг Райла. Приписування онтологічного статусу феноменам, які належали до ментальних об’єктів.

Дослідження емпатії, як особливого прояву людської чуттєвості, в процесі протікання творчого акту. Виявлення сутності творчої діяльності митця, розвинена чуттєвість якого трансформується в художній твір. Розгляд проблеми творчості в контексті емпатії.

Знайомство з характерними рисами емпіризму філософії Нового часу. Загальна характеристика філософії Дж. Локка. Сутність поняття " монада". Філософія Р. Декарта як новий, цільний і раціонально обґрунтований образ світу, особливості основних праць.

Модель класичної раціональності. Відповідність між розумом та річчю, фактом чи реальністю. Філософський світогляд Берклі. Культ "природного світла розуму". "Очищення" філософської раціональності від морального контексту. Сучасна філософська думка.

Дослідження специфіки аргументації й етапів становлення емпірикалізації в історії науки. Аналіз концепцій нової риторики Х. Перельмана, Л. Ольбрехтс-Титеки та С. Тулміна. Використання ідей та інструментарію неформальної логіки у емпіричних дослідженнях.

Дослідження епістемологічної (емпірико-сенсуалістичної) концепції Дж. Локка, яка стала однією із домінуючих ліній у формуванні освіти Нового часу. Аналіз ґрунту, на якому формувалася концепція пізнання. Опис процесу інтеграції в педагогічній науці ХІХ ст.

"Світовий закон" як трансцендентний світовий принцип. Центральні фігури закону циклічного розвитку світу. Періоди індійської філософії. Зміст філософії в упанішадах, основні твердження. Наріжний камінь ранньобуддійського природно-правового вчення.

Особливості та структура емпіричного дослідження. Наукове пізнання як система знання. Збір, систематизація та узагальнення фактів, поняття "факт". Різниця між даними спостереження і емпіричними фактами. Аналіз систематичних і випадкових спостережень.

Поняття та загальна характеристика емпіричних методів дослідження. Загальні вимоги до емпіричних методик. Спостереження як емпіричний метод наукового дослідження. Вимірювання, порівняння, експеримент, узагальнення та інші емпіричні методи дослідження.

Характеристики емпіричного та теоретичного знання. Методи наукового пізнання: проблема, гіпотеза, теорія. Наукові і об’єктивні факти. Емпіричні та теоретичні методи, чуттєве та раціональне пізнання. Основні напрямки в теорії пізнання, їх характеристика.

Виклад апофатичної концепції православ’я. Визначення природи енергій. Антиномічність догмату Трійці та вчення про непізнавану Божественну сутність та пізнаванні його "нетварні енергії", існування яких для людини є основною умовою можливості обоження.

Енергійний дискурс православного богослов'я як евристично-філософський процес формування некласичної онтології. Переосмислення ідеї діалогу та автономності філософії від теології, яка існує поряд з ессенціальним дискурсом класичної філософської парадигми.

Філософсько-освітня проблематика формування та ціннісно-світоглядного обґрунтування особистісної здатності до добровільної та вмотивованої стриманості як складової антикризових споживацьких соціально-економічних моделей. Визначення поняття енкратії.

Висвітлення теоретичних принципів пізнавальної активності суб’єкта-дослідника. Основні шляхи його руху-поступу до психологічного знання. Складові частини пізнавальної активності особистості, що утримують ефективну миследіяльність у пошуках істини.

Дослідження епістемологічної проблематики у філософських концепціях Г. Башляра, М. Фуко, Т. Куна, Ж. Дельоза; аналізу понять епістема, епістемологія, історична епістемологія, парадигма, бінарна структура. Аналіз поняття історичної комунікації й епістеми.

Філософське обґрунтування наукового прогнозування і основних його різновидів. Специфіка соціального прогнозування, об'єктом якого є нестабільна динамічна система, що самоорганізується. Наукове передбачення на засадах безперервності та поліваріантності.

Зміст і наукове значення теорії знання Казимира Твардовського, її відмінні особливості. Аналіз епістемологічних основ дидактики польського філософа. Дослідження концепції істини як критерію очевидності значення логіки у житті людини та суспільства.

Логіка обґрунтування моральних норм на базі апарату теорії еволюції. Реконструкція ходу антропогенезу, моделювання наслідків прийняття певного припису в якості норми з прогнозом її прийнятності для певної спільноти. Пошук універсального морального закону.

Аналіз питання пізнання науки через раціонально-рефлексивну розумову діяльність, яка спрямована на вивчення способів перетворення людиною та виконання раціональних дій для вирішення певної задачі. Підходи щодо розуміння науки, починаючи із XVII століття.

Визначення ключових ідей та установок епохи постмодернізму через призму відмови від метанаративів. Положення структуралістської та постструктуралістської наратології і філософії. Роль метанаративів у контексті понять ідеалу, істини, універсальності.

Філософські витоки постправди, характерні її ознаки та особливості прояву серед демократичних країн. Використання масової дезінформації та маніпуляції у політиці. Створення емоційного тиску для аргументації своєї позиції. Розповсюдження брехні та чуток.

У статті постправда розглядається як поняття та як феномен сучасного суспільства. Виявляються особливості розуміння поняття "постправда", "істина (правда)" в новітньому філософському лексиконі. Аналізуються основні особливості глобальної епохи постправди.