Різні за методологічними підходами когнітивних напрямків філософії історії та з’ясування їх пізнавальних, наукових взаємозв’язків із концептуальними положеннями історичної антропології. Підходи, властиві природознавчим та суспільно-гуманітарним наукам.

Дослідження динаміки становлення науки, її сутності та сучасних тенденцій розвитку. Аналіз дискурсу з становлення концепту раціональності. Суть науки як соціального інституту. Розгляд класичного, некласичного та постнекласичного етапів еволюції науки.

Исследование антропологии и персонологии культурного кода как одного из универсальных механизмов культуры. Изучение идей, разрушающих семиотическую однозначность культурных кодов советской системы. Связь культурного кода с идеологическими доктринами.

Имя Морелли как одно из самых загадочных в истории французской литературы 18 века. Истолкование философом истинной природы греха. Искусственность морали и ее противоречие природе. Смысл законов будущего общества и особенность государственного устройства.

Дослідження феномену "русского мира", питання атомної енергії. можливостей онтичної репрезентації феномену "русского мира". Особливості політичної ідеології, яка є частиною релігійного догматико-ритуального комплексу. Ідентифікація закінченням філософії.

Дослідження взаємозв’язку філософії Дж. Берклі з технічними можливостями сучасної цивілізації, зокрема в царинах поліграфології і кінематографії. Характеристика сенсуалістичних поглядів Дж. Берклі та визначення кореляції його вчення з науками сьогодення.

Пространство, облаченное в сферу деятельности человека, в гуманитарную "оболочку". Взгляд на условия жизни человека, существующего в противоречиях городского мира. Духовный фактор как один из аспектов городской среды. Уникальный "культурный слой" города.

Гендерні дослідження в історичній соціології. Формування гендерного підходу в соціальному та гуманітарному знанні. Аналіз шести концепцій гендера, які не суперечать одна одній, а скоріше розкривають різні аспекти найактуальніших проблем цієї сфери.

Изучение взаимоотношений между религией, философией и наукой в современных условиях. Возможности диалога между философией и богословием в технологизированном обществе. Возможность диалога при условии сохранения взаимной толерантности и терпимости.

Проблема изменившегося в современной культурной ситуации места комментария по отношению к комментируемому тексту и его интерпретации. Смена философской и гуманитарной парадигмы, произошедшей в культуре. Необходимость философского комментирования.

Воспроизведение хода мысли Платона в диалоге "Филеб", разъяснение некоторых трудных мест. Дополнительное обоснование позиции Платона и логики рассуждений собеседников. Определение разумения и удовольствия. Выявление характера блага. Четыре рода сущего.

Изучение коммерциализации культуры, особенностей ее влияния на трансформацию традиционной культуры этнических групп КНР. Анализ процесса растворения культуры национальных меньшинств в культуре ханьцев, который приводит к ассимиляции этнических групп.

Деструктурирование природы как планетарный процесс. План конструктивно-созидательного начала. Рассмотрение развития человека с естественнонаучного на социокультурный уровень. Сведение материалистического понимания. Будущее по восприятию Марксом.

Структура коммуникации, возможность рационального соглашения и идеальной речевой ситуации. Познание и социальная норма. Дискурсивная теория этики Хабермаса. Условие нетавтологического разума. Трансцендентальная возможность процесса аргументации.

Характеристика со-бытия Я и Ты в аспекте феномена любви как первичного акта коммуникации. Любовь как наиболее высокая, духовная форма взаимоотношений Я и Ты. Обретение осмысленности бытия, установление возможного контакта в мире (освещенный смыслом).

Коммуникативные основания социально-философской рефлексии в контексте постметафизической парадигмы. Раскрытие специфики коммуникативной рациональности и проблемы связи дорефлексивной интерсубъективности и рефлексии. Принцип целостности дискурсов Куайна.

Исследование значения методологии исследования смысла, основанной на коммуникативной парадигме. Рассмотрение процесса постепенного формирования коммуникативной парадигмы изучения смысла. Логико-философские концепции, влияющие на развитие семантики.

Философский категориальный статус понятия "творчество". Эпистемология природы творческого познания. Междисциплинарное исследование экзистенциальной характеристики творчества как драматического единства стабильного и динамического, дисциплины и свободы.

Философское осмысление феномена коммуникации. Прояснение смысла разнообразных эмпирических данных коммуникативных процессов. Прояснение онтологических оснований и формулировка методологического принципа подхода к исследованию многообразия ее бытия.

Подходы к проблеме коммуникации рисков. Специфика коммуникации рисков в биоэтике и особенности современных дискуссий, связанных с проектируемыми инновациями. Использование новейших достижений биомедицины для изменения функциональных возможностей человека.

Предпосылки возникновения коммунистической идеологии и ее основоположники. Исторические стадии формирования философии марксизма, ее основные положения. Анализ содержания программного документа коммунистического движения "Манифест коммунистической партии".

Анализ подхода к решению вопросов распространения биомедицинских технологий и биотехнологической модификации человека с позиций философии коммунитаризма. Стремление к признанию как естественная человеческая потребность. Черты коммунитаристской логики.

Изучение проблем концептуальной сущности "понятия", "идеи" или "феномена". Анализ репрезентации концепта "благо" в философии и культуре Западной Европы. Поиск смыслов во всеобщих знаниях о человеческом существовании, предельных оснований их взаимосвязи.

Передумови і особливості аналізу персоналії святого Франциска з Асижу як індивідуальності представниками православної доктрини. Застосування філософської методології до філологічних дисциплін - характерна особливість наукових досліджень ХІХ століття.

Изучение системы ценностных ориентиров в современном обществе в условиях глобализации и межкультурной коммуникации, открытого, информационного мира. Применение экзистенциально-аксиологического подхода для изучения традиционных и либеральных ценностей.

Філософсько-антропологічний аналіз компенсаторної функції як однією з базових функцій формульного детективного тексту в масовій культурі, яка тісно взаємодіє і має нечітко визначені границі з іншими антропологічними функціями детективного жанру.

Дослідження спонтанної втрати незначного, неважливого, мілких думок і суєти, що є в природі людини. Аналіз демонстрації важливості і значимості компенсаторного осяяння на прикладі зв’язку з трансценденцією філософської та релігійно-містичної культур.

Освітлення феномена компенсаторного осяяння, важливості і значимості такої її характеристики як спонтанна втрата незначного, неважливого, мілких думок і суєти, що є в природі людини. Важливість і значимість компенсаторного осяяння, її демонстрація.

Функції, що виконує компетентність у процесі застосування індивідуального досвіду особистості. Інтеграція властивостей особистості, що придбані в ході застосування досвіду. Процес формування адекватної моделі ситуації. Регуляція активності суб’єкта.

Компетентнісний підхід як концептуальна основа оновлення змісту освіти. Знайомство з прикладами прояву некомпетентності в освітній сфері. Загальна характеристика проекту критики розуму та його цінностей. Розгляд чеснот, які формують людину як особистість.