Характеристика особливостей методологічно-теоретичних засад та концептуального змісту персоналізму О. Кульчицького. Дослідження ідейних джерел та специфіки його філософії релігії. Ознайомлення з поглядами відомих мислителів на діяльність Кульчицького.

Особливості розвитку томістичної традиції в творчій спадщині представників української греко-католицької філософської та богословської думки першої половини ХХ ст. Специфіка концептуального змісту їх рефлексії в цьому напрямку як національного феномену.

Характеристика різних підходів до класифікації глобальних проблем людства. Аналіз сучасних уявлень про співвідношення загальнолюдських і групових інтересів. Гуманні принципи взаємовідносин держав і народів та їх ставлення до навколишнього середовища.

Аналіз п'яти основних ступенів розвитку: ступені невизначеного, визначеного, наявного, реального і дійсного буття. Основні їх ознаки. Обґрунтування тези, що логіка Гегеля і логіка "Капіталу" Маркса є крайнощі, які однобічно відображають дійсність.

Показано, що ціннісне поле суспільного ідеалу громадянина виникає в публічному просторі через комунікацію. В наслідок зустрічі різних думок виникає певний рівнодіючий аспект, який породжує осмислену готовність, зрілість прийняти неприйнятний результат.

Підходи до теоретичного прогнозування, передбачення та регулювання революцій як особливих соціальних процесів, практичні рекомендації і засоби для свідомого контролю над ними. Аналіз філософського дискурсу, що зводить воєдино всі визначення революції.

Зв’язок структурності та процесуальності як форм правового життя. Аналіз права-структури та права-процесу в аспекті заданих правил/кодів, що організовують їхню інтерпретацію. Особливості впливу права-структури та права-процесу на хід суспільного розвитку.

Проблеми витлумачення понять "аргументація" та "юридична аргументація". Термін "аргументація" у науковій та навчальній українській літературі, його роль у теоретичних розробках у галузі права. Сенси поняття "юридична аргументація", його тлумачення.

Опис функціонального взаємозв’язку між самоідентифікацією індивіда і пам’яттю. Фіксація суспільного досвіду та його трансформація в елементи індивідуального шляхом розрізнення себе від іншого. Становлення особистісної самоідентичності на основі рефлексії.

Дослідження найбільш цитованих українськомовних філософських текстів. Аналіз українських перекладів Кантових "Критики чистого розуму" та "Критики практичного розуму". Обґрунтування потреби перевидання Кантових "критик" у покращеній якості перекладу.

Дослідження феномену правової ментальності. Визначення закономірностей її виникнення та функціонування. Аналіз загальних характеристик та структури правової ментальності, взаємозв’язку між релігією і правом як складовими ментальності особистості.

Дослідження основних аспектів проблеми політичного впливу на владу та суспільство української інтелігенції. Історія виникнення філософії "здорового глузду". Специфіка філософської концепції та ментальної орієнтації сучасної української інтелігенції.

Знайомство з головними проблемами національного характеру українців. Загальна характеристика історичних умов, в яких відбувався розвиток України. Аналіз специфіки тлумачення феномену національного характеру в працях вітчизняних і зарубіжних учених.

У статті розглянуто концепт У-сін П’ять елементів. Різні погляди на методи вишколу були пов’язані із протилежними уявленнями майстрів на природу руху. Особливе значення у контексті досліджуваної проблематики має тлумачення поняття "монтаж", проекція симпл

Комплексний аналіз філософських витоків моделі перехідного правосуддя, що дасть змогу встановити її місце в сучасній теорії міжнародного права. Суб’єктоцентристський підхід (заснований на ідеї центризму так званих акторів, тобто як жертв, так і винних).

Висвітлення розвитку національної мови у минулому та її призначення і можливостей у сучасних процесах. Історичне формування національно-об'єднавчого, культуростверджувального потенціалу української мови, необхідність її поглибленого розвитку й освоєння.

Трансформаційні процеси в перехідних суспільствах. Особливості справжнього інтерсуб’єктивного діалогу та його традиційна модерністська парадигма. Типи дискурсивної взаємодії: співробітництво і конфронтація. Форми взаємостосунків між окремими людьми.

Породження ідеологічних знаків як мовного втілення ідеологем. Співвідношення загального та абстрактного. Поняття, представлені у мовних одиницях на позначення ключових цінностей та оцінки ідеологічного афіліювання. Доктринний складник ідеологій.

Окреслення основних проблем взаємин літератури та філософії на сучасному етапі розвитку гуманітарної науки. Вивчення творчості М. Бахтіна та С. Аверінцева в онтологічному аспекті. Оцінка впливу художньої літератури на формування особистості українців.

Розгляд концепту "фігура" в аспекті його релевантності щодо образотворчості з огляду на ізоморфізм між образотворчими феноменами та вербальними риторичними модифікаціями. Виявлення генези, структури та функцій риторичних модифікацій у мистецтві.

Аналіз специфіки антропологічного вчення видатного російського мислителя С. Франка, який розкриває складну діалектику іманентності і трансцендентності в осягненні "таємниці особистості". Аналіз обґрунтування трансцендентного, надіндивідуального буття.

Здійснення концептуального розмежування наукових, методологічних складників пізнавальної діяльності як раціонального різновиду людського інформаційного досвіду. Встановлення світоглядних підстав філософії науки, інструментарію наукового дослідження.

Дан аналіз таких соціальних проблем, як комунікація і спілкування у європейському просторі, у зв’язку із сучасними інтеграційними процесами. Методологічними засадами дослідження є логічний метод, що дає змогу здійснити змістовне співвідношення понять.

Аналіз соціокультурних та когнітивних структур, які, сформувавшись у античній Греції, детермінували оформлення наукової раціональності як такої. Виникнення та розвиток науки як результат сутнісних світоглядних, когнітивних та соціокультурних зрушень.

Роль філософії у марксизмі та раціональних й етичних підвалин ідентичності до компаративістики соціальних теорій та проблеми легітимації. Екологічний та антропологічний баланс. Теорема кризи легітимації, мотивації. Головні політичні наслідки авторитету.

Аналіз історико-філософських поглядів відомого мислителя кінця XIX – початку XX ст. В’ячеслава Липинського. Сутність понять людства і нації. Інтелігенція як "мізок нації". Два значення поняття "еліта" з етимологічної точки зору, елементи самосвідомості.

Антропологічний аналіз становлення та розвитку цілісності людини доцивілізаційного періоду. Виявлення синкретичного типу цілісності первісної людини, основу якого утворили нерозвинена свідомість та недиференційоване мислення, та міфологічного типу.

Исторический процесс формирования понятий "добро" и "зло", их место в категориях этики. Специфика взаимоопределенности добра и зла. Императивно-ценностное содержание добра и зла. Моральный выбор человека между добром и злом в конфликтных ситуациях.

Рассмотрение добра и зла как основы этических категорий. Изучение особенностей морального выбора. Анализ исторического развития ценностного сознания, истории моральной философии и моралистики. Обзор различения добра в относительном абсолютном смысле.

Полярные характеристики человеческого мира, выражающие фундаментальные установки морального сознания. Добро и зло как понятия высокой степени обобщения. Грань между материальным и нравственным аспектами понимания добра. Понятие доброты и добродетели.