Трансформация учения Платона о вещах и идеях в точных науках Нового времени, в исторической науке, в организации производственной деятельности индустриальной эпохи, в приоритетах образования и внепроизводственной деятельности постиндустриальной эпохи.

Объяснение существование странных квалиа. Оценка психологических явлений когнитивистами в терминах транзитивности / интранзитивности. Оптимизация поведения человека в случае опасности. Брентановский принцип саморепрезентации и теория метарепрезентации.

Необхідність і довести можливість використання метатексту як особливої гносеологічної конструкції пізнання й розуміння соціального світу. Тенденції дослідження змісту поняття "метатекст" як філософської категорії у контексті художньої творчості.

Возможности перехода философии культуры на метатеоретический уровень развития. Механизм формирования теорий. Познавательные и социокультурные функции механизмов формирования теоретического знания. Черты взаимоотношений основных форм духовной жизни.

Реконструкція первинного задуму авторів метатеоретичного зорієнтування щодо понять і концептів як базових інтелектуальних засобів вивчення свідомості. Деталізація даних траєкторій оновленого метатеоретизування інструментальними та процедурними ресурсами.

Анализ обозначения философии у Аристотеля, на основании которого сложился изначальный контекст возникновения технического термина "метафизика", а также те смыслы, которые уточняются в данном понятии в философиях Фомы Аквинского и Франсиско Суареса.

Знакомство с философским наследием Л. Карсавина. Вопрос о природе и сущности феномена смерти как центральная проблема метафизических размышлений. Общая характеристика образа метафизики "умирания"в работе Л. Карсавина "Поэма о смерти", анализ особенностей.

Позиция Цицерона в кругу спорщиков - участников написанного им диалога "О природе богов" (De natura deorum) представляет собой загадку. Его композиция, построенная на противопоставлении экзотерической религиозности эпикурейского и стоического участников.

Исследование метаконцепции, способной объяснить все модели и аспекты движения и развития бытия в целом. Метафизика как форма рационального знания, соотносимого со сверхразумным знанием. Диалектика - способ человеческого мышления о мире. Законы диалектики.

Анализ геоцентрической космологии и идей о предвечности мира в трактате "Путеводитель растерянных" Маймонида. Талмудическая доктрина о Троне Славы и критериях рациональной веры. Разбор концепции ясновидения в эпистемологическом и онтологическом смыслах.

Изучение особенностей общей теории социальной реальности Дж. Серла, согласно которой все разнообразие социальной жизни производится при помощи одного вида логико-лингвистических операций - деклараций статусных функций. Суть и функции интенциональности.

Метафизика - основа моральной философии в современных условиях. Роль идей Аристотеля в ее обосновании. Новоевропейское обоснование морали на фундаменте проблемы метафизики. Задача метафизического понимания моральной философии. Понятие "золотой середины".

Анализ основных проблем, связанных с вопросом определения понятия нравственности. Исследование эпистемологических и логических трудностей, которые возникают при решении данного вопроса. Сущность и подходы к разрешению проблемы "гетерономии воли".

Социокультурный и феноменологический подходы к метафизике права. Возможности метафизико-правового способа понимания фундаментальных оснований правовой реальности. Основные формы представленности метафизики права в системе социальной реальности.

Исследование принципов метафизики света в философских учениях представителей русского космизма в XIX-XX вв. Изучение принципов метафизики света, творческого мышления, взаимосвязи "внутреннего" и "внешнего" в человеческой природе и окружающем мире.

Метафизическая концепция Фладда как представителя розенкрейцерства и часть общей философской доктрины Братства Розы и Креста. Иудохристианское представление о "творении из Ничего". Развитие Вселенной как эманация Божественного Света от Святого Духа.

Положения метафизики силы Ницше в сравнении с положениями и принципами других философов. Мысли о фундаментальной порочности (бесконечного круга) логики предшествующей метафизики. Мораль как способ, которым воля к власти действует в общественном организме.

Анализ философских идей В.Ф. Одоевского, связанных с изучением его основных понятий — "нравственный инстинкт" и "творчество жизни". Изучение позиции включенного наблюдателя, что позволяет интуитивисту Одоевскому предвидеть кризис науки и цивилизации.

Раскрытие ключевых детерминантов бытия, в основе которого лежит воля. Осмысливание симптомов "современного состояния", вызванного господством традиционной метафизики. Изучение собственной философии Ницше. Воля к власти: опыт переоценки всех ценностей.

Нравственные ценности и идеалы как метафизическая основа управления. Идеал общего блага как принцип развития системы "человек–общество–организация". Синергетический эффект инспирации на основе общего блага как "рычага" функционирования системы управления.

Описание положений религиозной метафизики и христологической антропологии Бердяева, оказавших определяющее влияние на формирование его "главной темы" всей "жизни и мысли" – философии творчества. Определение центральной роли "первофеномена" трагического.

Исторические этапы развития научного знания. Рассмотрены метафизические основания ньютоновской научной революции, их истоки, предпосылки и место в новой научной картине мира, а также их последующее влияние на тенденции развития научно-философского знания.

Теоретическое определение роли метафизического дискурса в структуре философии права. Метафизический тип правопонимания и его претензии на определение сущности права и подлинных критериев и одновременно ценностей правотворчества и правоприменения.

Визначення основних ідей метафізики абсолютного реалізму Семена Франка (1877-1950), які дозволяють позиціонувати цю філософську систему у полі сучасної філософії. Виявлення змісту поняття "абсолютне буття" та його співвідношення з поняттям "всеєдність".

Платонівська концепція домінування загального над одиничним. Боротьба із софістами. Закони мислення, закони буття. Основні засади вчення Арістотеля про буття. Категоріальний аналіз існуючого. Причинний аналіз субстанції. Вчення про можливість і дійсність.

Особливості сучасної української філософії. Характеристика проблеми самоідентифікації українців в інтерєвропейському полі з точки зору філософії. Сутність буття з позиції "антропологічної верифікації". Аналіз метафізичних основ модерну у філософії ХХ ст.

Порядок висвітлення процесу зародження російської метафізики всеєдності. Дослідження процесу еволюції метафізики всеєдності в Росії в кінці ХІХ – поч. ХХ століття. Розкриття розвитку космізму в метафізичних концепціях російської релігійної філософії.

Полісемантичність дефініції поняття "метафізика" в історії філософської думки. Проблематика змістовних аспектів розуміння метафізики у німецькій філософії кінця XVIII - початку XIX ст. Застосування метафізичного методу на прикладі систем знання.

Аналіз ґенези й інтерпретації категорії свободи в античній філософській традиції. Зв’язок її виникнення із соціально-політичними і духовно-релігійними особливостями давньогрецької цивілізації. Погляди на свободу особистості прихильників Епікура і стоїків.

Аналіз складників української дохристиянської міфології як замовляння, обрядові пісні, загадки, казки. Осмислення людиною буття, виявлення шляхів пошуку людиною досягнення станів прориву до трансцендентного, уявлень про місце й призначення людини в світі.