Висвітлення засадничих питань етноґенезу українського народу й підтримка автохтонно-автономістичної концепції, що обґрунтовує "окремішність" та самобутність українського народу. Дослідження витоків та першооснов ментальності нації, його автохтонності.
Особливості розвитку етнічних груп, умови їхнього формування у Придунав’ї та становлення етносвідомості. Соціально-філософський аналіз особливостей існування духовної етнокультури в Придунав’ї, дослідження стану збереження народної культури її носіями.
Філософсько-історична реконструкція становлення етнокультурних цивілізацій. Наслідки зіткнення етнокультурних цивілізацій в контексті загальноцивілізаційного розвитку. Етнокультурний вимір основних цивілізаційних векторів "Захід-Схід", "Північ-Південь".
Посилення соціально-гуманітарного підходу як одна з характерних особливостей філософського аналізу сучасної науки. Неможливості розуміння характеру будь-яких понять незалежно від контексту їх вираження - основний предмет досліджень етнометодології.
Феномен етнорелігійної свідомості як стратегії досягнення ідентичності особистості та спільноти в культурно-історичних обставинах минулого і сьогодення. Встановлення процесу ідентифікації в культурі, в часі і просторі особистісного та суспільного буття.
Проблематика визначення поняття "етнос" у пострадянській етнопсихології. Основні підходи до визначення сутності етносу та його характеристики. Вивчення форм існування етнічних спільнот. Підходи до тлумачення терміну нації та її характерні ознаки.
Пошук смислових орієнтирів та мотивації людського розвитку в контексті нових освітніх практик. Аналіз ролі вчителя у формуванні філософсько-антропологічних та ціннісних основ освіти. Етика покликання в аспекті міжособистісної взаємодії педагога та учня.
Етосно-естезисний стан розвитку особистості в умовах сучасного глобального суспільства під кутом зору філософської антропології. Морально-естетичні цінності людського життя та обов’язок особистості реалізувати у ньому ідеали істини, правди, добра, краси.
Розгляд проблеми синергетики в акультураційних процесах (самоорганізація, хаос, нелінійність, ентропія, атрактор, флуктація, біфуркація). На прикладі правової системи Японії визначено механізми акультурації в праві з використанням досягнень синергетики.
Умови, в яких викристалізувалися погляди проф. Богдана Гаврилишина стосовно вимірювання ефективності суспільства та можливостей його покращення. Фактори, що визначають ефективність будь-якого суспільства: цінності, політична та економічна система.
Рассмотрение специфических особенностей художественно-философского метода Ф.М. Достоевского. Рассуждения Достоевского о границах и пределах современной ему науки. Философский анализ отрывка из романа "Бесы", действующим лицом которого является клоп.
Эволюция философского изложения темы отчуждения. Проблема отчуждения в работах Маркса. Отчуждение и разотчуждение в "Капитале" и подготовительных рукописях к нему. Немарксистские концепции отчуждения. Теория отчуждения в североамериканской социологии.
Анализ проблем обезличивания человеческих отношений и феномена бюрократизации в обществе. Понятие отчуждения человека при капитализме в учении Маркса. Разработка концепции товарного фетишизма в теории стоимости. Философские теории Маркузе и Хайдеггера.
Анализ вопросов соотношения первой и второй сигнальных систем в познании материального мира человеком. Обильное слюнотечение как физиологическая реакция организма при попадании лимона в ротовую полость. Особенности развития нервной системы у ребенка.
Критический анализ концепции смысла вопроса "В чем смысл жизни?", предложенной А.К. Секацким. Связь негативного отношения к проблеме смысла жизни в современной феноменологической философии с осознанием объективного отсутствия означенного смысла.
Типы и функции ссылок в публикационной академической коммуникации. Коммуникационные свойства академического интеллектуального продукта. Использование библиометрического анализа на основе РИНЦ в юриспруденции, его востребованность в научных публикаций.
Особенность отношения мышления к бытию. Исследование генезиса и дальнейшего развития философского знания. Возможность и целесообразность включения некоторых разделов формальной логики в гносеологию. Суждение и умозаключение философии о себе самой.
Теоретичне осмислення феноменів "Євромайдан" та "Майдан" за допомогою біополітичного проекту М. Хардта та А. Негрі і визначення меж його застосування при аналізі цих феноменів. Актуальні проблеми протестних рухів останніх років що проходили в Україні.
Філософія Нового часу. Обґрунтування знання і способів його досягнення. Наукові відкриття Галілео Галілея у сфері астрономії. Розвиток науки і суспільного життя. Матеріалістична думка епохи ранніх буржуазних революцій. Онтологічні концепції Нового часу.
Соціально-філософські підходи до дослідження міста. Сутність сакральних міських просторів. Ідея ідеального міста та урбаністичні утопії. Ідея міста як спосіб самоусвідомлення та принцип формування міської свідомості: на прикладі "донецького міфу".
Історичні та філософські передумови формування європейського права як особливого типу права. З’ясування смислу духовно-практичних аспектів європейського права. Дослідження дієвої чинності рефлексії у філософсько-правовому процесі європейської спільноти.
Зміна парадигми філософського мислення у XIX-XX ст. Основні проблеми та ідеї в європейській філософії XIX ст. Вихідні ідеї філософії А. Шопенгауера. Сцієнтична філософія XIX ст. (позитивізм, емпіріокритицизм, марксизм). Антропологічна філософія XIX ст.
Збірка Карла-Маркуса Гаусса "Європейська абетка". Це "доросла абетка" про національну нерівність, економічний расизм, міграцію. Стаття присвячена питанню мультикультурності європейського континенту, досягненню порозуміння між різними національностями.
- 4734. Європейський правовий гуманізм як чинник реформування кримінально-процесуального права України
Визначення змісту і соціальної цінності правового гуманізму як чинника реформування кримінально-процесуального права та ключового принципу юриспруденції. Розробка філософсько-правового та концептуально-методологічного апарата у сучасній філософії права.
Соціокультурні передумови та джерела виникнення філософської концепції В.С. Соловйова. Місце проблеми єдності істини, добра та краси у його працях. Характер впливу класичної традиції на становлення філософії "всеєдності". Вирішення проблеми єдності.
Світоглядні та методологічні завдання історичного знання і пізнання. Розв'язання проблеми понятійного розмежування історії, історичної свідомості та філософії історії. Осмислення історичного процесу крізь призму категорії "історична свідомість".
Розгляд концепції кореспонденції як відповідності знання предмету об’єктивного світу. Суть концепції когеренції, в межах якої істина трактується як відповідність знання знанню, людському чи божому. Розуміння істини в екзистенційному та життєвому сенсі.
Взаємозв’язок людини і природи, основні закономірності їх взаємодії у світі. Проблема взаємодії людини з природою в історії філософії у різні періоди: у період античної та середньовічної філософії. Особливості проблеми "людина-природа" у Нові часи.
Відмінність тлумачення розуму у філософії І. Канта та у філософії трансцендентальної прагматики. Розгляд проблематики єдності теоретичного та практичного розуму. Інтеріоризація віртуального комунікативного партнера реальної спільноти мовців і дієвців.
Філософсько-правовий вимір свободи та відповідальності. Свобода та відповідальність - соціально-філософські складові людського буття і невід'ємні частини права. Свобода як право людини на вчинення тих чи інших дій; відповідальність як обов’язок.