Место добра и зла в категориях этики. Добро и зло в системе ценностей человека. Морально-философский смысл понятий. История осмысления понятий. Взаимоопределенность добра и зла. Нормативно-ценностное содержание добра и зла. Ситуации выбора. Роль зла.

Место добра и зла в категориях этики. Идеал нравственного совершенства. Наблюдение и поверхностное осмысление действительного разнообразия в содержательном истолковании добра и зла. Взгляды о несостоятельности того, что обычно принято считать добром.

Человек как центральная проблема философии. Простые нормы морали. Понятия "добра", "зла" в философии. Позиции религиозной философии. Единство истины, добра и красоты как мера духовности личности. Выбор духовных ценностей. Истина в человеческой духовности.

Общие понятия морального сознания, разграничение нравственного и безнравственного. Благо и этика как признаки эпох, моральные феномены и отношения добра и зла. Представления о добре и зле, особенности и парадоксы их борьбы, диалектический баланс.

Добро и зло как основа этических категорий. Особенности их природы, нормативно-ценностного содержания, взаимоопределенности и взаимоотрицания. Оценка и обоснование выбора между этими понятиями. Анализ конструктивности роли зла, его относительность.

Добро и зло как этические характеристики человеческой деятельности, поведения людей и их отношений. Особенности религиозных воззрений о добре и зле, их олицетворение. Вариации трактовки феноменов для каждого человека, особенности их индивидуальности.

Определение уровня проявления добра и зла как фактора человечности. Изучение понятия "добра и зла" в разных культурах и на различных исторических этапах становления общества. Проявления позитивного отношения к окружающему миру и коэффициент человечности.

Понимание смысловых различий в употреблении слова "добро". История человеческой жизнедеятельности в поиске гармонии сфер общественной жизни. Регуляторы функционирования и развития социума. Представления о добре и зле в разные времена у разных народов.

Исследование двойственности источников "добра" и "зла" в философии Ф. Ницше, ее отношение к различным отраслям жизни. Трактование философом веры в Бога и теории "сверхчеловека" в контексте переоценки ценностей и его собственного жизненного опыта.

Реконструкция этического содержания работы русского экзистенциального философа Бердяева "О назначении человека. Опыт парадоксальной этики". Анализ соотношения категорий добра, зла и свободы. Выявление различий "меонической" и рациональной свободы.

Становление этики как особого аспекта философии. Понятие о добре и зле в различных культурах человечества. Суть учения Будды и путь избавления от страданий. Конвенциональная теория истины. Сущность человека в карма йоге. Воззрения стоиков и эпикурейцев.

Философские понятия добра и зла. Моральное выражение того, что способствует счастью, и отрицательные явления в жизни людей, силы тормоза и разрушения. Место нравственности в системе человеческих ценностей. Нравственные нормы как критерии добра и зла.

Рассмотрение особенностей формирования оппозиции добро и зло в религиозно-этических учениях Древнего Египта и Древней Индии. Специфика развития представления об этических категориях добро и зло в философских учениях Древней Греции и Древнего Рима.

Розглянуто природу конфлікту моральних уявлень у здійсненні покликання людини. Встановлено важливість етичної оцінки та побудови етичної ієрархії уявлень про блага людини, орієнтуючись на понадособистісну ідею добра. Аристотелівське розуміння блага.

Зміст категорій "добро" та "зло", ототожнення із сутністю моралі взагалі. Розгляд добра як морально-позитивного начала, зла — як морально-негативного, а саму етику — як учення про добро і зло. Абсолютистські та релятивістські концепції добра і зла.

Оцінка ставлення оточення до себе, визначення добра як духовної цінності людини. Поняття та сутність термінів "добро" та "благо", їх взамозв’язок зі злом, причини його виникнення та змін. Думки Августина Блаженного, руйнування моральних засад суспільства

Проблема реальности и трансформации самого концепта "реальность" в ситуации кризиса онтологии. Критика метафизики, самоисчерпание философии. Реальность - эффект работы социальных систем. Нехватка реальности, виртуализации собственного тела и опыта.

Дослідження змін регулятивного статусу когнітивних, емоційних та вольових чинників у структурі детермінації фізичної активності особистості порівняно з життям у природних та напівприродних екосистемах. Оптимізація рухової та інтелектуальної діяльності.

Описание и особенности моральной философии раннего Нового времени. Характеристика этической концепции Томаса Рида, которую он развивал главным образом в лекциях по практической этике, прочитанных в университете Глазго. Сущность и природа добродетели.

Определение содержания, диалектики категорий этики "добро" и "зло" в античной философии классического периода. Анализ понятия "добродетель", как центрального обозначения комплекса положительных качеств человека в социально-философских доктринах.

Особливості засвоєння доброзичливості та втілення її у повсякденність. Пошук ефективних способів поєднання індивідуальних та загальнолюдських цінностей в українській філософській думці. З’ясування умов успішного функціонування довірливого світовідношення.

Исследование добросовестного авторитаризма как необходимого на нынешнем этапе развития страны типа социального устройства и его задач. Добросовестность как проявление глубинного уровня сознания. Правомерность добросовестного авторитаризма в России.

Улучшение интеллектуального капитала общества и его молодого поколения. Анализ взаимосвязи религии и науки для формирования знаний и способностей современного человека. Обеспечение эффективности экономических отношений и повышение их продуктивности.

Окреслюються історичні й інтелектуальні засади, на яких після Другої світової війни будувалася європейська політична система. Ця система мала на меті унеможливити будь-яку війну в Європі, однак виявилася нездатною запобігти російсько-українській війні.

Доведення (доказ) і спростування - форма мислення, що обґрунтовує правильність суджень, структура, види, правила. Суперечка, дискусія як різновиди аргументації. Логічні помилки і способи їх подолання. Роль логічного мислення в інноваційному управлінні.

Философский аспект цифровых социальных взаимодействий. Онлайн-доверие, возникающее в виртуальной социальной среде. Надежность и убедительность компьютерных технологий. Технологическое посредничество разработчиков программных приложений и пользователей.

Характеристика историко-философских учений о доверии и недоверии к культуре. Рассмотрение содержания различных форм трансляции культуры и места доверия и недоверия в них как психологически-экзистенциальных механизмов передачи культурного опыта.

Философский анализ доверия как социального феномена с учетом теоретических вопросов и практических проблем социально-экономических реалий ХХI века. Значение доверия как способа накопления социального капитала. Архитектура доверия в ситуации глобализма.

Процес виховання як планомірне сходження підростаючої особистості до духовності на основі глибокого розуміння природи духовного. Прийоми, які стимулюють у вихованця перехід від стану бажання духовної цінності до стану готовності діяти за її змістом.

Складові теорії довіри: концепції аномії Дюркгейма і Мертона, раціоналізації Вебера, соціальної дії Парсонса. Аналіз класичних і сучасних соціологічних підходів до феномену довіри, чинників, що визначають значення явища як феномену соціальної реальності.