Прояснение подходов к моделированию социогуманитарной сферы. Это относится к сфере социальных кризисов, информационно-коммуникативной сфере и сфере лингвистических моделей. Применение синергетики не ограничивается метафорой в гуманитарных исследованиях.

Интернет как сложная, самоорганизующаяся самореферентная коммуникативная система, обладающая эмержентными свойствами. Средства инициации вспышки интуиции. Методологические приемы теоретизации перекликающихся теорий: синергетики и квантовой механики.

Нанотехнологии - методология современного научного познания, ее рабочий инструмент, ведущий к принципиальному стиранию междисциплинарных границ. Анализ компьютерной метафоры функционирования мозга, распространенной в современной когнитивной науке.

Многоуровневая концепция методологического знания в современной науке. Научные дисциплины и их виды. Внутренняя структура научных исследований и ее составляющие. Ключевые этапы теоретического исследования: постановка проблемы и выдвижение гипотезы.

Понятие общественной формации, направления и особенности его исследования в трудах Маркса, их структура, звенья и формы: первична, вторична и третичная. Историческая неодномерность развития вторичной и третичной общественной формации, ее предпосылки.

Важнейшие нормативные требования, предъявляемые к экспериментальному способу познания. Основные виды экспериментов, имеющие отношение к исследованию систем управления. Этапы структурирования процесса выполнения классического (материального) эксперимента.

Сущность научного познания, выработка и теоретическая систематизация объективных знаний о действительности. Общенаучные методы исследования, анализа и систематизации социальных фактов, явлений и процессов, относящихся к различным сферам жизни общества.

Фундаментальні загальнотеоретичні концепції свободи і відповідальності та пізнавальні принципи. Філософія права в юридичній науці. Зміна світогляду від теологічного до метафізичного, позитивістського (наукового) та його інтеграція і трансформація в ХХ ст.

Сутність та необхідність філософського обґрунтування поняття "національна ідея" в концепції соціальної філософії. Питання української національної ідеї як предмет дослідження багатьох зарубіжних та вітчизняних дослідників, напрямки її формування.

Онтологічні параметри та характеристики конкретної події історії, її структура, функції, детермінанти та атрибути. Розробка критерію, за допомогою якого може бути продемонстрована наукова спроможність моделі події в аналізі реальних подій історії.

Розгляд методології філософського аналізу освіти інформаційного суспільства у контексті розвитку методологічних підходів сучасної філософії. Опис та пояснення багатогранних, динамічних та гнучких у соціокультурній детермінації масштабних освітніх змін.

Особливість визначення стиля наукового мислення І. Франка. Характеристика побудови ізоморфних моделей мислення й методологічних настанов, ґрунтованих на певних сталих світогляду й світорозуміння Франка як науковця кінця ХІХ - початку ХХ століть.

Значення вивчення та використання методів при обґрунтуванні нових ідей. Суть методологічного інструментарію сучасної науки та виконуваних ним функцій, напрями дослідження. Фундаментальний, загально- та конкретнонауковий рівень, особливості їх підходів.

Виокремлення особливостей методологічного потенціалу сімейного виховання у контексті державної політики і законодавства античності, а також обґрунтуванння внеску сучасних науковців до скарбниці світових педагогічних ідей освіти і виховання в майбутньому.

Вибух есхатологічних уявлень як реакція на сприйняття життя як хаосу. Аналіз проблеми людини, її ментальних і релігійних характеристик. Огляд змін у релігійній свідомості українського народу. Есхатологічна свідомість як типова ознака перехідного періоду.

Філософсько-релігієзнавче осмислення проблеми особистості, процесів її самореалізації та самоідентифікації. Аналіз розмаїття підходів у літературі до проблеми особистості й обґрунтування особливостей різних підходів і напрямів дослідження особистості.

Характеристика продуктивних методологічних принципів та ідей історико-філософського українознавства. Розв'язання проблем, які виникають у процесі розвитку національної культури, її духовної та політичної сфери - ціль політико-філософської рефлексії.

Осмислення феномена людини, шляхом залучення методологічних стратегій, філософських та історичних наукових знань. Три рівня взаємодії феномена людини з позицій осмислення філософів. Різниця між історичними соціальними реаліями та модельними побудовами.

Філософсько-методологічний аналіз менеджменту як науки і діяльності в історичній перспективі та в сучасному контексті на базі застосування методологічних здобутків сучасної наукової революції, зокрема, синергетичної та інших постнекласичних методологій.

З'ясування логіки, специфіки та якісного характеру методологічних змін, що відбуваються у сучасній філософії. Відокремлення онтології від її метафізичного коріння. Роль запущеного М. Хайдеггером проекту "фундаментальної онтології" у розвитку філософії.

Розкриття методологічних можливостей релятивістської реконструкції науки в її історичному розвитку з погляду найбільш актуальної проблематики новітньої філософії науки. Виявлення ролі і значення вихідних ідей, понять і принципів філософської топології.

Сутність методології як процесу інтеграції методів наукового пізнання та приросту нового знання. Сутність сучасного міждисциплінарного підходу. Нові методи пізнання: абдукція, комп’ютеризація, метод "кейсів", метод дослідження куматоїдних об’єктів.

Знайомство з класифікацією типів раціональності академіка В.С. Стьопіна. Розгляд головних особливостей та проблем формування нового понятійного апарату на основі синергетики. Загальна характеристика форм рефлексивного осмислення наукового пізнання.

Аналіз функціонування толерантності у сучасному суспільстві та низка суперечностей в її розумінні. Визначення методологічного і теоретичного аналізу імплементації толерантності як світоглядного кредо в людиномірний потенціал культурно-освітнього простору.

Аналіз сучасного стану правової реальності в світлі розвитку західноєвропейської філософсько-теоретичної думки. Встановлення філософського підгрунтя через визначення змісту онтологічної та гносеологічної тематики. Вивчення моделі "емпіричне-теоретичне".

Необхідність розробки методологічної бази для вивчення філософії А. Платонова. Визначення способів отримання наукових знань, які відображають динамічні процеси та явища. Створення системи наукової інформації і логіко-аналітичного інструменту пізнання.

Доведення відсутності у науковому середовищі одностайності поглядів щодо співвіднесення "сущого" та "належного". Аналіз інтегративного підходу до вирішення методологічних суперечностей між онтологічними та деонтологічними моделями обґрунтування права.

Узагальнення методологічної спрямованості сучасної філософської історіографії, визначеної в горизонті загального концепту історії. Дослідження проблеми визначення критеріїв і засад конструювання методологічного апарату історико-філософського дослідження.

Удосконалення методу і методики наукових досліджень в гуманітарній сфері, яка на відміну від природничих наук не характеризується детермінованістю, точністю й об’єктивністю. Систематизація помилок досліджень у гуманітарній сфері та роботі з великих даних.

Філософсько-методологічний аналіз концепту "складність" та розгляд проблематичності єдиного визначення цього терміну через багатоманітність його смислів в різних контекстах застосування. Проблеми, що виникають під час дослідження терміну "складність".