Цель исследования состоит в том, чтоб задать философский текст как концепт, показав субъективацию текста с помощью разрабатываемого понятия "пред-текст". Необходимость рассмотреть историю философии как хронологическую целостную последовательность текстов.

Поняттєво-категорійний апарат ноосферного розвитку соціуму та його застосування до сучасності. Ноосфера як сфера розуму, моралі і справедливості. Ноосферна економіка країни та освіта інформаційного суспільства. Філософія ноосферного розвитку соціуму.

Дослідження смислових орієнтацій мислення в параметрах науки і культури епохи Нового часу (Модерну). Нове розуміння природи як основної реальності, освоєної розумом. Соціальні і епістемологічні проблеми, як результат суспільного і економічного прогресу.

Визначення категоріальних елементів терміносистеми "благодійність" та її фундаментальних ознак в історії філософської думки. Основна характеристика негативістського, етичного і структурно-функціонального підходів до виявлення феномену доброчинності.

Аналіз феноменів війни та миру, простеження парадигмальних відмінностей в концептуалізації відповідних понять в етико-культурному аспекті. Культивування мирних практик, що виступають як дійові засоби протидії поширення мілітаризованого світогляду.

Риси постнекласичної методології: усвідомлення того, що наука це соціальний інститут, і тому наукові картини світу значною мірою визначають цілі і цінності наукової діяльності. З’ясування впливу сучасної "філософії історії" на вітчизняну суспільну думку.

Анализ проблемы иррационального воздействия языка. Определение границ сущностных изменений языка, границ его влияния на сознание и подсознание всего человечества в глобальном масштабе. Решение проблемы воздействия языка на современную культуру общества.

Динамика аутопоэзной структуры и ее раскрытие в диалектике исторического и конструктивистского ракурсов. Представление синтеза гносеологического и онтологического подходов в осуществлении аутопоэзной структуры. Живой организм как аутопоэзная структура.

Роль когнитивной метафоры в процессе концептуализации знаний и опыта. Гносеологический подход к изучению концептуальной метафоры как необходимой формы познания, связанной с ограниченностью научных парадигм. Метафорические трансляции в осмыслении мира.

Разработка концептуальной триадической модели творческого развития личности в условиях глобальных вызовов современности. Воспитание человека-созидателя, способного создавать прекрасное. Общефилософская рефлексия проблемы творческого развития личности.

Тенденції трансформації концептуального поля філософування. Вивчення мови філософії в умовах глобалізації властивої сучасному суспільству. Формування єдиної концептуальної системи поглядів інформаційного соціуму. Побудова світоглядної картини світу.

Комплексний розгляд концептуальних засад дослідження жіночої тілесності, що презентована у віртуальному просторі в умовах російсько-української війни. Є ідеї М. Фуко про тіло та сексуальність, дискурсивну владу та біо-владу, як сучасну її форму.

Розгляд раннього етапу розвитку феноменологічної філософії, вчення, що завершує собою довгий, складний і багатоплановий процес, в рамках якого відбувалося формування нової філософської методології. Базові положення феноменологічної теорії свідомості.

Аналіз підходів до інтерпретації феномену ірраціонального у вольовій активності індивіда і соціальної групи. Відображення ірраціонального начала вольової активності в античній філософії, науці епохи середньовіччя, Просвітництва, ХІХ – початку ХХ ст.

Аналіз світоглядних та моральних основ буттєвої самореалізації сучасного підприємця. Концептуалізація та систематизація досліджень у формуванні людини економічної. Дослідження принципів формування сучасного підприємця на основі комплексного підходу.

Сущностные характеристики и структурные компоненты этнического сознания. Значение этнической картины мира для становления индивидуального этнического сознания как условия его самоидентификации. Теоретическая модель индивидуального этнического сознания.

Философский анализ концептуального искусства, выявление его философских источников и содержания. Отказ от развития традиционных художественных методов и приемов. Произведение становится объектом интеллектуального познания, а не эстетического восприятия.

Философская интенция, объектом которой является новая религиозно-эстетическая форма, утверждающая целостность разума в ойкумене духа как особенность концептуальности мышления В.С. Соловьева. Основные положения альтруизма в учении данного философа.

Анализ философского, культурологического смысла терминологического выражения "нигитология культуры". Определение специфических особенностей онтологической маргинальности, амбивалентности феномена пустоты при помощи языкового и поэтического материала.

Современные представления о содержании понятия "информация". Семантическая теория информации Ю.А. Шрейдера. Виды информации, ее свойства и особенности их взаимодействия. Теория информации Бриллюэна. Недетерминированный подход к понятию информации.

Вклад в формирование современного социально-философского мировоззрения путем исследования противоположных мировых процессов и парных категорий, их отражающих, начиная с основополагающих - космос и хаос. Представление о неустойчивости бытия людей и мира.

Описание концептуализации феномена "человек". Лексический способ вербализации антропостаталъных концептов в немецком языке, анализ особенностей реализации фрагментов их семантической структуры в песенном дискурсе. Структура концептуального домена человек.

Картография проблем, с которыми Б. Латур, Дж. Ло и А. Мол столкнулись в 1990-е годы. Акторно-сетевую теорию критиковали за концепты времени, за разрыв между этнографической чувствительностью и теорией Нового времени, за игнорирование феномена Инаковости.

Анализ концептов "общество" и "эволюция", которые были главными для М.М. Хвостова, именно вокруг них концентрировались установки и конкретная предметная осведомленность профессора. Подходы к проекции особенностей живого организма к человеческому обществу.

Взаимосвязь философии медицины с научным мышлением и мировоззрением как ученых, так и практических медицинских специалистов. Анализ теории постановки диагноза, выстроенной в соответствии с пониманием сущности человека как психобио-социального существа.

Исследование понятий политической философии: "революция / контрреволюция", "свобода", "воля", "прогресс", "гражданское общество", "республика". Анализ их значения, отличного от современного, и не совпадающего с употреблением в европейских языках.

Концепты экзистенциального страха (Angst) и тоски, входящие в число концептов немецкой и русской культур. Черты их сходства: происхождение от физиологического ощущения тесноты, наличие семантически сниженного синонима, связь со временем и смертью.

Определение жизни учеными и мыслителями XIX–XX вв. Основные свойства живой материи. Креационизм как религиозное учение о сверхъестественном творении жизни. Теория "разумного замысла". Концепции возникновения жизни на Земле и современная их трактовка.

Политико-правовые концепции XX в. Учения о возрожденном естественном праве. Традиции философского осмысления права, классические учения. Современное понимание естественного права. Особенность современных концепций. Современные теории естественного права.

Понимание смысла времени древнегреческим философом Аристотелем и среди мыслителей Нового времени. Сравнение сути теорий Ньютона и Лейбница. Сходства и различия с другими концепциями точки зрения Имануила Канта. Анализ современных концепций времени.