З'ясування співвідношення метафізики, онтології та антропології. Аналіз філософії Б. Спінози. Метафізичні та онтологічні концепції як похідні, вторинні щодо теоретичного людського самовизначення. Гуманістична антропологія екзистенціальної спрямованості.

Філософський аналіз ідей гуманізму в контексті глобалістики, вироблення нового підходу щодо інтерпретації феномену. Теоретичне осмислення питань глобальних процесів в контексті питань гуманізму, простежуючи трансформацію ідей модернізму в постмодернізм.

Загальна характеристика епохи Відродження: історія її зародження в умовах кризи феодалізму, основні мислителі. Гуманізм як домінуючий напрям епохи Відродження. Гуманізм і сьогодення. Чи актуальне поширення гуманістичних ідей епохи Відродження в наш час.

Передумови розвитку гуманізму епохи Відродження. Ренесансно-гуманістичні ідеї в України другої половини ХV - початку ХVІІ ст. Формування реформаційних вчень на засадах візантійсько-східнослов'янського православ'я в Острозькому культурно-освітньому центрі.

Передумови виникнення і системні напрями в розвитку гуманізму епохи Відродження. Особливості становлення реформації і ренесансного гуманізму в Україні другої половини ХV – початку ХVІІ століття. Зміст сучасних гуманістичних течій в теорії філософії.

Розгляд ідей гуманізму, що присутні у спадщині Карла Маркса. Аналіз частини марксової філософії, що відображає його гуманістичні настрої і стосується періоду молодого Маркса. Вплив ідей Фейєрбаха та Гегеля. Формування ідеї рівності, свободи й розуму.

Проблема українського національного ідеалу у філософської творчості Івана Франка. Погляди видатного мислителя, які збагатили свідомість народу ідеями незалежності і свободи, гуманізму і демократії. Цивілізаційна концепція національно–культурного процесу.

Демонстрація національного духу філософської спадщини Івана Франка, розгляд антропологізму та гуманізму національної ідеї. Дослідження гуманістичної концепції української нації і історії України, викладеної та розбудованої у працях Івана Франка.

Історія виникнення та сутність понять "гуманізм" та "гуманістичні цінності". Передумови та причини появи гуманізму. Основоположники гуманістичної культури. Ренесансний антропоцентризм як основа філософії гуманізму. Філософські ідеї епохи Відродження.

Філософія Відродження. Своєрідність світоглядних напрямів Стародавніх Індії та Китаю. Класична німецька філософія. Складові теорії Гегеля. Проблеми філософії Шеллінга. Етико-гуманістичний характер конфуціанської концепції. Предмет філософії за Фейєрбахом.

Визначення поняття Відродження. Характеристика впливу вчень Платона та Аристотеля на філософські погляди епохи Відродження. Аналіз ідей гуманізму та людиноцентричної спрямованості пізнання. Характеристика специфічних рис філософії епохи Відродження.

Розгляд гуманності як онтологічної форми людського буття та методологічної засади соціальної роботи. З'ясування специфіки становлення гуманізму як принципу впорядкування екзистенціального світу людини та чинника трансформації суспільного життя.

Сутність та зміст соціального контролю та правового порядку у філософсько-правових поглядах М. Монтеня, Ф. Петрарки та Н. Макіавеллі. Підходи вчених до визначення категорії "правовий порядок". Відносини громадянського суспільства і державної влади.

Характеристика сучасного інформаційного суспільства. Розкриття поняття гуманізму як засобу інтеграції індивіда в культуру. Здатність до повноцінної комунікації - важлива умова міцності суспільства. Розгляд духовності як субстанційної ознаки особистості.

Історико-філософський зміст гуманістичної ідеї в філософії Стародавності. Виявлення відмінностей і подібностей тенденцій гуманізму в філософських вченнях Індії, Китаю та Греції. З’ясування обумовленої соціокультурним середовищем специфіки філософування.

Історико-філософський аналіз етнічної та соціальної обумовленості гуманістичних начал в філософії Стародавності. Деперсоніфікація як умова і особливість гуманістичних тенденцій східної філософії. Гуманістичний зміст понять "нірвани", "жень", "атараксії".

Зіставлення гуманістичної й антропоцентричної парадигм на основі критеріїв проблеми пізнання. Антропоцентрична парадигма розглядається як основа оновлення стратегічних цілей вищої освіти у глобалізованому світі. Особливості гуманістичної парадигми.

Дослідження гуманістичної полеміки між Джованні Піко делла Мірандола та Ермолао Барбаро: пошук істини щодо статусу риторики відносно філософського знання. Аналіз листування між мислителями ренесансу; ступінь впливу полеміки на розвиток світогляду.

Дослідження проблеми технічної творчості, з урахуванням специфіки її здійснення у добу раннього Модерну. пов'язаної з техногенною цивілізацією. Порівняльний аналіз проявів і наслідків технічної творчості, виокремлених добою раннього й пізнього Модернів.

Аналіз різних напрямків існування та процесів становлення філософії національної ідеї в Україні. Філософські та літературні джерела різних періодів історії української суспільної думки. Зростання національної самосвідомості в Європі на початку ХІХ ст.

Дослідження натурфілософії, як системиа умоглядних уявлень про природу, яка поєднувала деякі наукові здогадки і філософські узагальнення. Зникнення і виникнення речей за незнищуваності субстанції. Розвиток натурфілософії пов'язаний з Гераклітом.

Опис доробок, що виявляють увагу аналізу людського потенціалу, свідомості, розуму, креативності людини у інформаційному суспільстві. Дослідження проблем віртуалізації щодо буття людини сучасного соціуму, сенсу існування людини інформаційного простору.

Вплив технічного феномену у поєднанні з технологічним на формування людської цивілізації взагалі та людини особисто. Сучасні філософські розвідки техніки в контексті нового дискурсу. Зміна дискурсу розуміння технічного як завдання сучасної освіти.

Сутність вчення Юма про людську природу, співставлення його із сучасними інтерпретаціями у філософському лібералізмі та постмодернізмі. Структура та специфіка функціонування людського досвіду. Підстави гуманізму Юма у відношенні феномену природи людини.

Здійснення компаративіського аналізу французького та італійського екзистенціалізму на прикладі філософських вчень Сартра та Аббаньяно. Виявлення структури, характерних особливостей шляхом співставлення її з феноменом існування у філософії Ж.-П. Сартра.

Характеристика основних гуманістичних засад творчо-діяльної особистості в процесі задоволення потреб, втілення інтересів та цінностей на шляху до стабілізаційного суспільства. Знайомство з особливостями становлення проблеми самореалізації особистості.

Розгляд проблеми духовності та унікальності людини в гуманістичному вихованні крізь призму релігійної етики. Сутність моральних орієнтирів, що зумовлюють основні тенденції формування гуманістичних цінностей особистості на базі християнської ідеології.

Роль науки і техніки у формуванні пріоритетів в системі освіти, характер взаємодії в ній гуманітарного та природничого знання в індустріальному та постіндустріальному суспільствах. Посилення негативного впливу науково-технічних новацій на людину.

Аналіз еволюції статусу та ролі гуманітарії в науковому пізнанні. Обґрунтування необхідності пошуку шляхів і засобів інкорпорації духовно-морального компонента в теоретичні побудови сучасної науки. Дисбаланс між природничими та гуманітарними науками.

Аналіз проблеми наявності поширеної практики збройного вирішення конфліктів між етносами, народами, країнами. Окреслення шляху, який необхідно пройти, щоб страждання всіх, втягнутих у вир збройних конфліктів, не переростали у гуманітарну катастрофу.