Причини і умови для формування ірраціоналізма. Аналіз філософії Гегеля і його вплив на ірраціоналізм. Батьки-засновники ірраціоналізма. Сьорен Керкегор біля витоків ірраціональності. Теорія філософа С. Какегора. Волюнтаризм в осмислення діяльності.

Поняття "ірраціональне" у рамках математичного знання, тобто галузі, де це поняття вперше з'явилося. Аналіз поняття "ірраціональне" в галузях: природознавчий, гуманітарній та філософській. Можливість існування позараціональної галузі ірраціонального.

Аналіз проблеми ірраціонального в історії західноєвропейської філософії. Особливості ірраціонального пізнання, специфіка його ролі та проявів у процесі становлення й розвитку української філософської думки докласичної доби, класичної та нової доби.

Актуалізовано проблему вербалізації ірреального світу як обов’язкового можливого світу. В інформативному аспекті запропоновано історію питання щодо розвитку теорії множинних світів, подано різні погляди відомих науковців на природу ірреального світу.

Аналіз духовної практики ісихазму як ядра східноєвропейської традиції і його суперечності тлумаченням паламізму в середовищі філософсько-богословського дискурсу. Вплив на східнохристиянську традицію західноєвропейської релігійно-філософської парадигми.

Розгляд філософсько-богословської спадщини Іова Желіза (Почаївського). Становлення його як видатного культурницького та просвітницького діяча за допомогою ідеї ісихазму. Основна діяльність визначних монастирів на Волині - Почагвського та Загаєцького.

Особливості ісихастськіих аспектів "Книжиці" В. Суразького. Характеристика неоплатоністичних, зокрема ісихастських, традицій, які існували в Православній Церкві. Причини відкидання католицької філософії й теології, вивчення творів Діонісія Ареопагіта.

Основні риси міфоепічної свідомості давнього слов'янства: культ природи, віра в її творчі сили. Билинний епос як проміжна і перехідна світоглядна форма між міфологією і філософією. Характеристика докласичної, клacичної та нової дoби української філософії.

Дослідження поняття істини, адекватного відображення об'єктивної реальності суб'єктом, який відтворює об'єкт. Характеристика суттєвих моментів виникнення мотиву художньої діяльності. Аналіз принципу об'єктивності, характерного для класичної літератури.

Свою історико-естетичну концепцію Л. Хвістек розбудовує через співставлення двох типів дискурсу, двох методологічних парадигм естетики: раціоналістичної та ірраціоналістичної. Свою критичний пафос Л. Хвістека спрямований проти філософії Платона.

Сучасні методологічні основи дослідження, доцільність та теоретична продуктивність застосування ідеї трансцендентного. Міфологічні витоки виникнення ідеї трансцендентного та його корелятів. Характеристика європейської філософії докантівського періоду.

Вивчення на конкретних історичних контекстах романтизму, соціальної філософії й релігії, які були характерними для інтелектуального поступу ("рухів думки") у ХІХ ст. Виокремлення прагматичних аспектів у критичному осмисленні Дж. Мідом цих підходів.

Сутність перехідного періоду української державності через історичний аналіз концепції природного права та її герменевтико-соціологічну інтерпретацію. Шляхи переходу до демократично-правового впорядкування через аналіз історіософського досвіду минулого.

Історико-філософська реконструкція ідей класичного лібералізму Дж. Ролзом та концептуалізація ідеї справедливості в контексті філософського осмислення сучасної української суспільної свідомості. Поняття справедливості в американському неолібералізмі.

Огляд філософських концепцій "тілесності" та фокусування на внеску вітчизняних філософів у справу відновлення деформованих війною підходів до проблеми тілесності. Розгляд проблеми тілесності в аспекті трансгуманізму, який є трендом філософської традиції.

Пошуки місця людини в суспільному житті. Визначення перспективи існування. Основні тенденції розвитку історико-філософської думки щодо місця та ролі сподівань в процесі суспільного розвитку. Процес осмислення та перетворення людиною суспільного простору.

Гендерний підхід до екологічних проблем як інтерпретація класичного обґрунтування екологічної комунікації. Цінності, що випливають із реляційної точки зору і репрезентують піднесення ролі фемінного начала в культурі: співпраця, співпереживання, виховання.

Аналіз еволюції категорії свавілля, її логіко-генетичних зв’язків з волею і свободою. Специфіка постановки проблеми свавілля в екзистенціалізмі, філософії Ф. Ніцше та постмодерну. Обґрунтування ролі і значення окремих позитивних його виявів у житті людей.

Соціально-філософський аналіз проблеми людини в контексті смислового змісту неоекономічних знань у постіндустріальну епоху. Виявлення закономірностей, тенденцій, пріоритетних цілей процесів постмодернізації, зокрема і в сучасному українському суспільстві.

Аналіз філософського аспекту диференціації в освіті з врахуванням диференційного підходу та розкриття індивідуальності кожної особистості. Висвітлення питання індивідуальності людини у працях філософів Античності, епохи Відродження та класичної школи.

Здійснення теоретичної реконструкції Дільтеєвого розуміння методології історико-філософського пізнання. З’ясування культурно-історичних передумов й теоретичних джерел формування історико-філософських праць В. Дільтея, їх значення у концепції мислителя.

Розгляд дискусії між Тедеусом Метсом і Стівеном Кершнаром з приводу "теорії фундаментальності" сенсу життя, викладеної першим у нещодавній ґрунтовній монографії. Ігнорування історико-філософського розгляду проблем як джерело труднощів концепції Метса.

Аналіз наукових праць в галузі філософії з метою пошуку відповіді на питання про сутність творчості, її соціальну роль. Характеристика сутності та філософських основ творчості, сучасного стану дослідження творчості в історико-філософському аспекті.

Розробка понятійного апарату феномену віртуальної реальності, співвідношення її ключових понять та історико-філософські аспекти становлення. Дослідження проведення аналогії між комп'ютерною віртуальною реальністю і психікою людини провідними психологами.

Історико-філософський контекст сучасної когнітивної психології, тобто її відношення до філософсько-психологічних традицій минулого, а також її ставлення до філософської методології як такої. Позитивне і негативне відношення когнітивізму до біхевіоризму.

Філософське осмислення історії, проблеми політичної влади. Дослідження вітчизняної історії Г. Бужинським, опис розвитку в Росії теорії природного права та історичної науки загалом. Досягнення західноєвропейської філософії вітчизняними мислителями.

Аналіз довгої Кондратьєвської хвилі у її зв'язку з процесом формування і обрання історичної пам'яті суспільства про такі події, як війни або революції. Розгляд "другої емпіричної правильності" М. Кондратьєва. Використання концепції довгих хвиль.

Дослідження феномену історичної пам'яті в системі духовного світу сучасної людини. Обґрунтування необхідності перегляду метафізичних основ теорії відповідно до нових соціокультурних і дискурсивних контекстів сьогодення й розробка практичних рекомендацій.

Формування історичної свідомості у молоді. Розвиток мислення у підлітковому віці як ключового процесу, який має значення для всіх функцій та процесів. Аналіз філософської свідомості. Співвідношення реального і декларативного у суспільній свідомості.

Дослідження аспектів історичної свідомості в практиках національної освіти. Визначення компонентів історичної свідомості. Аналіз історичної пам'яті та її функції. Врахування специфіки формування історичної свідомості при підготовці сучасних фахівців.