Изучение основных положений теории дифференцирующей социализации, которые объясняют мужское доминирование как результат половых различий. Проведение исследования различий внутри группы мужчин и женщин с помощью социально-конструкционистского метода.

Философско-методологический анализ теорий метафоры. Проблемы архетипической феминности и маскулинности в работах Фрейда. Концептуализация образов мужского и женского в процессе социокультурного смыслообразования. Отличительные черты метафоризации гендера.

История гендерных исследований. Методика выявления гендерной репрезентации этнической идентичности мари с помощью математической статистики. Реконструкция ценностей финно-угорского суперэтноса с использованием текстов фольклорных и литературных жанров.

Соціально-філософська концепція гендерного виміру екологічної комунікації на основі екологічної етики та ідентифікаційних практик як домінуючих структур її соціальної легітимації. Комунікативна раціональність у розв'язанні екологічних і гендерних проблем.

Змістовна багатоманітність гендерних досліджень з точки зору контекстуальної визначеності розуміння людини. Особливості гендерних досліджень з точки зору їх відповідності постнекласичній раціональності і структурна організація гендерних досліджень.

Розгляд гендерних досліджень у контексті постнекласичної раціональності як системи знань, епістемологічних і методологічних практик та сукупності ціннісних настанов. Вивчення специфіки їх структурної організації, методології і соціокультурних можливостей.

Авторское определение обыденного сознания как сознания, складывающегося в процессе повседневной жизни людей на основе житейского опыта и здравого смысла, организующего действительность вокруг человека. Обоснование важности обращения к гендерным ценностям.

Исследование гендерных аспектов социальных трансформаций в рамках социально-философского анализа процессов трансформации современного российского общества. Постановка проблемы мужественности и женственности в русской социально-философской мысли.

Социальные трансформации в России как особый тип социальных изменений. Гендерный подход как методология и исследовательская стратегия. Основные тенденции трансформации современной российской семьи и факторы, влияющие на формирование жизненных стратегий.

Обоснование наличия выраженного гендерного вектора в развитии информационного общества с точки зрения гендерных аспектов формирования информационного общества, оценка роли гендерного измерения и влияния гендерных проблем на динамику его становления.

Актуализация гендерной проблематики в философии. Рассмотрение возможности гендерных исследований в качестве историко-философского метода. Эвристический потенциал в понятии универсального. Обоснование политической саморепрезентации женского субъекта.

Сущность и понятие гендерного феминизма, специфика кочевых родов. Роль и значение эпоса в культурном наследии народа. Характеристика основных проблем номадизма для казахстанских ученых. Особенности гендерного аспекта исследований номадических культур.

Исследование творчества М.В. Безобразовой, первой в России женщины, получившей профессиональную подготовку в области философии и соответствующую сертификацию согласно европейским стандартам. Основные этапы ее творческого пути и личные предпочтения.

Обусловленность дифференциации типов духовности нравственностью и творческими способностями человека. Паразитический симбиоз людей разных типов духовности. Инверсия функциональной асимметрии мозга, инициированная мутациями духовной составляющей генома.

Анализ обусловленности дифференциации типов духовности нравственностью, творческими способностями человека. Паразитический симбиоз людей разных типов духовности - причина социальной составляющей генеалогии зла, особенности ее физиологической составляющей.

Исследование вопроса о социальной легитимации позиции эпистемологического реализма. Стремление к познанию объективной истины как неотъемлемый компонент элитаристской идеологии в метафизике Платона. Социокультурное значение метафизического реализма.

Жизнеописание и краткий обзор научных трудов Фридриха Ницше. Переоценка человеческих ценностей и раскрытие содержания смысла жизни с точки зрения социологии и мораль в работах Ницше. История создания и анализ основных идей работы "К генеалогии морали".

Изложение и анализ первого Трактата Фридриха Ницше "Добро и зло", "хорошее и дурное", характер его философского мировоззрения в целом. Исследование проблемы культуры, вопросов этики и эстетики, в частности музыки, идеи бытия человека в работах Ницше.

Современный контекст осмысления феномена персонализма. Вопрос о месте религиоведения и теологии в системе фундаментального научного знания. Интерпретация диалектического метода Гегеля. Славянофильское движение и идеология "неопатристического синтеза".

Ретроспективный анализ формирования гендерного субъекта и матрицы гендерной нормативности в философской традиции. Критический анализ философского дискурса, иерархически структурирующего гендерный порядок в культуре под эгидой нормативности, объективности.

Понятійне розмежування історичного знання, пізнання, розуміння та інтерпретації. Розгляд ціннісного аспекту історії, колізій об’єктивної фактичності та суб’єктивного значення. Визначення історичної свідомості як складової частини суспільної свідомості.

Ідеї розроблення "наукової філософії" у європейській філософській думці XIX століття. Основні напрямки її розвитку у XX столітті. Загальні особливості духовних процесів того часу. "Філософія життя" Ф. Ніцше. Діалектична концепція світу К. Маркса.

Аналіз особливостей зародження та процесу розвитку західноєвропейської цивілізації. Визначення ролі Сходу, який вплинув на становлення європейського світу. Розгляд характерних рис західноєвропейської цивілізації, які зароджувалися в різні історичні епохи.

Поняття, які пов’язані з відповідальністю та розкривають її природу. Концепція відповідальності як інструмент, який допоможе сучасній людині подолати відношення "суб’єкт – об’єкт" до зовнішнього світу та ініціювати інтерсуб’єктивні відносини у світі.

Визначення й аналіз основного світоглядно-методологічного підґрунтя розуміння сутності й специфіки феномену комунікації. Ознайомлення з історією інформаційних революцій. Дослідження поглядів Сократа на моральну філософію та особливі методи діалектики.

Роль інформації в розвитку цивілізації. Визначення основного світоглядно-методологічного підґрунтя розуміння сутності й специфіки феномену комунікації, дослідження сутності та специфіки цього феномену в контексті розвитку інформаційного суспільства.

Осмислення генези виникнення феномену легітимації державної влади й аналіз впливу думок філософів, політологів, соціологів і правників на формування досліджуваного поняття. Основні раціоналістичні погляди давньогрецьких і давньоримських філософів.

Філософський аналіз розвитку військової науки, її стратегії і тактики, розвитку військового управління, функцій від Стародавніх часів до Модерну. Автор підкреслює, що в розвитку військового управління здійснюється переформотування його основних принципів.

Тісний зв'язок розуміння сутності прогресу із розумінням свободи людини і розвитком гуманістичних ідей. Загальнотеоретичні підходи різних вчених до визначення категорії "правовий прогрес" та його залежності від суспільного та соціального прогресу.

Роль, місце й ґенеза філософії повсякденної мови як домінуючої методології в межах англо-американської аналітичної філософії середини XX ст. Генеза головних ідей і концепції філософії повсякденної мови, приклад критики цього методологічного напряму.