Реабілітація тілесності як одного з головних елементів людського саморозуміння. Реалізація ідеї смерті і безсмертя в феномені колекціонування. Процес комплектації археологічної збірки М. Грушевського. Дослідження істориком археології українських земель.

Ознайомлення з життям і творчістю Сократа як одного з найвизначніших філософів античності. Історія пошуку етичного ідеалу, добра і справедливості. Вчення Платона про душу. Розгляд теорії безсмертя душі, продовження її існування після смерті людини.

Дослідження місця творчості Григорія Сковороди у світовому історико-філософському процесі. Обґрунтування закономірностей функціонування ідей античного стоїцизму в філософській думці України ХVІІІ століття. Аналіз стоїчної етико-гуманістичної концепції.

Бібліографічні та методологічні проблеми дослідження християнського гуманізму в українській релігійній філософії першої половини ХХ ст. Християнський гуманізм: сутність, основні ідеї, еволюція. Гуманізм концепції універсалізму митрополита Шептицького.

Перший період філософії в Древній Греції - від Фалеса до Аристотеля. Грецька філософія в римському світі. Особливості неоплатонівської філософії. Філософські ідеї Сократа. Розум як першопричина всього сущого у Платона. Філософська концепція Аристотеля.

Висвітлення контексту тенденцій розвитку сучасного світу та цілісно-світоглядного буття людського індивіда. Розкриття загальних сутнісних сторін людського індивіда і формулювання свого авторського бачення його ідентичності в умовах сучасного світу.

Вивчення християнських засад та соціального виміру культурної ідентичності Модерну. Дослідження впливу історії та науково-технічної парадигми на формування культурної ідентичності. Обґрунтування впливу концепту "звичайне життя" для модерної ідентичності.

Сутність феномену ідентичності соціального суб’єкта. Форми його прояву в умовах сучасних соціокультурних трансформацій. Дослідження динаміки маргінальної свідомості соціальних суб’єктів транзитивних суспільств. Рекомендації щодо способів їх модернізації.

Дослідження методологічного змісту ідеологічної критики філософії Мартіна Гайдеґґера в оцінці Герберта Маркузе. Виявлення моментів наближення до аналітики "Буття та часу" та поступового подолання екзистенціалізму в іманентних горизонтах марксизму.

Дослідження поліфункціональності ідеології як складової частини соціокультурного процесу. Положення про нову парадигму ідеології, що створюється та конструктивність ідей релігії, націоналізму, моралі, а також їх синтезів в утвердженні цієї парадигми.

Аналіз історичних, психологічних та політичних засад сучасного тероризму в контексті міжнародного впливу. Виокремлення низки ідеологічних особливостей, що актуалізують досліджуваний феномен у ХХІ столітті. Розгляд тероризму з позицій політичної ідеології.

Дослідження проблеми інтерпретації ідеології як квазірелігійної ознаки визначення культурно–цивілізаційної ідентифікації українства в добу модерну. Значення ідеології як невід’ємної компоненти національної самоідентифікації у процесі історичного розвитку.

Тлумачення ідеї "внутрішньої людини" у Г. Сковороди. Розгляд мисливцем "філософії серця" як шляху пізнання. Поради Е. Егер, як знайти спосіб втекти зі свого "внутрішнього концтабору", створеного нашою свідомістю. Висвітлення проблеми позитивного мислення.

Просвітництво як поняття історико-філософського та культурологічного дослідження. Визначення змісту всезагальної гостинності як принципу взаємодії людей в процесі розвитку культури. Аналіз кантівського твору "Вічний мир". Право загального громадянства.

Комплексне дослідження ідеї "кінця науки" крізь призму провідних тенденцій у філософії постпозитивізму та сучасного природознавства. Критичний аналіз різних постпозитивістських моделей раціональної реконструкції історії науки та їх методологічних засад.

Сутність вдосконалення людини у релігійних традиціях Заходу та Сходу. Основні напрямки становлення ідеї вдосконалення у європейській культурно-історичній традиції та значення парадигм у розвитку цієї ідеї. Розкриття значення суспільного виховання.

Філософо-релігійна ідея добра-зла, світла-темряви, її функціонування через принципи таємничості, єдності протилежностей. Трансформаційні процеси, що торкають трансцендентно-іманентні стани у руслі міжрелігійних комунікацій та міждисциплінарного простору.

Змістовні особливості та специфіка виховних моделей, що сформувалися й існували в Афінах та у Спарті, і були теоретично обґрунтовані старогрецькою філософією. Історичне значення виховних ідей, що знайшли практичну реалізацію у античній цивілізації.

Аналіз необхідності освоєння глибинного змісту платонівського погляду на людську гідність. Визначення прагнення людини до справедливості. Особливість оволодіння знанням, доброзичливістю і прямотою. Ідеалізм Сократа у розумінні самоповаги особистості.

Обґрунтування напрямів та пріоритетів суспільних трансформацій в Україні на сучасному етапі на основі філософсько-правової рефлексії щодо генезису демократії та закономірностей її розвитку у постіндустріальних суспільствах. Онтологічні засади демократії.

Аналіз специфіки державної влади у теоріях класичного лібералізму. Інтерналістський підхід до висвітлення домінантних ідей державної влади, адекватних політичним реаліям. Необхідність існування держави для захисту та збереження природних прав людини.

Дослідження філософсько-релігійної програми перетворення людського життя на засадах християнської духовності та моральності Лазаря Барановича й інтерпретації її як одного з варіантів соціальної утопії. Авторський можливий проект перетворення світу.

Віхи життя і творчості М. Кузанського: церковно-політична діяльність, філософія. Проблема співвідношення Бога і світу у творчості Кузанського. Проблема нескінченності і нова космологія. Пізнання, віра, знання, інтуїція і нескінченність пізнання мислителя.

Аналіз ідеї політичної справедливості на основі аналізу поглядів представників періоду "високої класики" у розвитку грецької філософії – Платона та Арістотеля. Дослідження балансу, у рамках якого досягається загальна задоволеність і вирішуються конфлікти.

Історіософські пошуки діячів французького Просвітництва. "Природний" закон історії Ш. Монтеск'є. Універсально-історична конструкція "Філософії історії" Вольтера. Погляди на прогрес в концепціях А. Тюрго. Погляди на історію діячів німецького Просвітництва.

Розгляд трактування свободи німецьким філософом Г. Гегелем, що різниться від розуміння цього поняття його попередниками. Діалектичний зв'язок свободи і необхідності у теорії мислителя. Характеристика особливості розвитку свободи в різні історичні епохи.

Зв’язок превалюючої в суспільстві теорії соціальної справедливості та моделі соціальної держави. Межі розвитку та відмінні риси основних моделей соціальної держави, що розвиваються в сучасному світі. Перспективи розвитку соціальної держави в Україні.

Особливості формування морально-ціннісного комплексу, спрямованого на обмеження функціонування ринку з метою забезпечення соціальної справедливості. Внутрішні суперечності, притаманні соціальній державі. Загальне поняття про універсалістську етику.

Порівняльний аналіз філософських ідей гуманізму та трансгуманізму. З’ясування, чи можливо за допомогою гуманізму або трансгуманізму досягти ідеї толерантності, як між людьми так і в суспільстві. Яка з філософій здатна допомогти у досягненні цієї ідеї.

Дослідження витоків трансгуманізму, визначення його реальної природи, переваг та недоліків. Аналіз позицій тих науковців, хто вважає цю ідею ключем до майбутнього розвитку людства, а також тих, хто визначає це явище як загрозу планетарного масштабу.