Тлумачення ідеї "внутрішньої людини" у Г. Сковороди. Розгляд мисливцем "філософії серця" як шляху пізнання. Поради Е. Егер, як знайти спосіб втекти зі свого "внутрішнього концтабору", створеного нашою свідомістю. Висвітлення проблеми позитивного мислення.

Просвітництво як поняття історико-філософського та культурологічного дослідження. Визначення змісту всезагальної гостинності як принципу взаємодії людей в процесі розвитку культури. Аналіз кантівського твору "Вічний мир". Право загального громадянства.

Комплексне дослідження ідеї "кінця науки" крізь призму провідних тенденцій у філософії постпозитивізму та сучасного природознавства. Критичний аналіз різних постпозитивістських моделей раціональної реконструкції історії науки та їх методологічних засад.

Сутність вдосконалення людини у релігійних традиціях Заходу та Сходу. Основні напрямки становлення ідеї вдосконалення у європейській культурно-історичній традиції та значення парадигм у розвитку цієї ідеї. Розкриття значення суспільного виховання.

Філософо-релігійна ідея добра-зла, світла-темряви, її функціонування через принципи таємничості, єдності протилежностей. Трансформаційні процеси, що торкають трансцендентно-іманентні стани у руслі міжрелігійних комунікацій та міждисциплінарного простору.

Змістовні особливості та специфіка виховних моделей, що сформувалися й існували в Афінах та у Спарті, і були теоретично обґрунтовані старогрецькою філософією. Історичне значення виховних ідей, що знайшли практичну реалізацію у античній цивілізації.

Аналіз необхідності освоєння глибинного змісту платонівського погляду на людську гідність. Визначення прагнення людини до справедливості. Особливість оволодіння знанням, доброзичливістю і прямотою. Ідеалізм Сократа у розумінні самоповаги особистості.

Обґрунтування напрямів та пріоритетів суспільних трансформацій в Україні на сучасному етапі на основі філософсько-правової рефлексії щодо генезису демократії та закономірностей її розвитку у постіндустріальних суспільствах. Онтологічні засади демократії.

Аналіз специфіки державної влади у теоріях класичного лібералізму. Інтерналістський підхід до висвітлення домінантних ідей державної влади, адекватних політичним реаліям. Необхідність існування держави для захисту та збереження природних прав людини.

Дослідження філософсько-релігійної програми перетворення людського життя на засадах християнської духовності та моральності Лазаря Барановича й інтерпретації її як одного з варіантів соціальної утопії. Авторський можливий проект перетворення світу.

Віхи життя і творчості М. Кузанського: церковно-політична діяльність, філософія. Проблема співвідношення Бога і світу у творчості Кузанського. Проблема нескінченності і нова космологія. Пізнання, віра, знання, інтуїція і нескінченність пізнання мислителя.

Аналіз ідеї політичної справедливості на основі аналізу поглядів представників періоду "високої класики" у розвитку грецької філософії – Платона та Арістотеля. Дослідження балансу, у рамках якого досягається загальна задоволеність і вирішуються конфлікти.

Історіософські пошуки діячів французького Просвітництва. "Природний" закон історії Ш. Монтеск'є. Універсально-історична конструкція "Філософії історії" Вольтера. Погляди на прогрес в концепціях А. Тюрго. Погляди на історію діячів німецького Просвітництва.

Розгляд трактування свободи німецьким філософом Г. Гегелем, що різниться від розуміння цього поняття його попередниками. Діалектичний зв'язок свободи і необхідності у теорії мислителя. Характеристика особливості розвитку свободи в різні історичні епохи.

Зв’язок превалюючої в суспільстві теорії соціальної справедливості та моделі соціальної держави. Межі розвитку та відмінні риси основних моделей соціальної держави, що розвиваються в сучасному світі. Перспективи розвитку соціальної держави в Україні.

Особливості формування морально-ціннісного комплексу, спрямованого на обмеження функціонування ринку з метою забезпечення соціальної справедливості. Внутрішні суперечності, притаманні соціальній державі. Загальне поняття про універсалістську етику.

Порівняльний аналіз філософських ідей гуманізму та трансгуманізму. З’ясування, чи можливо за допомогою гуманізму або трансгуманізму досягти ідеї толерантності, як між людьми так і в суспільстві. Яка з філософій здатна допомогти у досягненні цієї ідеї.

Дослідження витоків трансгуманізму, визначення його реальної природи, переваг та недоліків. Аналіз позицій тих науковців, хто вважає цю ідею ключем до майбутнього розвитку людства, а також тих, хто визначає це явище як загрозу планетарного масштабу.

Аналіз поняття "крос-медіа" як комплексної стратегії злиття різних засобів масової комунікації і мережі Інтернет. Вивчення методології Ж. Бодрійяра, Ю. Хабермаса та Р. Барта. Філософія поєднання класичних засобів масової комунікації з новими технологіями.

Сутність поняття "буття". Рівні, форми прояву та система людського буття та його характеристики. Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини. Діяльність та екзистенціали людського буття. Види людської діяльності.

Дослідження загальної теорії експертизи, філософського смислу експертизи, як особливого різновиду інтелектуальної активності й соціального феномену. Характеристика похідної концепції експертократії, як загрози та виклику демократичному правлінню.

Розгляд підходів, інтерпретацій та розуміння сучасного іморталізму як глибинної філософсько-антропологічної проблеми. Розкриття поняття безсмертя через дихотомію "життя-смерть". Основні напрямки пошуків радикальних методів продовження людського життя.

Імператив модернізації безпеки в постсучасній риториці: класифікація та критерії. Наявність ефективно діючих констант паритетності (рівності, толерантності, взаємоповаги суб’єктів відносин). Аналіз превентивних заходів у системі інформаційної безпеки.

Гіпотетичні імперативи людської життєдіяльності як сукупність світоглядно-регулятивних принципів суспільного розвитку в умовах сучасної техногенної цивілізації. Виокремлення світоглядних детермінант оптимізації функціонування економічної та наукової сфер.

Особливості основних структурних компонентів враження. Імпресіональне переживання з точки зору його іманентних онтологічних характеристик. Процес функціонування враження-перцепції. Співвідношення феномену присутності та окремих модусів імпресіональності.

Аналіз аксіосфери маргінального через ціннісний диспозитив (систему суб’єктно-об’єктних відношень) на базі ілюстративного матеріалу пенітенціарних установ. Суб’єкт модернізації як суб’єкт аксіосфери маргінального, огляд його типів, форм діяльності.

Індивідуалізація як характерна ознака трансформації освіти в умовах суспільства знань. Особливості змін соціальних відносин, обумовлених появою нових цінностей. Розвиток інноваційного суспільства, влив на нього трансформаційних процесів в освітній сфері.

Розгляд індивідуалістичної настанови, способів її обґрунтування та реалізації в межах соціально-філософського дискурсу, окресленого у філософії Поппера. Аналіз концепції, відповідно до якої політична філософія може витлумачуватись як певна галузь етики.

Світоглядна концепція Г. Сковороди. Тема смерті та гадесу (пекла) у працях Г. Сковороди та К. Юнга. Юнгіанське уявлення про архетипічний образ сакрального мистецтва. Дао як найбільш давній архетипічний образ. "Формули неможливого" в обряді ініціації.

Оновлення освітньої сфери України з метою кореляції діяльності з реаліями світового розвитку та глобалізаційними процесами. Аналіз думок провідних науковців-педагогів стосовно шляхів модернізації освіти. Вплив неоліберальної доктрини на процес освіти.