Основні гносеологічні концепції і наукові підходи до визначення інтерпретації, що представлені в світовій філософській думці. Інтерпретація як аксіологічна процедура надання смислу, вид соціально-культурної, комунікативно-пізнавальної діяльності людини.

Досліджується інтерсуб’єктивний варіант конституювання Я, запропонований М.М. Бахтіним. Окреслюються основні моменти естетичної концепції дослідника, які наголошують на еволюційному характері його ідей, на співвідношенні Я та Іншого як людського буття.

Визначення епістемологічної і методологічної специфіки знання в інформатиці та засобів його моделювання. Аналіз інформаційно-комунікаційних технологій в модернізації і трансформації освітнього процесу. Обгрунтування принципів досягнення людиновимірності.

Сутнісні характеристики буття віртуального простору у контексті становлення та розвитку інформаційної культури. Характеристики інформаційної культури віртуального простору, її недоліки та переваги. Філософське розуміння феномену "інформаційна культура".

Дослідження інформаційної свободи як можливості людини вільно одержувати необхідну для її життєдіяльності й розвитку інформацію, висловлювати свою точку зору, передавати інформацію іншим людям. Обґрунтування свободи як обов'язкової ознаки людського буття.

Розкриття сутності інформаційного насильства у широкому та вузькому сенсі та його змістовного аспекту. Роль засобів масової інформації та комп'ютерної мережі Інтернет у здійсненні інформаційного насильства. Властивості інформаційного насильства.

Дослідження впливу інформаційних і комунікаційних технологій на соціокультурні процеси. Антропоцентрична модель знання, що обумовлює фрагментарно-мозаїчний характер картини світу, підміняє його віртуально-цифровою емуляцією, поглиблює рівень деградації.

Статтю присвячено дослідженню соціально-філософського контексту інформаційних технологій, що заполонили всі сфери нашого життя, починаючи від освіти, науки, роботи, і закінчуючи дозвіллям. Маніпулювання свідомістю, що веде до втрати відчуття реальності.

Дослідження специфіки датоцентричного світосприйняття, що має змінити гомоцентричне. Визначення впливу ідеології індивідуалізму на організацію простору сучасної людини. Ознайомлення з принципами Харарі. Обгрунтування виникнення класу непотрібних людей.

Розкриття міських просторів з точки зору їх впливу на ідентичність городян через порівняння "Я" з Іншими. Характеристика онтологічного методу, який передбачає з’ясування буттєжитійних особливостей Іншого. Аналіз засобів і принципів взаємодії з Іншими.

Причини і умови для формування ірраціоналізма. Аналіз філософії Гегеля і його вплив на ірраціоналізм. Батьки-засновники ірраціоналізма. Сьорен Керкегор біля витоків ірраціональності. Теорія філософа С. Какегора. Волюнтаризм в осмислення діяльності.

Поняття "ірраціональне" у рамках математичного знання, тобто галузі, де це поняття вперше з'явилося. Аналіз поняття "ірраціональне" в галузях: природознавчий, гуманітарній та філософській. Можливість існування позараціональної галузі ірраціонального.

Аналіз проблеми ірраціонального в історії західноєвропейської філософії. Особливості ірраціонального пізнання, специфіка його ролі та проявів у процесі становлення й розвитку української філософської думки докласичної доби, класичної та нової доби.

Актуалізовано проблему вербалізації ірреального світу як обов’язкового можливого світу. В інформативному аспекті запропоновано історію питання щодо розвитку теорії множинних світів, подано різні погляди відомих науковців на природу ірреального світу.

Аналіз духовної практики ісихазму як ядра східноєвропейської традиції і його суперечності тлумаченням паламізму в середовищі філософсько-богословського дискурсу. Вплив на східнохристиянську традицію західноєвропейської релігійно-філософської парадигми.

Розгляд філософсько-богословської спадщини Іова Желіза (Почаївського). Становлення його як видатного культурницького та просвітницького діяча за допомогою ідеї ісихазму. Основна діяльність визначних монастирів на Волині - Почагвського та Загаєцького.

Особливості ісихастськіих аспектів "Книжиці" В. Суразького. Характеристика неоплатоністичних, зокрема ісихастських, традицій, які існували в Православній Церкві. Причини відкидання католицької філософії й теології, вивчення творів Діонісія Ареопагіта.

Основні риси міфоепічної свідомості давнього слов'янства: культ природи, віра в її творчі сили. Билинний епос як проміжна і перехідна світоглядна форма між міфологією і філософією. Характеристика докласичної, клacичної та нової дoби української філософії.

Дослідження поняття істини, адекватного відображення об'єктивної реальності суб'єктом, який відтворює об'єкт. Характеристика суттєвих моментів виникнення мотиву художньої діяльності. Аналіз принципу об'єктивності, характерного для класичної літератури.

Сучасні методологічні основи дослідження, доцільність та теоретична продуктивність застосування ідеї трансцендентного. Міфологічні витоки виникнення ідеї трансцендентного та його корелятів. Характеристика європейської філософії докантівського періоду.

Вивчення на конкретних історичних контекстах романтизму, соціальної філософії й релігії, які були характерними для інтелектуального поступу ("рухів думки") у ХІХ ст. Виокремлення прагматичних аспектів у критичному осмисленні Дж. Мідом цих підходів.

Сутність перехідного періоду української державності через історичний аналіз концепції природного права та її герменевтико-соціологічну інтерпретацію. Шляхи переходу до демократично-правового впорядкування через аналіз історіософського досвіду минулого.

Історико-філософська реконструкція ідей класичного лібералізму Дж. Ролзом та концептуалізація ідеї справедливості в контексті філософського осмислення сучасної української суспільної свідомості. Поняття справедливості в американському неолібералізмі.

Пошуки місця людини в суспільному житті. Визначення перспективи існування. Основні тенденції розвитку історико-філософської думки щодо місця та ролі сподівань в процесі суспільного розвитку. Процес осмислення та перетворення людиною суспільного простору.

Гендерний підхід до екологічних проблем як інтерпретація класичного обґрунтування екологічної комунікації. Цінності, що випливають із реляційної точки зору і репрезентують піднесення ролі фемінного начала в культурі: співпраця, співпереживання, виховання.

Аналіз еволюції категорії свавілля, її логіко-генетичних зв’язків з волею і свободою. Специфіка постановки проблеми свавілля в екзистенціалізмі, філософії Ф. Ніцше та постмодерну. Обґрунтування ролі і значення окремих позитивних його виявів у житті людей.

Соціально-філософський аналіз проблеми людини в контексті смислового змісту неоекономічних знань у постіндустріальну епоху. Виявлення закономірностей, тенденцій, пріоритетних цілей процесів постмодернізації, зокрема і в сучасному українському суспільстві.

Аналіз філософського аспекту диференціації в освіті з врахуванням диференційного підходу та розкриття індивідуальності кожної особистості. Висвітлення питання індивідуальності людини у працях філософів Античності, епохи Відродження та класичної школи.

Здійснення теоретичної реконструкції Дільтеєвого розуміння методології історико-філософського пізнання. З’ясування культурно-історичних передумов й теоретичних джерел формування історико-філософських праць В. Дільтея, їх значення у концепції мислителя.

Розгляд дискусії між Тедеусом Метсом і Стівеном Кершнаром з приводу "теорії фундаментальності" сенсу життя, викладеної першим у нещодавній ґрунтовній монографії. Ігнорування історико-філософського розгляду проблем як джерело труднощів концепції Метса.