Аналіз суб'єкта історії у філософських текстах. Розуміння природи людини як розумної і творчої істоти. Критерії дефініції суб'єкта історії як ступінь інноваційності смислів і цінностей, які винаходяться, підтримуються та розвиваються в історичний період.

Визначення філософсько-світоглядних засад дослідження релігійної освіти. Уточнення місця релігії в інституційній структурі сучасного суспільства. Розкриття сутності, змісту та специфіки інституційних засад релігійної освіти як особливого різновиду освіти.

Дослідження феномену інструментальної раціональності, що лежить в основі процесів дегуманізації, анонімності, безвідповідальності, конформізму. Вплив просвітницького нігілізму як викривленого розуміння свободи на розпад субстантивної єдності розуму.

Школа інтегрального традиціоналізму як інтелектуальне явище європейської культури XX-XXI століть. Історія формування, напрямки, персоналії і ключові поняття феномена. Зв’язок традиціоналізму з ідеалістичною філософією, романтизмом, правими ідеологіями.

Роль філософії на сучасному етапі української освіти. Критика постмодерна, створення плюралістичної моделі пізнання. Розвиток трансдисциплінарності та синергетичної парадигми. Вироблення спільних національних наукових дискурсів та наративів в Україні.

Аналіз розвитку філософсько-правової рефлексії в умовах кризи раціоналістичної парадигми та появи некласичних типів праворозуміння. Феноменологічна методологія дослідження права в законодавчій системі. Евристичний потенціал інтегративного праворозуміння.

Соціально-філософський цивілізаційний та соціокультурний смисл просторового аналізу сучасних інтеграційних процесів. Інформаційно-освітнє середовище як середовище інституційного розвитку людини. Взаємодія глобального і локального в інтеграційних процесах.

Місце українського культурно-історичного досвіду як прояву загальнолюдського феномена в геополітичному європейському просторі та взаємодії західної і східної цивілізацій. Особливості і характер національної самосвідомості, її роль в об’єднанні народу.

Дослідження розвитку наукової та освітньої діяльності, їх ролі в сучасному суспільстві. Розкриття практичної інноваційної цінності знання за умов військової обстановки. Розгляд проблем використання штучного інтелекту у педагогічній і технологічній сферах.

Виявлення основних аспектів інтелектуальної культури юриста як органічної складової духовної культури та спроба її філософсько-правового аналізу. Комплексне визначення рівня розробки проблем інтелекту в контексті соціокультурного та гуманітарного знання.

"Блумсбері" - елітарне угруповання англійських мислителів, письменників і художників, об’єднаних складними сімейними, дружніми, творчими стосунками. Вплив філософських поглядів Дж.Е. Мура на світоглядну позицію цього інтелектуального угруповання.

Дослідження проблеми "погляду" як умови розуміння просторово-темпоральної сутності об’єктивного світу. Актуалізація візуальних студій у сучасних філософських дослідженнях. Характеристика сучасного пізнання, феноменології та культури візуального мислення.

Характеристика Августинових інтенцій синхронізації індивідуального і колективного в царині політичного. Пропозиції ряду державницьких концептів для гармонізації протиріч індивідуального і колективного та наближення до доброчесного вдосконалення богослов.

Прояв творчих актів особистості в сучасних умовах. Врахування у творчій діяльності закономірностей і швидкоплинності змін, переважання інтелектуальних видів праці сучасного періоду розвитку суспільства. Інновація як ознака, затребувана суспільством.

Обґрунтування положення про недостатність використання моністичних, дуалістичних та пантеїстичних шляхів, принципів, методів та засобів розкриття плюралістичної природи народу та його інтересів. Саморозгортання інтересів народу на субстанційному рівні.

Структура інтеркультурної комунікації. Аналіз функціонального потенціалу інтеркультурної комунікації в сучасній освіті. Роль освіти і виховання як регуляторів глобалізаційного тиску на людину, інтеркультурний діалог у ситуації транскультурності.

Розгляд проблеми поширення світових інформаційних ресурсів, що зумовлюють необхідність різкого розвитку комунікаційних мереж, що символізують матриці нового соціуму. Роль Інтернету як глобальної тенденції, зумовленої розвитком мережевого суспільства.

Встановлення природи джерел єврейського права на ранньому (біблійному) та пізнішому (постталмудичному) етапах його розвитку. Виявлення закономірностей та причин змін на рівні джерел права, запропоновано богословське розуміння і пояснення таких процесів.

Звертаючи увагу на певні особливості та аспекти окремих історико-філософських явищ й здійснюючи суб'єктивну інтерпретацію, П.В. Копнін формував власне розуміння їхньої сутності, напрацьовуючи подальші орієнтири для майбутніх філософських розвідок.

Характеристика проблеми страху як важливого феномена буття людини в соціальному середовищі. Основні різновиди феномену страху: страх смерті, самотності, старості, грошей. Характеристика ефективних засобів, які застосовуються для боротьби зі страхом.

Основні гносеологічні концепції і наукові підходи до визначення інтерпретації, що представлені в світовій філософській думці. Інтерпретація як аксіологічна процедура надання смислу, вид соціально-культурної, комунікативно-пізнавальної діяльності людини.

Досліджується інтерсуб’єктивний варіант конституювання Я, запропонований М.М. Бахтіним. Окреслюються основні моменти естетичної концепції дослідника, які наголошують на еволюційному характері його ідей, на співвідношенні Я та Іншого як людського буття.

Визначення епістемологічної і методологічної специфіки знання в інформатиці та засобів його моделювання. Аналіз інформаційно-комунікаційних технологій в модернізації і трансформації освітнього процесу. Обгрунтування принципів досягнення людиновимірності.

Сутнісні характеристики буття віртуального простору у контексті становлення та розвитку інформаційної культури. Характеристики інформаційної культури віртуального простору, її недоліки та переваги. Філософське розуміння феномену "інформаційна культура".

Дослідження інформаційної свободи як можливості людини вільно одержувати необхідну для її життєдіяльності й розвитку інформацію, висловлювати свою точку зору, передавати інформацію іншим людям. Обґрунтування свободи як обов'язкової ознаки людського буття.

Розкриття сутності інформаційного насильства у широкому та вузькому сенсі та його змістовного аспекту. Роль засобів масової інформації та комп'ютерної мережі Інтернет у здійсненні інформаційного насильства. Властивості інформаційного насильства.

Дослідження впливу інформаційних і комунікаційних технологій на соціокультурні процеси. Антропоцентрична модель знання, що обумовлює фрагментарно-мозаїчний характер картини світу, підміняє його віртуально-цифровою емуляцією, поглиблює рівень деградації.

Статтю присвячено дослідженню соціально-філософського контексту інформаційних технологій, що заполонили всі сфери нашого життя, починаючи від освіти, науки, роботи, і закінчуючи дозвіллям. Маніпулювання свідомістю, що веде до втрати відчуття реальності.

Дослідження специфіки датоцентричного світосприйняття, що має змінити гомоцентричне. Визначення впливу ідеології індивідуалізму на організацію простору сучасної людини. Ознайомлення з принципами Харарі. Обгрунтування виникнення класу непотрібних людей.

Розкриття міських просторів з точки зору їх впливу на ідентичність городян через порівняння "Я" з Іншими. Характеристика онтологічного методу, який передбачає з’ясування буттєжитійних особливостей Іншого. Аналіз засобів і принципів взаємодії з Іншими.