Спорідненість та розбіжність ідей гуманізму в історії розвитку філософської думки. Історико-філософський аналіз концепцій гуманізму доби модерну. Причини надання переваги антигуманізму філософами постмодерну. Основні проблеми сучасної гуманістики.

Визначення та характеристика поняття евристики з метою виокремлення найбільш універсальних тлумачень. Дослідження та аналіз утилітарності евристичного апарату для логіки та дисциплін логічного циклу. Ознайомлення з рівнями структури аргументації.

Аналіз поняття евристика. Виокремлення найбільш універсальних тлумачень. Утилітарність евристичного апарату для логіки та дисциплін логічного циклу. Мисленнєвий процес, спрямований на пропонування нових ідей та гіпотез. Логіка інтелектуальної діяльності.

Визначення поняття політичних цінностей, суть яких полягає в оцінці рівня й форми політичної свободи, перспектив її розвитку та вдосконалення. Поняття цінності. Аналіз європейського філософського спадку: св. Августин, Діонісій Аріопагіт, Еріуген, Спіноз).

Дослідження категорії думки та її зв’язку зі знанням. Аналіз зв’язку лінгвістичної категорії думки із філософським вченням. Вивчення уживання предикатів пропозиційного відношення для визначення універсальної категорії об’єктивної та суб’єктивної думки.

Сутнісна складової поняття "культура" в контексті етнокультурного дискурсу. Етнокультурна самобутність українського народу як об’єкт філософських студій, запорука побудови громадянського суспільства, демократичної правової держави, політичної нації.

Характеристика особливостей методологічно-теоретичних засад та концептуального змісту персоналізму О. Кульчицького. Дослідження ідейних джерел та специфіки його філософії релігії. Ознайомлення з поглядами відомих мислителів на діяльність Кульчицького.

Характеристика різних підходів до класифікації глобальних проблем людства. Аналіз сучасних уявлень про співвідношення загальнолюдських і групових інтересів. Гуманні принципи взаємовідносин держав і народів та їх ставлення до навколишнього середовища.

Аналіз п'яти основних ступенів розвитку: ступені невизначеного, визначеного, наявного, реального і дійсного буття. Основні їх ознаки. Обґрунтування тези, що логіка Гегеля і логіка "Капіталу" Маркса є крайнощі, які однобічно відображають дійсність.

Підходи до теоретичного прогнозування, передбачення та регулювання революцій як особливих соціальних процесів, практичні рекомендації і засоби для свідомого контролю над ними. Аналіз філософського дискурсу, що зводить воєдино всі визначення революції.

Зв’язок структурності та процесуальності як форм правового життя. Аналіз права-структури та права-процесу в аспекті заданих правил/кодів, що організовують їхню інтерпретацію. Особливості впливу права-структури та права-процесу на хід суспільного розвитку.

Проблеми витлумачення понять "аргументація" та "юридична аргументація". Термін "аргументація" у науковій та навчальній українській літературі, його роль у теоретичних розробках у галузі права. Сенси поняття "юридична аргументація", його тлумачення.

Опис функціонального взаємозв’язку між самоідентифікацією індивіда і пам’яттю. Фіксація суспільного досвіду та його трансформація в елементи індивідуального шляхом розрізнення себе від іншого. Становлення особистісної самоідентичності на основі рефлексії.

Дослідження найбільш цитованих українськомовних філософських текстів. Аналіз українських перекладів Кантових "Критики чистого розуму" та "Критики практичного розуму". Обґрунтування потреби перевидання Кантових "критик" у покращеній якості перекладу.

Дослідження феномену правової ментальності. Визначення закономірностей її виникнення та функціонування. Аналіз загальних характеристик та структури правової ментальності, взаємозв’язку між релігією і правом як складовими ментальності особистості.

Дослідження основних аспектів проблеми політичного впливу на владу та суспільство української інтелігенції. Історія виникнення філософії "здорового глузду". Специфіка філософської концепції та ментальної орієнтації сучасної української інтелігенції.

Знайомство з головними проблемами національного характеру українців. Загальна характеристика історичних умов, в яких відбувався розвиток України. Аналіз специфіки тлумачення феномену національного характеру в працях вітчизняних і зарубіжних учених.

У статті розглянуто концепт У-сін П’ять елементів. Різні погляди на методи вишколу були пов’язані із протилежними уявленнями майстрів на природу руху. Особливе значення у контексті досліджуваної проблематики має тлумачення поняття "монтаж", проекція симпл

Висвітлення розвитку національної мови у минулому та її призначення і можливостей у сучасних процесах. Історичне формування національно-об'єднавчого, культуростверджувального потенціалу української мови, необхідність її поглибленого розвитку й освоєння.

Трансформаційні процеси в перехідних суспільствах. Особливості справжнього інтерсуб’єктивного діалогу та його традиційна модерністська парадигма. Типи дискурсивної взаємодії: співробітництво і конфронтація. Форми взаємостосунків між окремими людьми.

Породження ідеологічних знаків як мовного втілення ідеологем. Співвідношення загального та абстрактного. Поняття, представлені у мовних одиницях на позначення ключових цінностей та оцінки ідеологічного афіліювання. Доктринний складник ідеологій.

Окреслення основних проблем взаємин літератури та філософії на сучасному етапі розвитку гуманітарної науки. Вивчення творчості М. Бахтіна та С. Аверінцева в онтологічному аспекті. Оцінка впливу художньої літератури на формування особистості українців.

Аналіз специфіки антропологічного вчення видатного російського мислителя С. Франка, який розкриває складну діалектику іманентності і трансцендентності в осягненні "таємниці особистості". Аналіз обґрунтування трансцендентного, надіндивідуального буття.

Здійснення концептуального розмежування наукових, методологічних складників пізнавальної діяльності як раціонального різновиду людського інформаційного досвіду. Встановлення світоглядних підстав філософії науки, інструментарію наукового дослідження.

Дан аналіз таких соціальних проблем, як комунікація і спілкування у європейському просторі, у зв’язку із сучасними інтеграційними процесами. Методологічними засадами дослідження є логічний метод, що дає змогу здійснити змістовне співвідношення понять.

Антропологічний аналіз становлення та розвитку цілісності людини доцивілізаційного періоду. Виявлення синкретичного типу цілісності первісної людини, основу якого утворили нерозвинена свідомість та недиференційоване мислення, та міфологічного типу.

Рассмотрение добра и зла как основы этических категорий. Изучение особенностей морального выбора. Анализ исторического развития ценностного сознания, истории моральной философии и моралистики. Обзор различения добра в относительном абсолютном смысле.

Человек как центральная проблема философии. Простые нормы морали. Понятия "добра", "зла" в философии. Позиции религиозной философии. Единство истины, добра и красоты как мера духовности личности. Выбор духовных ценностей. Истина в человеческой духовности.

Место добра и зла в категориях этики. Идеал нравственного совершенства. Наблюдение и поверхностное осмысление действительного разнообразия в содержательном истолковании добра и зла. Взгляды о несостоятельности того, что обычно принято считать добром.

Место добра и зла в категориях этики. Добро и зло в системе ценностей человека. Морально-философский смысл понятий. История осмысления понятий. Взаимоопределенность добра и зла. Нормативно-ценностное содержание добра и зла. Ситуации выбора. Роль зла.