Жизненный путь С.Н. Булгакова - философа, богослова, совершившего переход от марксизма к идеализму и к христианству. Анализ периода марксистского мировоззрения Булгакова. Религиозно-философский и богословский периоды биографии и творчества С. Булгакова.

Изучение восточнославянской мифологии, истоки которой находятся в глубоком прошлом культуры восточных славян, живших на территории Восточной Европы во II-I тыс. до н.э. Влияние христианства на древнерусскую философскую мысль. Натуралистический пантеизм.

Ознакомление с биографией Сократа – современника Демокрита, который выступал против изучения природы. Характеристика содержания телеологии Сократа. Рассмотрение уровней познания согласно Платону. Исследование причин бытия, которые выделял Аристотель.

Рассмотрение ранних философских систем Древней Греции. История естествознания эллинистически-римского периода. Первая Александрийская математическая школа. Развитие теоретической и прикладной механики. Алхимия как феномен средневековой культуры.

История зарождения философии в древности. Её основные школы и учителя. Изучение взаимоотношений человека и природы. Способы духовного освоения мироздания. Формы общественного сознания. Зависимость идеологии от социально-экономического базиса государства.

Особенности развития древневосточной философии. Краткий обзор философских школ древнеиндийской философии, ее влияние на современность. Особенности китайской философии, значение и развитие. Этапы античной философии. Анализ философских течений древности.

Предфилософия Эллады, мировоззренческое значение гомеровского эпоса. Элементы философии в орфизме, основной вопрос мировоззрения в ионийской философиии. Происхождение жизни, материализм и диалектика Анаксимандра. Жизнь и сочинения Аристотеля, метафизика.

Оценка возможности познания внешнего мира. Философское исследование коммуникативных аспектов восприятия цветов человеком. Гипотеза инвертированного спектра. Критика концепции индивидуального языка. Верификация поведенческих и функциональных реакций.

Исследование этапа зависимости рационального разума от системы "душа и тело". Общественное сознание и общественная практика на этапе зависимости рационального разума от системы "душа и тело". Системное рассмотрение человека как формирующейся системы.

Сущность философии Рене Декарта. Сущность его дуалистического учения о разделенности материального и идеального, разума и тела. Развитие учения философа у картезианцев как его последователей. Доводы критики философской системы Декарта с различных позиций.

Утвердження культу розуму та практицизму. Формування філософської парадигми та світоглядних орієнтирів, які пов’язані зі соціокультурними й економічними змінами у бутті. Дуалізм філософського вчення Декарта в онтології, гносеології та антропології

Розуміння моди як діяльності, для якої притаманні певні особливості, що мають соціальне походження і вплив. Філософський аналіз твердження Г. Зіммеля, що дозволяє розкрити потяг до наслідування та особливості прояву моди при диференціації суспільства.

Аналіз феномену, витоків і властивостей моди. Розуміння її як діяльності, що має соціальне походження і вплив. Розгляд дуалізму в поглядах Г. Зіммеля. З’ясування потягу до наслідування. Дослідження особливих проявів під час диференціації суспільства.

Французский философ Ж. Бодрийяр. Отслеживание в его творчестве на протяжении последних трех десятков лет вех становления пространства и времени виртуальной реальности. Закономерность, открытая Блаженным Августином и переосмысленная физикой XX века.

Характеристики духовної безпеки українського суспільства як системоутворюючого чинника розбудови демократичної держави в Україні. Джерела загроз та основні загрози духовній безпеці вітчизняного соціуму. Засоби нівелювання загроз у духовній сфері України.

Сутність духовного життя суспільства. Духовність як вимір людського життя. Особливості духовної культури суспільства. Духовне виробництво в нерозривному взаємозв’язку з іншими видами суспільного виробництва. Огляд культури як певних досягнень суспільства.

Закцентовано увагу на тому, що духовний світ людини неможливий без духовних знань та зусиль щодо їх трансформації у характеристики особистості. Вказано, що взаємодія культур на духовному рівні має розглядатися як основний механізм збереження людини.

Визначення характеру і спрямованості самореалізації особистості через утвердження її індивідуальної свободи, визначення сенсу життя, вироблення ціннісних орієнтацій і здатності трансцендентного освоєння світу. Засоби духовної культури суспільства.

Основні проблеми концептуального бачення духовної культури України XVII – першої половини XVIII століть. Оцінка церковних реформ, здійснених з ініціативи та під керівництвом П. Могили, як чинника культурної, інтелектуальної та політичної модернізації.

Опис елементів духовної культури. Огляд основних детермінант, які впливають на молодь. Мораль як одна з форм суспільної та особистісної свідомості. Золоте правило моралі. Криза ціннісної системи в Україні. Способи впливу на свідомість і поведінку молоді.

Основи розуміння природи духовності. Дослідження екзистенційного, феноменологічного й інтерпертативного вимірів буття людини. Аналіз процесу трансформації тілесності в індуїзмі. Пізнання дійсності та досягнення цілісності на засадах духовної діяльності.

Розгляд вікового виміру життєвого шляху особистості в єдиній перспективі. Синтез мистецтва правильної побудувати життя, взяття на себе відповідальності за себе і світ, у якому ми живемо. Аналіз творчого духовно спрямованого проекту "Зустріч поколінь".

Відновлення сутності економіки з духовної (православної) точки зору: втілення істинних - Божих законів, знань у господарську діяльність людства через духовне відродження особистості, сім’ї (ключової ланки православної економічної моделі) та суспільства.

Відтворення засобами філософського аналізу і синтезу духовної цілісності особистості. Онтологічні основи духовної цілісності особистості. Сутність, зміст та структура процесу саморозгортання людини. Формування особистості в українському суспільстві.

Значение и смысл "духовной жизни" социума. Характеристика концептуальных оснований, лежащих в основе понимания "духовной жизни". Значимость творческого и мировоззренческого аспектов понятия "духовной жизни", специфика нравственного развития субъекта.

Определение духовного производства и духовных потребностей. Рассмотрение структуры общественного сознания. Уровни, формы и способы отражения общественного бытия. Понятие и сущность идеологии. Сущность индивидуального сознание и исторического сознания.

Анализ философского аспекта понятия духовности. Компоненты духовной жизни человека: потребности, производство, отношения и их взаимосвязь. Диалектика научно-технического и нравственного прогресса в обществе. Характеристика феномена "восстание масс".

Духовная сфера общества, ее структура и специфика. Понятия духа, души и духовности. Потребности как первый структурный элемент в духовной жизни. Общественное сознание как совокупный продукт духовного производства. Структурирование общественного сознания.

Понятие и структура, сущность и содержание духовной жизни общества. Схема формирования потребностей и ценностей индивида. Понятие "духовное производство", его классификация и три основных "продукта". Основные элементы и диалектика духовной жизни общества.

Философское понятие культуры, ее сущность. Понятие культуры в узком смысле слова. Сложность и многопрофильность понятия культуры. Мораль как форма духовной культуры или общественное сознание. Искусство и творчество как формы общественного сознания.