Искусство как вид духовно-практической деятельности, направленный на художественное осознание и эстетическое освоение мира. Обзор высказываний великих философов об искусстве. Анализ соотношения времени жизни человека и его влияния на следующие поколения.

Анализ необходимости нравственного отношения к планете, живой природе, жизни вообще с точки зрения религии, морали, философии. Проблема положения человека в иерархии живого, расширение границы нравственности до уровня глобального нравственного сознания.

Сущность человеческого бытия. Понятие смерти. Смерть как естественное явление, ее роль в ходе длительной биологической эволюции. Проблема жизни после смерти с точки зрения религиозных и научных подходов. Воспоминания людей, переживших клиническую смерть.

Православное учение об ангелах, его содержание и закономерности, специфические особенности. Явления ангелов и бесов в час смерти, обоснование их существования. Воздушное царство духов. Христианский опыт неба. Характеристики истинного опыта неба.

Рассмотрение индуизма как одной из древних религий, которая насыщена разными легендами и историями, имеющая свои представления о загробной жизни. Рассмотрение особенностей жизни души после смерти, этапов, развития души в представлениях ада и рая.

Сущность и существование человека в социально-родовом смысле. Жизнь, смерть и бессмертие как философские понятия. Традиции осмысления жизни и смерти человека. Продолжительность жизни: понятие термина "бессмертие", право на смерть и особенности эвтаназии.

Проблема человека, его жизни и смерти, вопрос о загадке возникновения жизни. Смерть как отрицание жизни. Русский философ Н.Н. Страхов о смерти. Полемика богословов с атеистами. Смерть как торжество биологической эволюции и плата за совершенство.

Проблема человека, его жизни и смерти на протяжении многих столетий, вопрос о продлении жизни. Загадка возникновения жизни и вопрос о смысле смерти. Торжество биологической эволюции или плата за совершенство. Цель человечества - победа над смертью.

Предмет и основные задачи пропедевтики. Проблема жизни в истории науки. Поиск смысла в человеческой жизни мыслителями и философами разных эпох. Что есть смерть - торжество биологической эволюции или плата за совершенство. Смерть, как отрицание жизни.

Проблема жизни в истории науки, исследование теорий формирования первичных форм жизни. Имеет ли жизнь человека какой-нибудь смысл, изучение вопросов долголетия. О смысле смерти или смерть как отрицание жизни. Для чего человеку дается бессмертная душа.

Порядок и направления исследования проблемы происхождения жизни на земле учеными различных эпох, отличия в подходах к данному процессу. Пути объяснения вечных вопросов жизни, смерти и бессмертия философами и представителями разных религий на сегодня.

Краткая биография Сократа как родоначальника диалектики, метода познания окружающего мира. Общая характеристика его воззрений. Особенности личной жизни древнегреческого философа, его призвание и самосовершенствование. Последние годы жизни Сократа.

Анализ и исследование происхождения жизни. Проблемы вечности, жизни, смерти и бессмертия. Философские размышления о долголетии человеческой жизни, смысле смерти или смерти, как отрицании жизни. Плата за совершенство, а также смертная душа в философии.

Бытие как разворачивающееся в движении различения Единого в философии Делеза. Момент дизъюнкции, как момент разрешаемости противоречия и обратимости эксцесса. Выявление производного и частного характера противоречия как одного из отношений общности.

Дослідження генезису смислового поля життєвої компетентності особистості в історії філософії та культури. Соціальні параметри життєвої компетентності та специфіка її формування в контексті соціальних трансформацій, що відбуваються в світі та Україні.

Поняття рефлексії знайшло практичну реалізацію в концепціях життєвої мудрості, що виникли в індійській, китайській та грецькій філософії доби Еллінізму. Одна з її базових ідей - відтворення сталості Вищого космічного порядку у способі життя людини.

Огляд психологічних маркерів життєвої філософії "Slow Life", яка розповсюджується в багатьох країнах. Сутність цієї філософії як соціального тренду в період пандемії COVID-19, як комплексу способу життя, психологічних установок, цінностей, поведінки.

Основні передумови реконструкції інваріантних характеристик життєвого світу. Характеристика її предметної та функціональної визначеності. Сутність життєвого світу як форми й засобу забезпечення зв’язку людини з соціокультурним осередком її існування.

Проблема людської самотності та самовідчуженості у різних формах індивідної буттєвості та соціально-комунікативних процесах, її соціальні наслідки, шляхи ліквідації кризових явищ, оптимізації життєдіяльності людей в нинішньому українському суспільстві.

Проблема релятивізму, аналіз центрального концепту трансцендентальної феноменології - життєвого світу. Подолання філософського релятивізму шляхом експлікації підстав і феноменологічної редукції, виокремлення трансцендентальної структури життєвого світу.

Ранні твори Фрідріха Ніцше. Новий філософський світогляд і розрив з минулим. Опублікування книги Ніцше "Людство, занадто людське". Короткий період позитивістського переродження Ніцше. Аналіз зв'язку падіння моральності з зростанням свободи людини.

Розгляд життєвого коріння і філософського сенсу проблеми буття, як ядра філософського осмислення навколишнього світу (поняття "буття" - першопочаток, вихідний пункт). Матеріалістичний і ідеалістичний монізм, дуалізм. Діалектичне осмислення буття.

Передача підростаючому поколінню в тоталітарному суспільстві тільки ідеологічно обумовленого соціального досвіду, звуження моделей здійснення життєтворчості. Вплив компонентів тоталітарної ідеології на формування людини згідно соціального замовлення.

Доведення Юмом емпіризму до його логічного завершення. Створення нової філософської системи. Визначення основних принципів людського знання в "Трактаті про людську природу". Поняття про причини і наслідки. Руйнування Юмом основ експериментальної науки.

Реінкарнація у свiтових релiгiях. Вивчення реiнкарнацiї в iндуiзмi, буддизмi, iсламi та християнстві. Характеристика ставлення студентів до поняття життя після смертi та поняття реiнкорнацiї. Теорія переселення душ, її зв'язок з вірою в безсмертя душі.

Значення філософії Гоббса для становлення політичної думки. Дослідження питання про справедливість, що встановлюються суверенною владою. Твердження виняткової ролі суверена як творця закону. Діалог - англійське прецедентне право, яким спираються судді.

Життя та досягнення великого давньогрецького вченого, енциклопедиста, філософа і засновника класичної (формальної) логіки. Ступені пізнання: наука, мудрість, розум, вміння та розміркування. Спроби Аристотеля детально вивчити форм і законів мислення.

Дослідження життєвого шляху та робіт Конфуція, Канта, Дідро, Томаса Гоббса, Платона, їхніх шкіл та етики. Характеристика впливу Михайла Драгоманова та Григорія Сковороди на сучасників. Філософська еволюція та суспільно-політичні погляди Бертрана Рассела.

Суперечливість інформації про Сократа. Його метод спілкування з людьми і зневажання грошей. Обвинувачення проти Сократа в комедії Аристофана. Засудження до смерті та речі на суді, передані Платоном. Значення сумніву, пізнання самого себе, людського духу.

В. Гюґо зауважив якось: "Вольтер не тільки людина, це ціла епоха". І в цих словах криється значна частка істини. Невипадково французи часто називають XVIII ст. "століттям Вольтера". Він з повним правом вважався патріархом просвітників. Як ніхто інший.