Аналіз поняття "аксіогенеза особистості". Визначення особливості розуміння цінностей у контексті культури постмодерну, розвитку інформаційного суспільства, поширення віртуальних спільнот. Вплив соціальних мереж на становлення ціннісного світу особистості.

Розгляд теорій практик як перспективного напрямку сучасних соціально-філософських досліджень у ХХІ столітті. Умови виникнення інтересу до феномену практик у європейській філософії. Опис критичної позиції послідовників П’єра Бурдье щодо концепції габітусу.

Дослідження особливостей поступового зростання автономії індивіда в умовах епохи модерну. Характеристика наслідків послаблення впливу на суспільну мораль потреби співжиття. Аналіз змін, які мають негативний вплив на стабільність суспільної моралі.

Засвоєння індивідом соціально-правових норм на свідомому рівні. Дослідження особливостей формування культури та свідомості у людини. Аналіз дії контролю та впливу суспільства щодо дотримання соціально-правових норм як передумови правослухняної поведінки.

Аналіз екзистенційної криза як чинника формування життєвої позиції особистості та способів її подолання, зокрема творчість як один із основних способів та шляхів її переживання. Методологічне дослідження поняття екзистенційної кризи та кризових ситуацій.

Екзистенційна криза як чинник формування життєвої позиції особистості та способи її подолання, зокрема творчість як один із основних способів та шляхів її переживання. Проблема сучасного вивчення впливу творчості на подолання екзистенційної кризи.

Вплив технологічного прогресу на зайнятість. Дослідження етичних питань, пов’язаних зі штучним інтелектом та автономними системами. Проблема контролю інформації, поширення фейкових новин та можливих обмежень свободи слова зі зростанням ролі інтернету.

Метою роботи є соціально-філософський огляд прогнозів та ймовірних наслідків впровадження трансгуманістичних ідей в життя людини та суспільства. Аргументується позиція, що транстехнологічний розвиток не несе в собі загрози знищення людського суспільства.

Соціокультурна реальність як сутність інформаційного суспільства. Цивілізаційні зусилля української нації під час оригінального осмислення духовності людини в контексті розвитку аспектів антропологізації та синергетичної футурологізації духовного "Я".

Релігійні погляди Аврелія Августина - яскравого представника філософської патристики. Передумови розгорнення Реформації. Погляди Мартіна Лютера і Жана Кальвіна стосовно розмежування держави і церкви. Місце Августина у розвитку протестантської думки.

Забезпечення сталого розвитку - основний напрям удосконалення соціальних відносин в інформаційному суспільстві. Становлення нової системи освіти, основою якої є цілісне інтегроване розуміння світу - напрям впливу філософії екології на сучасну науку.

Основні підходи, які продукувалися радянськими християнознавцями при висвітленні проблеми постання християнської релігії. Віровчення традиційного старозавітного іудаїзму. Вплив філософії Платона на зародження антропологічної концепції християнства.

Дослідження впливу філософії Платона на зародження антропологічної концепції християнської релігії. З’ясування структури і механізму цього процесу. Виявлення основних можливих постатів, які виявилися ретрансляторами Платонових філософських положень.

Аналіз характеру впливу філософської та наукової творчості Р. Декарта на медицину. Місце медицини в загальній системі філософії. Розуміння лікарської діяльності як утілення синтезу медичної і філософської складової. Специфіка діяльності лікаря-філософа.

Аналіз ідейного підґрунтя філософії - необхідна складова досліджень спадщини українських мислителів епохи бароко. Антоній Радивиловський - проповідник, творчість якого належить до нового типу церковної проповіді, що ствердився в Україні в XVII ст.

Філософсько-правова інтерпретація впливу християнського морального вчення на формування держави. Інтерес християнської спільноти до участі в соціальному житті. Формування громадянського суспільства та становленні демократичної й правової держави.

Дослідження історичних коренів цинізму як філософської течії та його ролі у формуванні критично-рефлексивного світогляду. Цілі критичного ставлення до соціальних норм, культурних конвенцій і моральних цінностей. Принципи конструктивного самозбереження.

Моменти генеалогічного проекту Фрідріха Ніцше, а також вплив останнього на методологічні підходи Мішеля Фуко. Розгляд, головним чином впливів німецького мислителя на розробку проектів археології знання і генеалогії влади у самій філософії Мішеля Фуко.

Анализ феномена враждебности как в исторических формах общества, так и на примере современного города. Сравнение между этническими и сословными враждебностями. Специфика взаимодействия людей на уровне Я-Ты и отношения группы к атомизированному индивиду.

Характеристика формирования идентичности. Стандартные схемы и принципы социализации индивида в условиях современного развитого общества. Соблюдение баланса между тождественностью и самостью. Причины кризиса и дисгармония между "я" и "социальным я".

Філософський аналіз позитивного змісту поняття "вразливість" як конститутивної та універсальної ознаки людської онтології. Роль філософії й релігії в запобіганні руйнівних для людини наслідків антропологічних викликів зустрічі з новітніми технологіями.

Анализ институтов социального признания медиков в классический период истории. Характер медицинского участия и его роль в интеллектуальных и повседневных практиках классической Греции. Значимость уяснения специфики коллективной рецепции фигуры врача.

Анализ метафизической концепции, в которой конституируется дискретный элемент физической реальности, составляющий основу пространственных форм материальности. Определение смысла числа как способа ограничения на бесконечных до физических множественностях.

Исследование работы Курта Гёделя "Заметка о взаимосвязи между теорией относительности и идеалистической философией". Рассмотрение его тезиса о том, что относительность невозможно внести в концепцию существования, не разрушив полностью ее существо.

Философское осмысление проблемы времени в Новой музыке. Музыка как искусство времени, которая с особой остротой ставит перед композитором проблему индивидуального понимания пространственно-временных категорий. Концепция музыкального времени ХХ-ХХI вв.

Анализ первобытно-мифологических и античных, средневековых и ренессансно-новоевропейских этапов социально-экономического освоения времени. Выявление и проведение исследования основных структурных уровней темпоральности социально-экономических отношений.

Исследование проблемы времени в современной науке. Анализ работ К.-Ф. фон Вайцзеккера, который развертывает масштабную программу построения современной физики, опираясь при этом на тематику философского обоснования постулатов современной физики.

Философский смысл понятия бытия и его основные формы. Сущность идеального и материального. Пространство, время, движение как атрибуты форм бытия, определение структуры материи. Характеристика философских учений и этапы становления мировоззрения человека.

Исследование анафоры литургии Василия Великого, анализ понимания автором времени. Контексты его понимания, связанные с другим понятием – вечности. Понятие квази-временной сотворенной вечности, длящейся, но неизмеримой, ее место в произведениях автора.

Время как синтез элементов: прошлого, настоящего и будущего. Три психологических режима в философии старости. Возраст, смерть и бессмертие в аспекте творчества. Возрастные категории и их роль в исследовании творческой деятельности и сознания художника.