Аналіз поняття "крос-медіа" як комплексної стратегії злиття різних засобів масової комунікації і мережі Інтернет. Вивчення методології Ж. Бодрійяра, Ю. Хабермаса та Р. Барта. Філософія поєднання класичних засобів масової комунікації з новими технологіями.

Сутність поняття "буття". Рівні, форми прояву та система людського буття та його характеристики. Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини. Діяльність та екзистенціали людського буття. Види людської діяльності.

Дослідження загальної теорії експертизи, філософського смислу експертизи, як особливого різновиду інтелектуальної активності й соціального феномену. Характеристика похідної концепції експертократії, як загрози та виклику демократичному правлінню.

Розгляд підходів, інтерпретацій та розуміння сучасного іморталізму як глибинної філософсько-антропологічної проблеми. Розкриття поняття безсмертя через дихотомію "життя-смерть". Основні напрямки пошуків радикальних методів продовження людського життя.

Імператив модернізації безпеки в постсучасній риториці: класифікація та критерії. Наявність ефективно діючих констант паритетності (рівності, толерантності, взаємоповаги суб’єктів відносин). Аналіз превентивних заходів у системі інформаційної безпеки.

Гіпотетичні імперативи людської життєдіяльності як сукупність світоглядно-регулятивних принципів суспільного розвитку в умовах сучасної техногенної цивілізації. Виокремлення світоглядних детермінант оптимізації функціонування економічної та наукової сфер.

Особливості основних структурних компонентів враження. Імпресіональне переживання з точки зору його іманентних онтологічних характеристик. Процес функціонування враження-перцепції. Співвідношення феномену присутності та окремих модусів імпресіональності.

Аналіз аксіосфери маргінального через ціннісний диспозитив (систему суб’єктно-об’єктних відношень) на базі ілюстративного матеріалу пенітенціарних установ. Суб’єкт модернізації як суб’єкт аксіосфери маргінального, огляд його типів, форм діяльності.

Індивідуалізація як характерна ознака трансформації освіти в умовах суспільства знань. Особливості змін соціальних відносин, обумовлених появою нових цінностей. Розвиток інноваційного суспільства, влив на нього трансформаційних процесів в освітній сфері.

Розгляд індивідуалістичної настанови, способів її обґрунтування та реалізації в межах соціально-філософського дискурсу, окресленого у філософії Поппера. Аналіз концепції, відповідно до якої політична філософія може витлумачуватись як певна галузь етики.

Світоглядна концепція Г. Сковороди. Тема смерті та гадесу (пекла) у працях Г. Сковороди та К. Юнга. Юнгіанське уявлення про архетипічний образ сакрального мистецтва. Дао як найбільш давній архетипічний образ. "Формули неможливого" в обряді ініціації.

Аналіз суб'єкта історії у філософських текстах. Розуміння природи людини як розумної і творчої істоти. Критерії дефініції суб'єкта історії як ступінь інноваційності смислів і цінностей, які винаходяться, підтримуються та розвиваються в історичний період.

Визначення філософсько-світоглядних засад дослідження релігійної освіти. Уточнення місця релігії в інституційній структурі сучасного суспільства. Розкриття сутності, змісту та специфіки інституційних засад релігійної освіти як особливого різновиду освіти.

Дослідження феномену інструментальної раціональності, що лежить в основі процесів дегуманізації, анонімності, безвідповідальності, конформізму. Вплив просвітницького нігілізму як викривленого розуміння свободи на розпад субстантивної єдності розуму.

Школа інтегрального традиціоналізму як інтелектуальне явище європейської культури XX-XXI століть. Історія формування, напрямки, персоналії і ключові поняття феномена. Зв’язок традиціоналізму з ідеалістичною філософією, романтизмом, правими ідеологіями.

Роль філософії на сучасному етапі української освіти. Критика постмодерна, створення плюралістичної моделі пізнання. Розвиток трансдисциплінарності та синергетичної парадигми. Вироблення спільних національних наукових дискурсів та наративів в Україні.

Аналіз розвитку філософсько-правової рефлексії в умовах кризи раціоналістичної парадигми та появи некласичних типів праворозуміння. Феноменологічна методологія дослідження права в законодавчій системі. Евристичний потенціал інтегративного праворозуміння.

Соціально-філософський цивілізаційний та соціокультурний смисл просторового аналізу сучасних інтеграційних процесів. Інформаційно-освітнє середовище як середовище інституційного розвитку людини. Взаємодія глобального і локального в інтеграційних процесах.

Місце українського культурно-історичного досвіду як прояву загальнолюдського феномена в геополітичному європейському просторі та взаємодії західної і східної цивілізацій. Особливості і характер національної самосвідомості, її роль в об’єднанні народу.

Виявлення основних аспектів інтелектуальної культури юриста як органічної складової духовної культури та спроба її філософсько-правового аналізу. Комплексне визначення рівня розробки проблем інтелекту в контексті соціокультурного та гуманітарного знання.

"Блумсбері" - елітарне угруповання англійських мислителів, письменників і художників, об’єднаних складними сімейними, дружніми, творчими стосунками. Вплив філософських поглядів Дж.Е. Мура на світоглядну позицію цього інтелектуального угруповання.

Дослідження проблеми "погляду" як умови розуміння просторово-темпоральної сутності об’єктивного світу. Актуалізація візуальних студій у сучасних філософських дослідженнях. Характеристика сучасного пізнання, феноменології та культури візуального мислення.

Характеристика Августинових інтенцій синхронізації індивідуального і колективного в царині політичного. Пропозиції ряду державницьких концептів для гармонізації протиріч індивідуального і колективного та наближення до доброчесного вдосконалення богослов.

Прояв творчих актів особистості в сучасних умовах. Врахування у творчій діяльності закономірностей і швидкоплинності змін, переважання інтелектуальних видів праці сучасного періоду розвитку суспільства. Інновація як ознака, затребувана суспільством.

Обґрунтування положення про недостатність використання моністичних, дуалістичних та пантеїстичних шляхів, принципів, методів та засобів розкриття плюралістичної природи народу та його інтересів. Саморозгортання інтересів народу на субстанційному рівні.

Структура інтеркультурної комунікації. Аналіз функціонального потенціалу інтеркультурної комунікації в сучасній освіті. Роль освіти і виховання як регуляторів глобалізаційного тиску на людину, інтеркультурний діалог у ситуації транскультурності.

Розгляд проблеми поширення світових інформаційних ресурсів, що зумовлюють необхідність різкого розвитку комунікаційних мереж, що символізують матриці нового соціуму. Роль Інтернету як глобальної тенденції, зумовленої розвитком мережевого суспільства.

Встановлення природи джерел єврейського права на ранньому (біблійному) та пізнішому (постталмудичному) етапах його розвитку. Виявлення закономірностей та причин змін на рівні джерел права, запропоновано богословське розуміння і пояснення таких процесів.

Звертаючи увагу на певні особливості та аспекти окремих історико-філософських явищ й здійснюючи суб'єктивну інтерпретацію, П.В. Копнін формував власне розуміння їхньої сутності, напрацьовуючи подальші орієнтири для майбутніх філософських розвідок.

Характеристика проблеми страху як важливого феномена буття людини в соціальному середовищі. Основні різновиди феномену страху: страх смерті, самотності, старості, грошей. Характеристика ефективних засобів, які застосовуються для боротьби зі страхом.