Анализ дискурса, связанного с проблемой активного интеллекта и представленного в анонимном латинском компендии, озаглавленном "Заключается ли блаженство в активном интеллекте?". Обзор теорий активного интеллекта от Платона до Дитриха Фрайбергского.

Рассмотрение одной из дискуссий Аристотелевского общества между Б. Бозанкетом, Ш. Ходжсоном и Дж.Э. Муром. Ознакомление с тезисом о нереальности времени (Б. Бозанкет - Дж. Э. Мур), где время понимается как видимость, или способ презентации реальности.

Рассмотрение одной из дискуссий Аристотелевского общества, посвященной вопросу о реальности/нереальности времени. Тезис о нереальности времени, где время понимается как видимость, или способ презентации реальности. Время как общая основа существования.

Дискуссия о "консервативном экуменизме" как самостоятельном феномене, отличном от традиционных форм экуменического взаимодействия. Исторические формы экуменизма. Замечание Коэна о необходимости для него стремления к восстановлению церковного единства.

Характеристика понятий "описание" и "объяснение" как общенаучных методов. Дискуссии о структуре объяснения в историческом познании в рамках аналитической философии истории. Представление схемы рационального объяснения в работах философов Дрея и Гемпеля.

Описание, объяснение, понимание в историческом познании. Специфика, отличающая исторический нарратив от художественного повествования. Дедуктивно-номологическая модель объяснения. Экспланандум, эксплананс, логический вывод. Идеи Гемпеля, принцип действия.

Исследование причин возникновения и распространения практики академического капитализма. Вопрос о содержании и формах академического предпринимательства в условиях коммерциализации научной практики. Анализ диссонирующих профилей научного габитуса.

Аналіз сутнісних особливостей соціокультурного буття дитини в контексті змін, що відбуваються в глобалізованому світі. Дослідження основних домінантів світоглядних орієнтирів української філософської парадигми щодо інтерпретації феномену дитинства.

Аналіз поглядів на природу комунікації класиків соціальної і філософської думки XX століття К. Ясперса, М. Лумана, Ю. Габермаса, М. Маклуена. Характеристика різноманітних концептуальних підходів, які розкривають різні аспекти поняття "комунікація".

Утопія - елітарний, свідомо створений, раціональний проект з абсолютно чіткою інтенцією та практичним зарядом. Утопізм - специфічний задум, згідно з яким досконалість життя може бути забезпечена певним громадським порядком або організаційним устроєм.

Анализ проблемы концептуализации номадизма посредством дихотомии род-государство в связи с деконструкцией классической западной парадигмы. Рассмотрение социально-философских исследований сегментарных обществ в аспекте дихотомии рода и государства.

Рассмотрение связи между абсурдом и экзистенциальным знанием. Экзистенциальное знание имманентно субъекту в каждый момент его существования и в связи с этим предполагает не рефлексию над собой, а прояснение посредством абсурдного опыта недвойственности.

Висвітлення сучасних підходів перегляду концепцій центр-периферійних відносин та вироблення нової моделі регіональності, яка базується на визнанні свободи багатоманітності й неперехідного значення ідей полікультурності. Мережева модель світу Дж. Розенау.

Тенденції ставлення людини до старіння. Стереотипні характеристики людей похилого віку, які напрацьовані в історичному контексті та відображенні у художній літературі. Соціально-філософський та культурологічний аспекти девальвації цінності життя людини.

Розв’язання естетико-етичної дихотомії як одного із принципових питань для еволюціоністської філософської парадигми кінця ХІХ - початку ХХ століття. Протиставлення естетичного та етичного як двох вимірів єдиного культурного процесу в праці Шрі Ауробіндо.

Взаємодія історичних та еволюційних концепцій в історії світової філософської думки. Дослідження різних етапів становлення історичного світогляду. Створення передумов для філософії еволюційної перспективи. Завдання трансформації свідомості і тілесності.

Рецепція історичного досвіду як основи конституювання в сучасних умовах - риса філософського мислення ХХІ ст. Капіталізм, індустріалізм, нові практики контролю над людьми, державна монополія на легітимне насильство - інституційні ознаки сучасності.

Дослідження детермінант, що визначають нову парадигму вищої освіти, аналіз їх впливу на стратегічні напрямки розвитку університетів. Визначення трансформаційних процесів у вищій школі, обумовлених глобальними викликами, що притаманні університетам світу.

Визначення завдань розвитку освіти у контексті постіндустріального світу через діалектику взаємозв'язку парадигм розвитку сучасної економіки країні. Вплив на стратегічні напрямки розвитку університетів глобальних викликів, притаманних університетам світу.

Філософський аналіз категорії "цінність". Збереження системи культурних і духовних цінностей. Поняття національного патріотизму. Ціннісний зміст людського буття. Зміцнення гуманістичних ідеалів і принципів. Розвиток особистості на духовноморальній основі.

Диалектика и метафизика. Законы и категории материалистической диалектики. Закон единства и борьбы противоположностей. Тождества, различия, внутреннее противоречие. Категории, содержание и формат. Диалектический и метафизический методы познания.

Діалектика порядку та хаосу в розвитку соціального світу. Застосування синергетики у вивченні соціального світу. Взаємозв’язок порядку та хаосу, як діалектичне протиріччя. Глобалізація як формат ускладнено інформаційних, інноваційних відносин суб’єктів.

Аналіз процесів, що відбуваються в сучасному світі і своїм результатом мають перехід від домінування секулярної системи ціннісно-світоглядних пріоритетів до ствердження постсекулярного простору буття. Осмислення проблем існування людини та спільноти.

Ознайомлення з витоками розуміння соціальної відповідальності у працях філософів Стародавнього світу. Обґрунтування переходу від соціально-політичного та правового трактування до релігійного. Аналіз соціальної відповідальності в період Нового часу.

Дослідження проблеми діалектики творчості в поглядах різних мислителів (філософів) Києво-Могилянської Академії. Аналіз діалектики об’єкта та суб’єкта творчості, діалектики старого та нового, традицій і новаторства опираючись на принцип історизму.

Трактування терміну "діалектика" філософами різних часів, його значення та напрямки аналізу. Історія формування, етапи та головний зміст законів діалектики: єдності та боротьби протилежностей, взаємоперебігу кількісних та якісних змін, заперечення.

Виникнення і етапи розвитку традиційної формальної логіки. Спроба виявити і обґрунтувати вимоги, яким повинне задовольняти наукове мислення, щоб його результати відповідали дійсності. Створювання символічной логіки. Становлення діалектичної логіки.

Дослідження проблеми можливості існування історії філософії як теоретичної дисципліни. Аналіз побудови діалектичної логіки як необхідної умови існування історії філософії. Обґрунтування модифікованої версії діалектики у вигляді функціональної діалектики.

Ґрамші, Волошинов, Пазоліні: моделі тлумачення мови в її стосунку до культурної гегемонії. Спроба по-новому визначити проблему мови як засадничу для марксистської філософії практики. Інтелектуали як слуги гегемонії. Місце мови у філософії практики.

Аналіз філософських, економічних і політичних вчень кінця XVIII - XIX століть як безпосередніх ідейних джерел марксизму. Характеристика ідеї представників класичної буржуазної політичної економії. Ідейна боротьба проти різних форм буржуазного світогляду.