Понятия "история", "взгляд", "другой". Концепция монументальной, антикварной и критической истории Ф. Ницше. Классические и постклассические концепты Другого. Теория окулоцентризма западного рационализма. Степь: собственная хронология и взгляд извне.
Обусловленность возникновения заблуждений социальными трансформациями, влиянием эмоциональных состояний и другими факторами. Смещение ценностных ориентаций в обществе под влиянием заблуждений. Обоснование путей преодоления заблуждений в обществе.
Рассмотрение проблемы социальной детерминации информационной этики. Сопоставление источников ее развития с понятием "возможность" и соотношение с системой социальных противоречий. Выделение людей как субъектов этических отношений и главной движущей силы.
Фольклорные материалы как один из специфических источников исследования массового сознания и повседневного поведения. Теория фреймов - комплекс концепций, ориентированных на изучение архитектоники контекстов элементарных повседневных взаимодействий.
Сущность понятия "чувственное познание" и формы его осуществления. Рассудок и разум как основные уровни мышления человека, специфика их взаимодействия. Факторы, влияющие на процесс познания. Основные принципы интуитивизма как философского течения.
Построение абсолютной доктрины закона как первоосновы государственной власти. Пнализе воззрений политической эмиграции, проблематика степени этатизма в либеральном законе и праве. Сущность первооснов государственной власти: авторитет, традиции и закон.
Сущность и строение материальной и духовной культуры. Семья как древнейший институт человеческого общества. Основные приоритеты духовной культуры, гармонические взаимоотношения между материальным и духовным. Социальные источники формирования духовности.
Императивная программа усвоения обществом достижений культуры, формирующих идеалы и мировоззренческие установки, изменяющие представления человечества о природе, обществе, человеке и его духовном мире. Проблема формирования культурологического знания.
Дуализм и монизм. Противоположные монистические направления в философии. Познаваемость мира и его законов. Идея бесконечности миров. Философии Декарта и Канта. Разделение философии на идеализм и материализм. Направления идеалистического монизма.
Социально-исторические предпосылки формирования мировоззрения эпохи Возрождения. Переосмысление принципов Античности и Средневековья в ренессансной культуре. Периодизация эпохи и основные представители, традиции национальных культур в мировой культуре.
Использование философских методов и концепций в теологии эпохи ранней Церкви, их влияние на многих апологетов и богословов патристического периода. Исследование и анализ перспектив, а также дальнейших путей и форм взаимодействия теологии и философии.
Практика использования философских методов и концепций в теологии эпохи ранней Церкви. Роль философии в защите и формулировании христианского учения. Масштабы влияния платонизма в целом и в частности идей Иустина на последующих Отцов и учителей Церкви.
Суть філософського осмислення політичної культури видатними українськими дослідниками І. Франком та В. Липинським. Дослідження формальних ознак владної культури. Розкриття найважливіших складових її структури як політичної діяльності та політичної волі.
Аналіз явища самопожертви й дотичного до нього поняття відповідальності у житті окремої людини і суспільства, висвітлених у творі Франка "Іван Вишенський". Обґрунтування Марселем світоглядних засад щодо розмежування феноменів самопожертви та самогубства.
Розгляд філософських поглядів І. Франка, де він показує структуру та засоби духовного збагачення людини і чинники їх формування. Його лекція на першому щомісячному зібранні народознавчого товариства під назвою "Найновіші напрямки в народознавстві".
Визначення відмінностей між "ідеалами" і цінностями. Оптимізація повсякденного життя і життєвих ресурсів. Розгляд олімпійського ідеалу як філософії реалізації олімпізму в особистості, де викладається антропологічна концепція "ідеального олімпійця".
Дослідження сутності трансцендентального повороту у розвитку феноменологічної філософії, засновник феноменології Едмунд Гусерль здійснив у своєму творі "Ідеї чистої феноменології і феноменологічної філософії. Книга перша: вступ до чистої феноменології".
Теоретичний аналіз ідей мультикультуралізму, сформульованих у концепції соціальної справедливості Д. Роулза. Ідея "перехресного консенсусу", що передбачає пошук компромісу в різних поглядах на благо та сприяє забезпеченню суспільної згоди і стабільності.
Реабілітація тілесності як одного з головних елементів людського саморозуміння. Реалізація ідеї смерті і безсмертя в феномені колекціонування. Процес комплектації археологічної збірки М. Грушевського. Дослідження істориком археології українських земель.
Ознайомлення з життям і творчістю Сократа як одного з найвизначніших філософів античності. Історія пошуку етичного ідеалу, добра і справедливості. Вчення Платона про душу. Розгляд теорії безсмертя душі, продовження її існування після смерті людини.
Дослідження місця творчості Григорія Сковороди у світовому історико-філософському процесі. Обґрунтування закономірностей функціонування ідей античного стоїцизму в філософській думці України ХVІІІ століття. Аналіз стоїчної етико-гуманістичної концепції.
Бібліографічні та методологічні проблеми дослідження християнського гуманізму в українській релігійній філософії першої половини ХХ ст. Християнський гуманізм: сутність, основні ідеї, еволюція. Гуманізм концепції універсалізму митрополита Шептицького.
Перший період філософії в Древній Греції - від Фалеса до Аристотеля. Грецька філософія в римському світі. Особливості неоплатонівської філософії. Філософські ідеї Сократа. Розум як першопричина всього сущого у Платона. Філософська концепція Аристотеля.
Висвітлення контексту тенденцій розвитку сучасного світу та цілісно-світоглядного буття людського індивіда. Розкриття загальних сутнісних сторін людського індивіда і формулювання свого авторського бачення його ідентичності в умовах сучасного світу.
Вивчення християнських засад та соціального виміру культурної ідентичності Модерну. Дослідження впливу історії та науково-технічної парадигми на формування культурної ідентичності. Обґрунтування впливу концепту "звичайне життя" для модерної ідентичності.
Сутність феномену ідентичності соціального суб’єкта. Форми його прояву в умовах сучасних соціокультурних трансформацій. Дослідження динаміки маргінальної свідомості соціальних суб’єктів транзитивних суспільств. Рекомендації щодо способів їх модернізації.
Дослідження методологічного змісту ідеологічної критики філософії Мартіна Гайдеґґера в оцінці Герберта Маркузе. Виявлення моментів наближення до аналітики "Буття та часу" та поступового подолання екзистенціалізму в іманентних горизонтах марксизму.
Дослідження поліфункціональності ідеології як складової частини соціокультурного процесу. Положення про нову парадигму ідеології, що створюється та конструктивність ідей релігії, націоналізму, моралі, а також їх синтезів в утвердженні цієї парадигми.
Аналіз історичних, психологічних та політичних засад сучасного тероризму в контексті міжнародного впливу. Виокремлення низки ідеологічних особливостей, що актуалізують досліджуваний феномен у ХХІ столітті. Розгляд тероризму з позицій політичної ідеології.
Дослідження проблеми інтерпретації ідеології як квазірелігійної ознаки визначення культурно–цивілізаційної ідентифікації українства в добу модерну. Значення ідеології як невід’ємної компоненти національної самоідентифікації у процесі історичного розвитку.
