Основні філософські ідеї та напрацювання атеїстичного крила екзистенціалістів у контексті пізнання історичного процесу: К’єркегора, К. Ясперса, Ж-П. Сартра, Камю, Аббаньяно. Аналіз і порівняння різних поглядів, внесок у філософію історичного пізнання.

Висвітлення трансформації значення терміну революція, відмінність від понять "бунт", "заколот", "повстання". Аналіз розвитку політичного дискурсу в давньогрецькій філософії. Формальні ознаки подій в суспільстві, що супроводжується кардинальними змінами.

Піфагорійський союз, школа елеатів і Емпедокл. Вчення Арістотеля про пізнання. Ідеальний світ Платона. Оригінальність натурфілософії Епікура. Творча спадщина Р. Бекона, Д. Скотта і Уільяма Оккама. Гносеологія філософії Відродження. Філософія Нового часу.

Розглянуто історичні передумови та причини виникнення проблеми маргінальності, а також проаналізовано прояви маргінальності у різні історичні епохи. Розуміння об’єктивних джерел та сутності маргінальності у концепції німецького філософа К. Ясперса.

Аналіз тенденції до інтеграції різних сфер людського буття - науки, бізнесу, політики, релігії, філософії, мистецтва, етики. Експлікація терміну "інтегральний підхід до набуття досвіду" та розгляд історичних витоків дискурсу про інтегральний підхід.

Варіативність принципу справедливості в різні історичні періоди, набуття ним нового змісту відповідно до суспільних потреб. Дотримання принципу в контексті негативної форми основного правила моральності до позитивної форми розуміння морального закону.

Специфіка міфології як форми духовної діяльності людини. Етапи розвитку світоглядних уявлень людей. Характеристика релігії як форми світогляду. Ознаки та етапи формування філософського світогляду. Особливості аналізу цього поняття українськими філософами.

Антична (старогрецька та давньоримська) філософія. Періоди та ідеї середньовічної філософії. Вироблення узагальненої системи поглядів на світ і на місце в нім людини; дослідження пізнавального, соціально-політичного, етичного відношення людини до світу.

Філософсько-правові погляди представників німецької класичної філософії. Основні риси філософії права в концепціях І. Канта, Йогана-Готліба Фіхте, Ґегеля, К. Маркса і Ф. Енгельса, І. Бентама, Дж. Мілля. Основні проблеми, що пов’язані з їх дослідженнями.

Вплив суспільно-гуманітарних горизонтів модерної філософії історії на когнітивну динаміку зазначеної дисципліни та пізнавальний діалог із філософськими та соціально-гуманітарними науками. Напрями інтелектуальної дії історично-антропологічних аспектів.

Історичний роман В. Шевчука "Тіні зникомі" - це філософія пізнання людини, роду, народу, розмисел про складну діалектичну амбівалентність усього в цьому світі, жива, захоплююче-цікаво вибудувана дискусія із рядом усталених у науковій думці стереотипів.

Історіософія релігії як галузь академічного релігієзнавства, що вирізняється від філософії релігії та історії, зорієнтована на з'ясування сутності і сенсу процесу розвитку релігійного феномену. Закономірності й періодизації історично-релігійної еволюції.

Особливості розвитку філософії у Китаї та історія формування основних шкіл у різних регіонах країни. Філософські, релігійні та ідеологічні засади конфуціанства, роль даосизму у китайській культурі та духовному житті народу, пояснення результатів пізнання.

Історія розвитку логіки як науки, розробка дедуктивної логіки Декартом і Лейбніцом. Значення деонтичної логіки для правознавства, використання в ній математичних методів вичислення. Закони і форми, прийоми і операції мислення як основний предмет логіки.

Зв'язок виникнення мистецтва аргументації з періодом становлення вербально-логічного мислення. Аргументація як мистецтво полеміки, її виникнення у Давній Індії. Аргументативно-релевантні прийоми античних риторів. Зв’язок філософської логіки, аргументації.

Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення. Поняття та типологія світогляду, світогляд і філософія. Проблема "Схід-Захід" в сучасній філософії та культурології. Особливості та ідеї східного та західного типів філософствування.

Особливості становища людини в світі, необхідність її самовизначення. Поняття і типологія світогляду. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва. Схоластика і містика як напрями середньовічної філософії. Вихідні ідеї середньовічної патристики.

Канонічні джерела та провідні ідеї філософської думки Стародавнього Сходу. Напрями античної філософії. Світобачення в епоху Середньовіччя та Відродження. Німецька класична філософія. Особливості розвитку зарубіжної та української філософії ХХ ст.

Закономірності розвитку філософської думки українського народу. Форми взаємодії філософії з суспільно-громадською, політичною, науковою, художньою та релігійною думкою. Філософські ідеї єретиків. Концепції видатних професорів Києво-Могилянської академії.

Дослідження етапів формування логіки у контексті напрямів її розвитку в Україні на прикладі розвитку математичної логіки у Новоросійському університеті. Виявлення спільних та відмінних персоналій в історії філософії та історії логіки на початку ХХ ст.

"Держава" як основна праця Платона. Основи філософського учення Аристотеля. "Утопія" Т. Мора та її зміст. "Критика чистого розуму" І. Канта. Критика політичної економії К. Маркса. Роль та значення психоаналізу З. Фрейда. Філософські погляди Г. Гегеля.

Філософія старої України. Релігійна література з філософським забарвленням. "Філософське життя" Григорія Сковороди. Західна філософія на Україні в першій половині XIX ст. Філософські погляди українських письменників. Головні риси українського світогляду.

Тенденція до виведення свого родоводу від інших героїчних народів, які лишили помітний слід у всесвітній історії. Норманська концепція, яка пов'язує створення давньоруської державності із запрошенням варягів. Основи філософських ідей в духовній культурі.

Спосіб розкриття сутності модерної раціональності. Історія в європейській самосвідомості як феноменології духу. Оцінка евристичного потенціалу історії як предмета метафізичного дискурсу. Імператив історичності - інваріантна вимога історіософських побудов.

Онтология игры, её границы и смысл. Сравнение двух принципиально различных философских взглядов Й. Хейзинги и Ж. Делеза. Различие обнаруживается на границе между философией тождества и различия или модернистским и постмодернистским мировоззрением.

Разброс мнений и оценок по поводу "русского космизма". Важнейший принцип антропологии Федорова - идея о самообучающемся, растущем, превозмогающем свою природу человеке. Критика им гуманистического мировоззрения, фактический отказ от антропоцентризма.

Проблема соотношения религии и культуры в России с позиции философии. Анализ религиозных и культурных особенностей, культурной специфики нашей страны, отличий от других стран. Связь православного христианства с философскими и богословскими течениями.

Поиск приемлемой для России социальной модели в воззрениях Ф.М. Достоевского. Содержание идеи "русского" или "христианского" социализма у Достоевского. Обоснование неизбежности объединения Востока и Запада с сохранением их лучших национальных традиций.

Характеристика ментально-лингвального комплекса как самоорганизующейся информационной системы, функционирующей на основе человеческого мозга. Рассмотрение двух типов мышления: спонтанного (свободного) и телеологического (дискурсивного и эвристического).

Исследование вопроса классификации наук с точки зрения русского философа Н.И. Кареева. Взаимодействия между фактами и закономерностями разных уровней сложности. Обоснование необходимости построения частных наук, изучающих различные феномены реальности.