Співвідношення духовного та фізичного. Самопізнання як природній потяг до самоорганізації та самовдосконалення. Свідомість, як причина інтроспекції та початок будь-якого поняття про світ. Моральний закон природи людини. Рефлексія та саморефлексія.

Аналіз витоків і контекстуальних умов формування філософського символізму. Вирішення проблем пошуків нового типу раціональності сучасною гносеологією. Залежність евристичного потенціалу символіки від її вербальної оформленості. Роль філософської традиції.

Особливості європейського постструктуралізму та даоської духовної трансгресії. Вплив постструктуралізму на основи європейського філософського мислення. Структурно-дисциплінарне, інструментально-методологічне оновлення змістовності філософського знання.

Витоки формування гносеологічного оптимізму як проблеми філософії. Аналіз проявів гносеологічного оптимізму в західноєвропейських філософських раціоналістичних системах початку доби Нового часу. Вивчення змісту пізнавального відношення "людина-світ".

Ознайомлення з поглядами Г. Патнема, який визнається одним з провідних представників аналітичної філософії. Визначення та характеристика головних умов можливості розвитку концепції реконструктивної рефлексії у предметному полі гносеологічних досліджень.

Абстрагування як виділення єдності найбільш істотних ознак, характерних зв'язків і відношень предметів і явищ з метою проникнення в сутність останніх. Проблема істини у філософській науці. Характеристика індуктивного і дедуктивного методів пізнання.

Минулі, сучасні та майбутні тенденції впливу світоглядних орієнтацій на управління процесами розвитку нормативно-правових відносин. Характеристика підходів до підвищення ролі інституту права у розбудові гуманістичного громадянського суспільства.

Історія в концепціях "філософії життя". Гносеологічні проблеми історії баденської школи неокантіанства. Проблеми історії в концепціях неогегельянства та неопозитивістської теорії історії. Огляд теорії історичної індивідуальності Віндельбанда-Ріккерта.

Форми, методи і закономірності розвитку космологічного знання за весь час його існування, їх систематизація. Гносеологічна унікальність сучасного знання, його специфічність і різниця з попередніми парадигмами. Лінійно-послідовна космологічна матриця.

Пізнання як необхідна сторона відносин людини і світу. Особливості природи і джерел пізнання, його можливості і межі, відношення знання і реальності, суб'єкта й об'єкта. Погляди раціоналістів. Взаємозалежність раціонального з чуттєвими формами пізнання.

Анализ характерных особенностей и черт, присущих гностическому феномену, как религиозно-философскому учению. Типы гносиса. Основные версий происхождения гностицизма. Символический язык, который использовали гностики. Ключевые слова и фразы данного учения.

Дослідження духовних засад та внеску гностицизму у філософську антропологію. Виявлення у релігійно-філософській концепції принципів духовної ієрархії людей і рівнів розвитку: соматики, психіки та пневматики. Розгляд їх як рівнів духовного розвитку.

Основні біографічні етапи становлення філософських поглядів Е. Чорана, які призвели його до написання праці "Злий Деміург". Аналізу рецепції гностичних поглядів румунського філософа у зазначеній праці. Взаємозв’язок світоглядів Е. Чорана та М. Гайдеґґера.

Концептуализация персонажа американских комиксов и их киноэкранизаций - Говард-утка как экзистенциального героя с "чувством юмора" в свете философии абсурда Альбера Камю. Проецирование С. Гербером образа Мерсо на Говарда. Сюжет кинофильма о данном герое.

Аналіз філософських метафор, пов’язаних із годинниками як об’єктами технокультури. Виявлення темпоральності між розвитком годинникової техніки і появою відповідних метафор, через які осмислювався світ людей: їх місце й роль у суспільстві, сприйняття часу.

Дослідження головних аспектів філософії гуманізму Людвіга Фейєрбаха. Розгляд специфічних ознак розуміння гуманізму Фейєрбаха та Гегеля. Визначення можливостей застосування концепції гуманізму Людвіга Фейєрбаха для характеристики сучасного гуманізму.

Аналіз проблеми духовності у контексті формування особистості, софійних символів буття у творах С. Кримського. Дослідження здобутків філософа в царині української культури, його бачення глобальних проблем та місії і ролі України в контексті глобалізації.

Здійснене Хоружим розрізнення трьох станів енергейного буття - дії. Особливості герменевтики ісихастського досвіду, її двостороння природа. Дослідження енергейного аспекту мови. Спорідненість та відмінності між природою зусиль людини та мовним розумінням.

Поняття духовності у системі людських відносин в науковій, публіцистичній та науково-викладацькій діяльності Михайла Петровича Драгоманова. Його маніфестація, як лідера студентської молоді. Філософське пізнання загальної істини на погляд публіциста.

Определение понятия и исследование природы и механики необъяснимых явлений с помощью голографической модели вселенной. Изучение способностей человеческого мозга. Характеристика моделей голографического прошлого и будущего и погружение в Сверхголограмму.

Философские проблемы становления человекоподобного искусственного интеллекта. Исследование пути социального и научно-технического прогресса, пути понимания человеческого разума, сознания, языка и лингвистического поля сознания и психики человека.

Особенность преодоления разрыва "реального бытия" и "духовных ценностей". Проведение исследования основной задачи универсальной философии в книге Г.А. Югая. Создание концепции информационного детерминизма. Изучение важнейших форм интеграции знаний.

Идеология общества как совокупность представлений, понятий, суждений и их комплексы. Связь между идеологией общества и уровнем бедности. Исследование поведения и идеологии отдельного индивида. Социалистически-коммунистические и уравнительные теории.

Особенности влияния национального музыкально-исполнительского искусства на формирование и трансляцию ценностей в процессе межкультурной коммуникации. Возможности "мягкой силы" в деле формирования положительного образа страны в межкультурном обмене.

Гомер как личность и как мифологический персонаж в трудах античных ученых: Ксенофан, Зоил, Аристотель и Аристарх. Характеристика теории "первоначального ядра" и "малых песен", их особенности. Основные признаки и следы фольклорного происхождения.

Рассмотрение специфики эволюционных предпосылок формирования концепта справедливости, ее атрибутивные характеристики, встречающиеся у животных. Исследование системного анализа восприятия справедливости и честности у приматов в работах Сары Броснан.

Особливості гуманістичної позиції Т. Шевченка, яка визначалась гіркотою соціально-політичної дійсності царської Росії, що стало фактором горесного митецького джерела наснаги – іпокрени. Співвіднесення роздумів поета з українськими реаліями 2014 р.

Проблема личностного становления и духовного самовозрастания человека в условиях школьной образовательной деятельности. Оценка преобразующего потенциала искусства и возможностей гармоничного духовного саморазвития личности в условиях реформы образования.

В статье намечаются контуры философской теории времени В. Беньямина, легшей в основу его концепции истории, которая составляет известную альтернативу существующим моделям. Особенность подхода немецкого мыслителя к пониманию времени, его уникальность.

Проблема сознания как научная проблема, требующая философского способа понимания. Значение проблемы понимания для философской герменевтики и теории коммуникации. Методологические предпосылки адекватного подхода к сознанию и разделение в его исследованиях.