Выяснение фонологического статуса просодических явлений. Соответствие "фарингализованной" разновидности тувинской долготы пратюркской краткости. Происхождение оппозиции по признаку глоттализации. Спектрограмма слов из шорского диалекта хакасского языка.

Обзор субстратных (дославянских) топонимов Среднего Поочья с регулярным финальным элементом -ша (-кша, -мша, -рша и др.). Языковая, этническая и хронологическая атрибуция названий данного типа. Связь названий с городецкой культурой и их интерпретация.

Характеристика лексики народного ткацтва в українських говірках півночі Молдови. Утворення крилатих виразів в умовах іноетнічного оточення. Функціонування у мовленні діалектоносіїв чималої кількості найменувань ткацького промислу, тканих виробів.

Понятие ареальной классификации языков, виды классификации языков мира. Ареальная лингвистика и ее основные понятия. Определение, сущность и условия возникновения языкового союза. Балканский языковой союз. Ареально-хронологические модели смешения языков.

Межареальная мобильность субстандартных элементов британского, американского, австралийского и маорийского происхождения, Их вклад в образование новозеландского лексического просторечия. Новозеландский вариант английского языка и его субстандарт.

Анализ языка армейской субкультуры на синтаксическом, морфологическом и лексическом уровнях. Языковые функции сленга, их лингвокультурологическое значение, этимология. Влияние военного языка на общее поведение и личностное формирование военнослужащих.

Анализ результатов цепного ассоциативного эксперимента, проведенного в среде военнослужащих, принадлежащих к разным возрастным группам с целью выявления сходств и различий в концептуализации представления об армии в рамках одной социокультурной общности.

Исследование фразеологии в отечественной и итальянской лингвистике. Проблемы культурной коннотации фразеологизмов. Исследование фразеологизмов, содержащих артефактивный код. Преподавание на занятиях по лингвокультурологии и межкультурной коммуникации.

Аналіз мовної об’єктивації артефактного етнокультурного коду у збірках І. Калинця. З’ясування троп, через які змодельовано етнокультурний простір в аналізованих текстах. Опис формалізації і семантики відповідних образів у суб’єктній та об’єктній позиціях.

Типы метасемиотического функционирования грамматической морфологической категории существительного, выражаемого артиклями. Изучение категоризации и концептуализации в языке для специальных целей и профессиональном дискурсе. Обучение идиоматичности речи.

Артикли в английском языке, их виды и формы. Правила и примеры употребления артикля с именами существительными нарицательными и собственными, исчисляемыми и неисчесляемыми, отвлеченными. Место артикля и его употребление в сочетаниях и предложениях.

Изучение проблемы артикля как одной из самых сложных проблем языкознания, в русле коммуникативного синтаксиса. Актуальное членение (коммуникативная структура) - аспект любого предложения-высказывания. Коммуникативная функции артикля во французском языке.

Динаміка виконавчих намірів, рівнів побудови рухів мовця, що синтезують природні, субстратні і функціональні компоненти субстанціальної структури артикуляторного жесту. Дослідження функціональних механізмів артикуляції, фонації, ініціації різних мов.

Определение цели артикуляционной гимнастики. Принцип отбора упражнений и общая классификация артикуляционных упражнений. Комплексы артикуляционных упражнений для отдельных групп звуков и комплекс для отработки основных движений и положений губ и языка.

Определение понятия "архаизм" и характеристика основных его типов. Проблема появления архаизмов и их употребления в литературных произведениях зарубежных авторов. Исследование употребления архаизмов в произведении Джефри Чосера "The Canterbury Tales".

Сущность архаизмов, под которыми понимают устарелые слова в том смысле, что они вышли из повседневного употребления, но не выпали вообще из языка, а, продолжают в нем существовать как разновидность возвышенной лексики. Творчество И.А. Крылова и архаизмы.

Архаичные слова и формы как предмет лингвистического исследования. Классификация устаревшей лексики в науке. Семантико-описательный и аналитико-контекстологический анализ фонетических, грамматических, лексических архаизмов в раннем творчестве С. Есенина.

Актуальные возможности архаизмов и историзмов в аспекте решения задач национально-культурного развития страны и функционирования русского языка в Российской Федерации. Способы лексикографического предъявления носителям языка подобных лексических единиц.

Подходы к проблеме реконструкции славянских текстов. Ритуальные тексты как ценнейший источник для этногенетических исследований. Архаический ритуал-диалог, его структура и значение. Связь славянских ритуальных диалогов с сакрализованными действиями.

Рассмотрение вопроса об изменении сочетаемости слова друг в истории русского языка. Определение различий в сочетаемости слова друг в текстах А.С. Пушкина и в узусе носителя современного русского языка. Примеры применения выражения "кровные друзья".

Особенности архаичного слова, сущность этимологии как инструмента реконструкции дописьменной истории концепта. Лексико-семантические универсалии, особенности реализации пространственных архетипов, полиэтимологичность древнего слова в первичных номинациях.

Дослідження давніх граматичних форм числівника як структурних компонентів українських фразеологічних одиниць. Аналіз поглядів на процес поступового витворення окремих архаїчних нумеральних словоформ. Різновиди та особливості вживання залишків словозміни.

Аналіз значення архетипу Героя у німецькій лінгвокультурі. Синтагматичні і парадигматичні зв’язки лексеми HELD, смислова наповненість відповідного концепту у німецькій мові. Ключові парадигматичні зв’язки та типовий словотвір на основі лексеми HELD.

Мета – проаналізувати значення архетипу Героя у німецькій лінгвокультурі. Вживання лексеми HELD у німецькій мові. Предмет дослідження – синтагматичні і парадигматичні зв’язки лексеми held та смислова наповненість відповідного концепту у німецькій мові.

Розглядається етнокультурний архетиповий образ матері-землі як елемент характеристики простору України, що формує у мові творів письменника мегаобраз країни. Аналіз вербальних засобів, що художньо репрезентують цей образ у літературних творах О. Довженка.

Базові характеристики української політичної ментальності. Розгляд архетипу "серця" в політико-ментальному полі української культури у філософському, у політичному, у релігійному та освітньому дискурсах, в українському фольклорі, у святкуваннях.

Художественное воплощение архетипического мотива одержимости в советской поэзии. Место мотива одержимости в философско-историческом контексте советского периода. Классификация способов творческой реализации мотива одержимости в поэтических текстах.

Аналіз ознак політичного міфу. Акцентування архетипної основи сучасного політичного міфотворення. Моделювання політичного міфу в руслі українською лінгвокультури на матеріалі промов екс-президента України П. Порошенка. Огляд архетипів політичного міфу.

Аналіз специфіки архетипу "вода" як маркера відродження; домінантні образні символи як його модифікатори. Функції архетипного символу води в Книгах Старого й Нового Заповіту. Типові образи води як символічні структури конфігурації концептосфери "Бог".

У статті йдеться про мовні засоби вираження архетипних образів вода, вогонь, повітря, земля в поетичних текстах Володимира Свідзінського. Індивідуальний стиль В. Свідзінського та його дослідження мовознавцями. Міфологеми в поетичному тексті автора.