Изучение основных процессов конструктивного взаимодействия в семье. Рассмотрение существующих интерпретаций семейного мифа. Выявление нарративной природы данного феномена. Проведение исследования наиболее общих характеристик дискурса и семейного мифа.

Рассмотрение вопросов, связанных с определением дискурса Интернета. Описание универсальной системы конституирующих признаков сетевого дискурса. Речевой процесс, реализующийся в условиях реальной действительности, оказывающей на него воздействие.

Огляд різних підходів до терміна "дискурс” з погляду зарубіжних та вітчизняних лінгвістів. Його взаємини з таким усталеним лінгвістичним поняттям, як "текст". Поширення сфери вживання терміна "дискурс", процес полісемії цієї термінологічної одиниці.

Подходы к изучению философии языка выдающегося советского мыслителя М. Бахтина. Разработка и применение лингвофилософского концепта, выводящего "живое" слово за рамки традиционной лингвистической оппозиции язык-речь. Обращение автора к третьему лицу.

Сущность дискурса как процесса создания и развертывания текста во времени и пространстве. Специфика содержания PR-текстов; их основные функции. Характеристика позиционирующей, оптимизирующей и корректирующей стратегий текстообразования в PR-дискурсе.

Исследование знакового характера и определение содержания дискурса как новой лингвистической единицы. Характеристика универсальных черт и изучение типологий дискурса как вида речевого общения. Структурные компоненты и тематическая организация дискурса.

Модератор коммуникации как субъект мониторинга. Исследовательские подходы к дискурсу медиации в фокусе междисциплинарности. Языковые показатели речевых стратегий в конфликтной ситуации общения. Развитие негативного образа политика в массмедийном дискурсе.

Исследование лингвистической организации полилога с участием медиатора. Рассмотрение дискурсивной личности медиатора полилогической коммуникации и дискурса медиации. Дискурсивное конструирование медиатором истинностной и ценностной картины мира.

История исследований по межкультурной коммуникации (культурнообусловленного употребления языка в профессиональном дискурсе, письменном и устном). Эффективность межкультурного дискурса деловых переговоров. Использование метафорических моделей в дискурсе.

Модель современного дискурса моды в русском языке. Обоснование точек зрения относительно того, что институт моды обусловливает свою языковую репрезентацию. Отнесение дискурса моды, обслуживающего институт моды, к институциональному типу дискурса.

Попытка раскрытия характера деятельности русскоязычных поэтов Кыргызстана, предполагающих наличие и особую роль в творчестве переводческого компонента как свидетельства приверженности русской культуры и литературы к процессам бытия народов Кыргызстана.

Выявление особенностей дискурса сферы природопользования, сопоставление российского и американского дискурсов сферы природопользования на материале интернет-ресурсов. Различия в русской и американской культурах и в состоянии сферы природопользования.

Особливості реалізації дискурсу тілесності в текстах фанфіков, як частини масової віртуальної літератури. Основні причини надання їх персонажам певних фізичних/психічних/психологічних ушкоджень. Проблема психоемоційного наближення фандомів до автора.

Політична лінгвістика як самостійний науковий напрям: етапи розвитку, основні представники та проблеми. Дискурс як багаторівневе мовне явище, його різновиди та відмінні риси. Аналіз політичних і медіа-текстів у вимірі українсько-російського білінгвізму.

Аналіз структури дискурсу та кореляції з текстом. Узагальнена характеристика фрейму та гештальту як ментальних структур, що реалізуються в дискурсі. Механізм сприйняття смислу інтерпретатором в дискурсивному просторі під час декодування інформації.

Мова як основний комунікативний інструмент у різнорівневому спілкуванні соціальних суб’єктів. Форми мовного впливу мас-медіа на свідомість аудиторії. Консенсус між суб’єктами комунікації - одне з завдань дискурсу та філософсько-релігійного діалогу.

Аналіз газетно-публіцистичного дискурсу як форми реалізації мовних одиниць. Дослідження особливої групи усно-мовних фразеологізмів. Визначення способів створення нових прийомів впливу на адресата для досягнення комунікативно-прагматичних завдань.

Принципи та види усного спілкування жінок Вікторіанської доби. Особливості формування тендерних стереотипів у англійському побутовому дискурсі. Аналіз комунікативних стратегій увічливості. Дослідження мовленнєвої поведінки британської жінки у XIX ст.

Обоснование изучения региональной идентичности в свете когнитивно-дискурсивной научной парадигмы. Определение содержания дискурс-анализа, который является целостным комплексом приёмов исследования. Характеристика принципов идентичности в лингвистике.

Аналіз підґрунтя для інтерпретацій терміна "дискурс". Характеристика основних проблем оцінки цього поняття, яке залишається в центрі уваги сучасних наукових дискусій. Дослідження мовно-інформативного механізму взаємодії між носієм мови та реципієнтом.

Определение термина "дискурс", исследование его персуазивной функции. Постоянное стремление к доминированию и гегемонии как одна из дифференциальных особенностей дискурса. Влияние недоминирующих и малочисленных процессов на доминирующую культуру.

Виды устойчивых словосочетаний для описания состояний, связанных с гневом. Оценка вербализации эмоциональных деструктивных концептов - метод анализа вариативности дискурсивной реализации номинантов, отражающих трансформации коннотативных значений.

Описание особого вида рекламных текстов, характеризующихся дискурсивной вторичностью. Их видовое разграничение на основе соотношения языковых и внеязыковых особенностей с институциональной прагматикой, а также с учетом трансформаций на различных уровнях.

Дискурсивная реализация фразеологии в поэме С.А. Есенина "Пугачёв". Фразеологические единицы (ФЕ) с компонентами "бог" и "чёрт". Роль ФЕ в объективации эмоционально-оценочной информации как знака, ёмкого по содержанию и имеющего коннотативную базу.

Ослабление религиозной коннотации библеизмов и фразеологизмов как предпосылка развития их языковой неоднозначности. Анализ дискурсивной секуляризации словосочетаний из религиозного дискурса, результатом которой является формирование фразеологизмов.

Интерпретация личных местоимений (я, ты, мы) в русле грамматики дискурса, ориентирующей на включение дискурсивного парадигмального компонента в квалификационные характеристики частей речи. Связь их когнитивно-перцептивных свойств и типа дискурса.

Физическое и социо-психо-эмоциональное пространство Я-адресанта и Я-адресата угрозы. Система интерактивных координат партнеров по общению, которая определяет топоному как коммуникативно значимое местоположение, ее коммуникативно-прагматическая функция.

Анализ особенностей функционирования частицы "как раз" в современном русском языке. Сопоставление понятий "дискурсивные слова" и "частицы". Выбор термина "дискурсивные частицы" применительно к частицам, выполняющим функции обеспечения связности дискурса.

Розгляд текстів англомовних туристичних путівників по Україні з точки зору дискурсивного дослідження. Вивчення електронних англомовних туристичних путівників по Україні. Використання лінгвістичних структур для пробудження в уяві специфічних образів.

Особливості конструювання мовної особистості афроамериканця в дискурсі американській кінокомедії, що тлумачиться дослідниками як нео-менестрельний виступ. Значення мовної пародії, що залучає процеси деаутентифікації інтертекстуальних відмінностей.