Проблема розвитку мовної комунікації дітей дошкільного віку. Розгляд поняття норми та відхилення у мовленнєвому розвитку. Суть мовлення як складного організованого процесу, нормального формування якого забезпечується механізмами мовленнєвого формування.

Аналіз усного діалогу й драматургійного діалогу як типізованого варіанта усного мовлення. Лінгвістичні категорії, що мають специфічне виявлення в усному й драматургійному діалогах. Аналіз категорії спонтанності, образності, адресатності, інформативності.

Возникновение письменности у восточных славян, история алфавита. Лексика и словообразование, особенности звуковой структуры, морфология и синтаксис древнерусского языка. Литературный язык и диалекты Древней Руси. Памятники древнерусской письменности.

Система письма, существовавшая в представлениях древнерусских писцов-профессионалов XVI-XVII вв. Устав ("книжное письмо"), скоропись и метное письмо - полноценные древнерусские термины, использовавшиеся в специальной "каллиграфической", учебной литературе

Особенности и отличительные черты свободной формы эго-текста. Дневник, дружеское письмо, автобиография. Лингвокультурологический и лингвосоциологический аспект в изучении эпистолярия. Лингвопрагматический анализ экспрессивности эпистолярного текста.

Сущность просодической детерминанты и маркированной единицы в украинском языке. Сужение и расширение диапазона частоты основного тона в различных типах коммуникативных предложений. Наличие двух разнокачественных просодемных пространств в одном языке.

Рассмотрение проявлений духовно-нравственного потенциала советского народа в годы войны. Анализ патриотической деятельности духовных лидеров православия и ислама, оказывавших значительную поддержку фронтовикам, работникам тыла, широким слоям населения.

Асаблівасці ўжывання дыялектызмаў у творы. Лексіка народных гаворак – невычэрпнае багацце народа. Стылістычная функцыя дыялектызмаў. Ужыванне дыялектызмаў у аповесці В. Быкава "Знак бяды". Тэматычныя групы, да якіх адносяцца выкарыстаныя дыялектызмы.

Розгляд номінативних одиниць на позначення жінок від індоєвропейського періоду до виникнення української писемності та державності. Аналіз лексичних одиниць, що іменують жінок, які утворилися в праслов’янський період і збереглися в українській мові.

У дисертаційному дослідженні вивчаються характеристики мовленнєвих актів директивів та тенденції їх історичного розвитку в англійській мові XVI – XX ст. Аспектно-блочне моделювання виявило діахронічні сталі та змінні прагматичної системи директиву.

Дослідження розвитку категорії заперечення у деяких романських мовах (італійській, французькій, португальській, каталанській, румунській), передусім різних заперечних засобів: заперечних часток, займенників, прислівників. Приклад різних видів заперечення.

Етимологічні, структурні, стилістичні, функціональні, словотворчі та семантичні характеристики ядерних лексем англійської та німецької мов, особливості їхнього розвитку та механізми взаємодії з периферійними прошарками відповідних лексичних систем.

Етапи розвитку мовознавства в Україні. Визначення центральних і периферійних засобів вираження семантики спонукання. Системний аналіз термінологічного потрактування конструкцій-репрезентантів спонукального значення. Вивчення форм присудка у реченні.

Правила позиційного чергування голосних і приголосних у "Нормах української літературної мови" О. Синявського. Зміни у наступних виданнях українського правопису. Удосконалення засобів милозвучності української мови в чинному українському правопису.

Дослідження еволюції поглядів на здійснення процедури семантичної реконструкції: від індоєвропеїстики до сучасних когнітивно-орієнтованих студій. Висвітлення різних підходів до аналізу значеннєвих трансформацій праіндоєвропейських дієслівних праоснов.

Якісні і кількісні характеристики голосних звуків у межах вокалічної структури в різні періоди розвитку німецької мови. Динаміка переходів одних голосних в інші й утворення нових фонем. Аналіз вокалічних структур і частоти їхніх реалізації в словоформах.

Проаналізовано історико-культурні причини мовної ситуації в Україні з початку християнізації Русі до сьогодення. Досліджено ключові етапи становлення літературної і сценічної мови. Особливості формування сценічного слова як соціокультурного феномену.

Дослідження еволюції терміна масмедійної сфери в історичному екскурсі розвитку загальновживаного слова. Динамічний характер термінологічної системи масмедійної галузі. Смислові зв’язки і відношення, які пов’язані з конкретною мовленнєвою ситуацією.

Рассмотрение лингвистических особенностей современного английского языка в Европе. Особенности возникновения данного варианта языка и оценка его социокультурной роли как межнационального феномена. Роль евро-английского языка в международной коммуникации.

Выявление специфики фонетической, грамматической и словообразовательной ассимиляции иноязычной лексики в допетровскую эпоху. Рассмотрение особенностей памятников старорусского языка. Анализ данных исторических и этимологических словарей русского языка.

Изучение перевода В.А. Жуковского из комедий Ж.Б. Мольера "Мещанин во дворянстве" и К. Гольдони "Ворчун-благодетель". Анализ переводческой стратегии, подчиняющей поэтику перевода утилитарно-прагматическим целям для ее служения дидактическим материалом.

Рассматривается причина отсутствия "грамматики" в китайской лингвистической традиции и "неадаптируемости" европейских грамматических категорий к китайскому языку с точки зрения основного различия между европейской и китайской познавательными стратегиями.

Расширение круга задач, вставших перед языковедами; потребность в создании грамматик отдельных языков, эмпирических по методу и нормализаторских по целям. Определение основ русской научно-нормативной грамматики, накопление знаний о языках разных стран.

Обзор тенденций в развитии языкознания XIX в. А. Шлайхер и натурализм, Х. Штайнталь и психологизм в историческом языкознании. А.А. Потебня и Харьковская лингвистическая школа. Младограмматический период развития сравнительно-исторического языкознания.

Наследование традиций и интенсивные поиски новых путей в языкознании XIX-XX вв. Объединение идеи множественности и многообразия языков и их исторической изменчивости. Разработка структурных методов в области фонологии, морфологии, синтаксиса, семантики.

Дослідження характеру відбиття ареальними фразеологічними одиницями об'єктивної дійсності. Роль соціального, психічного та лінгвістичного чиннику у формуванні евфемістичних і дисфемістичних стійких виразів. Основні ознаки давнього та сучасного табу.

Основні підходи до визначення поняття "евфемізм" у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі сьогодення та минулого, підходи до їх класифікації. Визначення функцій і семантичної значущості евфемізмів у політичному дискурсі промов Бориса Джонсона.

Виявлення лексико-семантичних розрядів словесних табу на позначення тварин і дослідження основних способів творення евфемізмів на їх позначення. Характеристика механізмів лінгвістичної номінації евфемістичної лексики, особливості міфологічного мислення.

Функціонування евфемізмів у політичному дискурсі. Дослідження їх маніпулятивного впливу на свідомість реципієнта на основі англомовних джерел. Фактори, що зумовлюють явище евфемії під час політичних виступів. Висвітлення темної сторони евфемізації мови.

Важливість укладання евфемістичного діалектного фразеологічного словника. Типи фразеологічних евфемізмів, що мають увійти до фразеографічної праці. Складнощі, що виникають під час диференціації евфемізмів і дисфемізмів, структура словникової статті.