Розрізнення асоціативності з погляду загальномовної та контекстуальної сполучуваності слів. Характер структурно-семантичних зв’язків виокремлених лексем. Розвиток контекстної семантики аналізованих асоціатів у мові поезії чорнобильської тематики.

Дослідження механізмів метафоризації у масиві англійських ентомонімів, які застосовують знаки донорської зони АРТЕФАКТ, що демонструє один із принцип предметоцентризму. Головні вектори аналогізації мікросвіту комах в етносвідомості англійського народу.

Описання асоціативно мотивованих іхтіонімів української мови на ґрунті методу когнітивно-ономасіологічного аналізу. Вивчення специфіки метафоричних процесів у колі досліджуваних найменувань. Розгляд мотивації, як наскрізної лінгвокогнітивної операції.

Аналіз структурного логічного ланцюжка політичної комунікації: інтенція-стратегія-тактика-засоби реалізації. Розгляд інтенції мовної гри як точки активізації когнітивно-комунікативної діяльності для досягнення цілей у спроєктованих стратегіях політиків.

Особливості варіювання українських, англійських і німецьких фразеологічних одиниць із компонентом-назвою людини за родом занять. Основна характеристика лексичних, граматичних, лексико-граматичних, фонетичних та орфографічних змін у структурі фразем.

Аналіз праць, присвячених впливу іспанської мови на англійську мову. Взаємовплив англійської, іспанської мов в США, причини підвищення рівня багатомовності. Специфіка впливу іспанської мови на АмА, формування словотворчих і лексико-семантичних елементів.

Аналіз праць, присвячених впливу іспанської мови на англійську мову США. Феномен взаємопроникнення двох найпоширеніших мов світу, які в різні часи займали домінанті позиції у світі. Визначення головних причин підвищення рівня багатомовності в США.

Вивчення лінгвістичної природи оцінки як універсальної категорії. Дослідження основних особливостей оцінки на рівні фразеології. Аналіз фразеологічних одиниць на позначення суб’єктивної оцінки людини. Виділення прикметників описового і оцінного характеру.

Аспекти методології ономастичних досліджень на прикладі французьких топонімів. Значення топонімів, причини їх мотивації, історичні умови виникнення й розвитку розкриваються шляхом етимологічного аналізу. Найпродуктивніші топооснови, їх варіативність.

Аналіз аспектів розбіжностей між двома найпоширенішими варіантами англійської мови – британським та американським та характеристика прикладів деяких відмінностей. Аналіз необхідності урахування лінгвокультурних розбіжностей у вживанні лексичних одиниць.

Характеристика прозаїчного тексту як результату вибору інтерпретаційних можливостей мовлення. Виявлення хаотичності світу, де відновлюється бароковий концепт марноти у С. Васильченка. Створення комунікативних ситуацій множинності ракурсів спостереження.

Роль аспектологічного контексту при вираженні акціональної семантики обмеженої тривалості дії в українській та німецькій мовах, їх спільні риси. Дослідження в рамках теорії про функціонально-семантичні поля на основі аналізу творів художньої літератури.

Можливість та ефективність застосування об’єктивістського підходу до опису дієслівного виду, що акцентує увагу на залежності оцінки внутрішньочасового характеру ситуації від онтологічної специфіки. Аспектуальний "портрет" багатозначної дієслівної лексеми.

Аналіз підходів, спрямованих на осмислення закономірностей формування та функціонування терміносистем. Способи лінгвістичного номінування елементів наукової картини світу. Характеристика міжаспектуальних і міждисциплінарних напрямів досліджень термінів.

Дослідження компонентів аспектуальності та чинників їхньої актуалізації у семантичній структурі імен дії. Мовні ознаки впливу на формування аспектуальності девербативів. Вплив девербатива на вибір аспектуально-релевантного контекстуального оточення.

Новий когнітивно-граматичний підхід до вивчення проблематики аспектуальності, яка й донині обговорюється представниками й прибічниками функційної граматики - переважно школи О. Бондарка. Уточнено категорійний статус таких суміжних, але не тотожних понять.

Анализ сущности грамматического, лексического и предикативного аспектов. Изучение взаимодействия разных видов аспекта в современном испанском языке. Анализ сложностей, связанных с аспектуальностью глагола у русскоговорящих, изучающих испанский язык.

Исследование статуса категории аспектуальности в английском языке. Показано, что категория аспектуальности схожа с категорией модальности, которая представляет собой отношение говорящего к содержанию высказывания. Семантическая сфера аспектуальности.

Соотношение аналитической перифрастической конструкции tun инфинитив с синтетическими формами. Неспособность образования грамматической категории. Сочетание глагола с динамическими и стативными предикатами при имперфективной и перфективной семантике.

Описание аспектологической системы немецкого языка, категории, составляющие его периферию. Детерминаторы аспектуального значения. Особая природа отглагольных дериватов. Основная глагольная сема в составе исследуемых моделей имён существительных.

Рассмотрение подходов к получению объективной численной оценки степени семантической близости слов, составляющих аспектуальные пары. Исследование динамики частотности употребления слова. Характеристика семантического сходства в векторной семантике.

Аспекты предложения как не традиционные уровни предложения языковой единицы высшего ранга, включающей в себя фонологический, лексический, морфологический и синтаксический уровни. Коммуникативные значения, выявляющиеся в ходе его актуального членения.

Анализ категории интернациональности в лексическом составе субглобальных языков на фонетическом, морфологическом, словообразовательном, семантическом уровнях языковой системы. Критерии отнесения лексических единиц к классу интернациональных слов.

Параллель между понятиями "текст" и "дискурс", "синтаксическая структура" и семантика дискурса, а также "концепт". Единицы концептосферы участников дискурса. Когнитивная структура высказывания. Когнитивно-дискурсивная сторона концептосферы речевого акта.

Определение термина "культура речи". Особенности овладения языковыми нормами, т.е. знание правил использования языковых единиц в литературной речи. Основные коммуникативные качества речи: правильность, выразительность, логичность, ясность и другие.

Характеристика принципов взаимодействия институциональных дискурсов. Описание дискурсивных свойств текстов рекламных буклетов и рубрики сайтов вузов, являющихся вариантами реализации взаимодействия рекламного, образовательного и научного дискурсов.

Анализ соотношений концепта "учитель" на примере произведений Ч. Айтматова "Первый учитель" и Ш. Бронте "Джейн Эйр" с учетом лингво-культурологических особенностей выражения концепта. Особенности передачи концепта "учитель" в языках разных структур.

История формирования системы цветонаименований в конкретных языках (Б. Берлин, П. Кей, Н.Б. Бахилина, Л.М. Грановская, А.П. Василевич, Ю.В. Норманская). Компоненты группы цветонаименований и их главные семантические и синтагматические особенности.

Особенность передачи безличных суждений русского языка в туркменском говоре предложениями с выраженным субъектом. Анализ формулирования предиката основными частями речи. Выделение сходств и различий слогов при сопоставлении синтаксиса простого предлога.

Изучение ситуативного параметра при формировании категории стиля. Словесно-художественное произведение как образуемое взаимодействием различных внутренних и внешних факторов. Анализ иллюстративных примеров из текста поэмы "Сэр Гавейн и Зеленый Рыцарь".